Масові акції стали звичним явищем в Україні. Це нормально — зібратися для висловлення незгоди чи обурення діями влади. І якщо у звичайний час головною проблемою є пройти усі бюрократичні процедури, то тепер додаються ще й карантинні реалії, які теж необхідно врахувати.
Розповідаємо, як організувати масову акцію, щоб не наражати учасників на неприємності з законом.
Рівні права для усіх
Право на мирні зібрання, мітинги, збори, походи й демонстрації без зброї мають всі громадяни України, за умови завчасного сповіщення місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Це право передбачено ст. 39 Конституції України. Ця свобода є, у певному розумінні, абсолютною і може бути обмежена лише судом, відповідно до закону, і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Тобто, орган державної влади чи місцевого самоврядування не має права погоджувати, дозволяти або забороняти проведення масової акції. Конституцією прямо передбачено, що характер взаємодії, у цьому випадку, має виключно сповіщувальний характер.
Варто пам’ятати, що згідно з частиною третьою статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії. Вони застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти.
Тож, що таке завчасне сповіщення і де межа цієї завчасності? Чи є якийсь конкретний строк і чи взагалі можливо виміряти завчасність?
Конституційний Суд України у своєму рішенні по цьому питанню чітко наголошує, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
Тобто, зараз відсутній законодавчо визначений строк завчасного повідомлення, тож це віддається виключно на розсуд організаторів акції.
Радимо це робити з достатнім запасом часу для того, щоб неповоротка державна машина змогла ознайомитись з вашою заявою. Варто врахувати, що повідомлення — це не спосіб обмежити ваші права, а скоріше, можливість убезпечити себе під час акції, бо держава та органи місцевого самоврядування беруть на себе функцію підтримання порядку, припинення можливих протиправних дій тощо.
Подаємо заяву завчасно, що потрібно вказати?
- кому адресована заява;
- від кого надійшла — точне зазначення повної назви організації або прізвища, імені по батькові громадянина, адреса місцеперебування (проживання), контактний телефон;
- мету, форму, місце проведення заходу;
- маршрут проходження;
- час початку і закінчення заходу;
- прогнозовану кількість учасників;
- ПІБ, місце проживання, контактні телефони організаторів;
- дату подачі заяви.
Також є можливість подачі заяви поштою, це зручно тоді, коли організатор знаходиться не у тому місті, де планується акція. Подати заяву таким чином можливо рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про його отримання.
Контроль масової акції
Здійснення контролю за порядком масових акцій належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, зокрема, як делеговані повноваження (пп. 3 п. “б” ч. 1 ст. 38 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування мають право негайно після отримання заяви звернутися до суду з позовною заявою про заборону масових заходів чи про інше обмеження права на мирні зібрання (ч. 1 ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства України).
Наприклад, в інтересах національної безпеки та забезпечення громадського порядку суд може задовольнити прохання позивача в разі, якщо буде доведено, що проведення масової акції може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров’ю населення або правам і свободам інших людей.
У разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження. Адміністративна справа про заборону або встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань вирішується судом протягом двох днів після відкриття провадження у справі, а в разі відкриття провадження менш як за два дні до проведення відповідних заходів — невідкладно.
Позовна заява, яка надійшла пізніше, ніж за 24 години до часу проведення заходів, визначених частиною першою цієї статті, залишається без розгляду.
Можливі ризики
У першу чергу, варто враховувати актуальну карантинну ситуацію в Україні та світі. Не дивлячись на мету акції, кількість її учасників та їх вік, необхідно дотримуватися прийнятих владою норм: дотримуватися дистанції, використовувати засоби індивідуального захисту, обмежити участь в акціях, якщо маєте контакти із тими, хто хворіє або самі погано почуваєтесь. Ці прості правила дійсно можуть врятувати життя.
По-друге, при подачі заяви в уповноважені органи у вас можуть не приймати заяви, мотивуючи це різними підставами. В такому випадку попросіть скласти акт про відмову в прийнятті заяви й записуйте розмову на диктофон чи відеокамеру — саме ці докази зіграють визначну роль у суді. Або відправляйте таку заяву поштою з описом вкладення та повідомленням про вручення. Це позбавить вас необхідності конфліктувати зі співробітниками канцелярії. Натомість ви матимете “залізні” докази повідомлення, а саме: опис поштового вкладення (що направляли) та фіскальний чек (доказ факту відправки).
Також проблеми можуть виникнути під час проведення заходу. Є випадки, коли працівники правоохоронних органів вимагають різноманітні документи в організаторів, а за їх відсутності супроводжують учасників заходу у відділ поліції. Щоб застрахувати себе й учасників — радимо організаторам мати при собі паспорт та заяву про повідомлення місцевої ради чи державної адміністрації про проведення заходу з відміткою про її прийняття. При спробі зупинити проведення заходу вимагайте відповідне рішення суду.
Дотримання цих простих правил допоможе вам законно та безпечно виразити свої погляди на ту чи іншу подію та допомогти у цьому іншим! Окрім цього, дуже важливо знати свої права та обов’язки для компетентного спілкування із правоохоронними органами у разі потреби 😉
Право на мирні зібрання, мітинги, збори, походи й демонстрації без зброї мають всі громадяни України.
