20 грудня Верховна Рада України проголосувала за зміни до Закону «Про запобігання корупції», якими було звужено коло посадових осіб, на яких поширюється обов’язок подати електронну декларацію. Антикорупційна організація Тransparency Іnternational Україна вважає, що такі зміни є логічними і обґрунтованими, оскільки з-під е-декларування виводяться саме ті категорії осіб, які обіймають посади з меншим рівнем корупційних ризиків. Але непрозорий спосіб прийняття цих змін викликає занепокоєння.
З переліку осіб, які мають подавати електронні декларації, була викреслена більшість посадовців закладів, установ та організацій, що здійснюють основну діяльність у сферах охорони здоров’я, освіти, науки, культури, спорту, соціального обслуговування населення тощо.
До цього закон охоплював дуже широке коло посадових осіб, які виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції. «Такі зміни є логічними і обґрунтованими, оскільки з-під е-декларування виводяться саме ті категорії осіб, які обіймають посади з меншим рівнем корупційних ризиків. У більшості випадків такі особи не матимуть що зазначити в електронній декларації. Наприклад, про цінне рухоме майно, дорожче за 100 мінімальних заробітних плат (137 800 грн.), або готівкові кошти понад 50 мінімальних заробітних плат (68 900 грн.). Проте перебільшенням є виключення керівників таких установ у деяких сферах», – каже Ярослав Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна.
Ще однин позитивний наслідок змін до закону це унеможливлення спокуси для Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та інших антикорупційних органів прикритися справами проти вчителів та лікарів на рівні побутової корупції як результатами власної діяльності замість полювання на «велику рибу» на вищих щаблях системи.
При цьому спосіб прийняття вищезазначених змін викликає занепокоєння. Доповнення, які жодним чином не стосуються питань судоустрою, були передбачені в проекті Закону Про Вищу раду правосуддя.
Так само негативним є продовження практики кулуарного способу прийняття змін до антикорупційного законодавства без належної дискусії з громадянським суспільством та міжнародними партнерами України. Попереднє обговорення могло б покращити рівень запропонованих доповнень і уникнути можливих корупційних ризиків.
«На жаль, вже існують практики, коли певні широкі законодавчі формулювання в антикорупційному законодавстві надають можливість потенційного використання для приховування власних статків. Це продемонструвало керівництво Служби безпеки України, декларації яких відсутні у публічній системі електронного декларування. Це сталося незважаючи на те, що цих осіб навряд чи можна назвати такими, що належать до кадрового складу розвідувальних органів України (СБУ не є таким органом, згідно із законодавством) чи займають посади, перебування на яких становить державну таємницю», – підкреслив Ярослав Юрчишин.
Transparency International Україна закликає парламент відмовитися від практики прийняття таких пропозицій у кулуарному непрозорому режимі, яка суттєво понижує рівень суспільної довіри до справді важливих рішень. Ми готові максимально долучатися до відкритого напрацювання рішень для більшої ефективності системи електронного декларування зокрема та боротьби з корупцією в цілому.
