Усунення обмежень щодо приватизації окремих підсанкційних активів

Кабмін пропонує парламенту врегулювати питання реалізації квартир, конфіскованих відповідно до Закону України «Про санкції».

З вересня минулого року Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави понад 40 об’єктів житлової нерухомості, що належали прихильникам путінського режиму та збройної агресії проти України. Більшість із них уряд вже передав в управління Фонду держмайна для подальшої приватизації або оренди. 

І поки частину з цього майна реалізувати неможливо через розташування на окупованій території, інші інвестиційно привабливі об’єкти нерухомості, як, наприклад, колишні квартири російського пропагандиста Артемія Лєбєдєва в центрі Києва, необхідно якнайшвидше продати, а кошти направити на компенсації українцям, чиє житло постраждало від війни. 

Однак на перешкоді їх реалізації стали законодавчі обмеження. Питання реалізації підсанкційного житла залишається неврегульованим, що унеможливлює виконання Фондом держмайна рішення суду про його конфіскацію.

Щоб виправити цю, ситуацію Кабінет Міністрів вніс у парламент законопроєкт №10199. Розбираємось, що в ньому, та чи можна вдосконалити цей документ. 

Як це відбувається зараз?

На сьогодні дія профільного Закону «Про приватизацію державного і комунального майна» не поширюється на державне житло. Вона відбувається відповідно до іншого Закону – «Про приватизацію державного житлового фонду».

А цей документ,  своєю чергою, передбачає лише два способи приватизації: безоплатну передачу або продаж надлишків житла. Перший спосіб застосовується винятково у випадку відповідного звернення особи, яка винаймає таке житло у держави. Продаж надлишків житла також можливий лише його орендарям або особам, які перебувають на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов.

Жоден із цих механізмів не підходить для реалізації конфіскованого житла та не передбачає можливості його продажу на аукціоні за ринковою ціною. Як наслідок, є потреба у врегулюванні питання приватизації стягнутих в дохід держави житлових об’єктів.   

Що пропонує законопроєкт №10199?

З огляду на зазначені вище особливості приватизації державного житлового фонду, сферу дії відповідного закону Кабмін пропонує не поширювати на продаж житла, стягненого в дохід держави за рішенням суду.

Натомість такі випадки підпадатимуть під дію ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» — для цього в ньому пропонують передбачити відповідні винятки. Конфісковане підсанкційне житло буде об’єктом малої приватизації та підлягатиме продажу на електронному аукціоні. 

Недоліки запропонованих змін

• Законопроєкт покликаний забезпечити реалізацію окремого виду підсанкційних активів (об’єктів житлової нерухомості), але при цьому ігнорує загальну проблему, пов’язану з реалізацією конфіскованих активів, переданих в управління Фонду держмайна.

Раніше ми вже акцентували на ризиках набрання чинності з вересня 2023 року змін до Закону України «Про санкції», які встановлюють право ФДМУ здійснювати реалізацію підсанкційних активів, лише якщо вони належать резидентам держав, що здійснюють збройну агресію проти України. Однак після стягнення такого майна в дохід держави право колишнього власника на нього припиняється, а тому подальша його реалізація фактично відбуватиметься всупереч вимогам закону.    

Примітно, що необхідність внесення змін для усунення вказаних ризиків підтримали Міністерство юстиції та Фонд державного майна України, однак це питання не врегульоване й досі. Не містить цих змін і законопроєкт №10199. 

• Поряд із ризиками щодо реалізації, сумнівним є і наявний підхід до передачі усіх конфіскованих активів в управління Фонду держмайна. Управління конфіскованими облігаціями, історико-культурними цінностями або комплектуючими для систем управління гелікоптерами не завжди характерне, а інколи й недоцільне для ФДМУ. Як наслідок, ми вважаємо логічним надання повноважень Фонду щодо визначення іншого суб’єкта управління для окремих активів.
• В назві законопроєкта передбачено, що він стосується правового врегулювання реалізації окремої категорії нерухомого майна – квартир, стягнутих в дохід держави за рішенням суду відповідно до Закону України «Про санкції». 

Але в управління Фонду держмайна передані не лише конфісковані квартири, але й інші об’єкти, наприклад житлові або садові будинки, які також підлягають подальшій приватизації. І хоч пропоновані законопроєктом зміни охоплюють усі категорії житлової нерухомості, така назва звужує предмет його регулювання та не в повній мірі відповідає його положенням. 

• Поряд із нерухомістю уряд передавав в управління для можливої приватизацій й інші види активів. Зокрема, в березні Кабмін визначив Міністерство культури та інформаційної політики України управителем для 537 історико-культурних матеріальних цінностей та творів мистецтва, конфіскованих у Віктора Януковича. Частина цих об’єктів може мати виняткову історичну, художню, наукову чи іншу культурну цінність, але решту доцільно продати з огляду на сукупну оціночну вартість (понад €18,7 млн).

Але, як і житлова нерухомість, об’єкти культури та мистецтва державної власності не підлягають продажу відповідно до ЗУ«Про приватизацію державного і комунального майна». Таким чином, законопроєкт врегульовує питання реалізації житла, однак ігнорує питання приватизації інших конфіскованих активів. 

Висновок

Прийняття законопроєкту №10199 – це потрібний крок для уможливлення продажу конфіскованих об’єктів житлової нерухомості, що належали прихильникам агресора, та наповнення за їх рахунок фонду ліквідації наслідків війни. 

Але законодавство потребує комплексних змін задля усунення перешкод при реалізації цих та інших підсанкційних активів. Перш за все – виключення із Закону України «Про санкції» обмежень щодо реалізації ФДМУ стягнутих в дохід держави активів, які виключно належать резидентам держав, що здійснюють збройну агресію проти України. 

Крім того, необхідно надати Фонду державного майна України повноваження щодо передачі активів, стягнених в дохід держави, в управління іншим органам державної влади або суб’єктам господарювання державного сектора економіки.

Ми також рекомендуємо парламенту підтримати законопроєкт №10199 у першому читанні та доопрацювати його до другого читання, зокрема шляхом:

• заміни у назві законопроєкту терміну «квартир» на «об’єктів житлової нерухомості»;
• внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо встановлення можливості приватизації об’єктів культури та мистецтва у випадку, якщо вони стягнуті в дохід держави за рішенням суду, якщо уповноважений суб’єкт визначить способом його виконання приватизацію таких об’єктів.

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.