ВАКС під час війни: основні тенденції та виклики

Transparency International Ukraine продовжує відстежувати роботу Вищого антикорупційного суду. Експерти нашої організації відвідували судові засідання, аналізували інституційні та операційні аспекти діяльності ВАКС, а також вивчали його судові рішення. 

Комплексне і регулярне дослідження роботи ВАКС дає нам змогу визначити як окремі тенденції, які можна визнати найкращими практиками у сфері організації роботи суду, так і проблеми.

Цей звіт презентує результати четвертого етапу моніторингу роботи ВАКС. Нагадаємо, що перший етап моніторингу роботи ВАКС охоплював період з 6 липня по 6 грудня 2020 року, другий етап — з 1 квітня 2021 року по 31 липня 2021 року, а третій — з 1 квітня 2021 по 23 лютого 2022 року. 

У цьому звіті ми звернули більше уваги на вже виявлені раніше проблеми ВАКС, а також ті, які окреслилися за останній рік. Саме тому ми глибше розкрили такі питання: 

• зупинення судового розгляду у звʼязку з мобілізацією обвинуваченого;
• запровадження одноособового розгляду справ;
• запобігання зловживанню процесуальними правами.

Поряд із цим в останній рік роботи ВАКС ще актуальнішими стали теми обґрунтованості підозри на етапі обрання запобіжних заходів та спливу строків давності — тож їм присвячені два окремі розділи нашого звіту.

Загалом у результаті цього етапу моніторингу ВАКС ми встановили, що процесуальна ефективність роботи суду не змінилася. Але є конкретні проблеми, що потребують вирішення — їх перелік та способи подолання наводимо нижче.

1. Показник відкладених судових засідань залишається високим, а судді ВАКС майже не користуються наданими можливостями щодо притягнення до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. 

Тому парламенту треба вдосконалити наявні процесуальні важелі впливу на учасників кримінального провадження за неявки без поважних причин. А саме — надати повноваження накладати грошові стягнення на адвокатів. Суддям зі свого боку також варто реагувати на недоречну поведінку учасників і притягати їх до відповідальності за неповагу до суду.

2. На дотримання розумних строків судового розгляду впливає різна практика щодо зупинення судового провадження у звʼязку з мобілізацією обвинуваченого. 

Тому суддям варто забезпечити єдність цієї практики. Зокрема необхідно враховувати реальну можливість мобілізованого обвинуваченого брати участь у судовому розгляді. Також на швидкість розгляду кримінальних проваджень по суті може позитивно вплинути запровадження парламентом одноособового судового розгляду.

3. Окремі учасники процесів у ВАКС подекуди зловживають своїми процесуальними правами. 

Наявні інструменти протидії цьому не завжди ефективні, тому парламенту слід формалізувати у КПК України інститут протидії зловживанню процесуальними правами.

4. Моніторинг показав окремі проблеми з оцінюванням суспільного інтересу при затвердженні угод про визнання винуватості. Також суду бракує повноважень оцінювати докази, якими прокурор обґрунтовує винуватість особи. Це може негативно впливати на суспільне сприйняття інституції. 

Тому при затвердженні угод ВАКС необхідно сформулювати критерії оцінки суспільного інтересу, аби фінальне покарання (або звільнення від його відбування) відповідало і суспільному запиту, й інтересам обвинуваченого.

А парламенту потрібно вдосконалити повноваження суддів при оцінці правомірності таких домовленостей і надати суддям можливість досліджувати докази, покладені в основу обвинувального акту.

5. ВАКС варто припинити  засекречувати увесь текст вироків.

Слід розробити технічну можливість робити прихованими від публічного доступу окремі частини судових рішень, розголошення змісту яких може зашкодити кримінальному провадженню.

6. У практиці ВАКС досі не напрацьовані єдині критерії оцінки обґрунтованості підозри при застосуванні запобіжних заходів. Це може негативно вплинути на ефективність судового контролю. 

Тому суду треба врегулювати це на рівні узагальнення власної практики. Для цього треба враховувати, що висновки про наявність обґрунтованої підозри будуються за правилами індуктивних умовиводів. Тобто чим більше доказів надала сторона обвинувачення про те, що особа дійсно вчинила певне діяння – тим переконливішим є її твердження, і тим обґрунтованіша підозра. Водночас, якщо слідчому судді надані відомості, що спростовують ключові тези сторони обвинувачення, або ж надані цією стороною відомості неузгоджені та суперечливі – це може вказувати на необґрунтованість підозри. 

Важливо зважати, що у випадках, коли відсутні окремі елементи складу інкримінованого особі кримінального правопорушення, а їх отримання в майбутньому неможливе, слідчі судді можуть констатувати відсутність обґрунтованої підозри.

7. За останній період моніторингу ВАКС збільшилася кількість випадків закриття  кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування (згідно з «поправками Лозового»).

Це повʼязано з не зовсім передбачуваним рішенням обʼєднаної палати Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року. 

Тому суду касаційної інстанції слід передбачувано та виважено вирішити проблему субʼєкта продовження строків у кримінальних провадженнях, розпочатих як до, так і після 16 березня 2018. Парламенту ж необхідно прибрати імперативний обовʼязок суду закривати кримінальні провадження у звʼязку зі спливом строків досудового розслідування.

Так, судді мають виходити з дати внесення відомостей про кримінальне провадження у ЄРДР і вирішувати, чи застосувати «поправки Лозового». Але в такому випадку може бути зловживання органів досудового розслідування, яке полягатиме в штучному об’єднанні «старих» кримінальних проваджень з «новими». І це можуть робити для того, щоб строки досудового розслідування в провадженні з підозрюваними продовжував не слідчий суддя, а керівник органу прокуратури.

У таких випадках ми рекомендуємо аналізувати, чи досудове розслідування здійснювалося за одними й тими ж фактами. Це дозволить зрозуміти, чи справді ідеться про одну справу по суті, чи таке об’єднання штучне.

Щодо внесення змін до КПК України в частині строків досудового розслідування, то слід враховувати таке:

• Слідчий суддя не повинен продовжувати строки досудового розслідування, коли у кримінальному провадженні немає підозрюваних. Але ті особи, чиї права обмежуються без повідомлення про підозру, повинні мати змогу оскаржити тривалість досудового розслідування.
• Водночас у провадженнях з підозрюваними строки досудового розслідування має продовжувати слідчий суддя. А якщо такі строки продовжуватиме керівник органу прокуратури, його рішення може оскаржуватися в суді. 
• Сплив строку досудового розслідування не повинен безумовно призводити до закриття кримінального провадження. Тому положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України треба вилучити. 

8. Сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності вже став проблемою, яка згодом може бути ще більшою. 

Тому парламенту варто:  

• розширити підстави для зупинення строку давності, 
• пропорційно посилити кримінальну відповідальність за окремі кримінальні правопорушення (це автоматично вплине на збільшення строків давності притягнення осіб до кримінальної відповідальності), 
• змінити момент, коли закінчується обрахунок строку давності — не набрання вироком законної сили, а його постановлення судом першої інстанції.

Таким чином, чотирирічний період роботи ВАКС достатньо суттєвий для того, щоб стверджувати про низький рівень процесуальних та процедурних порушень.

Transparency International Ukraine переконана, що слід і надалі вдосконалювати підходи до роботи ВАКС — щоб забезпечувати ефективний судовий контроль та здійснення правосуддя.  

Більше про результати моніторингу читайте у повній версії звіту.

Цей звіт був представлений Transparency International Ukraine в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього звіту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.