Руслан Рябошапка, виступаючи у Верховній Раді перед голосуванням, розповів про три пріоритети на посаді генпрокурора. 

  • Перезавантаження та оновлення системи прокуратури. 
  • Генпрокуратура має стати центральним органом у боротьбі з злочинністю. ГПУ не повинна конфліктувати “та влаштовувати розбірки з іншими правоохоронними органами”, а має координувати, допомагати, спрямовувати, визначати пріоритети у боротьбі зі злочинністю та контролювати, як ці пріоритети ними реалізуються. 
  • Не лише забезпечити дію принципу невідворотності покарання, але й зосередитися на поверненні активів, виявленні бенефіціарів і поверненні вкрадених “у народу та держави коштів”.

Що передбачає новий законопроєкт про комплексну реформу ГПУ? Він нібито запускає оновлення системи:

  • проведення переатестація системи;
  • створення атестаційних комісій з прозорими і зрозумілими критеріями оцінки;
  • доступ професійним кандидатам не із системи прокуратури.

За словами Рябошапки, законопроєкт дозволить розпочати комплексну реформу системи кримінальної юстиції та “прокуратури як центрального органу цієї системи”.

Руслан Рябошапка доволі загадково зазначив, що “органи прокурорського самоврядування КДКП і Рада прокурорів – важливі елементи для незалежності прокурорів. Але вони можуть стати гальмом для перезавантаження прокуратури”.

Водночас новий генпрокурор не зміг чітко дати відповідь про долю керівника САП Назара Холодницького (“Після мого призначення у досить короткий час я дам на це відповідь”).

Нагадаємо, що Transparency International Ukraine презентувала свій перелік пріоритетів для нового парламенту. Серед них – системні зміни в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, зміни Кримінального та Кримінального процесуального кодексів (“поправка Лозового”, повернення відповідальності за незаконне збагачення), справжнє оновлення судової гілки.

Новий законопроєкт про ГПУ дозволить розпочати комплексну реформу системи кримінальної юстиції та “прокуратури як центрального органу цієї системи”.