У квітні 2022 року спливає строк повноважень чинного директора НАБУ Артема Ситника. Та законодавчі прогалини стосовно процедури обрання наступного досі не заповнені.
Проблему має вирішити законопроєкт №5459-1, аналіз якого ТІ Україна робила раніше. Наразі проєкт закону готується на друге читання: нещодавно у картку законодавчої ініціативи додали фінальну таблицю поправок, над якою працював Комітет ВРУ з антикорупційної політики. Ми проаналізували зміни, які Комітет пропонує до врахування. Враження –– неоднозначні.
Що пропонується
У попередньому аналізі ми виділяли дві значні проблеми 5459-1: кількість фіналістів конкурсу та дострокове звільнення директора Бюро поза передбачених чинним законодавством підстав. У редакції другого читання одну з проблему сунули, а іншу – погіршили.
Так, оновленою редакцією пропонується конкурсній комісії виносити на розгляд прем’єр-міністру подання не про двох відібраних кандидатів, а про трьох. З них вже прем’єр-міністр повинен буде обрати одного, і потім цю кандидатуру затверджуватиме уряд. І такий підхід є дуже ризикованим.
Річ у тім, що так створюється простір для маніпуляцій і обрання більш “вигідного” кандидата, адже не існує критеріїв обрання серед трьох претендентів. Попри таку загрозу пропозиція подавати на затвердження єдиного фіналіста конкурсу не знайшла підтримки серед членів Антикоркомітету.
Інша важлива поправка – зменшення строку участі міжнародників у конкурсній комісії. Тепер їх долучатимуть лише на один відбір директора НАБУ. Перехідні та прикінцеві положення законопроєкту передбачають, що протягом 2 років з дня набрання чинності вказаного закону має бути підготовлений проєкт закону про припинення участі міжнародних та іноземних організацій у формуванні комісії. Попередня редакція пропонувала більший строк – 8 років, тобто принаймні для двох конкурсів. Нагадаємо, що строк повноважень директора НАБУ становить 7 років.
Водночас однозначно позитивною є поправка стосовно строку повноважень чинного Директора НАБУ та порядку передачі його крісла. Це і є та проблема, яку усуває оновлена редакція законопроєкту.
Антикоркомітет пропонує забезпечити повноцінне здійснення Артемом Ситником своїх повноважень до кінця їхнього строку. Так, дострокове звільнення чинного Директора залишається можливим лише за визначених законом підстав. Крім того, з дня завершення строку повноважень чинного Директора НАБУ та до дня призначення нового усі повноваження керівника Бюро здійснюватиме його перший заступник. А в разі відсутності останнього – один із заступників Директора НАБУ. Так Бюро не залишиться без очільника у разі затягування конкурсу.
Інші поправки не такі значні за змінами, та від того не менш важливі. Наприклад, пропонується додати нову вимогу для членів конкурсної комісії –– не менше 5 років досвіду роботи у сфері правоохоронної діяльності або діяльності у сфері протидії корупції. І нову вимогу для членів комісії з проведення аудиту –– ними зможуть стати лише ті особи, які мають не менше 5 років досвіду роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях.
Також пропонується регламентувати алгоритм дій для ситуації, якщо члени конкурсної комісії не зможуть дійти згоди щодо певного питання: 24 години для повторних голосувань. Після спливу цього часу вважатиметься прийнятим рішення, за яке проголосували не менше трьох членів конкурсної комісії, двоє з яких – від міжнародників. Таку правку теж можна вважати запобіжником у разі ймовірного затягування конкурсу.
Крім того, пропонується розширити перелік прав працівників НАБУ пунктом про можливість зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Це важливо, адже свого часу Директор Бюро стверджував, що такі повноваження дозволять Бюро знизити ризики витоку інформації та пришвидшити проведення негласних слідчих дій. Наразі ж Бюро може знімати інформацію з каналів зв’язку лише за допомогою СБУ та лише отримавши попередньо дозвіл суду.
З інших пропозицій: уточнення способів спрямування та координації урядом НАБУ, проведення аудиту САП разом з НАБУ, алгоритм дій у разі відсторонення Директора НАБУ та інше.
Загалом ТІ Україна підтримує цю законодавчу ініціативу. Однак ми наголошуємо, що збільшення кількості фінальних претендентів на посаду директора НАБУ підвищує ризики призначення “більш зручного” керівника цього органу.