25 січня посли G7 в Україні оприлюднили дорожню карту для зміцнення антикорупційних інституцій і реформування судової влади.
Ідеться про пропозиції комплексної реформи, “проведення якої необхідно для зміцнення незалежності, відповідальності та доброчесності судової системи, та забезпечення відновлення повноважень антикорупційних установ, що відповідає очікуванням українського народу”.
Так, зокрема, посли країн “Великої сімки” вважають, що нещодавні рішення Конституційного Суду України (КСУ) призвели до виникнення кризи, яка стала серйозною загрозою демократичному розвитку країни. І саме тому нашій країні необхідно виконати низку пріоритетних заходів, які мають відновити довіру громадськості до української судової влади та антикорупційної інфраструктури. З деякими з цим заходів, на думку “Великої сімки”, в жодному разі не можна зволікати.
Так, для реалізації антикорупційної реформи посли G7 рекомендують такі зміни. Майже про всі ці заходи ми так чи інакше вже говорили в нашому дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, що було презентовано в жовтні 2020, а також в юридичних аналізах законопроєктів та рішень КСУ.
- З урахуванням останнього рішення КСУ щодо НАБУ якнайшвидше створити надійну правову основу для забезпечення інституційної незалежності та безперебійної ефективної роботи Бюро. ТІ Україна теж акцентувала увагу на цьому у своєму юридичному аналізі цього рішення КСУ.
- Повноцінно усунути наслідки рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року. В тому числі забезпечити, щоб санкції за неправдиве декларування або умисне неподання декларацій про майно не були м’якшими за попередні та відповідали у суворості тим, що були скасовані. Забезпечити застосування санкцій за неправдиве декларування та умисне неподання декларацій відносно колишніх державних службовців, а також тих, хто звільняється. Забезпечити кваліфікацію неправдивого декларування, а також умисного неподання декларації щодо активів, із санкцією у вигляді штрафу як кримінальних правопорушень, що підслідні НАБУ, яке уповноважене відкривати провадження проти посадових осіб найвищого рівня у разі вчинення ними цих правопорушень. Забезпечити можливість застосування позбавлення волі за найтяжчу форму неправдивого декларування.
- Забезпечити прозорий, незалежний процес відбору керівника САП з урахуванням попередніх заслуг і досвіду кандидатів. Забезпечити гарантії дотримання чинної формули голосування в комісії з відбору – 5+2.
- Забезпечити незалежність ВАКС шляхом надання йому необхідних ресурсів включно з постійним приміщенням відповідно до зобов’язань перед МВФ та гарантування відповідного рівня безпеки суддям і членам їхніх сімей.
Майже про всі ці заходи ми так чи інакше вже говорили в нашому дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, що було презентовано в жовтні 2020, а також в юридичних аналізах законопроєктів та рішень КСУ.
Щодо реалізації судової реформи у своїй більшості “Великій сімці” довелося структурувати вже наявні рекомендації, у тому числі й від Венеціанської комісії. На жаль, керівництво нашої держави відмовляється їх чути й виконувати, тож посли повторили всі ці поради знову:
- щодо КСУ: невідкладно запровадити чіткий та прозорий процес відбору на посади суддів Конституційного Суду із забезпеченням суттєвої ролі представників міжнародних партнерів у перевірці всіх кандидатів. А також пропонується посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів КСУ. Зобов’язати суддів КСУ залишатись неупередженими при розгляді справ та проводити відкрите голосування і мінімально збільшити кворум для прийняття судом рішень;
- терміново провести реформування ВРП як необхідну передумову для ефективної судової реформи. Запровадити новий прозорий процес відбору членів ВРП, який забезпечить високі стандарти щодо вимог до професійної етики та доброчесності, з ефективним змістовним залученням міжнародних представників до цього процесу. ТІ Україна неодноразово вже закликала до цього владу в рамках рекомендацій до Індексу сприйняття корупції та як рекомендації в дослідженні спроможності, управління і взаємодії органів антикорупційної інфраструктури, що було презентовано в жовтні 2020;
- забезпечити прозоре перезавантаження ВККС зі змістовним залученням до цього процесу міжнародних представників та створенням незалежної конкурсної комісії з повноваженнями встановлювати свої внутрішні правила для конкурсного відбору членів ВККС. Ця рекомендація також була неодноразово озвучена ТІ Україна в наших дослідженнях;
- переглянути порядок розгляду резонансних адміністративних справ за позовами проти державних органів влади відповідно до зобов’язань перед МВФ включно з віднесенням таких справ до юрисдикції Верховного Суду або створенням нового спеціалізованого адміністративного суду. ТІ Україна також у своїх заявах неодноразово наголошувала на необхідності реалізації таких заходів;
- зміцнити підзвітність суддів через посилення вимог до дисциплінарної відповідальності судді й ухвалення чітких правил, стандартів і процедур розслідування та розгляду скарг на неналежну поведінку суддів;
- розробити та прийняти комплексну стратегію судової реформи, яка відповідає міжнародним та європейським стандартам та Національній антикорупційній стратегії на 2020-2024 роки.
Також окремо у карті розписані рекомендації щодо долі Верховного суду, аудиту Державної судової адміністрації, відповідальності суддів, ролі Громадської ради доброчесності тощо.
Щодо реалізації судової реформи у своїй більшості “Великій сімці” довелося структурувати вже наявні рекомендації, у тому числі й від Венеціанської комісії. На жаль, керівництво нашої держави відмовляється їх чути й виконувати, тож посли повторили всі ці поради знову.