10 пунктів, хоча може бути й більше

У грудні 2025 року у Львові Україна та ЄС запустили технічний процес, який дозволить вести підготовку до закриття переговорних глав, не чекаючи на зняття угорського вето. Тоді ж — у рамках пакета рішень — єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр Тарас Качка узгодили план із 10 пріоритетних реформ у сферах антикорупції та верховенства права.

В реальності, до слова, у цьому списку значно більше ніж 10 пунктів.

Наприклад, перший пункт можна сміливо ділити на чотири окремі, адже він охоплює строки розслідування, терміни давності, протидію процесуальним затримкам, підслідність Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та інші речі. Якщо йти класичним шляхом — ухвалювати окремі закони щодо кожного з цих питань, — ми застрягнемо у парламентських коридорах на роки.

Але існує шлях, як не потрапити у цю пастку.

Замість того щоб виконувати купу завдань окремо, їх можна об’єднати в один закон. Зокрема, всі елементи першого пункту можна втілити комплексними змінами до Кримінального процесуального кодексу (КПК) України.

За інформацією наших джерел, в офісі віцепрем’єра обрали саме цей шлях і вирішили зосередитися на цих змінах до КПК України як на найбільш об’ємному пункті документа.

Шлях до ЄС лежить через КПК

Що має бути у змінах до кодексу, аби дійсно вирішити ці проблеми? Пояснимо на конкретному прикладі.

У кримінальних провадженнях, особливо у справах про корупцію на високому рівні, часто виникають затримки, причина яких – свідоме зловживання процесуальними правами з боку учасників провадження.

Наприклад, у справі проти експосадовиці департаменту з управління державною власністю Мінагрополітики, обвинуваченої в отриманні $150 тис. хабаря, захисники протягом місяця систематично та узгоджено не відвідували судові засідання, через що усі п’ять були відкладені. Результат – не лише порушення розумних строків провадження, а й фактична безкарність осіб, які вчинили тяжкі корупційні злочини.

У Мін’юсті підтверджують плани внести зміни, що виправлять цю та подібні проблеми.

Чому саме зміна КПК стала найбільш пріоритетною задачею?

«Бо саме він регулює розгляд кримінальних справ, а отже, саме через його норми є можливості “процесуальних диверсій” — формально законних дії, які підривають ефективність системи судочинства. Один якісний закон про зміни до КПК України здатний закрити одразу кілька фундаментальних вимог Брюсселя у сфері верховенства права», — говорить старший юридичний радник Transparency International Ukraine (TI Ukraine) Павло Демчук.

Т.в.о. міністра юстиції — заступниця міністра з питань європейської інтеграції Людмила Сугак погоджується з тим, що зміни до КПК у пріоритеті. Втім, з її слів випливає, що в уряді не відкидають і можливості ухвалення кількох законів.

«2 лютого Мін’юст вже подав на розгляд Уряду законопроєкт про підвищення інституційної спроможності НАБУ та САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) і усунення процесуальних перешкод для ефективного досудового розслідування. Законопроєктом пропонується розширити коло осіб, щодо яких НАБУ має підслідність, надати керівнику САП повноваження формувати спільні слідчі групи, а також зробити можливим направляти запити про видачу осіб у справах НАБУ», – розповіла Сугак.

Але окрім того, Мін’юст зараз готується до напрацювання законопроєктів щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, «які охоплять максимально можливу кількість заходів за цією сферою у Дорожній карті з питань верховенства права», додала вона.

Що саме треба змінити

По-перше, потрібні вже згадані механізми протидії зловживанню процесуальними правами. Зокрема, суди мають отримати інструменти для реагування на недобросовісну поведінку учасників процесу.

Це непроста задача, адже в окремих справах учасники вдаються до складних механізмів. Це затягування виступів у судових дебатах (справа Насірова та Чауса), необґрунтовані неявки у судові засідання тощо.

«У значній частині європейських держав ці дії визнаються зловживаннями, а суд має інструменти протидії», — каже Павло Демчук.

Не всі країни ЄС мають такі інструменти — але ті, де їх все ж запровадили, вочевидь, мали вагомі причини.

Такі ж причини має сьогодні Україна. «Відсутність подібних запобіжників у КПК не лише дозволяє уникати кримінальної відповідальності, а й загалом здорожчує та ускладнює правосуддя як таке», — пояснює експерт.

Окрім цього, залишається проблемна норма в КПК України, яка дозволяє автоматичне закриття кримінального провадження через пропуск строку досудового розслідування. Її часто — хоча й не зовсім коректно — називають «правками Лозового».

Була незліченна кількість спроб їх виправити. Кабмін наприкінці 2024 року вже реєстрував законопроєкт, щоб вилучити ці норми, але він не дійшов до голосування і був відкликаний через відставку уряду.

Зараз Тарас Качка пропонує відмовитися від цього терміну. «Термін “правки Лозового” настільки заряджений, що коли він з’являється у дискусії, то всі рефлекторно реагують або позитивно, або негативно, і суть проблеми йде з дискусії», — пояснював віцепрем’єр в інтерв’ю «ЄвроПравді».

Та й, власне, документ Качки-Кос не містить згадки прізвища Андрія Лозового і концентрується на проблемі автоматичного закриття справ, яку треба вирішити.

Іншим проблемним питанням є строки давності, зокрема те, коли їхній перебіг припиняється, переривається або зупиняється. Причому тут немає чіткого «європейського стандарту».

«Єдиного визнаного підходу до регулювання строків давності в кримінальному законодавстві інших держав немає. Хоча в міжнародних актах, присвячених протидії корупції, цьому приділяють велику увагу. Понад те, в проєкті Директиви ЄС йдеться, що мінімальний термін давності має бути від восьми до п’ятнадцяти років, залежно від тяжкості правопорушення», — каже Павло Демчук.

В Україні, де термін часто у рази менший, потреба виправлення є нагальною. «Попри це, не менш важлива й ефективна робота слідства та суду щодо дотримання розумних строків досудового розслідування й судового розгляду», — наголошує експерт.

Також Україні вкрай необхідне спрощення та прискорення процесуальних процедур через запровадження письмового провадження в окремих випадках, скорочення підстав для колегіального розгляду справ та усунення надмірних формальностей на зразок обов’язкової участі понятих.

До прикладу, зараз справи щодо нардепів за недостовірне декларування (нетяжкий злочин) мають розглядатись колегіально трьома суддями, забираючи на себе людський ресурс.

Інший приклад – у разі заміни хоча б одного судді суд зобов’язаний розпочинати слухання справи з початку, навіть якщо новий суддя не бачить у цьому потреби. У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) вже кілька разів топсправи починали слухатися «з нуля». Це суттєво затягує розгляд та може призвести до спливу строків давності і призвести до закриття справи. Хоча можна визначити в КПК, що заміна складу суду не призводить до повторного розгляду справи, за винятком випадків, коли, наприклад, новий суддя не погоджується з раніше ухваленими рішеннями.

Третім напрямком реформ TI Ukraine пропонує визначити посилення спроможності антикорупційних органів через уточнення підслідності НАБУ, надання додаткових повноважень керівнику САП та забезпечення кращої координації між різними інституціями, зокрема з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у питаннях управління арештованими активами. Наприклад, слід визначити чіткі строки передачі кримінальних проваджень НАБУ за відповідним рішенням директора. А також вказати, що підслідність НАБУ поширюється на керівника ОП та його заступників.

Бо ці «дрібниці» у сукупності підважують ефективність НАБУ та САП.

«Ми підготували свої пропозиції до змін в КПК і спілкуємося з різними стейкхолдерами. Якщо депутати до нас дослухаються і погодяться ухвалити комплексні зміни до КПК — це дозволить зрушити найоб’ємнішу вимогу з плану Кос-Качки», — пояснює Демчук.

При цьому треба від початку визначити: для реальних змін, у тому числі для стрибка в СРІ-2026, нам потрібна публічна валідація, тобто публічне зелене світло для нового проєкту від Європейської комісії.

Бо коли Брюссель офіційно підтвердить, що «Україна усунула ключові бар’єри у правосудді» і ці зміни будуть ефективно застосовуватися, це змінить сприйняття країни інвесторами, міжнародними інституціями та власними громадянами.

Це конвертує «процес» у «довіру».

 

Список правок до КПК, який пропонує TI Ukraine:

• Запровадити письмове провадження, тобто розгляд і вирішення окремих процесуальних питань у судах без участі учасників судового провадження та проведення судового засідання.
• Визначити як засаду кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також механізми її реалізації.
• Визначити, що якщо і здійснюється колегіальний розгляд справи, то це стосується стадії судового розгляду, а не підготовчого провадження. А також скоротити кількість винятків з правила про одноособовий розгляд справи, запровадивши колегіальний розгляд винятково для особливо тяжких кримінальних правопорушень, а не за посадою обвинуваченого.
• Визначити, що неприбуття одного чи більше захисників підозрюваного, обвинуваченого не перешкоджає проведенню судового засідання, а підставою для його відкладення з метою забезпечення права на захист може бути лише неявка всіх захисників підозрюваного, обвинуваченого.
• Доповнити КПК України механізмами взаємодії з АРМА при вирішенні питання про передачу активів до Агентства.
• Деталізувати умову, за якої слідчий суддя не має права брати участь у цьому ж провадженні під час судового розгляду, лише у разі здійснення саме судового контролю щодо конкретної особи.
• Забезпечити можливість накладати грошові стягнення і на захисників, і на прокурорів, якщо вони не з’явилися без поважних причин або не повідомили про причини неявки.
• Додати до субʼєктної підслідності НАБУ такі посади: директора Державного бюро розслідувань, його першого заступника та заступника, керівника Офісу президента України, його першого заступника та заступника, голови обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, його першого заступника та заступника, керівника військово-цивільної адміністрації області, міста Києва, його першого заступника та заступника, начальника обласної військової адміністрації, Київської міської військової адміністрації, його першого заступника та заступника, осіб вищого начальницького складу Бюро економічної безпеки України, Державного бюро розслідувань, членів наглядових рад, членів виконавчих органів суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.
• Визначити, що орган досудового розслідування зобов’язаний негайно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання рішення директора Національного антикорупційного бюро України про витребування матеріалів кримінального провадження передати наявні у нього матеріали відповідного кримінального провадження НАБУ.
• Прибрати необхідність залучення понятих для проведення обшуку, огляду.
• Вилучити обов’язок суду закривати кримінальне провадження через сплив строку досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України).
• Визначити, що у разі заміни судді зі складу колегії суддів суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій.
• Встановити, що суд має право обмежити у часі виступу учасника кримінального провадження в судових дебатах певним часом, якщо такий виступ має ознаки зловживання процесуальними правами.
• Додати, що слідчий суддя, суд може залежно від обставин провадження постановити окрему ухвалу у випадку порушення процесуальних обов’язків, неналежного їх виконання учасниками кримінального провадження або зловживання процесуальними правами.
• Визначити, що після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
• Вилучити можливість апеляційної інстанції скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
• Надати можливість суду витребовувати зібрані матеріали досудового розслідування або ж зобов’язати прокурора разом з обвинувальним актом та угодою направляти до суду матеріали досудового розслідування.
• Визначити обов’язковість механізму спеціальної конфіскації за наявності для того підстав при затвердженні угоди про визнання винуватості.
• Надати керівнику САП право ініціювати кримінальні провадження та погоджувати проведення слідчих дій щодо народних депутатів.
• Передбачити, що питання, пов’язані з виконанням вироку суду, відповідно до якого особу було засуджено за вчинення корупційного кримінального правопорушення, розглядаються ВАКС.
• Надати керівнику САП повноваження у сфері міжнародного співробітництва (не лише через зміни в КПК України, а й у відповідних ратифікаційних законах про міжнародні договори).

Чому це результат всупереч діям влади? 

Зізнаюся: побачивши перші цифри Індексу, виникло відчуття певного дисонансу. На папері ми бачимо плюс, а в реальності 2025 року спостерігали майже повну паралізацію системних антикорупційних змін. Більшість реформ не просто загальмували — вони опинилися в зоні ризику. Навіть критично важлива трансформація АРМА супроводжувалася такими затримками в парламенті, які навіть вилилися у прямі фінансові втрати для державного бюджету.

Замість системних кроків ми бачили ескалацію корупційних скандалів. У певний момент виникло стійке враження, що ключові антикорупційні «запобіжники» свідомо зриваються. Бо ж як інакше трактувати ситуацію, коли фігурантами розслідувань НАБУ і САП стають люди з найближчого оточення президента? 

Важливо зафіксувати чесно: активність правоохоронців у цих справах — це не наслідок доброї волі політичного керівництва чи внутрішнього «самоочищення» системи. Це виключно результат професійної автономії НАБУ і САП, які продовжували тиснути на топкорупціонерів навіть під безпосереднім політично-силовим пресингом.

То звідки цей приріст у балах? 

Детальний аналіз складників СРІ підтверджує: ми маємо справу з унікальним зрушенням у сприйнятті. Роками наша організація пояснювала, що Індекс вивчає не фізичний обсяг хабарів, а те, як корупцію бачать і сприймають експерти та бізнес — як всередині країни, так і ззовні. Нам завжди хочеться бачити стабільні «плюси», бо це свідчить про довіру партнерів. Але торік навіть усередині країни відчуття прогресу було відсутнє. Навпаки, ми відчули знайомий і вкрай небезпечний присмак повернення до свавілля, де реальна боротьба підміняється імітацією.

На ситуацію тиснули й зовнішні обставини. Не можна ігнорувати зміну фокусу Сполучених Штатів щодо порядку денного українських реформ. Вимогливість західних союзників дещо послабилася, а європейські лідери змушені були зосередитися на власній безпеці. Постійні запевнення у безумовній підтримці України створили «на печерських пагорбах» небезпечну ілюзію вседозволеності  — мовляв, у внутрішній політиці тепер можна все.

Люди з оточення президента відчули себе поза зоною доступу. І тут суспільство дало чітку відповідь: Україна зразка 2025-го — це вже не країна дванадцятирічної давнини. Лавина народного гніву пішла в інший бік, ніж розраховували ініціатори «відкату» реформ торік у липні.

Хто насправді врятував наші показники?

СРІ вивчає процеси в динаміці останніх двох років. Найбільш показовим для мене стало те, що Україна додала одразу 5 балів у дослідженні Фонду Бертельсманна — цей індекс фіксує, чи несуть посадовці реальну відповідальність за корупцію. Тобто дослідники побачили й оцінили не обіцянки політиків, а реальні процесуальні дії НАБУ, САП і ВАКС.

Це і є головна відповідь на питання, чому влітку 2025-го владі не вдалося зламати антикорупційну вертикаль. Якщо раніше роботу детективів часто сприймали як щось ефемерне, то тепер маємо доказ: цю роботу бачать і враховують як глобальні інституції, так і українські громадяни. Відстоювати бездіяльні органи ніхто б не вийшов. Натомість ми побачили перший великий соціальний протест часів повномасштабної війни.

Ця рішучість суспільства мала глибокий сенс. У липні люди вийшли «з картонками» на захист інституцій, а вже під кінець року ми переконалися: боротьба з корупцією — це питання фізичної безпеки. На рівні тепла, електрики та обороноздатності. Громадяни зберегли НАБУ і САП, а ті восени викрили схему «Шлагбаум» та резонансну справу Міндіча. Ці розслідування буквально зупинили провалювання держави у прірву хаосу.

Більше того, 2025 рік довів: рівень політичного впливу більше не є індульгенцією. Сьогодні правоохоронці здатні дістати будь-якого корупціонера, що є викликом навіть для розвинених демократій. Якщо раніше справи запускалися переважно після публікацій журналістів, то тепер ініціативу перехопили самі органи антикорупційної системи. Це принципово нова якість боротьби.

Стратегія прориву: що далі?

Проте варто бути реалістами: навіть найефективніша робота НАБУ і САП не змінить ситуацію докорінно без системних реформ. Політики можуть намагатися грати на своєму полі за своїми правилами чи місяцями саботувати голосування. Але в підсумку доведеться виконувати зобов’язання. Це більше не питання «хорошої поведінки» перед МВФ — це питання виживання.

Ми розуміємо, що реалізувати всі реформи одночасно неможливо через дефіцит ресурсів та людського капіталу. Проте є кроки, які вимагають не мільярдних інвестицій, а лише політичної волі. Transparency International Ukraine визначила 6 пріоритетів на 2026 рік:

1. Безумовне забезпечення незалежності антикорупційних інституцій.
2. Підвищення результативності у конфіскації злочинних активів.
3. Посилення інституційної спроможності та фокусу НАЗК.
4. Комплексне оновлення КПК для забезпечення швидкого правосуддя.
5. Залучення міжнародних експертів до відбору членів ВККС.
6. Повноцінне ухвалення та реалізація Державної антикорупційної програми.

Виконання цих пунктів дозволить конвертувати резонансні підозри у реальні вироки. Отриманий цьогоріч бал — це прогрес на межі похибки. Але для України він важить більше: наше суспільство остаточно змінило парадигму. 

Корупція перестала бути «фоновим шумом» або внутрішньою справою влади. Ця нетерпимість, зафіксована в протестах і діях, змінює не лише наше сприйняття світом, а й саму межу дозволеного всередині держави.

Здобутий бал у СРІ — це аванс, який ще можна використати

Чого ми не побачили у 2025 році, так це обіцяних владою комплексних реформ. Попри те, що деякі процеси таки були запущені, чимало рекомендацій та зобов’язань з попереднього року довелося перенести на 2026-й.

Так, торік Кабмін затвердив Дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій, а парламент нарешті проголосував за реформу АРМА. Проте досі заблокований аудит НАЗК, за рік Верховна Рада так і не створила комісію для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, і ряд законодавчих ініціатив, покликаний підвіщити ефективніть розслідування та розгляду корупційних справ, так і не знайшов «політичної волі». 

І, як вишенька на цьому негативному торті — припинення участі міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів ВККС. Цей прецедент може вкрай згубно відбитися на подальших конкурсах у державні інституції, про що вже свідчать деякі тези зі звіту сумнозвісної ТСК Власенка-Бужанського. А історія з призначенням адвоката Олексія Шевчука вказує на додаткову небезпеку, і демонструє, яких саме членів конкурсних комісій готові призначати суто національні суб’єкти — генпрокурор Руслан Кравченко якраз такий суб’єкт.

Наявний прогрес у боротьбі з корупцією передусім став можливий завдяки зобов’язанням, які наша країна взяла перед міжнародними партнерами. Вони залишаються тим головним стимулом, який все ще може привести нас до покращення у сфері боротьби з корупцією, і, на щастя, суспільство загалом підтримує впровадження таких змін.

За останні роки Україна підписала низку угод та документів, які формують її вектор розвитку — серед них Ukraine Facility Plan, Звіт про розширення ЄС щодо України, програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), Дорожня карта з верховенства права, План з 10 пріоритетних реформ у сфері антикорупції та верховенства права. Ці документи так чи інакше враховують потребу впроваджувати реформи, які надалі так само суттєво вплинуть на бали нашої країни в Індексі сприйняття корупції.

Загалом же, на думку TI Ukraine, для реальних змін у боротьбі з корупцією у 2026 році необхідно зробити такі 6 кроків:

• забезпечити незалежність антикорупційних інституцій;
• посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів;
• посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції; 
• оновити законодавство для забезпечення швидкого і якісного правосуддя;
• розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС; 
• ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму. 

На жаль, про більшість із цих кроків ми вже неодноразово говорили раніше. Тепер — маємо виконати прострочене домашнє завдання.

А що у світі?

СРІ–2025 показує, що загалом ситуація з корупцією погіршується — навіть у сформованих демократіях бачимо зростання корупції на тлі послаблення лідерства. А кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з дванадцяти 10  років тому до п’яти цьогоріч.

Серед західних сусідів України не змінився лише показник Польщі – 53 бали, і 52 місце в Індексі сприйняття корупції–2025. Натомість по 1 балу втратили Словаччина (48 балів, 61 місце), Румунія (45 балів, 70 місце), Молдова (42 бали, 80 місце) та Угорщина (40 балів, 84 місце). Тобто, попри всі наявні у нас проблеми, Україна стала єдиною країною регіону, якій вдалося хай мінімально, але підвищити свої позиції в дослідженні.

Негативні тенденції простежуються і в показниках ЄС та Західної Європи — якщо за результатами 2022 року середній бал цих країн становив 66, то цьогоріч знизився до 64. 

Загалом же бали країн в Індексі свідчать про тривожне зниження показників у демократичних країнах. Ще однією поганою закономірністю стало зростання в багатьох країнах випадків обмежень свободи слова, об’єднань та зібрань — і це відбувалося не лише на територіях із активними збройними конфліктами. 

Відсутність показового антикорупційного прогресу спостерігається і серед найбільших партнерів нашої країни. Так, у грудні 2025 року ЄС узгодив свою першу Антикорупційну директиву для гармонізації кримінального законодавства щодо корупції. Але фінальна версія цього документа виявилася далекою від очікуваної — чимало прийнятих норм, які мали б забезпечити нульову толерантність до корупції в країнах Євросоюзу, розмиті. На додачу, окремі країни теж відзначились сумнівними позиціями. Наприклад, Італія заблокувала криміналізацію зловживання службовим становищем державними службовцями. 

Ще сумніша ситуація у Сполучених Штатах Америки, які в СРІ–2025 отримали найменшу кількість балів у своїй історії — 65. І це при тому, що більшість подій 2025 року не були повністю відображені в дослідженні. Тож уже можна передбачити, що всі заходи нинішньої адміністрації президента Трампа, спрямовані проти свободи слова та орієнтовані на підрив незалежності судової влади, ще негативніше відіб’ються в подальших Індексах. 

І, на жаль, ці процеси всередині Сполучених Штатів відчутно впливатимуть на антикорупційний прогрес в інших країнах, адже скорочення фінансової підтримки США громадянських суспільств і гуманітарних ініціатив послабило глобальні зусилля у боротьбі з корупцією.

Transparency International Ukraine закликає владу до 6 пріоритетних кроків у 2026 році, серед яких:

1. Забезпечити незалежність антикорупційних інституцій. 
2. Посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів.
3. Посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції.
4. Оновити законодавство для забезпечення швидкого і якісного правосуддя.
5. Розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС.
6. Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму. 

Результат CPI–2025 засвідчує мінімальний прогрес на тлі гальмування системних антикорупційних реформ. Один додатковий бал не компенсує відсутності комплексних рішень з боку влади та формує ризик втрати довіри. Подальша динаміка у 2026 році напряму залежатиме від здатності держави перейти від реактивних кроків до послідовної антикорупційної політики.

Довідково: Індекс сприйняття корупції (CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ. Україна цьогоріч оцінювалася за 8 з них, що охопили період з січня 2023 по вересень 2025 року включно. Тому через методологічні обмеження чимало важливих подій, у тому числі резонансне розслідування «Справа Мідаса», в цьому дослідженні не враховуються.

З чого складається показник України у СРІ-2025?

Індекс сприйняття корупції — це не лише одне з найбільших тематичних досліджень, але й маркер про стан справ всередині країни. Тож на показники України в СРІ та прогрес країни у боротьбі з корупцією орієнтуються як наші міжнародні партнери та донори, так і потенційні інвестори.

В останні роки Україна показує вельми стриманий прогрес. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на тепер наша країна загалом зупинилася на цьому рівні, почергово то втративши, то повернувши 1 бал рік від року. 

Як і за рік до цього, результати України в Індексі сприйняття корупції – 2025 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з січня 2023 по вересень 2025 року включно. При цьому через методологічні обмеження чимало подій осені 2025 року (наприклад, «справа Мідаса») та початку 2026 року (наприклад, підозра НАБУ лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко) не вплинули на результати цьогорічного Індексу.

В одному з досліджень показники України зросли: Індекс трансформації Фонду Бертельсманна додав нам 5 балів. А от за результатами опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму ми втратили 2 бали. У решті шести дослідженнях – звіті Freedom House про країни перехідного періоду, Індексі верховенства права, укладеного проєктом «Глобальна справедливість», Рейтингу ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist, Варіаціях демократії, Індикаторах ризиків та бізнесумов організації S&P Global Insights та Міжнародному огляді ризиків по країнах групи PRS — позиції України не змінилися.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2026 рік, за яким Україна додала 5 балів, проводилося з січня 2023 року по січень 2025 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки посадовці, які зловживають своїм становищем, притягуються до відповідальності або караються. Тобто на цей результат вплинула активна робота НАБУ, САП і ВАКС у розслідуванні та розгляді топкорупційних справ у 2023-2024 роках. 

Натомість опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму, яке проводилось з березня по серпень 2025 року включно і де Україна недорахувалась 2 балів, серед іншого, розглядає питання: «Наскільки типово у вашій країні, щоб публічні кошти потрапляли до компаній, окремих осіб або груп осіб у зв’язку з корупцією?». Для проведення цього опитування Світовий економічний форум тісно співпрацює з понад 160 партнерськими установами, переважно, авторитетними факультетами економіки національних університетів, незалежними дослідницькими інститутами або бізнес-організаціями. Їх відбирали, орієнтуючись на спроможність цих інституцій охопити думки провідних керівників бізнесу та поінформованість щодо бізнес-середовища тієї чи іншої країни.

Зауважимо, що подекуди показник України не змінювався через те, що результати деяких досліджень не були оновлені з минулого Індексу сприйняття корупції. Так, дані Індикаторів ризиків та бізнесумов організації S&P Global Insights продовжують покривати період з жовтня по грудень 2023 року. Так само колись щорічний звіт Freedom House про країни перехідного періоду припинив публікуватись після 2024 року.

Таким чином, саме стрибок в Індексі трансформації Фонду Бертельсманна зрештою вплинув на те, що загалом у СРІ–2025 ми маємо +1 бал. При цьому зростання показника на 1 бал може сприйматися не покращенням, а як рух без руху, що особливо болюче відчувається у країні під час війни. Адже, маючи конкретний план реформ, Україна не показала реального прогресу і готовності його реалізувати. А виконання уже взятих зобов’язань знову переноситься, тоді як позитивних змін у 2025 році було не так багато.

У цей період відбулося чимало як негативних, так і позитивних подій, що вплинули на сприйняття корупції в нашій країні. Серед позитивних: Комісія з проведення зовнішнього незалежного аудиту оприлюднила результати першої незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ, парламент проголосував за реформу АРМА, Кабмін затвердив Дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. 

Але разом з тим дотепер заблокований аудит НАЗК, не створена комісія для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, припинена участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів ВККС. А спроба демонтажу антикорупційної системи у липні 2025 року взагалі поставила під загрозу подальший прогрес України у боротьбі з корупцією. Ці та інші негативні події не дозволити Україні мати більший плюс.

Які антикорупційні кроки має зробити Україна задля подальшого прогресу в CPI

Показник України в СРІ–2025 доводить, що наявний прогрес у боротьбі з корупцією здебільшого став можливий завдяки зобов’язанням, які наша країна взяла на себе перед міжнародними партнерами, і згуртованості суспільства, яке вкотре не дало країні звернути з демократичного шляху.

Траєкторію подальшого розвитку України зараз формують такі документи: 

• Ukraine Facility Plan;
• Звіт про розширення ЄС щодо України;
• програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF);
• Дорожня карта з верховенства права;
• План з 10 пріоритетних реформ у сфері антикорупції та верховенства права.

Згідно з цими документами, на переконання Transparency International Ukraine наголошує на необхідності реалізації 6 пріоритетних кроків у 2026 році:

1. Забезпечити незалежність антикорупційних інституцій. 
2. Посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів.
3. Посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції.
4. Оновити законодавство для забезпечення швидкого і якісного правосуддя.
5. Розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС.
6. Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2025 році

Як показує Індекс сприйняття корупції–2025, ситуація з корупцією погіршується у світі — навіть у сформованих демократіях спостерігається зростання корупції на тлі зниження лідерства. Дослідження показує, що кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з 12 десять років тому до лише п’яти цього року.

При цьому бали в Індексі свідчать про те, що демократії, які зазвичай сильніші в боротьбі з корупцією, ніж автократії або недосконалі демократії, переживають тривожне зниження позицій. Ця тенденція охоплює такі країни, як Сполучені Штати (64), Канада (75) та Нова Зеландія (81), а також різні частини Європи, такі як Велика Британія (70), Франція (66) та Швеція (80). Ще однією тривожною закономірністю стало посилення обмежень багатьма державами свободи слова, об’єднань та зібрань. З 2012 року 36 із 50 країн зі значним зниженням балів також зазнали скорочення громадянського простору. За результатами CPI–2025 глобальний рух Transparency International робить висновок, що переважна більшість країн не справляється з контролем корупції: понад дві третини – 122 зі 180 – мають бал нижче 50.

Дослідження також вказує на те, що за останнє десятиліття у багатьох європейських країнах зусилля з боротьби з корупцією значною мірою зайшли в глухий кут. Так, з 2012 року ситуація зі сприйняттям корупції в 13 країнах Західної Європи та ЄС значно погіршилася, і лише сім країн помітно покращили свої показники. 

У грудні 2025 року ЄС узгодив свою першу Антикорупційну директиву для гармонізації кримінального законодавства щодо корупції. Але норми документа, який мав би забезпечити систему нульової толерантності до корупції, були розмиті деякими державами-членами, включаючи Італію (53), яка заблокувала криміналізацію зловживання службовим становищем державними службовцями. Як наслідок Євросоюз отримав систему, якій бракує амбітності, чіткості та можливостей для виконання.

Натомість Сполучені Штати Америки продовжили своє падіння до найнижчого показника в СРІ за всю історію. Хоча події 2025 року ще не повністю відображені, уже викликають занепокоєння дії, спрямовані проти свободи слова та які підривають незалежність судової влади. Так, в останній рік у Сполучених Штатах спостерігалося тимчасове призупинення та послаблення виконання Закону про корупцію за кордоном (Foreign Corrupt Practices Act of 1977) — це сигналізує про толерантність нинішньої влади до корупційної ділової практики. При цьому скорочення допомоги США закордонному громадянському суспільству послабило глобальні зусилля у боротьбі з корупцією, а політичні лідери в інших країнах сприйняли таке згортання фінансування як сигнал для подальшого обмеження діяльності неурядових організацій, журналістів та інших незалежних голосів.

Загалом же високі показники в CPI не гарантують, що країни, які в топі дослідження, вільні від корупції, оскільки декілька лідерів Індексу країн підтримують корупції в інших країнах, сприяючи відмиванню та переказу доходів від корупції через кордони. Наприклад, Швейцарія (80) та Сінгапур (84).

Transparency International попереджає, що відсутність сміливого лідерства в глобальній боротьбі з корупцією послаблює міжнародні антикорупційні дії та ризикує зменшити тиск на реформи в країнах усього світу.

Тож з огляду на ці тенденції рух Transparency International закликає до:

• оновлення політичного лідерства у боротьбі з корупцією, включаючи повне виконання законів, виконання міжнародних зобов’язань та реформ, що зміцнюють прозорість, нагляд та підзвітність;
• захисту громадянського простору шляхом припинення нападів на журналістів, неурядові організації та викривачів, а також зупинення зусиль щодо обмеження незалежної роботи громадянського суспільства;
• закриття лазівок у секретності, які дозволяють корупційним грошам переміщуватися через кордони, зокрема через забезпечення прозорості щодо того, хто насправді володіє компаніями, трастами та активами.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає погляди представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає погляди приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі. Зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI? 

• CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
• CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
• Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
• CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Результати кандидатів на вступ до ЄС

Розгляньмо детальніше результати партнерів з євроінтеграції. Показники Грузії, Чорногорії та Туреччини не змінилися, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина втратили по два бали, а Сербія — один бал. Лише двом країнам вдалося покращити результати: Молдові та Албанії. 

Зниження показників та застій — це загальна тенденція серед країн Східної Європи та Центральної Азії. Однак результат України спричинений як позитивними, так і негативними змінами у сфері боротьби з корупцією. Крім того, його слід розглядати через призму країни у стані повномасштабної війни, нав’язаної нам росією.

А як щодо сусідів?

Україна все ще випереджає росію та білорусь, які втратили по 4 бали і зараз посідають 154 (22 бали) та 114 (33) бали місце відповідно. Іронічно, що росія звикла поширювати наратив про Україну як корумповану та неспроможну державу. Цим заявам можна протиставити той факт, що за останні 11 років Україна демонструє стале зростання, здобувши 10 балів.

Серед наших сусідів лише Молдові вдалося отримати більше на один бал (всього 43), а результат Румунії не змінився — 46 балів. Всі інші країни регіону втратили попередні досягнення: Польща (-1/53), Угорщина (-1/41), Словаччина (-5/49). Отже, у порівнянні з минулим роком, менший результат отримала не лише Україна, а й наші сусіди. 

Контекст цього року

Попри повномасштабне вторгнення росії, за три неповні роки Україні вдалося реалізувати серйозні заходи боротьби з корупцією, що й відобразилося на балах Індексу. 

З одного боку, певні події, які широко висвітлювалися у медіа, наприклад, повідомлення про підозру чиновникам або розслідування на високому рівні, спричинили позитивні реформи, а значить і позитивні результати. Ефективна взаємодія між НАБУ, САП і ВАКС забезпечила розкриття гучних корупційних справ за участю колишніх міністрів, колишніх народних депутатів або колишнього голови Верховного Суду. Протягом останніх двох років винесено 142 вироки. Зі свого боку Верховна Рада проголосувала за розширення штату НАБУ та повноважень САП, а також прийняла закон про початок реформування Рахункової палати. Внесено зміни до законодавства про закупівлю і триває реалізація Державної антикорупційної програми. Важливою подією стало й відновлення електронного декларування та відновлення звітування політичних партій. Нарешті, розпочалася реформа БЕБ й зроблені перші кроки для врегулювання укладення договорів зі слідством. 

З іншого боку ми стали свідками численних гучних скандалів, негативних тенденцій та рішень, що можуть повністю звести нанівець перераховані досягнення. Серед них скандали в МО — «яйця по 17» або справа Гринкевичів чи підозри в хабарництві під час закупівлі одягу для Збройних Сил. Обурення громадськості також викликали звинувачення в корупції, пов’язані з колишнім міністром Лозинським, і втручання в тендер на закупівлю робіт з відновлення дитячої лікарні «Охматдит». 

Варто зазначити, що чимало подій та корупційних скандалів, які вирували в українському суспільстві наприкінці 2024 року, не враховані в СРІ з методологічних причин. Однак вони негативно впливають на сприйняття корупції і ситуація може погіршитися. 

До таких подій належать скандали у МСЕК (Медико-соціальні експертні комісії), згадки в західних медіа про тіньову роль Кирила Тимошенка у відбудові та перешкоди, з якими зіткнувся французький підприємець під час відбудови Гостомеля. Наприкінці 2024 року відбувся серйозний конфлікт між Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та Міністерством оборони щодо звільнення керівника АОЗ. Українців також обурила закупівля, як пізніше виявилося, неякісних мін. Під час підрахунку СРІ-2025 ці негативні обставини можуть бути збалансовані початком реформи Рахункової палати, оголошенням зовнішнього аудиту НАБУ, відновленням великої приватизації колишніх російських активів (продаж заводу АЕРОК).

Зміни методології 

Як і в попередні роки, показники країн розраховувалися на основі 8 досліджень, які охоплювали період з лютого 2021 року до вересня 2024 року включно. У трьох з цих досліджень показник України зріс, а в інших п’яти – знизився на 2-6 балів. 

Важливо зазначити, що у 2024 році глобальним рухом Transparency International внесено зміни до методології. Таким чином, коливання на рівні +/- 1 балу знаходяться в межах допустимої похибки і вказують радше на технічні зміни. Але втрату навіть невеликої кількості балів слід розглядати як попередження.

Виконання умов – єдиний драйвер змін? 

Результат України в СРІ доводить, що певні успіхи у боротьбі з корупцією зумовлені передусім виконанням України зобов’язань перед іноземними партнерами. Можемо констатувати, що євроінтеграція залишається основним стимулом, ключовим рушієм реформ в Україні. Однак за навіть за таких обставин ми спостерігали незрозумілі затримки, відсутність політичної волі та бажання зберегти певний незаконний вплив. 

Водночас варто пам’ятати, що Україна переживає одну з найжорстокіших воєн з часів Другої світової  — кровопролиття, яке росія принесла на нашу землю і нашому народу в намаганнях нав’язати автократію, підкорити українців і покласти край демократії. За таких обставин єдність та підтримка процесів, пов’язаних з європейською інтеграцією всередині країни, мають життєво важливе значення. Влада повинна ефективно та своєчасно запроваджувати необхідні зміни, без спроб проштовхнути вигідні їй ініціативи, пов’язані з корупційними ризиками та здатні послабити антикорупційні заходи. Негативна реакція суспільства також не повинна стати підставою для покращення норм та внесення змін до законів. Єдиним вектором руху та джерелом натхнення для чиновників має стати дотримання належних практик і виконання рекомендацій від партнерів. 

Не менш важлива і непохитна підтримка наших міжнародних партнерів. Країни-партнери не повинні забувати, що все, чого хоче росія – сіяти розбрат, поширювати шкідливу пропаганду та забивати клин між демократіями, щоб мати змогу розширювати свій терористичний режим. Можемо припустити, що головування Польщі в ЄС стане довгоочікуваним імпульсом для активної реалізації реформ на шляху до наближення України до ЄС. 

Тривожний дзвіночок

Цьогорічний результат СРІ України має стати закликом до дій для влади. Маневри і спроби загальмувати або ухилитися від змін, необхідних для виконання зобов’язань України перед міжнародними партнерами та обіцянок самим собі після Революції Гідності або на початку повномасштабного вторгнення вплинули на поточну ситуацію.

Ми не повинні втратити здобутки десятирічного прогресу. Навіть більше — ми повинні прагнути кращих результатів, всупереч війні та несприятливим обставинам. Адже лише так ми можемо зберегти державність та забезпечити наше майбутнє.

За що Україну пожурили, а за що похвалили?

Попри зміну в межах похибки, у результатах дослідження ми починаємо простежувати системну негативну тенденцію. Так, Україна втратила в очах експертів п’яти з восьми досліджень, а саме: 

• Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist (18 балів), який фокусується на прозорості бюджету, нецільовому використанні коштів, хабарництві та призначеннях на посади в державному секторі;
• Рейтинг ризиків країн організації S&P Global Insights (32 бали), яка зосереджується на ризиках хабарництва при імпорті/експорті, отриманні державних контрактів та зайняття бізнесом;
• Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS (33 бали), яка акцентує на кумівстві та покровительстві, підозрілих зв’язках між політикою та бізнесом, обміні послугами, таємному фінансуванні політичних партій;
• Опитування експертів Індексу корупції проєкту «Варіації демократії» (33 бали), який звертає основну увагу на корупцію у виконавчій, судовій та законодавчій гілках влади;
• Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму (40 балів), зосередженого на розподілі державних коштів та хабарництві.

Тож, якщо підсумувати, у багатьох випадках наша країна показала себе гірше саме у дослідженнях, зосереджених на політичній корупції. А з цього погляду негативний вплив могли дати закупівельні скандали в оборонці та енергетичній сфері, історія з витоком даних у НАБУ, призначення Олени Думи головою АРМА попри застереження громадськості та інші аналогічні неприємні історії останніх років. Крім того, як ми вже зазначали, саме в останні два роки були зафіксовані нові випадки тиску влади на журналістів та активістів.

Водночас трохи вирівняти бали України допомогли 3 інші дослідження, в яких ми дещо зросли:

• Звіт Nations in Transit від правозахисників Freedom House (37 балів), який оцінює бюрократію, захист викривачів, імплементацію антикорупційного законодавства;
• Індекс трансформації Фонду Бертельсманна (51 бал), що звертає увагу на запобігання корупції, медійне та юридичне переслідування корупціонерів;
• Індекс верховенства права від проєкту «Глобальна справедливість» (34 бали), що оцінює використання офіційної посади для отримання приватної вигоди.

Так, в останньому дослідженні, де ми набрали 1 бал, найбільш позитивну зміну отримала судова сфера. Вочевидь, це трапилось через затримання ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва у травні 2023 року, перезапуск ВРП у січні 2023-го та ВККС у червні 2023 року, старт конкурсу до Конституційного Суду тощо.

Фонд Бертельсманна, за дослідженням якого Україна додала 2 бали, позитивно відгукнувся про процеси діджиталізації, які звужують простір для корупції, та часткової деолігархізації країни, що призвело до послаблення впливу представників великого бізнесу. Так само експерти помітили активізацію антикорупційних розслідувань НАБУ та САП, які за останні 2 роки порушили низку справ проти екснардепів, колишнього міністра Мінагрополітики, ексголови ФДМУ, ДСА та інших топчиновників.

Проте про рівність чиновників перед законом у звіті поки що не йдеться через загальну корумпованість правоохоронної та судової систем. Дослідники зазначають, що боротьба з корупцією за пріоритетом поступилась перемозі у війні, а обмежений доступ до публічних даних породжує корупційні ризики.

Звіт від експертів Freedom House пише про успіх антикорупційних інститутів у викритті та правовій оцінці корупції в оборонних закупівлях (на початку 2023 року було також оновлено закупівельне законодавство у сфері оборони). Крім того, правозахисники відзначили повернення обов’язкових електронних декларацій для чиновників та відкладення запуску реєстру олігархів після зауважень, отриманих від Венеційської комісії. Водночас Freedom House застерігає від саботажу певними корупціонерами Державної антикорупційної програми, ухваленої в березні 2023 року. 

Де шукати шляхи для зростання України в СРІ?

Те, що наші наявні успіхи у боротьбі з корупцією здебільшого пов’язані з виконанням міжнародних зобов’язань та рекомендацій Єврокомісії, вкотре підтверджує: євроінтеграція нашої країни нерозривно пов’язана з боротьбою з корупцією.

Україні треба напрацювати амбітні та всеохопні Дорожні карти для вступу до Європейського Союзу. Цього року у переговорах з ЄС може відкритися перший і найскладніший кластер «Основи» («Fundamentals»), в якому є переговорний розділ 23 «Правосуддя та фундаментальні права», і саме до нього відноситься й боротьба з корупцією. Однак у нашому випадку антикорупційний компонент буде включений до кожного кластеру перемовин з країнами ЄС: від сільського господарства, навколишнього середовища та соціальної сфери до митниці, транспорту та енергетики. 

Тож джерелами порад для покращення ситуації з корупцією мають слугувати нещодавно розроблений скринінговий звіт, а також звіти Єврокомісії щодо розширення, які містять в собі багато євроінтеграційних вимог. Саме вони мають стати ключем для ривка України в Індексі.

Крім того, низка реформ міститься в інших документах. Так, у дорожній карті з відновлення Ukraine Facility Plan, за виконання вимог якого ми отримуємо грошову допомогу від ЄС. Варто згадати і заходи, вказані у Програмі МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF). Виконання цих рекомендацій дозволяє забезпечити фінансову та макроекономічну стабільність України й продовжує відігравати для нас важливу роль.

Та що найважливіше — виконання всіх цих вимог має розглядатися владою як марафон задля посилення України, а не спринт на коротку дистанцію задля грошей, яким би пріоритетним не було закриття дір у бюджеті. Формальне проставлення галочок біля реформ не дає стратегічних результатів, тому ми маємо грати в довгу. 

І тоді Україні можливо вдасться продемонструвати ефективну боротьбу з корупцією для того, аби ми дійсно змогли стати членом Європейського Союзу до 2029 року, як прогнозував комісар ЄС з розширення щодо можливого вступу України до Союзу.

Де Україна в СРІ зараз

Взагалі, якщо поглянути на наші теперішні позиції з-поміж 180 країн далекій від наших реалій людині, ситуація може здатися не такою й поганою. Поділяємо 105 місце з іншою країною-кандидаткою в ЄС — Сербією, яка за минулий рік так само набрала 35 балів. На один бал нас випереджає Домініканська Республіка, а на бал менше набрали Алжир, Бразилія, Малаві, Непал, Нігер, Таїланд і Туреччина. 

Та й загалом за останні 11 років в Індексі Україна виросла на 10 пунктів, а ті самі 35 балів — це середній показник по регіону. Гляньте на інші країни, які так само прагнуть в ЄС – усі вони або завмерли в зростанні, як Грузія, Чорногорія та Туреччина, або так само відкочуються, як Північна Македонія, Боснія і Герцеговина і та ж таки Сербія. Лише Молдова змогла вперто вирости на ще один бал, а Албанії вдалося додати аж 5 балів.

Серед сусідів України – та ж історія. Про Молдову вже сказав, але згаданий тренд показує Польща, Угорщина і Словаччина, причому остання втратила аж 5 балів. Про росію з білоруссю взагалі нема сенсу говорити — вони продовжують котитися до Афганістану з Сомалі не лише в плані політичних режимів, а і в СРІ.

То, може, і нема чого хвилюватися, якщо з усіма так? Воно, може, комусь і не варто на таке зважати, але не українцям, які вже майже три роки живуть в режимі повномасштабної війни. За таких умов кожен відкат, будь-яке просідання чи навіть просто пауза або ж затримка в боротьбі з корупцією — це втрата територій і життів. Реальних життів, бо кожна втрачена гривня могла би піти на оборону. 

Тому нас турбує навіть незначне просідання в СРІ

Про наростальні негативні тенденції в СРІ я писав ще торік, коли Україна в дослідженні впевнено зростала. Вже тоді був очевидним стан невизначеності для багатьох українців, і, на жаль, до сьогодні цей фактор лише посилився.

Суть тієї моєї тривоги полягала ще і в тому, що я розумію головну особливість Індексу сприйняття корупції. Оскільки це справді велике дослідження, яке зачіпає багато сфер, загальний його період просто не може охопити всі важливі для боротьби з корупцією події попереднього року. 

В переважній більшості СРІ говорить про чинники, що впливали на сприйняття корупції за півтора року до презентації, і дуже часто події осені досліджуваного року взагалі майже не враховує. Так, у цьогорічний показник СРІ майже точно не ввійшов той самий скандал зі МСЕК чи з закупівлями неякісних мін, проте в ньому точно врахували підозру Князєву, відновлення електронного декларування у 2023-му і скандал зі стеженням за журналістами Bihus.Інфо у січні 2024-го.

Тобто ті події і проблеми, які насторожували нас при розмові про СРІ-2023, прямо відобразилися і у втраті Україною балів цьогоріч.

Примітно, що попередній такий мінус один для України відбувся за результатами 2021 року. То був знаковий для нас момент — передвоєнне напруження, накопичена історія за результатами пандемії COVID-19, схеми на закупівлях, прояви неприємного свавілля деяких можновладців в очікування нових передвиборчих перегонів. 

Зараз відчуття схожі, але посилені війною. З фронту позитивних новин вкрай мало, і навіть повідомлення про регулярні попадання по ворожих нафтопереробних заводах не дуже полегшують внутрішню напругу. Зростання кількості корупційних справ за підозрою в корупції і вироки в гучних справах теж сприймаються не стільки як прояв якісної роботи антикорупційних органів, скільки як факт корумпованості чиновників.

І все це на тлі наростальної невизначеності щодо майбутнього війни, використання політичних впливів та корупційних схем, перепалок офлайн і в соцмережах.

Можливо, не повною мірою, але всі ці тенденції зібрав у собі й Індекс сприйняття корупції. Тож просідання в дослідженні, яке передусім орієнтується не на точкові успіхи, а на зміни у динаміці, для нашої влади стає поганим сигналом. Українським можновладцям треба зібратися і давати якісний результат в тилу, щоб підтримувати фронт, а не намагатися абияк вирішувати ситуативні пожежі. Бо ж чим сильніша держава — тим ми стаємо ефективнішими при обмежених ресурсах. 

Просідання України в СРІ — це сигнал для партнерів. Наша взаємодія зі світом дійшла до того етапу, коли внутрішнє і зовнішнє сприйняття корупції в Україні пов’язуються все тісніше. Нагадаю, що відчуття і настрої українців Індекс сприйняття корупції практично не враховує. Передусім показники дослідження формуються через оцінку світових експертів, тож факт просідання в СРІ–2024 свідчить про те, що внутрішні болі українців виходять назовні, стають виднішими.

Так само як і спроби керівництва країни створити власну реальність, де можна всі свої “перегини” виправдати війною, але при цьому обмежувати інституції і порушувати правила там, де їх виконання навпаки давало б ефект. Бо ж “ми тут воюємо, чого ви від нас хочете? Які реформи?” 

Про те, що такий дисбаланс помітний, зокрема, сигналізує зростання кількості нових публікацій про стан корупції в Україні у міжнародних виданнях. Наведені в них факти чим далі, тим важче спростувати, бо ж не можна заперечувати реальність. 

Що робити, щоб зростати в СРІ?

В цьогорічному Індексі Україні вдалося втримати свої позиції передусім тому, що навіть при ручному управлінні спроби реформ все ж є. 

Це слово в останні роки ми чули стільки разів, що, можливо, для когось воно суттєво знецінилося, стало таким же “заяложеним”, як слово “корупція”, якою маркують усі неприємні українському оку речі. Але ми не можемо заперечувати: Україна тримається як держава не лише завдяки силі захисників на лінії фронту, а й тому, що намагається реформуватися, змінитися зсередини. І хай як важко, це подекуди вдається.

Хоч ми не бачимо реальної єдності ні в уряді, ні в парламенті, Кабмін таки готує проєкти необхідних для євроінтеграції законопроєктів, а Верховна Рада, хай з другого чи третього разу, приймає закладені в міжнародних зобов’язаннях законодавчі зміни. Чим далі, тим ці кроки даються важче, але і нардепи, й урядовці продовжують виконувати взяті зобов’язання. 

На жаль, це суто той мінімум, що закріплений в угодах, самі обранці майже не ініціюють і не роблять нічого більше зафіксованого на папері. Чому ж взагалі влада зацікавлена виконувати ці кроки? Для цього я бачу кілька причин.

Передусім, щоб у нашої країни взагалі залишалися партнери, і ми могли далі боротися за власне існування. І це справді значний аргумент, який спонукає владні гілки виконувати ті речі, в яких вони не надто зацікавлені. 

Інша причина продовжувати реформи — бо саме “галочки” за їх виконання приносять Україні гроші, яких вона зараз так потребує. Саме можливість отримати фінансову допомогу і залатати прірву в державному бюджеті мотивує виконувати міжнародні зобов’язання. І це так само не є секретом для наших партнерів — недарма ж рекомендації Ukraine Facility Plan та програми МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування вкрай часто повторюють і багато в чому доповнюють одна одну.

Ну і врешті-решт, позитивні зміни ще можуть відбуватися завдяки тим невеликим реформаторським силам які подекуди залишились у виконавчій та законодавчій владі. Їх небагато, але вони є.

Тому, як би багато ми не говорили про потребу якісної євроінтеграції та реалізації необхідних реформ, цих розмов ніколи не буде замало. А за розмовами, як бачимо, хай і важко, зрештою доводиться виконувати дії, які, крім додаткових бонусів у вигляді фінансової підтримки, насправді посилюють державу — хай, можливо, відчути на собі ми це зможемо не завтра, а через роки.

***

Ми дійшли до того моменту, коли чим далі, тим більше з’являється сигналів для влади, що цій країні нарешті потрібні реальні комплексні зміни. І результати в СРІ–2024 — якраз один із таких сигналів.

Безперечно, в Україні є корупція. Її було б значно менше, якби держава була ефективною. Якби рішення не намагалися проштовхнути силою, а дотримувались вже наявних процедур і будували державні органи як систему інституцій. Але поки цього не відбувається. 

Я хотів би помилитися і буду радий, якщо побачу, що системні зміни можливі, і мотивація до них — справді сильна. І хотів би отримати підтвердження, що  -1 в цьогорічному Індексі сприйняття корупції — це справді просто похибка. Але зараз, на жаль, я бачу хиби і загрози, а не похибки.

Зважаючи на методологічні обмеження, чимало подій осені 2024 року та початку 2025 року не вплинули на результати цьогорічного Індексу. Проте чимало з цих подій можуть посилити негативний тренд у сприйнятті України у розрізі боротьби з корупцією і спричинити подальше погіршення нашого результату в СРІ. 

«Мінус один —  це поки не показник падіння, але він свідчить про початок стагнації. Це тривожний сигнал для влади, що десь ми зробили недостатньо, —  зазначає виконавчий директор ТІ Ukraine Андрій Боровик. — Навіть попри те, що 35 — це середній результат поміж країн нашого регіону, ми не можемо дозволити собі простою. Зараз на кону наша стійкість у війні, підтримка партнерів і євроінтеграційний рух України. Тому влада має усвідомити цей сигнал і посилити свої реальні антикорупційні зусилля».

Загалом проблема із зупинкою прогресу або просіданням в СРІ характерна і для інших країн регіону. Так, серед країн-кандидаток до ЄС такі результати: за рік не змінилися показники Грузії (53 бали, 53 місце), Чорногорії (46 балів, 65 місце), Туреччини (34 бали, 107 місце). Сербія втратила 1 бал (35 балів, 105 місце), по 2 бали втратили Північна Македонія (40 балів, 88 місце) та Боснія і Герцеговина (33 бали, 114 місце). 

Покращити свої показники вдалося лише двом країнам-кандидаткам: на 1 бал виросли позиції Молдови — 43 бали, 76 місце, і аж на 5 балів показники Албанії — 42 бали, 80 місце. 

При цьому середній бал по Європейському Союзу цьогоріч знизився на 2 бали й склав 62 бали.

А з-поміж сусідів Україна і надалі випереджає росію — країна-терористка у 2024 році втратила аж 4 бали і з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння білорусь — північна сусідка торік теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.

З-поміж сусідів Україна і надалі випереджає росію — країна-терорист у 2024 році втратила аж 4 бали і з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння  білорусь — північна сусідка торік теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.

Серед західних сусідів покращити свої позиції загалом вдалося лише Молдові – 43 бали, 76 місце. Другий рік поспіль не змінюється показник Румунії — 46 балів, 65 місце. А всі інші країни погіршили свої позиції: по 1 балу втратили Польща (53 бали, 53 місце) і Угорщина (41 бал, 82 місце), і аж 5 балів втратила Словаччина (49 балів, 59 місце). Таким чином, не лише Україна, а і її сусіди, крім Молдови і Румунії, за 2024 рік здебільшого погіршили свої показники в Індексі сприйняття корупції. 

З чого складається показник України у 2024 році?

Як і за рік до цього, результати України в Індексі сприйняття корупції – 2024 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2024 року включно. Через методологічні обмеження чимало подій осені 2024 року та початку 2025 року не вплинули на результати цьогорічного Індексу.

У трьох із досліджень показники України зросли: Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік додав нам 2 бали, а звіт Freedom House та Індекс верховенства права, укладений проєктом «Глобальна справедливість» покращили наші показники на 1 бал. Ще за пʼятьма дослідженнями відбулося зниження балів України. Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist та Варіації демократії зменшили наші результати на 2 бали, у Рейтингу ризиків країн організації Global Insight та за результатами опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму наш показник зменшився на 3 бали, а в Міжнародному огляді ризиків по країнах групи PRS за 2024 рік ми втратили аж 6 балів. 

З огляду на наведені дані, можна стверджувати, що загальна зміна показника України в СРІ є результатом не стільки точкових факторів, скільки системних тенденцій. 

Водночас зазначимо, що у 2024 році глобальний рух Transparency International уточнив загальну методологію дослідження Індексу сприйняття корупції щодо усіх країн. Через це деякі бали конкретних досліджень частково змінилися не стільки через власне ситуацію зі сприйняттям корупції в усіх країнах, які охоплює дослідження, скільки з технологічних причин переведення показників в оновлену 100-бальну шкалу.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, за яким Україна додала 2 бали, проводилося з лютого 2021 року по січень 2023 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки переслідують чи карають посадовців, які зловживають владою. Це дослідження проводиться щодвароки, тож зростання України в ньому більше зумовлене саме загальним коригуванням методології Transparency International. 

При цьому зростання на 1 бал показника України у звіті Freedom House було спричинене не стільки методологічними змінами, скільки реальним оновленням оцінки прогресу України. У цьому звіті розглядається сприйняття громадськістю корупції, бізнес-інтереси вищих політиків, закони про розкриття фінансової інформації та конфлікт інтересів, а також ефективність антикорупційних ініціатив тощо. 

Згідно зі звітом Freedom House на покращення сприйняття корупції в Україні вплинуло відновлення публічного е-декларування, порушення справи щодо ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, викриття та правова оцінка зловживань в оборонних закупівлях, відкладення запуску реєстру олігархів після претензій Венеційської комісії. Водночас в дослідженні як негативні тенденції згадуються загрози щодо ефективної реалізації ДАП через саботаж деяких корумпованих держорганів.

Натомість дослідження Індекс верховенства права, укладене проєктом «Глобальна справедливість», що досліджує, наскільки державні посадовці використовують свої посади заради власної вигоди, вказує на незначні позитивні тенденції. За даними понад двох десятків різних експертів, які формують цей індекс щодо кожної країни, у період з лютого по червень 2024 року в Україні відбулося невелике покращення показників по всім досліджуваним питанням.

Які антикорупційні кроки має зробити Україна задля подальшого прогресу в CPI

Більшість позитивних змін, які впливали на сприйняття корупції в Україні в останні два роки, були реакцією влади на необхідність виконувати рекомендації в рамках євроінтеграції та отримання фінансової допомоги від партнерів. 

Тоді як негативні події певною мірою були породжені «зсередини» та здебільшого вказували на недоліки наявного функціонування державних органів. І чимало з таких негативних подій з методологічних причин наразі не враховані в СРІ-2024, проте будуть включені в дослідження наступного року. 

Тобто показник України в Індексі сприйняття корупції показує, що наш наявний прогрес здебільшого став можливий завдяки міжнародним зобов’язанням. І  саме виконання таких рекомендацій стало головним стимулом для української влади якісно працювати для покращення спроможності країни. 

Загалом можна визначити три ключові документи, які формують траєкторію для подальшого розвитку України:

• Ukraine Facility Plan;
• Звіт про розширення ЄС щодо України;
• програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF).

Згідно з цими документами, у 2025 році Україна має зробити такі комплексні кроки, які посилять її спроможності у боротьбі з корупцією:

• збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду;
• продовжити роботу та усунути перешкоди щодо розслідувань топкорупційних справ, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів;
• належно імплементувати ДАП;
• впорядкувати внутрішні процедури НАЗК;
• посилити спроможність НАБУ щодо проведення судових експертиз та незалежного прослуховування;
• завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро України за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати відповідний звіт;
• внести законодавчі зміни, які дозволять САП керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу і раціоналізувати наслідки закінчення строку досудового розслідування («поправки Лозового»);
• прийняти закон про комплексну реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА);
• розмежувати повноваження між Рахунковою палатою і Держаудитслужбою;
• продовжити гармонізацію українського законодавства про публічні закупівлі.

Також не варто забувати про список пріоритетних реформ для отримання допомоги, що його ще раніше передала адміністрація попереднього Президента США. І так само одним із ключових пріоритетів для нас буде виконання конкретних кроків, визначених у Дорожній карті з верховенства права. Цей документ наразі ще  розробляє Мін’юст, а далі має затвердити Рада ЄС.

Усі ці вимоги — це, по суті, узгоджена програма, спрямована на повноцінну і якісну євроінтеграцію України, а також посилення її економічної спроможності та інвестиційної привабливості. Тож виконання таких рекомендацій не лише покращить рівень боротьби з корупцією в Україні, а й сприятиме її подальшому розвитку та взаємодії зі світом.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає погляди приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI? 

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Як цьогоріч вимірювали сприйняття корупції в Україні

Розуміємо, що для декого покращення картини з українською корупцією в Індексі може бути неочікуваним, адже за останній час ми всі стали свідками численних скандалів. Але корупційні скандали не обов’язково свідчать про зростання корупції в країні. Навіть навпаки, у певному сенсі це може бути ознакою активності антикорупційних органів, громадськості та незалежних медіа. І все це теж позначається на результатах України у дослідженні.

Індекс формується на основі 13 різних авторитетних джерел — від опитувань бізнесменів до аналітики експертів, які дають змогу отримати комплексний збалансований результат. Україну ж досліджують за вісьмома з них, і максимально від кожного можна отримати 100 балів, як і загалом у СРІ.

• Bertelsmann Stiftung Transformation Index 2024 — 49 балів;
• World Economic Forum Executive Opinion Survey 2023 — 43 бали;
• The PRS Group International Country Risk Guide 2023 — 39 балів;
• Freedom House Nations in Transit 2023 — 36 балів;
• Varieties of Democracy 2023 — 35 балів;
• Global Insight Country Risk Ratings 2022 — 35 балів;
• World Justice Project Rule of Law Index Expert Survey 2023 — 33 бали;
• Economist Intelligence Unit Country Risk Service 2023 — 20 балів.

Найбільше балів наша країна отримала у Bertelsmann Stiftung Transformation Index, який охоплював період до січня 2023 року включно та додав нам 12 балів. У цьому дослідженні якраз і фіксуються гучні затримання і пов’язані з ними скандали, що так обурюють українців. Дослідники вважають: що більше корупцію карають за законом і відкрито висвітлюють це у медіа, то менше корупціонери почуваються безкарними.

Тож хоча максимального показника в цьому дослідженні ми не маємо, очевидно, що Україна рухається в правильному напрямку. І, попри деякі перепони та недоліки, наявна антикорупційна екосистема функціонує і здатна виявляти топ-корупцію.

За опитуванням керівників бізнесу World Economic Forum Executive Opinion Survey, яке проводилося з квітня по серпень 2023 року, Україна теж підвищила свій показник на вісім балів. Тут цікаво, що одне з його запитань — про типовість ситуації, коли кошти з бюджету потрапляють до окремих осіб чи компаній унаслідок корупції на закупівлях. І тут позитивним є те, що тривала війна не призвела до тотального закриття тендерів, — більшість закупівель наразі проводиться у Prozorro, де «всі бачать все».

Додаткові п’ять балів за підсумками 2022 року присудив Україні проєкт Varieties of Democracy, він вимірює показники корупції у державному секторі. Цьому, ймовірно, посприяло те, що під кінець 2022 року вже була готова та очікувала на своє прийняття комплексна Державна антикорупційна програма (ДАП) на 2023–2025 роки, яка передбачала 1187 антикорупційних заходів.

Також фундаментом для подальших антикорупційних зусиль може стати продовження судової реформи та оновлення органів суддівського самоврядування.

В інших чотирьох дослідженнях показники не змінилися: Звіт Freedom House про країни перехідного періоду (період дослідження — 2022 рік) — 35 балів, рейтинг ризиків країн організації Global Insight за 2022 рік — 35 балів, Індекс верховенства права відповідно до опитування експертів у лютому—червні 2023 року, укладений проєктом «Глобальна справедливість», — 33 бали, рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу «Економіст» за 2023 рік (станом на вересень 2023-го) — 20 балів.

Загалом джерела досліджують сприйняття корупції через такі індикатори: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірна бюрократія; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів і доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів і журналістів.

Тож, якщо підсумувати, рушійною силою нашого зростання в СРІ за час після початку повномасштабної агресії Росії стали активізація топкорупційних розслідувань, розробка ДАП і дедалі більша прозорість закупівель. Натомість на нашому показнику ще не встигли позначитись, адже не потрапили у досліджуваний період, відновлення е-декларування (з виправленням деяких шкідливих вад) і звітності політичних партій, збільшення штатів НАБУ і ВАКС, а також посилення інституційної спроможності САП. І так само цьогорічний СРІ не врахував деяких гучних корупційних скандалів, які здебільшого лунали з початку 2023 року, й тиску на журналістів-розслідувачів і представників громадськості.

На що впливає СРІ і як Україні покращити свої результати

Узагалі СРІ — важливе дослідження, адже на нього регулярно посилаються не тільки науковці, журналісти і бізнес, а й уряди та міжнародні організації. Зокрема, на ці показники орієнтуються і наші іноземні партнери при організації подальшої співпраці з Україною.

Так, в ухваленій торік Антикорупційній стратегії вказується, що концентрація зусиль на впровадженні антикорупційної політики дасть змогу Україні у найближчі роки наздогнати показники СРІ східноєвропейських держав — членів ЄС. А за десять років досягти середньоєвропейських значень СРІ. Європейська комісія теж посилалася на зростання показників України у СРІ у своєму листопадовому звіті.

Україна вже доросла до рівня країни-кандидата в ЄС: цьогоріч ми маємо однакові бали із Сербією і перегнали Туреччину і Боснію та Герцеговину, а від показника Албанії нас відділяє один бал.

Однак це ще точно не кінець, а лише початок, бо до середнього показника в ЄС нам ще далеченько. Щоб рухатись у цьому напрямі, Transparency International Ukraine запропонувала три рекомендації.

1. Підвищити ефективність боротьби з топ-корупцією.

• Збільшити спроможність і провести об’єктивний конкурсний добір працівників НАБУ, прокурорів САП і суддів Вищого антикорупційного суду.
• Розпочати реформу судово-експертної служби, щоб забезпечити своєчасний і непохитний доступ до судово-експертних знань під час розслідувань корупційних злочинів на високому рівні.
• Усунути суперечності в кримінальному законодавстві та забезпечити розгляд кримінальних справ у розумні строки.

2. Ефективно використовувати на потреби держави активи корупціонерів і поплічників Росії.

• Змінити процедури відбору керівництва та провести незалежний аудит діяльності АРМА. Підвищити ефективність управління та реалізації активів.
• Удосконалити конфіскаційні механізми та правову базу для повернення активів, узгодивши їх із міжнародними стандартами.
• Удосконалити процеси блокування (про)російських активів (як санкції, що передує конфіскації) і запровадити криміналізацію обходу санкцій.

3. Розпочати реформу Рахункової палати та Державної аудиторської служби України.

Для ефективного використання коштів в умовах їхньої критичної нестачі необхідно забезпечити належну роботу Рахункової палати та Держаудитслужби:

• розробити та ухвалити законопроєкт щодо реформування Рахункової палати та оновити процедуру відбору її керівництва та членів. До проведення реформи законодавства відбір і призначення на посади у Рахунковій палаті потрібно зупинити;
• змістити фокус моніторингів публічних закупівель Держаудитслужби з постконтролю на превенцію. Проводити моніторинги й виявляти суттєві порушення необхідно до укладання договору, щоб запобігти збиткам та іншим негативним наслідкам.

Це лише частина необхідних країні змін, але саме їх ми вважаємо надважливими для подальшого прогресу України, у тому числі і в питанні євроінтеграції.

Результати Індексу сприйняття корупції — найцитованішого глобального дослідження щодо сприйняття корупції у державному секторі — міжнародний рух Transparency International представляє щороку. Тож до наступної презентації в України є час, аби не втратити позитивної динаміки в СРІ.

Україна в СРІ — що ховається за цим зростанням?

Уявіть собі картину: щойно постеленою дорогою їде автомобіль. Але і шлях, і транспорт дуже незвичайні. Бо ж автівку лагодять просто на очах: хтось до неї колесо прикручує, хтось додає деталей, а інший просто під час руху прочищає вихлопну трубу, чи навіть лаштує п’яте колесо, яке безперечно тільки заважає їхати. І дорога теж незвичайна, бо стелять її просто перед колесами машини. Ще й розбитий, але великий «камаз» постійно наздоганяє її, б’є то в бампер, то в бік, то взагалі гаком зачепить, щоб тягнути назад.

Але автівка набирає швидкість, і всім — і дорожникам, й інженерам, і водіям треба так само прискорювати свою роботу.

Десь так можна зараз описати рух нашої країни. Проте особливо важливим у цьому образі є не стільки абсурдність самого автомобіля чи дороги, а факт, що ми знаємо, куди вона веде. І це ж служить стимулом для подальшого вдосконалення машини і дорожнього покриття.

Власне, саме цим займалася наша країна в останні два роки. СРІ-2023 зі свого боку зафіксував, що за час прокладання цієї дороги зробили ми реально багато, і це ж у тому числі підтверджують результати звіту Єврокомісії.

Якщо згадати минулий рік, то, крім корупційних скандалів щодо підозр топпосадовців, ми побачимо багато реальних позитивних змін, і чимало з них вплинули на результати України у СРІ. Ухвалення Державної антикорупційної програми, відновлення е-декларування та звітування політичних партій, посилення САП і рішення про збільшення штатів НАБУ і ВАКС — все це точно вказує на реальні антикорупційні зрушення України. Та й самі скандали, які так збурюють суспільство, усі вручені підозри та винесені вироки (а їх тогоріч було 65) — це свідчить про активність громадянського суспільства, журналістів-розслідувачів та й правоохоронних органів, які покликані боротися з корупцією.

Проте визнати, що така робота справді відбулася, може бути складно. Бо українці — народ вимогливий та емоційний, особливо десь у листопаді-грудні. Така у нас людська природа. Всі революції наші починаються в листопаді, всю зраду ми сприймаємо чутливіше під кінець осені, та й туга з бентегою охоплюють у той самий час. А що вже казати про час війни?!

І в січні прийняти помітне зростання у великому міжнародному дослідженні — ще той виклик. Які +3? У нас же тут що не тиждень — то корупційний скандал! 

Так, тут дуже багато якраз про сприйняття українцями того, що відбувається в країні. Наприклад, ситуацію, коли умовний чоловік вкраде на закупівлях 100 млн доларів, у 2020-му році за рівнем негативу сприймали зовсім інакше, ніж у 2023-му. Бо якщо у 20-му році коли говорили — «заробляють», то це сприймалося менш негативно. Але сьогодні ціна корупції — втрата обороноздатності всієї країни.

А ще на розуміння цих доданих 3 балів «надмірними» могли вплинути завищені очікування на минулий рік загалом. І це ж, до речі, показують дві хвилі соціологічного дослідження, проведених ТI Ukraine, перша  вимірювала настрої українців у березні, а друга — в листопаді.  

Весною всі опитані сподівалися на помітні прогреси в різних сферах, у тому числі і в антикорупції та відбудові, а вже восени таке натхнення помітно розсіялося. І вже здається, що ми все впустили, але це не так. Аж ніяк.

Коли знаєш кінцеву точку, навіть найскладніший шлях стає здоланним

Всі попередні спроби України до реального реформування завжди наштовхувалися на опір влади робити неприємні для самої себе кроки. Проте влітку 2022 року мотивація українських державців суттєво змінилася, бо ж Україна стала кандидаткою для вступу в Європейський Союз. 

Про перспективу членства в ЄС у нас говорили вже давно, ще після Революції Гідності. Проте і для нас, і для європейців вона здавалася імовірністю далекого майбутнього, а багато хто навіть за імовірність то не вважав. 

Тож хоч у 2014-15 роках відбулися реальні зміни, впевненості у наших міжнародних партнерів, що вони будуть довгостроковими, ще не було. Той результат відбив накопичений антикорупційний негатив — зокрема у питанні гальмування запуску ВАКС та відвертого застою (чи й саботажу?) в роботі НАЗК.

Водночас результати минулого року вказують на зовсім інше. Ще у 2022 році, під час жорстоких обстрілів та тривалих блекаутів, країна показала, що її бажання іти в Європу — не пусті слова. Коли взимку 2023-го відновлювався конкурс з обрання директора НАБУ, всі розуміли необхідність забезпечити безперебійне електропостачання та проводити співбесіди в укритих приміщеннях. Але необхідність обрати нового очільника важливої антикорупційної установи була не меншою, і конкурс відбувся.

Поміж інших важливих для функціонування держави під час війни задач влітку 2022-го Рада таки прийняла Антикорупційну стратегію, що їй «не дуже вдавалося» попередні 3 роки. А уряд, хоч і не відразу, але схвалив Державну антикорупційну програму. 

І коли ЄС проголосував за наше кандидатство, це колесо змін розкрутилося ще більше. 

Так, озираючись на минулий рік, можна згадати чимало гучних корупційних скандалів. За перший рік великої війни у нас їх майже не було чутно, але потім сталися «яйця по 17 грн» та викриття інших неприємних речей. Якісь із цих прикрих моментів вплинули на наш результат в СРІ, а якісь ні. І це б відбилося на загальному ставленні партнерів до нас, якби у цій сфері не було відповідних політичних рішень. Але такі рішення сталися, і їх так само помічають.

«Прокляття» кандидата в ЄС

Коли я казав європейським політикам про потребу переговорів з Україною щодо вступу в ЄС, вони неодноразово натякали, що після отримання кандидатства і початку переговорів Україна зупиниться. І це не єхидство чи зневіра — це досвід інших країн. Після погодження нового статусу вони на два-три роки заходили в анабіоз і припиняли свій рух в реформах. 

Нагадаю, що на сьогодні ще 8 країн так само претендують на вступ до ЄС, і 6 із них готуються до цього вступу вже досить давно. Проте наткнулися на своєрідну «скляну стелю», яка заважає їм і надалі розвиватися відповідно до вимог Євросоюзу.

І якщо говорити про прогрес в Індексі сприйняття корупції, ми побачимо, що ті країни, які давно вже отримали кандидатство в ЄС, зростали в СРІ дуже повільно. Тоді як Україна та Молдова, які виявили своє прагнення долучитися до європейської спільноти, показали чи не найбільший ріст в останні роки з-поміж усіх країн. І тепер Україна наздогнала в Індексі Сербію та вже обігнала Боснію і Туреччину, а Молдова взагалі досягла результатів Угорщини, яка вже давно в ЄС. 

Єдиною новою країною-кандидаткою, яка показувала негативну динаміку, стала Грузія — хоч її показник в СРІ досі випереджає інші країни, автократичні кроки грузинської влади сприяли гальмуванню і навіть буксуванню її прогресу в просуванні на Захід. І через це кандидатство Грузія отримала пізніше від нас. 

Але я впевнений, що у нас так не буде, в чому й переконував європейців. Бо жодна з країн, які приєднувалися до ЄС в останні 30 років, не були в стані відкритої війни. А ще не перебували у геополітичному шпагаті протягом тривалого часу своєї незалежності, намагаючись вирішити, де вони будуть — на сході, в центрі чи на заході?

У нас це все було, а зараз — кардинальна зміна. І хоч саме прагнення наблизитися до Європи призвело до двох революцій, а європейський вектор помітно перемагав ще до 24 лютого, настільки кардинальної, як сьогодні, підтримки цього курсу не було. І особливо важливо, що ґрунтується вона на відторгненні всього, що стосується росії та радянщини. 

З таким запитом від суспільства в української влади немає іншого варіанту, як продовжувати реформи. Навряд чи це буде швидко, і багато залежатиме від суті того, що буде в переговорній рамці з Євросоюзом. Бо ж переговори — це про дві сторони, і оскільки ЄС — це передусім економічний союз, нашим політикам треба дуже жорстко відстоювати свої інтереси. 

Тут цікаво, що вже сьогодні є багато незадоволення в наших політиків від тих рішень, які вони приймають. Це ми дуже яскраво бачили в останні пів року і ще побачимо надалі. Але цих змін вимагають іноземні партнери і громадяни, тож всі охочі «знайти особливий шлях» все одно врешті-решт їх приймають. Це головне. 

Але так само у владі дуже багато людей, які розуміють потребу в якісному проєвропейському реформуванні й будуть її підтримувати. А суспільство, у тому числі активна його частина, зі свого боку нагадуватиме про такий запит.

Що може знизити наш прогрес в наступному році

Попри безперечні антикорупційні та євроінтеграційні досягнення, вже найближчим часом ми можемо наштовхнутися на перешкоди, які суттєво знизять швидкість нашого прогресу. 

Передусім, головним ризиком для нас, з яким ми живемо вже майже два роки, залишається повномасштабна війна. Вона залишається неабияким викликом як для суспільства, так і для влади, впливає на все. 

Саме тому державцям треба продовжувати забезпечувати демократію і верховенство права в країні. Ми вже побачили, що під час війни прозорість та чесна комунікація особливо важливі. А історії із тиском на журналістів та громадських активістів, спробами впливати на бізнес чи концентрувати владу в руках однієї політичної сили лише підривають згуртованість українців, та й загалом деструктивні для всієї державної системи. 

І ще один важливий, хоч, може, неочевидний ризик — зміна світових настроїв. Цьогоріч у світі відбудуться понад 50 різних виборів, через які в країнах може багато що змінитися. І якщо через свій внутрішній популізм і виклики на національному рівні наші партнери відвернуться від нас, це матиме негативний вплив на все, бо без підтримки й допомоги партнерів Україна не виживе.

Ці три причини не стосуються суто боротьби з корупцією. Але зараз усі аспекти нашого життя настільки переплетені, що такі глобальні історії можуть бути набагато важливішими, ніж якісь точкові зміни.

 

***

За останні два роки ситуація в країні не стала простішою чи легшою. Так, у нас є певні здобутки. Проте ми зараз перебуваємо у стані невизначеності в дуже багатьох напрямках та секторах. І точно відомо — попереду у нас дуже багато роботи. Нам потрібно гуртуватися, тримати себе в тонусі. Доєднуватися до сил оборони, волонтерити, служити й підтримувати країну на стільки, на скільки можеш, щоб остаточно стати частиною Європейської спільноти та перемогти у війні.

Це дослідження покриває як довоєнний, так і воєнний період України: з лютого 2021 року по вересень 2023 року. І суттєвий приріст показника країна отримала саме за час війни. За цей час відбулися ключові події: активізація затримань і розслідувань у топкорупційних справах, напрацювання Державної антикорупційної програми та проведення більшості закупівель у Prozorro. Водночас до досліджуваного періоду не потрапили відновлення е-декларування та звітування політичних партій, законодавче посилення НАБУ та САП. Також поза періодом дослідження опинилися частина корупційних скандалів 2023 року й січневі випадки тиску на журналістів та оборонні скандали. 

«Такий результат говорить про 3 факти. Перший — Україна продемонструвала непоганий результат цьогоріч і прогресивну динаміку за 10 років. Зараз ми вже доросли до показників країн-кандидаток в ЄС, — зазначає виконавчий директор ТІ Ukraine Андрій Боровик. — Факт другий: ми розбудували антикорупційну екосистему з нуля і вже маємо реальні вироки за топкорупцію, але нам все ще треба дуже багато працювати, щоб наздогнати показники країн ЄС. І наостанок, якщо випадки тиску на журналістів та представників громадськості й надалі продовжуватимуться, якщо влада втручатиметься у різні сфери держуправління, а корупційні скандали, пов’язані з обороною, не стихатимуть, ми можемо дуже швидко втратити наші досягнення», — резюмував результати дослідження виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик.

Що вплинуло на показник України у 2023 році?

Результати України, як і торік, обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2023 року. 

У трьох із них (Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму за 2023 рік, Варіації демократії за 2023 рік) спостерігалося суттєве зростання показника України. Ще за одним (Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS за 2023 рік) відбулося незначне зниження балів. 

В інших чотирьох дослідженнях показники не змінилися: Звіт Freedom House про країни перехідного періоду (період дослідження – 2022 рік) — 35 балів, рейтинг ризиків країн організації Global Insight за 2022 рік — 35 балів, Індекс верховенства права відповідно до опитування експертів у лютому-червні 2023 року, укладений проєктом «Глобальна справедливість» — 33 бали, Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу «Економіст» за 2023 рік (станом на вересень 2023 року) — 20 балів.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, за яким Україна додала 12 балів, проводилося з лютого 2021 року по січень 2023 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки переслідують чи карають посадовців, які зловживають владою. Тож можемо говорити, що корупційні скандали, свідками яких ми стали до січня 2023-го року включно, відобразились у цьому дослідженні. Тут варто нагадати, що за цим дослідженням втрачаються бали, якщо «посадовці, які порушують закон та вдаються до корупції, можуть робити це без жодного страху, юридичних наслідків або негативного висвітлення в медіа».

Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму за 2023 рік, за яким Україна додала 8 балів, проводилося у квітні-серпні 2023 року. Керівники бізнесу відповідали на запитання про поширеність потрапляння бюджетних коштів до окремих компаній чи осіб внаслідок корупції. Тож можемо зробити висновок, що піднятися у цьому дослідженні нам допомогло те, що, попри тривалу війну, більшість публічних закупівель, що здійснюються коштом бюджету, проводяться через тендерні процедури у системі Prozorro.

Над дослідженням Варіації демократії за 2023 рік, що проводилось протягом всього 2022 року, і за яким Україна додала 5 балів, працюють 4000 експертів з різних країн. До СРІ включаються показники корупції в публічному секторі, зокрема, у виконавчій, судовій та законодавчій владі. 

Тож, на нашу думку, на кінцевому результаті позитивно відбився процес ухвалення Державної антикорупційної програми (ДАП) на основі прийнятої раніше Антикорупційної стратегії. Адже реалізація понад 75% запланованих у ДАП заходів припадає на виконавчу владу. А ще ДАП містить розділи про справедливий суд і забезпечення доброчесності політичних партій та виборчих кампаній (з закріпленням необхідності стандартів етичної поведінки народних депутатів).

Водночас Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS за 2023 рік, за яким Україна втратила 2 бали, проходив з вересня 2022 по серпень 2023 року. Група PRS, розташована у Нью-Йорку, оцінює корупцію в межах політичної системи. В цьому дослідженні серед ризиків аналітики зазначають таємне фінансування партій. Відповідно, на цьому показнику не відобразилося відновлення звітування політичних партій для перевірки НАЗК, що після майже 4-річної перерви набрало чинності місяць тому.

Які антикорупційні кроки необхідні Україні, на думку її союзників

14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила історичне рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС. Але що треба зробити Україні для справді успішної євроінтеграції? І чого очікують від нас Європа та наші західні партнери?

Відповіді на ці питання можна знайти у таких важливих документах:

1. Звіт Єврокомісії про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2023 рік 
2. Перелік пріоритетних реформ з Білого Дому
3. Останній звіт щодо виконання меморандуму України та МВФ.

Серед цих документів основу для нашої євроінтеграції складає перший — звіт Європейської Комісії (ЄК). Саме за виконанням його основних рекомендацій Єврорада у березні 2024 року буде приймати рішення про те, чи приймати переговорну рамку для фактичного змістовного початку перемовин про вступ до ЄС. 

Тобто до моменту відкриття першого розділу перемовин про основоположні права Україна має завершити виконання попередніх семи вимог Єврокомісії. Їх наша країна отримала разом зі статусом кандидатки влітку 2022 року, а ще чотири нові рекомендації — у листопадовому звіті ЄК. 

Наприклад, у звіті ЄК зазначала, що для забезпечення результативності та сталості зусиль з подолання корупції, Україні потрібно продовжувати ефективну діяльність з розслідувань, судових розглядів та остаточних судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів. 

Або, щоб впоратися з наростальним навантаженням на органи антикорупційної екосистеми, Єврокомісія радить збільшити кількість працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Цікаво, що все це перегукується з переліком пріоритетних реформ від США, який так само охоплює ледь не всі антикорупційні проблеми в нашій країні.

І, звісно, структурні маяки вимог меморандуму з МВФ теж певною мірою сходяться із наведеними вище документами. Причому Україна та МВФ разом зазначають, що не допустять відступу від досягнутого прогресу в антикорупційній реформі, адже ці зусилля також сприятимуть зміцненню суспільної довіри та довіри донорів.

Але, що важливіше, — всі ці документи відображають не тільки запит міжнародних партнерів до української влади, а й потреби українського суспільства також! За результатами другої хвилі нашого соціологічного опитування наприкінці 2023 року, корупційні ризики зараз турбують 88% українців. Якраз найбільшою небезпекою у відновленні України населення бачить корупцію, причому одразу за двома параметрами: відсутність контролю та, як наслідок, розкрадання коштів (79%) та повернення корупційних схем (75%).

Пересічні громадяни можуть глибоко не розбиратись в особливостях посилення роботи антикорупційної екосистеми й визначенні необхідних рекомендацій, але вони цілком усвідомлюють вплив корупції на їхнє життя та важливість допомоги з боку міжнародних партнерів. І зараз можна побачити чітке розуміння українців, що продовження антикорупційних реформ потрібне не тільки Заходу, а й нам самим.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2023 році

Дві третини країн отримали менше за 50 балів, а 80% світового населення мешкають у країнах з показником СРІ нижче за середньосвітовий. І це свідчить про серйозну міжнародну проблему з корупцією. 

Як і в попередні роки, жодна країна у світі не набрала максимум у 100 балів. Лідером, як і торік, стала Данія з 90 балами, а останню сходинку посіло Сомалі з 11 балами. 

Головною темою цьогорічного СРІ на глобальному рівні став зв’язок корупції та неналежного правосуддя. Бо коли хабарництво і політичне втручання проникають у сферу правосуддя, це може призвести до маніпулювання правовими процесами, вибіркового застосування закону і захисту порушників від відповідальності. А це своєю чергою приносить користь дуже невеликій кількості порушників, причому розраховуються за такі бонуси коштом загального блага.

Аби покласти край безкарності за корупцію, Transparency International рекомендує урядам надати судовим системам незалежність, ресурси та прозорість, необхідні для ефективного покарання за корупційні правопорушення та забезпечення системи стримувань і противаг. 

Також експерти ТІ рекомендують призначати людей на державні посади з огляду на їхні заслуги, а не політичних переконань. А ще спонукають країни до покращення міжнародного співробітництва, яке допоможе виявляти та притягати до відповідальності за випадки транскордонної корупції.

Адже корупція та верховенство права тісно пов’язані між собою. Коли правосуддя можна купити або в нього можна політично втрутитися, закони перестають застосовуватися однаково до всіх та служать приватним інтересам, а не загальному благу. Такі закони не здатні стримувати зловживання владою, що на собі вже відчули чимало країн, а свого часу й Україна.

З огляду на всі згадані вище тези Transparency International зазначає, що контроль влади за судовими та правоохоронними органами заради збереження безкарності за топкорупцію може стати перешкодою для України на шляху до Європейського Союзу. Тож нашій країні треба продовжувати зусилля та максимально забезпечити невідворотність покарання за вже викриті та доведені корупційні злочини.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. 

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі. 

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі. 

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована. 

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід. 

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих. 

 

Навіщо потрібен CPI?

• CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
• CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
• Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
•  CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.