Перезавантаження АРМА: що змінить реформа в управлінні арештованими активами

Вже цього тижня парламент може прийняти закон, який нарешті запустить повноцінну реформу Агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА). Відповідний законопроєкт уже спричинив чималий ажіотаж, проте ми переконані, що в ньому набагато більше позитивів, ніж недоліків.

Минулого тижня між головою антикорупційного комітету Анастасією Радіною та головою АРМА Оленою Думою відбулася справжня суперечка, і це вже не перший такий випадок. Все тому, що у народної депутатки чим далі, тим з’являється більше запитань до роботи Агентства, зокрема в питанні управління арештованими активами. Але очільниця інституції, на жаль, не може дати прямих відповідей на них. 

Ця дискусія не з’явилася нізвідки. Питання зміцнення спроможності українських антикорупційних інституцій залишається у фокусі як вітчизняних експертів, так і міжнародних партнерів, а реформа АРМА в євроінтеграційних документах прописана як одна з основних. Все тому, що Агентство вже досить давно потребує суттєвого перезавантаження. Попри те, що АРМА працює вже понад 8 років, досі залишаються серйозні питання щодо ефективності його роботи — власне, їх і формулює голова антикорупційного комітету, депутати якого і мають стати двигуном для подальшої реформи.

Градус дискусії підвищився ще й тому, що прийняття відповідного закону має відбутися вже зовсім скоро, адже часу для виконання Ukraine Facility в цій частині не так багато. Наразі парламент готується до розгляду в другому читанні законопроєкту №12374-д, спрямованого на реформування АРМА. 

Чому ця реформа аж настільки важлива для усіх? І що зміниться після прийняття цього довгоочікуваного закону?

Чому реформа АРМА «на часі»?

Річ у тім, що Агентство, створене саме для розшуку та управління арештованими активами, на жаль, повноцінно не виконує ні першу, ні другу функцію. І це не пусті слова.

На початку 2025 року Рахункова палата у своєму звіті зафіксувала, що 80% ухвал про передання активів в АРМА не виконані. Це означає, що активи на значну суму коштів не прийняті в управління Агентством та, що найбільш імовірно, продовжують приносити дохід своїм власникам – тим самим фігурантам кримінальних справ.

Не менш важливо й те, що відсутність належного управління активами створює додаткові борги для держави. Якщо арештоване майно зіпсується, буде зруйноване чи вкрадене, держава у разі зняття арешту змушена буде компенсувати власникам їхні втрати. 

Крім цього, за розрахунками Рахункової палати, з 2022 до середини 2024 року держава вже недоотримала від управління активами щонайменше 850 млн грн, хоча ця цифра може бути значно більшою.

Крім цього, жодного разу не проводився незалежний зовнішній аудит ефективності діяльності АРМА, як це передбачено в інших органах антикорупційної системи. А конкурс на голову Агентства значною мірою політизований і, на жаль, не зосереджується на оцінці професійності й доброчесності кандидатів. 

Результати ми вже можемо побачити — зокрема у тій же відверто маніпулятивних  відповідях голови АРМА. 

Що не так із нинішнім підходом до управління арештованим майном?

Теперішня система управління арештованими активами має кілька суттєвих недоліків.

1. Неефективні конкурси з пошуку управителів. Так, із системи Prozorro можна встановити, що торік АРМА оголосило 36 конкурси, і з них статус «завершена закупівля» мають лише 13. Як наслідок,  укладено лише 10 договорів управління.
2. Непрозорий і тривалий процес відбору управителів. Сам старт процесу відбору управителів може займати до 524 днів, а більшість конкурсів неконкурентні — на них приходять дуже мало потенційних управителів.
   
3. Хаос в обліку арештованих активів. Наразі відкритий доступ до реєстру арештованих активів, однак у ньому ви не знайдете інформації, яка дійсно потрібна для громадського моніторингу – актуальний статус активів, умови договорів управління активами, результати перевірок ефективності управління.

Маніпуляції з даними

У вже згаданій нами публічній дискусії очільниця антикорупційного комітету Анастасія Радіна наводить численні приклади викривлення інформації АРМА. Попри схвалення законопроєкту Комітетом з питань європейської інтеграції, АРМА заявило, що документ «не відповідає європейським зобов’язанням», приписавши комітету врахування «рекомендацій АРМА».

Ще більш кричущим став випадок маніпуляції з фінансовими показниками Агентства. У січні 2025 року на засіданні комітету АРМА звітувало про доходи від управління активами у сумі «трохи більше 2 мільярдів гривень». А вже через два тижні ця цифра раптово зросла до 12 мільярдів — без жодних пояснень, звідки взялися ще 10 мільярдів. І це тоді, коли за даними офіційної звітності АРМА його доходи від управління активами за 2024 рік склали 1,2 млрд грн.

У відповідь на публічну критику голова АРМА вдалася до чергових маніпуляцій, намагаючись виправдати розбіжності у цифрах. Вона включила до доходів арештовані активи (а не лише дохід від їх управління), хоча це абсолютно різні показники з правового погляду. Прикметно, що документи, на які посилається Анастасія Радіна, чітко розділяють ці поняття, а на своїй сторінці від 31 грудня 2024 року Олена Дума сама вказувала суму доходу у 2,14 млрд грн, що підтверджує маніпулятивний характер заяв про 12,3 млрд.

І найбільше обурення як голови антикорупційного комітету, так і інших нардепів, викликає спроба АРМА приховати реальний стан справ за грифом «для службового користування». Такі дії демонструють системний підхід Агентства до маніпулювання даними з метою створення ілюзії ефективної роботи агентства.

Що ж змінить законопроєкт №12374-д?

Законопроєкт, доопрацьований антикорупційним комітетом до другого читання, пропонує низку фундаментальних змін в роботі АРМА. 

1. Нова модель управління

Активи поділятимуться на прості (грошові кошти, одиничне рухоме або нерухоме майно, активи, що можуть бути передані в користування без особливих заходів) та складні (єдині майнові комплекси, активи, що потребують організації господарської діяльності, ліцензованої діяльності, корпоративні права тощо).

При цьому для різних типів активів нардепи пропонують різні механізми відбору управителів.

• Для простих активів: двоетапний відбір — спочатку попередня кваліфікація учасників, а потім аукціон через Prozorro, де переможцем стає той, хто запропонує найнижчу винагороду.

• Для складних активів: окрема процедура відбору через спеціальну комісію, до якої входитимуть представники не лише АРМА, а й бізнес-омбудсмена, НКЦПФР, Мінекономіки та Мін’юсту, що має стати запобіжником від зловживань.
  

Запроваджується механізм «управителя останньої надії» для активів, які не знайшли свого управителя за стандартними процедурами.

2. Прозорість і контроль

Законопроєкт посилює вимоги до звітності АРМА. Відтепер Агентство подаватиме не лише річні, а й квартальні звіти щодо управління активами. 

Також суттєво розшириться публічна частина Єдиного реєстру арештованих активів — там з’явиться детальна інформація про стан управління, доходи від активів та витрати на їх утримання. При цьому контроль за ефективністю управління також стане жорсткішим: документальні перевірки проводитимуть щомісяця, а виїзні — щокварталу.

3. Захист від зловживань

Новий закон усуває низку можливостей для зловживань. Зокрема, скасується обов’язок управителя корпоративними правами російських чи білоруських компаній погоджувати свої дії з власником такого активу. 

Також вирішиться проблема конфлікту інтересів — з’явиться правило, за яким конкуренти не зможуть стати управителями відповідних бізнесів. Документ також чітко визначає підстави для розірвання договору управління, включаючи конфлікт інтересів управителя з власником та спроби відчуження активів.

4. Планування та оцінка

Процедура управління активами стане більш продуманою, адже введеться етап ідентифікації активу перед передачею в АРМА. Це дозволить заздалегідь визначити можливість ефективного управління та збереження економічної вартості майна. 

АРМА складатиме орієнтовний план управління для кожного активу з детальним аналізом ризиків, потенційних доходів та очікуваних результатів. У законі встановлюються чіткі строки для всіх етапів процесу — від прийняття активу до визначення управителя, що мінімізує бюрократичні затримки.

Чому важливо прийняти цей законопроєкт?

Взагалі реформа АРМА є частиною зобов’язань України за Ukraine Facility Plan, які мають бути виконані до кінця березня 2025 року.

Але, крім виконання міжнародних зобов’язань, прийняття закону матиме і практичні наслідки, зокрема через зменшення втрат бюджету, справедливість для бізнесу, прозорість процесу та ефективне використання арештованих активів із їх збереженням.

Взагалі ж законопроєкт №12374-д покликаний якісно змінити систему управління арештованими активами в Україні, зробивши її прозорою, ефективною та вигідною як для держави, так і для бізнесу. Своєчасне прийняття цього закону не лише допоможе Україні виконати міжнародні зобов’язання, але й суттєво посилить систему управління арештованими активами.

Проте, як бачимо, реакція самого Агентства на ці зміни дуже неоднозначна. І це сумно, адже, попри заяви очільниці АРМА про те, що з її приходом інституція вже почала реформуватися, реальні показники свідчать про інше.