Як українці сприймають відбудову, корупцію та євроінтеграцію – опитування суспільної думки

Transparency International Ukraine презентувала результати третьої хвилі соціологічного дослідження, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens.

Дослідження складається з трьох частин, в межах кожної з яких комплексно вивчалися питання сприйняття українцями стану корупції, відбудови та євроінтеграції.

Сприйняття відбудови

Поточний стан відбудови задовольняє 40% українців, а понад третина бачила результати проєктів відновлення. При цьому корупція у питаннях майбутнього відновлення, як і раніше, турбує населення чи не найбільше. 

Як показало опитування, кожен третій дорослий українець знає або бачив приклади того, що вже було відбудовано. При цьому переважна більшість з них (74%) задоволена результатом.

Найбільш помітні процеси відбудови у Києві (на це вказали 50% опитаних), у Східному (42%) і Південному регіонах (41%). Тоді як на Заході та в Центрі показники суттєво нижчі — процеси відбудови там бачили відповідно 24% та 23% респондентів.

До фінансування відбудови, на думку опитаних, найбільше була залучена українська влада: 55% респондентів вказують, що проєкти відновлення реалізуються завдяки органам місцевого самоврядування, а 20% – що завдяки центральній виконавчій владі. Проте так само українці відзначають вагомий внесок міжнародної спільноти (40%), а також волонтерів та громадянського суспільства (27%).

Кожен п’ятий українець має пошкоджене внаслідок війни майно. Найбільше постраждалих на Сході України — про втрати там повідомили 60% опитаних, а найменше на Заході — 7%. Якщо ж говорити про пошкоджене майно, то найбільші втрати припадають на нерухомість — про такі збитки згадали 17% українців.

Загальну суму збитків постраждалі оцінюють до 50 тис. грн — 23%, 51-300 тис. грн — 19%, понад 300 тис. грн — 32%, з них 10% говорять про оцінку збитків на понад 3 млн грн 10%.

Примітно, що, порівнюючи з даними за листопад 2023 року, помітно зменшилася частка респондентів із найменшими втратами (до 100 тис.) і зросла кількість українців із втратами в понад 300 тис. грн.

Як і восени 2023-го, більшість постраждалих не зверталася по компенсацію, аргументуючи це тим, що держава має більш нагальні проблеми під час війни (35% опитаних), а ще кожен четвертий з тих, хто не подавав заявку на відшкодування, не вірив, що може його отримати. Серед тих 40% постраждалих, хто звертались по компенсацію, 33% вже її отримали.

65% опитаних вважають корупцію в процесах відбудови дуже або скоріше розповсюдженою. Найбільш вразливими до корупції етапами дві третини опитаних вважають розподіл міжнародних та бюджетних коштів (65%), контроль та звітність за використання ресурсів (63%) та проведення тендерів (61%).

Як і в березні 2023 року, при виборі між альтернативами горизонтів планування відбудови українці у більшості тяжіють до рішень, які обіцяють максимально швидкий ефект і фокусуються на відбудові уже зараз.

Позитивним сигналом можна вважати відносне зниження побоювань та занепокоєнь щодо відбудови – спостерігається зниження практично по всім позиціям від 7 до 17 відсоткових пунктів. Найпоширеніші побоювання українців щодо відбудови – це відсутність належного контролю (62%) та можливе повернення корупційних схем (61%). Натомість відсутності гарантій безпеки та відновлення бойових дій остерігаються 56% опитаних.

Сприйняття корупції

Попри високий рівень сприйняття українцями корупції як проблеми, лише 30% громадян відповіли, що вони особисто або члени їхніх родин стикалися із корупційними проявами протягом минулого року. І тільки 23% із них погодилися на запропоновану корупційну дію, тоді як 68% відмовилися. 

Опитування вказало на актуальність проблеми корупції, адже переважна більшість українців вважає корупцію масовим явищем — про це повідомили 87% опитаних. Хоча таку думку поділяють усі вікові групи, люди старші за 65 років оцінюють її рівень найбільш критично — 90% опитаних. Натомість молодь до 24 років висловлює дещо стриманіші оцінки — у цій віковій категорії на розповсюдженість вказують 81% респондентів.

Як українці бачать проблему корупції

Як і у 2023 році, головними викликами для українців сьогодні залишаються збройна агресія росії проти України, корупція та руйнування інфраструктури. Проте у порівнянні з даними дворічної давнини сьогодні проблема корупції наразі дещо менш актуальна — 81% на тепер проти 88% у листопаді 2023-го.

Погляди на динаміку корупції розділилися: 44% респондентів вважають, що її рівень зріс, 42% — що залишився без змін, і лише 7% українців переконані, що рівень корупції зменшився в порівнянні із минулим роком. Найчастіше про зростання корупції повідомляють мешканці сіл (50%), тоді як у середніх і великих містах частка відповідей про зростання корупції нижча.

89% опитаних вважають серйозною проблемою передусім політичну корупцію, 81% – корупцію в бізнесі, і лише 63% позначають побутову корупцію як дуже або скоріше серйозну проблему.

Водночас понад половина українців вважає владу бездіяльною у подоланні корупції (51%), а майже три чверті (73%) переконані, що її подолати цю проблему можна лише завдяки системним реформам. Цікаво також, що лише третина респондентів (29%) схвально оцінює роботу антикорупційних органів, тоді як 38% не погоджуються з таким твердженням. І майже половина (48%) опитаних вважають Prozorro ефективним інструментом у зменшенні корупції, і лише 27% не поділяють таку думку.

При цьому у суспільстві поширена думка про неминучість хабарів – 55% вважають, що без них нічого не досягнеш, і загалом респонденти частіше не погоджуються з тезою, що питання у державних установах можна вирішувати без хабаря.

Особистий досвід і ставлення до корупції

Попри високий рівень сприйняття корупції в цілому, лише 30% українців повідомили, що вони особисто чи члени їхніх родин зіштовхнулися з корупційними проявами протягом минулого року. Серед них погодилися на корупційну дію близько чверті, тоді як 7% повідомили про спробу корупції.

Ставлення до корупційних практик залишається суперечливим: майже половина українців переконані, що хабарі ніколи не можна виправдати, а завжди або в більшості випадків готові виправдати корупцію лише 23% українців. Ті, хто допускає «побутову корупцію», вважають прийнятними, наприклад, хабарі за якісні послуги у державних медичних (53%) чи освітніх (35%) закладах. Примітно, що про можливість дати хабар для уникнення мобілізації згадали лише 15% українців, які допускають корупцію.

Висвітлення корупції у ЗМІ

Дві третини (67%) респондентів вважає, що медіа суттєво применшують масштаби корупції в Україні. 20% опитаних згодні з тим, що ЗМІ правдиво відображають ситуацію, і лише 7% говорять про перебільшення висвітлення корупції в українській пресі.

Найчастіше громадяни натрапляють у медіа на повідомлення про обшуки, підозри та затримання. 41% опитаних згадали про відкриття кримінальних проваджень, і лише кожен п’ятий — про вироки чи зміни у законодавстві. Водночас лише 13% бачать у ЗМІ матеріали про реформи, які вважають ключем до подолання корупції.

Загалом 72% українців зі скепсисом ставляться до новин про те, що упіймали корупціонера. Здебільшого опитані очікують, що ідеться про звичайний піар з боку правоохоронних органів, або ж що надалі підозрюваний просто відкупиться. Лише 15% респондентів після таких повідомлень відчувають задоволення від реалізованої справедливості.

Важливо, що понад половина опитаних (60%) найбільш показовим критерієм ефективної боротьби з корупцією вважає кількість реально покараних корупціонерів, що передбачає ув’язнення або конфіскацію майна. При цьому тільки 30% українців протягом останнього року чули про випадки покарання корупціонерів, і саме ці люди частіше вірять у прогрес в подоланні корупції та ефективність інституцій.

Сприйняття євроінтеграції

Найвищий рівень підтримки євроінтеграції демонструють жителі Києва, західних та північних областей. При цьому здебільшого громадяни усвідомлюють як переваги, так і недоліки процесу вступу України в ЄС. 

Переважна більшість українців (86%) вважає себе поінформованими в процесах вступу України в ЄС. При цьому 25% опитаних заявляють, що ознайомлені з перебігом євроінтеграції добре або дуже добре, а ще понад половина (61%) вказують на певний рівень поінформованості в цій темі.

Як наслідок, 74% громадян підтримують вступ України до Європейського Союзу. Найвищий рівень підтримки демонструють жителі Києва (82%), західних (80%), північних (78%) та центральних (76%) областей, тоді як показник підтримки на Півдні та Сході дещо нижчий — 69% та 64% відповідно. Проти вступу в ЄС на тепер виступають 6% українців, а ще 18% наразі не визначилися зі своєю позицією.

Найчастіше від вступу в Євросоюз українці очікують кращого майбутнього для дітей (65%), миру (60%), економічного зростання (60%), підвищення якості та рівня життя (59%) та зростання можливостей для працевлаштування (58%). Також 55% опитаних вважають, що євроінтеграція допоможе подолати корупцію в Україні, а 54% переконані, що членство в Євросоюзі сприятиме дотриманню принципів верховенства права. Не бачать жодних переваг євроінтеграції всього 2% українців.

Серед головних побоювань від вступу в ЄС — відтік молоді 48%, експлуатація природних ресурсів (35%), приплив іммігрантів (31%) та зростання бюрократії (30%). Примітно, що дотепер 30% опитаних негативом від євроінтеграції України називають потенційне погіршення стосунків з росією, а 11% взагалі вважають, що у ЄС немає майбутнього. Загалом із вступом до Євросоюзу респонденти пов’язують більше переваг, ніж недоліків — 8% опитаних не бачать жодних недоліків.

42% респондентів оптимістично оцінюють перспективи вступу до ЄС і вважають, що цей процес триватиме до 5 років. Ще майже чверть українців (22%) відводять на цей процес від 6 до 10 років, а 12% опитаних переконані, що наша країна ніколи не отримає членство в Євросоюзі.

Опитування проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine у червні–липні 2025 року. Вибірка — 1015 респондентів, репрезентативна за статтю, віком, типом і розміром населеного пункту та макрорегіоном на підконтрольних Україні територіях. Метод збору даних — телефонні інтерв’ю (CATI).

Це вже третя хвиля дослідження: попередні результати TI Ukraine презентувала у червні та грудні 2023 року.

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.