UPD. Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув законопроєкт № 8045 та рекомендував прийняти у другому читанні та в цілому.

Згідно з порівняльною таблицею, під час опрацювання законопроєкту комітет підтримав частину рекомендацій ТІ Україна. Так, в остаточній редакції проєкту:

  • Обмежили перелік об’єктів, які можна відчужувати без згоди органів податкової служби, єдиними майновими комплексами державних або комунальних підприємств. Це узгодить норми законопроєкту між собою та законодавством про приватизацію державного і комунального майна. Крім того, доопрацювали формулювання щодо умов звільнення такого майна з податкової застави.
  • Уточнили момент початку перебігу строку для погашення податкового боргу приватизованого підприємства та врегулювали питання визначення періоду анулювання штрафних санкцій та пені, нарахованих на погашену суму боргу.
  • Узгодили норми проєкту щодо можливості звільнення з податкової застави майна, яке було вилучене в умовах воєнного стану, з нормами профільного закону.
  • Передбачили можливість нотаріально посвідчувати та укладати без згоди кредитора договорів відчуження обтяженого майна, в т.ч. яке перебуває в податковій заставі, у процесі приватизації ЄМК державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
  • Уможливили продаж у процесі приватизації окремого майна ДП “Укрспирт”, яке перебуває у податковій заставі, або у разі внесення цього підприємства до Єдиного реєстру боржників. 

Водночас депутати відхили пропозиції щодо уніфікації законодавчої термінології стосовно поняття «єдиний майновий комплекс». Також вони не підтримали виключення норми, яка передбачає звільнення податкових органів від сплати судового збору у справах про стягнення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску. 

Крім того, не були подані пропозиції щодо внесення змін до недіючих норм Податкового кодексу (п. 95.9. ст. 95), які визначають порядок продажу ЄМК державного або комунального підприємства, яке перебуває у податковій заставі, з ініціативи податкових органів. 

Попри це, ТІ Україна рекомендує підтримати законопроєкт № 8045, оскільки він дасть змогу пришвидшити процес приватизації державних та комунальних підприємств з майном у податковій заставі та забезпечить надходження коштів, для щоб покрити їхні податкові борги.

Депутати пропонують дозволити продавати таке державне і комунальне майно без згоди податкових органів, якщо покупець оплатить податковий борг. Це допоможе прискорити процес приватизації, однак законопроєкт потребує доопрацювання. 

Прийнятий законопроєкт № 7451 розблокував приватизацію єдиних майнових комплексів державних та комунальних підприємств, майно у складі яких перебуває під забороною відчуження, арештом (крім тих, що накладені у кримінальному провадженні) або у заставі. Проте невирішеним залишилося питання припинення ще одного виду обтяження майна, що йтиме на приватизацію — податкової застави. Чекати довго не довелося — відповідний законопроєкт, який вносить зміни до Податкового кодексу України (надалі — ПКУ), уже зареєстрований та чекає розгляду у першому читанні. Що пропонують народні депутати, та чи є недоліки в проєкту — розбираємося далі.

Як зараз відчужують майно, що перебуває у податковій заставі?

Якщо платник податків має податковий борг, ДПС може передати його майно у податкову заставу. Це може бути будь-яке майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.

Боржник зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі. Однак, щоб його відчужити (наприклад, продати), потрібно отримати згоду податкового органу. 

Майно платника податків звільняється з податкової застави, якщо:

  • платник повністю погасить суму податкового боргу;
  • борг визнають безнадійним;
  • набере законної сили відповідне рішенням суду про припинення податкової застави;
  • майно продадуть з ініціативи органу ДПС.

Що пропонують змінити?

Законопроєкт передбачає можливість приватизації майна у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства без згоди органів податкової служби. Єдина умова —  що договір купівлі-продажу об’єкта приватизації буде передбачати зобов’язання покупця не пізніше шести календарних місяців з моменту переходу права власності на об’єкт повністю погасити податковий борг, у зв’язку з яким виникло право податкової застави. Майно не будуть звільняти з податкової застави, поки покупець повністю не погасить податковий борг.

Об’єкти державної та комунальної власності пропонують звільняти з податкової застави у день, коли контролюючий орган отримує підтвердження, що кошти для погашення податкового боргу надійшли до бюджету.

Зміни, що пропонує законопроєкт, передбачають набуття покупцем усіх прав та обов’язків щодо погашення податкового боргу державного або комунального підприємства, що залишився непогашеним станом на момент переходу права власності на об’єкт приватизації. Водночас, якщо покупець повністю оплатить борг у визначений договором купівлі-продажу строк, штрафні санкції і пеня, нараховані на суму боргу, анулюють

Зміни до Законів «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про нотаріат» визначають, що  відсутність згоди податкового органу на відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, не буде перешкодою при державній реєстрації прав та посвідчені договорів купівлі-продажу такого майна.

Окрім того, законопроєкт пропонує:

  • відновити строки погашення податкового боргу платниками податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки; 
  • звільняти податкові органи від сплати судового збору у спорах, пов’язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов’язань платників податків.

Недоліки законопроєкту

На жаль, законопроєкт № 8045 містить низку недоліків, які необхідно врахувати та усунути в процесі його розгляду.

  1. Норми законопроєкту щодо об’єктів, які можна відчужувати без згоди податкового органу, не узгоджуються між собою. Він пропонує внести зміни до ст. 92 ПКУ, щоб не вимагати згоду податкової служби на відчуження у процесі приватизації майна у складі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства. Водночас зміни до ЗУ «Про нотаріат» та «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачають, що відсутність згоди контролюючого органу не буде підставою для відмови у нотаріальному посвідченні договорів купівлі-продажу єдиного (цілісного) майнового комплексу державного або комунального підприємства чи інших об’єктів державної та комунальної власності. Зміни до статей 93, 98 ПКУ також стосуються продажу не лише ЄМК підприємств, але й інших об’єктів державної та комунальної власності. Отже, необхідно чітко визначити, якого майна стосуються зміни. Щоб вони узгоджувалися з нещодавно ухваленим законопроєктом № 7451, слід обмежитися майном у складі ЄМК державного або комунального підприємства.
  2. Відповідно до змін, що пропонує законопроєкт, покупець, який придбав державне чи комунальне майно, балансова вартість якого менша за суму податкового боргу підприємства, буде зобов’язаний сплатити такий борг у повному обсязі.  При доопрацюванні законопроєкту важливо передбачити відповідність суми податкового боргу, який повинен сплатити покупець, балансовій вартості придбаного майна.  
  3. Законопроєкт чітко не визначає період, за який пропонує анулювати застосовані (нараховані) штрафні санкції та пеню – за весь час невиконання державним або комунальним підприємством своїх зобов’язань, передбачених ПКУ, чи лише після укладення договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.
  4. Законопроєкт пропонує застосовувати поняття «єдиний (цілісний) майновий комплекс», проте у Цивільному кодексі України та Законі «Про приватизацію державного і комунального майна» використовується поняття «єдиного майнового комплексу».
  5. Законопроєкт не вносить змін до недіючих норм Податкового кодексу. Положення чинного пункту 95.9. статті 95 Податкового кодексу не можуть бути реалізовані на практиці, оскільки не узгоджуються із положеннями Закону «Про приватизацію державного і комунального майна». Зокрема щодо можливості продажу майна комунальних підприємств виключно державним органом приватизації, а також встановлення 60-денного строку, протягом якого такий орган приватизації повинен організувати продаж цілісного майнового комплексу. Крім того, не визначено порядок направлення подання контролюючого органу до органів приватизації про продаж майна. Тому в законопроєкті доцільно передбачити зміни щодо порядку продажу майна, що перебуває у податковій заставі, з ініціативи податкових органів.
  6. Законопроєкт не узгоджується з чинним ЗУ “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”, який передбачає можливість вилучення майна виключно на підставі рішення військового командування, а не керівника військової або військово-цивільної адміністрації або обласної/міської військової адміністрації, як пропонують депутати.
  7. Ініціатори законопроєкту пропонують звільнити податкові органи від сплати судового збору у справах, пов’язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов’язань платників податків. Проте пояснювальна записка до проєкту закону не містить жодних обґрунтувань таких змін. Вимога щодо сплати судового збору зобов’язує державні органи більш виважено підходити до питань звернення до суду або оскарження судових рішень — з урахуванням обґрунтованості своєї правової позиції у спорі і наявності правових підстав для перегляду судових рішень. Звільнення від такого обов’язку, навпаки, уможливлює зловживання процесуальними правами, зокрема, у випадках необґрунтованого звернення до судів і безвідповідального оскарження судових рішень.

Висновки

Оновлення порядку відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, є логічним продовженням прийнятих раніше змін щодо розблокування приватизації державних та комунальних підприємств з арештами та обтяженнями майна. Це дасть змогу пришвидшити процес продажу цих активів і забезпечить надходження коштів для покриття податкових боргів цих підприємств. 

Водночас законопроєкт № 8045 містить низку суттєвих недоліків. Його положення не узгоджуються між собою стосовно предмету регулювання — визначення майна, яке може бути відчужене у процесі приватизації без згоди податкового органу. Також він пропонує необґрунтовано зобов’язувати покупця погасити весь податковий борг держпідприємства, навіть, якщо він придбав окреме майно підприємства, вартість якого менша суми боргу. Окремі формулювання не узгоджуються з діючим законодавством або не відповідають принципу юридичної визначеності та допускають неоднозначне трактування норм. Окрім того, законопроєкт доцільно доповнити іншими змінами, які визначатимуть чіткий порядок взаємодії податкових органів та органів приватизації при продажу об’єктів державної та комунальної власності.

Враховуючи викладене, Трансперенсі Інтернешнл Україна рекомендує доопрацювати законопроєкт з урахуванням наступних рекомендацій:

  • Встановити можливість відчуження майна, яке знаходиться у податковій заставі, без згоди контролюючого органу виключно у разі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
  • Передбачити звільнення такого майна з податкової застави з дня отримання контролюючим органом підтвердження про сплату покупцем всього або частини податкового боргу, залежно від балансової вартості придбаного майна.
  • Анулювати штрафні санкції та пеню, застосовані (нараховані) на суму податкового боргу, який підлягає сплаті покупцем, з дня укладення договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.
  • У тексті ПКУ «цілісний майновий комплекс» замінити словами «єдиний майновий комплекс» у відповідному відмінку.
  • Привести положення законопроєкту у відповідність до діючого законодавства.
  • Відмовитись від пропозиції звільняти податкові органи від сплати судового збору.
  • Внести зміни до п. 95.9. ст. 95 ПКУ, якими передбачити, що продаж майна зі складу єдиних майнових комплексів державних або комунальних підприємств, їхніх структурних підрозділів, окремого державного або комунального майна, що перебуває у податковій заставі, організовують органи приватизації за поданням відповідного контролюючого органу із дотриманням законодавства з питань приватизації. Контролюючий орган зобов’язаний направити подання про продаж такого майна протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook Instagram Telegram Twitter 

DOZORRO: Facebook Instagram Telegram 

Прозорі міста: Facebook