Продаж конфіскованих активів Шелкова: перший млинець нанівець

Чому з першої спроби ФДМУ не вдалось продати колишнє підприємство російського олігарха та які перспективи для його приватизації?

У липні Фонд державного майна України нарешті оголосив про початок приватизації конфіскованих російських активів. Старт кампанії був обережним: на аукціон виставили єдиний об’єкт — аграрне підприємство «Інвестагро» на Дніпровщині. 

Раніше воно належало російському бізнесмену та постачальнику військово-оборонної промисловості агресора Михайлу Шелкову. Компанію конфіскували та передали в управління ФДМУ в лютому 2023-го.

Аукціон з продажу лота призначили на серпень. Втім, справи з продажем активу пішли не так гладко, як хотілося.

Що ж пішло не так?

Попри те, що потенційні інвестори мали майже місяць для подання заяв на участь, на перший аукціон з продажу підприємства так ніхто і не з’явився. У Фонді держмайна невдачу пояснили особливостями фінансового становища компанії. 

Згідно з умовами продажу покупець протягом пів року після придбання повинен погасити понад 1 млн гривень боргів підприємства за зарплатами та перед бюджетом. Проте це лише частина заборгованості компанії, яка загалом складає понад 17 млн грн, і з якою доведеться мати справу інвестору.

Крім того, майже 40% балансової вартості компанії становить дебіторська заборгованість, тобто борги контрагентів перед підприємством, тоді як власні майнові активи оцінюються у трохи менше ніж 4 млн грн. Ба більше — майже вся нерухомість «Інвестагро» знаходиться під забороною відчуження. Тому покупець фактично не зможе отримати під повний контроль значну частину активу одразу після його придбання. 

Не додає впевненості потенційним інвесторам і нестабільна ситуація в аграрному секторі через війну. За даними опитування Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 44% виробників сільськогосподарської продукції повідомляли про катастрофічне зростання її собівартості, а кожен четвертий респондент говорив про скорочення або припинення виробництва через війну. Підтверджує цю статистику і фінансова звітність компанії – собівартість продукції за половину 2023 року перевищила річні показники за попередні 3 роки. 

І навіть попри повідомлення уряду про розмінування с/г угідь на Дніпровщині, підприємство продовжує знаходитися в 55-кілометровій зоні від лінії зіткнення. А це також негативно впливає на інвестиційну привабливість активу.

Сукупно ці обставини підтверджують наявність проблем, за яких оголошена стартова ціна – 55 млн гривень – не відповідає реальній вартості активу. 

Але продаж проблемних активів – звична справа для Фонду держмайна.

Особливо враховуючи стан, в якому передають наші державні підприємства для подальшої приватизації. Для цього в законодавстві передбачені відповідні механізми, як-от проведення повторних аукціонів, де приватні інвестори можуть позмагатися за об’єкт вже за половину його стартової вартості, що, при цьому, не обмежує їх у можливості збільшити ціну. 

Тож після першої невдалої спроби система Prozorro.Продажі автоматично оголосила повторний аукціон з приватизації активу. Але й він не відбувся – за день після оголошення ФДМУ скасував аукціон. 

Примітно, що у відомстві не прокоментували це рішення, акцентувавши на підготовці нових конфіскованих об’єктів до приватизації. Але згідно з текстом наказу про відміну аукціону, його прийняли «з метою досягнення цілей приватизації та забезпечення надходжень від приватизації до державного бюджету». Отже продаж на певний час можуть відкласти, щоб знайти можливості для покращення активу або навіть альтернативного сценарію його продажу. Та чи можливо це в перспективі? 

Що може зі свого боку зробити ФДМУ?

1. Зниження боргового навантаження. 

Через несприятливі умови у с/г сфері за останні півтора року фінансові показники підприємства суттєво погіршились. Як наслідок, наявних грошових коштів (трохи більше ніж 3 млн грн) досить для погашення заборгованості перед бюджетом і працівниками, але недостатньо для погашення боргів перед кредиторами. 

Частина грошових вимог (2,8 млн грн) кредиторів до підприємства все ще є або може стати предметом судового розгляду – у разі їх необґрунтованості вони можуть бути оскаржені. Однак, без надходження додаткових ресурсів, наприклад, від стягнення дебіторської заборгованості, суттєве зниження боргового навантаження на компанію є малоймовірним. 

2. Зняття діючих обтяжень на майно. 

Ще одна проблема, яку може спробувати вирішити Фонд – звільнення майна компанії з-під обтяжень. 24 з 25 об’єктів її нерухомого майна перебувають під забороною. Та попри законодавчо встановлену можливість відчуження обтяженого майна, навряд це спонукатиме інвестора його придбати та надалі розбиратися з цими заборонами – особливо, якщо вони діють ще з 2011 року. 

3. Стягнення дебіторської заборгованості та переоцінка вартості підприємства. 

За даними фінансової звітності компанії, протягом 2022 року заборгованість контрагентів перед ТОВ «»Інвестагро» за придбану у нього продукцію зросла зі 184 тис. до 11,8 млн грн. Станом на кінець червня сумарна дебіторська заборгованість становила вже 21 млн грн. 

Втім, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, компанія лише раз з початку 2022 року звернулася до суду щодо стягнення заборгованості на свою користь. Це свідчить про тривалу бездіяльність менеджменту та необхідність аналізу і налагодження роботи компанії у питанні повернення коштів, які їй належать. За наслідками цього можна буде здійснити переоцінку для відображення реальної ситуації з активами підприємства.

4. Альтернативний сценарій продажу.

До оголошення першого аукціону в ЗМІ зустрічалася інформація про необхідність об’єднання підприємства в приватизаційний пул з іншим колишнім активом олігарха Шелкова – Демурінським гірничозбагачувальним комбінатом. Його Фонд держмайна також розраховує продати цього року. 

Річ у тім, що орендовані «Інвестагро» земельні ділянки нібито займають майже половину території Вовчанського родовища титано-цирконієвих руд, яке якраз розробляє Демурінський ГЗК. Об’єднання та подальший продаж цих підприємств як одного лоту мали б забезпечити зростання ціни та зацікавленості в них з боку інвесторів. Тим паче, вже ведуться перемовини щодо приєднання комбінату до іншого гіганта титанової галузі — ОГХК.

Але для об’єднання вказаних об’єктів в пул необхідне дотримання кількох умов:

• прийняття рішення про приватизацію об’єкта без оприлюднення інформаційного повідомлення про продаж. Фонд держмайна мимоволі (чи свідомо?) виконав цю вимогу, адже разом з відміною аукціону було скасовано й раніше оприлюднене інформаційне повідомлення. При цьому рішення про приватизацію не скасоване;
• зміна виду діяльності «Інвестагро». Вимоги щодо формування пулу передбачають здійснення підприємствами, що об’єднуються, діяльності в одній галузі економіки (в межах однієї секції КВЕД) або використання продукції одного підприємства для виробництва продукції іншого. За таких обмежень продовження роботи «Інвестагро» виключно у сфері с/г унеможливить об’єднання з Демурінським ГЗК. 

У Фонді держмайна повідомили, що використання земельних ділянок, які зараз орендує «Інвестагро», в перспективі може забезпечити ритмічну роботу ГЗК згідно зі встановленою проєктною потужністю. Разом з тим, у відомстві вважають об’єднання активів ГЗК з «Інвестагро» безперспективним, адже останнє фактично не володіє земельними ділянками, а лише орендує їх у приватних власників. Саме з ними укладатиметься земельний сервітут у разі необхідності використання цих ділянок для цілей діяльності комбінату. 

Проте ситуація може змінитися після відкриття для юридичних осіб доступу до ринку с/г земель, запланованого вже з початку 2024 року, та надання переважного права для орендарів на придбання ними земельних ділянок у користуванні. Тому повністю відкидати такий сценарій продажу «Інвестагро» теж не варто.

Перша невдача з продажу конфіскованих активів продемонструвала, якою прискіпливою є увага інвесторів до проблемних активів, особливо під час війни. 

Скасувавши аукціон, Фонд держмайна взяв перерву у продажі «Інвестагро» для пошуку додаткових можливостей покращення активу. Ми бачимо простір для цього – запропоновані сценарії потенційно допоможуть усунути частину його проблем перед оголошенням нового аукціону. При цьому малоймовірним, але все ж реальним залишається й об’єднання «Інвестагро» з іншими активами для подальшого продажу.

Реалізація будь-якого з цих сценаріїв займе певний час, тож відомству необхідно паралельно продовжити працювати з іншими конфіскованими активами, і Фонд оголосив про це. Але отримати максимум від приватизації можливо лише за належної підготовки активів перед продажем – або ж доведеться «гасити пожежі» в авральному режимі чи шукати альтернативні шляхи підвищення інвестиційної привабливості об’єктів. 

Важливо, щоб цей досвід врахували перед продажем наступних російських активів. Інакше вони так і не запрацюють на відбудову України.  

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.