Справа «Золотого мандарина». Чому екснардеп Логвинський у міжнародному розшуку

Автори: Оксана Копійчук, юридична радниця Transparency International Ukraine

Андрій Ткачук, юрист з моніторингу справ ВАКС Transparency International Ukraine

У 2015 році ЄСПЛ зобов’язав Україну відшкодувати компанії «Золотой мандарин ойл» 54 млн грн, які остання нібито 5 років не могла отримати за рішенням українського суду. Це рішення проти України винесли за процедурою дружнього врегулювання спору — тобто Україна сама визнала свою вину. 

Здавалося б, звичайне рішення Європейського суду, але для держави воно стало знаковим. У НАБУ запідозрили, що суддів ЄСПЛ ввели в оману люди, пов’язані з екснардепом Георгієм Логвинським. 

Як фігуранти до ЄСПЛ зверталися та де НАБУ запідозрило обман — розповідаємо далі.

За що заборгували «Золотому мандарину»?

Справа бере свій початок ще у далеких 2008-2009 роках, коли ТОВ «Золотой мандарин ойл» взяло 38 млн грн кредиту в державному «Родовід банку». За версією слідства, компанію фактично контролював Фелікс Козаков — запам’ятайте це прізвище, далі воно ще з’являтиметься в нашій розповіді. 

За кредитні кошти компанія купила в держави мазут, який використовували для виробництва електроенергії та тепла на ТЕЦ. Придбану за 54 млн грн сировину передали на зберігання до ТЕЦ-5 компанії «Київенерго». Остання за умовами договору могла користуватись мазутом, проте за вимогою мала повністю його повернути.

І ось, коли «Золотий мандарин» захотів мазут повернути, йому це зробити не вдалося — це і стало початком 15-річної історії судової справи. Компанія звернулася до суду, і відтоді «Київенерго» стала її боржником. 

Спочатку Господарський суд Києва у квітні 2009 року зобов’язав повернути мазут його законному власнику. Після 20 днів «ігнору» від «Київенерго» компанія подала новий позов, після чого їй були винні вже не мазут, а його вартість — всі 54 млн грн. 

Але і гроші «Золотий мандарин» не отримав, бо «Київенерго» — підприємство паливно-енергетичного комплексу, з якого через мораторій не можна примусово стягувати борги. Тоді, у жовтні 2009-го, це підтвердив Київський апеляційний господарський суд.

До слова, у 2012 році Конституційний Суд України дасть свій висновок, за яким лише належність до паливно-енергетичного комплексу не є підставою для зупинення виконавчого провадження. Тому цілком можливо, що виплата боргу тоді зірвалася через недосконале законодавство.  

А тим часом спір «Золотого мандарину» з «Київенерго» тривав роками — енергопостачальник навіть просив відтермінувати заборгованість на 30 років. 

Не отримавши бажаного в Україні, компанія пішла підкорювати Європейський суд з прав людини. А НАБУ почало підозрювати, що це було частиною плану з обману суддів ЄСПЛ та заволодіння держкоштами. Слідство вважає, що для його реалізації Козаков звернувся до нардепа Георгія Логвинського, який на той момент займав низку посад у державних та міжнародних установах. Зокрема він був помічником нардепа Мустафи Джемілєва, а також мав дружину-суддю ЄСПЛ.

Як Логвинський і компанія до ЄСПЛ зверталися 

Логвинський з уже згаданим вище Козаковим, на думку слідства, розробив план, за яким «Золотий мандарин» мав безпідставно звернутися до ЄСПЛ зі скаргою, що держава не виконала рішення 2009 року проти «Київенерго».

Далі до схеми Логвинського, як вважає слідство, долучилася низка осіб. Серед них ключові ролі відігравали:

• адвокатка Олександра Володимирська, яка здійснювала представництво «Золотого мандарина» в судах, 
• менеджери Мінюсту Наталія Бернацька (Севостьянова) та Борис Бабін, які лобіювали рішення про визнання скарги до ЄСПЛ, 
• бухгалтерка Людмила Трубчанінова та помічниця Логвинського Марія Шевкопляс (Швець), які допомагали легалізувати отримані кошти. 

Низка осіб, на думку правоохоронців, не знала про злочинний план фігурантів. Наприклад, експерт Ігор Караман, який складав та надсилав скарги до ЄСПЛ від імені компанії.

Перед поданням скарги адвокатка Володимирська допомогла «Золотому мандарину» за 54 млн грн продати борг фіктивній компанії «Іссахар-Зевулон Імпорт-Експорт». Як кажуть у НАБУ, це зробили для того, щоб виграні в ЄСПЛ кошти не могли стягнути для погашення в «Родоводі» того самого кредиту, за який і купили мазут. 

У вересні 2013 року «Золотий мандарин» подав скаргу на порушення ст. 6 та ст. 13 ЄКПЛ, а також ст. 1 Першого протоколу. А саме щодо тривалого невиконання рішення суду та позбавлення права на ефективний засіб правового захисту. У Європейському суді скарга пролежала ще 2 роки. 

І тут слідство знайшло ще одну ознаку обману ЄСПЛ. Перед поданням скарги «Золотий мандарин» загубив судовий наказ, який зобов’язував «Київенерго» повернути кошти за мазут. Звернувшись до суду, «Золотий мандарин» отримав його дублікат. І хоча згодом апеляція скасувала рішення про видачу, це не завадило фігурантам використати напівлегальний документ для звернення до ЄСПЛ.

У 2014 році Логвинський отримав депутатський мандат, а до схеми потрапили люди з менеджменту Міністерства юстиції. Спочатку — Урядова уповноважена у справах ЄСПЛ та перша заступниця міністра юстиції Бернацька, а потім її наступник на посаді Уповноваженого — Бабін.

Вони, як вважають правоохоронці, весь час у змові з організаторами злочину просували ідею визнати вину держави в ЄСПЛ та добровільно виплатити 54 млн грн «Золотому мандарину». І хоча на той момент заборгованість «Київенерго» нібито зменшилася до 38 млн грн, щойно призначений Бабін все-таки підписав і надіслав доленосну декларацію до ЄСПЛ.  

За даними від правоохоронців маємо таку ситуацію: ЄСПЛ отримав неповні відомості від «Золотого мандарину», а контрольовані Логвинським особи у кабінетах Мін’юсту забезпечили «капітуляцію» України в суді. 20 жовтня 2015 року ЄСПЛ виніс рішення проти України, яке  вказувало на необхідність виконати судовий наказ 2009 року. 

Це створило ще одну площину непорозумінь. Слідство стверджує, що Бернацька сприяла неправильному перекладу рішення ЄСПЛ: замість виплати 38 млн грн фактично Україна мала віддати «Золотому мандарину» всі 54 млн грн. Таким чином держава опинилась у ще більш невигідному становищі. 

Врешті в 2016 році держава виплатила «Золотому мандарину» 54 млн грн, які перевели на рахунки згаданого раніше ТОВ «Іссахар-Зевулон Імпорт-Експорт» (компанії, якій продали право вимоги боргу). Потім Логвинський за допомогою бухгалтерки Трубчанінової та своєї помічниці Шевкопляс (Швець) легалізували отримані кошти через фіктивні компанії.  

В НАБУ впевнені: замість того, щоб терпляче дочекатися стягнення боргу з «Київенерго» в українських судах, Логвинський з поплічниками вирішив отримати гроші від держави через ЄСПЛ, часткового обманувши суд та лобіюючи власні інтереси у Мін’юсті. 

Вручити підозру Логвинському за будь-яку ціну

На цьому епопея «Золотого мандарину» не скінчилася, адже у 2020 році НАБУ-САП оголосили підозри всім фігурантам, крім одного — того самого нардепа Георгія Логвинського, який мав імунітет від дружини, тоді ще судді ЄСПЛ Ганни Юдківської.

Попри спроби обвинувачення зняти цей імунітет, все це було марно — ЄСПЛ відмовився та викрив раніше невідомі приголомшливі факти про справу «Золотого мандарину». 

Європейський суд вказав, що НАБУ могло тиснути на учасників судового процесу, а їхні дії стосовно Логвинського суперечать імунітету та ризикують підірвати цілісність процедури зняття недоторканності Судом. Крім того, ЄСПЛ звернув увагу, що немає жодних гарантій, що НАБУ не буде використовувати незаконно зібрані докази проти Логвинського для доведення його вини.

А все тому, що Бюро нібито змусило адвокатку Володимирську записувати їхні з Логвинським розмови. Тож Логвинський та інші фігуранти в 2021 році подали заяви до ЄСПЛ щодо порушення Україною ст. 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), ч. 2 ст. 6 (Презумпції невинуватості), ст. 18 (Меж застосування обмежень прав) Європейської конвенції. 

Крім того, Логвинський поскаржився в ЄСПЛ на те, що НАБУ розпочало кримінальне переслідування для погіршення його репутації та створення позитивного іміджу Нацбюро. А ще держава, мовляв, організувала проти нього цілу медіакампанію, чим здійснила напад на його приватне життя. 

Врешті Логвинському таки оголосили про підозру заочно. Сталося це через рік, коли його дружина пішла у відставку з посади судді ЄСПЛ. Зараз екснардеп перебуває в міжнародному розшуку, а запобіжний захід йому обирають уже декілька місяців, і також заочно. 

То чи була афера? 

Cправа «Золотого мандарину» унікальна безпрецедентним твердженням правоохоронців, що ЄСПЛ «ввели в оману». Але так вважають не всі, зокрема проти виступили правозахисники. 

Харківська правозахисна група (ХПГ) стала на захист Логвинського та дала контроверсійний висновок щодо інкримінованих йому махінацій. В організації вважають, що звернення «Золотого мандарину» до Європейського суду було правомірним, а Урядовий уповноважений за законом мав право підписувати Декларацію про дружнє врегулювання спору. Тому ХПГ та нардеп Мустафа Джемілєв одразу після повідомлення підозри Логвинському закликали НАБУ закрити кримінальне провадження, вважаючи його політично обумовленим.

Ще одним наріжним каменем справи є ті самі 54 млн грн. На відміну від правоохоронців НАБУ, Мін’юст не вважає, що виплата коштів «Золотому мандарину» відбулася незаконно. Що більше — в Міністерстві вважають, що держава зі свого боку правомірно визнала порушення прав «Золотого мандарину», а також правильно сплатила кошти у розмірі саме 54 млн грн, а не 38. Мовляв, це було ще й вигідно, адже інакше Україна мала б додатково віддати з бюджету 150 млн грн на штрафи та компенсації. 

До того ж є реальний шанс повернути гроші назад в українську казну. Зараз тривають суди щодо стягнення 54 млн грн регресним позовом від держави до «Київенерго». Адже за енергопостачальника сплатила держава, а після приватизації Рінатом Ахметовим «Київенерго» ще й пішло на процедуру банкрутства з мільярдними боргами. Про успіхи в поверненні до бюджету ймовірно виведених Логвинським коштів уже повідомляв Мін’юст. 

Цікаво, що, за словами захисту Логвинського, правоохоронці під час розслідування намагалися через Мін’юст ініціювати перегляд рішення ЄСПЛ щодо «Золотого мандарину», однак інформація про це поки засекречена.

Уже на цьому етапі можна констатувати, що справа є доволі суперечливою. Це підтверджував і слідчий суддя ВАКС, який обирав підозрюваній запобіжний захід. Він констатував, що зараз недостатньо доказів, які б підтверджували, що всі фігуранти за версією НАБУ та САП були у злочинній змові. Тому чи справді держбюджет зазнав мільйонних збитків, а також чи дійсно Логвинський і компанія ввели в оману ЄСПЛ — встановить лише судовий вирок.

Зараз у справі ще збирають докази. Весь процес затягнувся на 6 років через те, що прокурори САП зупиняли кримінальне провадження — деякі з підозрюваних за кордоном, а отже інформацію звідти отримати важче. 

Експерти ТІ Ukraine продовжать стежити за розглядом цієї унікальної справи.