Ми часто читаємо новини про застави для підозрюваних у топкорупції, які обирає Вищий антикорупційний суд. Інколи вони сягають сотні мільйонів, інколи сотню тисяч гривень. 

Наприклад, відомому забудовнику Микитасю через можливі махінації із житлом для нацгвардійців Антикорупційний суд призначив 100 млн застави (“тримання під вартою з альтернативою внесення застави”). 

А можливому посереднику передачі 5 млн доларів хабаря для очільників НАБУ і САП суд призначив 60 діб з альтернативою внесення 84 млн грн.

На перший погляд може здатися, що деякі рішення нелогічні. Утім є низка алгоритмів (законодавчих норм), за якими слідчі судді та судді приймають подібні рішення.

Розбираймося.

Що таке застава?

Застава може бути як самостійним видом запобіжного заходу (з додатковими обов’язками) або ж як альтернатива арешту (триманню під вартою). Все залежить від тяжкості злочину і від ризиків перебування підозрюваного/обвинуваченого на свободі.

Хто може внести заставу?

Сам фігурант або інша фізична і навіть юридична особа (заставодавці) вносять суму на спеціальний рахунок.

Кому призначають заставу?

Застава — це один із видів запобіжних заходів, а отже, її обирають після того, як людині отримала статус підозрюваного.

Хто приймає рішення про заставу?

На етапі досудового розслідування, допоки фігурант — підозрюваний, а не обвинувачений, запобіжний захід обирає слідчий суддя. Коли ж прокурори спрямовують справу до суду, це вирішує вже колегія. Кажемо колегія, тому що законодавство вважає всі підслідні НАБУ та САП злочини тяжкими, а відтак зобов’язує розглядати їх у складі трьох суддів.

Як часто суд переглядає рішення про заставу?

Кожні 60 днів суд переглядає рішення про запобіжний захід. Прокурор може клопотати про продовження або іншу заставу. Проте таке клопотання має бути обґрунтованим, наприклад, підозрюваний/обвинувачений не виконує свої процесуальні обов’язки.

Що впливає на розмір застави?

Обставини можливого злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного/обвинуваченого, ризики. Ризики можуть бути різні: переховування, знищення чи спотворення доказів, вплив на свідків, потерпілих, експертів, зрештою, інших фігурантів справи. Також є ризик, що людина буде продовжувати свою злочинну діяльність.

Окремо тут варто згадати право на свободу. Тримання під вартою — винятковий і найсуворіший запобіжний захід. Його мета — ізоляція від суспільства. Суд  зобов’язаний це враховувати та за змоги разом із арештом пропонувати альтернативу у вигляді застави.

Суддя має формувати таку суму застави, яка б дисциплінувала фігуранта і мотивувала чемно виконувати покладені судом обов’язки.

Що буде, якщо не сплатити заставу?

На фігуранта чекає судове засідання та обрання іншого запобіжного заходу, очевидно, що суворішого.

Коли заставу повертають?

Коли дія запобіжного заходу закінчилася, застава повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю. Якщо кошти вніс власне обвинувачений, суд може повністю або частково спрямувати на виконання вироку (конфіскація). Гроші заставодавця скерувати на виконання вироку можна тільки за його згодою.

Чому інколи не повертають суму застави?

Застава — це гарантія, що підозрюваний/обвинувачений виконуватиме покладені на нього обов’язки. Якщо фігурант “нечемний”, ці кошти прямують у дохід держави. І це рішення тако приймає суд. У нашому випадку — Вищий антикорупційний суд. Як-от, до речі, у тій же історії з Микитасем.

Про справи Антикорупційного суду ви можете прочитати у нашій рубриці.

Матеріал підготували Олеся Коваль і Сергій Курінний.

Цей проєкт здійснюється за підтримки Відділу з правоохоронних питань Посольства США в Україні. Погляди належать виключно Трансперенсі Інтернешнл Україна і можуть не збігатися з позицією Посольства США.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook Instagram Telegram Twitter 

DOZORRO: Facebook Instagram Telegram 

Прозорі міста: Facebook