Вже майже три роки Україна продовжує боротися з ворогом у великій війні. Проте всі ці обставини не зупинили, а навіть збільшили наші зусилля у боротьбі з корупцією.
Антикорупційні зусилля України в ці роки не були марними. Це, наприклад, відзначила і Європейська комісія у своєму останньому звіті щодо розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2024 рік. Але цих кроків, звісно, недостатньо — надалі на нас чекає ще чимало викликів та необхідних комплексних змін.
Утім, так чи інакше, головне завдання для нас зараз — забезпечити стійкість країни, а значить передусім розібратися з реформами, які можуть забезпечити економічне зростання. Від того, наскільки вправно ми будемо розпоряджатися нашими ресурсами та контролювати витрати, залежить, де Україна буде завтра.
Тож Transparency International Ukraine переконана, що для зміцнення нашої країни, ми маємо працювати передусім у трьох пріоритетних напрямках: перші два стосуються оновлення Рахункової палати (РП) та вдосконалення системи публічних закупівель, а третій зачіпає вже антикорупційну систему — а саме роботу Агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА).
Головне завдання для нас зараз — забезпечити стійкість країни, а значить передусім розібратися з реформами, які можуть забезпечити економічне зростання. Від того, наскільки вправно ми будемо розпоряджатися нашими ресурсами та контролювати витрати, залежить, де Україна буде завтра.
У фокусі — контроль за витратами
Торік спільно з партнерами у спеціальному звіті ми вже пояснювали нагальність потреби для України навіть в умовах війни та невизначеності знаходити внутрішні можливості для економічного зростання. Основу для таких змін заклали Ukraine Facility Plan і програма МВФ, і хоч деякі кроки для їх реалізації Україна вже зробила, залишається ще чимало завдань. У 2025 році, на нашу думку, державі варто зосередитися на вдосконаленні роботи органів державного фінансового контролю та ефективному й правомірному розподілі коштів, зокрема через процедури публічних закупівель.
Повноцінна реформа Рахункової палати на сьогодні має стати пріоритетом тому, що саме вона є ключовим органом аудиту фінансів країни. Але її контроль все ще обмежений.
Державний контроль публічних фінансів має бути пріоритетним для держави у війні, адже саме так зрештою вдасться запобігти розкраданню коштів. При цьому така реформа має охоплювати всі ключові органи одночасно, щоб зміцнити систему та підвищити довіру міжнародних партнерів.
Власне, реформа Рахункової палати вже стартувала: 30 жовтня Верховна Рада підтримала законопроєкт №10044-д, що враховує більшість рекомендацій ЄС. Але ухвалення законопроєкту — лише перший крок. Важливо впровадити усі зміни, які він передбачає, на практиці.
Також важливо розмежувати повноваження між Рахунковою палатою та Державною аудиторською службою. Законопроєкт не охопив цього питання, однак воно потребує якнайшвидшого вирішення, щоб органи не дублювали функції один одного.
Інше питання — ефективність та контроль за витратами, необхідними на функціонування держави. Саме для цього необхідне вдосконалення публічних закупівель.
Від того, як витрачаються кошти держбюджету, залежить добробут українців, але його вкрай складно забезпечити під час війни. А оскільки через активну оборону коштів країні катастрофічно не вистачає, якраз сфера публічних закупівель має забезпечити ефективне витрачання ресурсів.
У своєму звіті за 2024 рік Єврокомісія відзначила стриманий прогрес України у цій сфері. Наступним кроком для нього може стати новий профільний закон, і наші експерти участь у його доопрацюванні. Мета законодавчих змін — наблизити українське законодавство до європейських стандартів з урахуванням національних реалій.
Окрема підсфера, що має стати ключовою — контроль публічних закупівель. Насамперед йдеться про підвищення ефективності моніторингів — превентивних заходів контролю закупівель, які проводить Держаудитслужба. Однак підходи до цієї роботи треба переглянути.
Також під час війни у фокусі будуть залишатися закупівлі відбудови. Зокрема потрібно забезпечити їхню максимальну прозорість. TI Ukraine закликає зобов’язати замовників публікувати документи для кошторисних розрахунків у машиночитних форматах, щоб бізнесу було легше брати участь у тендерах. А ще ми підтримуємо публікацію актів виконаних робіт, адже вони дозволяють громадськості та органам контролю бачити реальні витрати на відбудовчі проєкти.
Водночас реформами РП та публічних закупівель оптимізація витрат та ефективність контролю за витратами не обмежуються. Для якісного відновлення країни та плідного наповнення бюджету важливо також збалансувати свободу економічної діяльності та зменшити вплив тіньової економіки на реальний сектор. Саме цими завданнями зумовлена потреба реформувати Бюро економічної безпеки, яке може як стримувати, так і стимулювати легальну діяльність підприємств. А підвищення ефективності та прозорості Державної податкової та митної служб, відповідальних за наповнення бюджету, є ключовим для зростання внутрішніх фінансових ресурсів навіть в умовах воєнного стану.
Верховна Рада вже зробила законодавчі кроки на шляху частини цих реформ, тож тепер справа за втіленням їх у життя. Враховуючи, що імплементація змін — це не менш важливий крок, їх реалізація має бути у фокусі додаткового контролю для громадськості та міжнародних партнерів.
Реформами РП та публічних закупівель оптимізація витрат та ефективність контролю за витратами не обмежуються. Для якісного відновлення країни та плідного наповнення бюджету важливо також збалансувати свободу економічної діяльності та зменшити вплив тіньової економіки на реальний сектор.
Що варто змінити в антикорупційній екосистемі?
Багато реформ можна здійснювати для досягнення економічної стабільності держави, проте без реального верховенства права і забезпечення справедливості ми так і не досягнемо відчутних результатів. Органи правосуддя, правоохоронні, антикорупційна екосистема — ці інституції можуть стати міцним фундаментом, що гарантує захист прав, свободу економічної діяльності та відповідальність за порушення.
Антикорупційна екосистема вже сформована і активно працює, хоч і не без викликів, з якими варто працювати. Проте є ланка, з якою регулярно бачимо проблеми — а саме АРМА. Ми вважаємо реформу цього агентства третім пріоритетом на наступний рік.
АРМА створили за прикладом європейських офісів з повернення та менеджменту активів. Воно мало стати компактним, висококваліфікованим органом з великими повноваженнями та високим рівнем незалежності. Однак нинішнє Агентство зовсім не відповідає цим критеріям.
На думку експертів TI Ukraine, передусім треба змінити правила добору голови Агентства — це єдиний антикорупційний орган, в якому конкурс на керівника зовсім не відповідає наявним найкращим практикам. Так само необхідно забезпечити адекватні правила зовнішнього незалежного аудиту АРМА, адже в цьому питанні Агентство теж відстає від інших відносно нових органів.
Крім цього, потрібно забезпечити ефективне управління арештованими активами в кримінальних, у тому числі корупційних справах. Це, зокрема, включає повноцінне планування перед передачею активу до АРМА, зрозуміле регулювання відбору управителів, можливість менеджменту корпоративних прав.
Інші елементи антикорупційної екосистеми загалом працюють, хоча, звісно, поле для розвитку залишається чимале. Взагалі більшість новин про підозри в корупції часто свідчать якраз про ефективну роботу антикорупційної системи, а не про зростання хабарництва в країні. І на це ж вказує збільшення числа таких розслідувань та зростання кількості вироків ВАКС — на 18 грудня 2024 року суд виніс уже 234 вироки. Тож фундамент зведено, система працює — і надалі треба її лише посилювати.
Антикорупційна екосистема вже сформована і активно працює, хоч і не без викликів, з якими варто працювати. Проте є ланка, з якою регулярно бачимо проблеми — а саме АРМА. Ми вважаємо реформу цього агентства третім пріоритетом на наступний рік.
***
Кожен із перерахованих нами кроків вимагає додаткових ресурсів, і передусім навіть не фінансових, а кадрових.
Тут, до речі, варто нагадати, що парламент, хай і не без несподіванок, але приймає рішення про необхідні реформи, проте завжди залишаються питання на рівні імплементації. І тут уже часто бракує ресурсу, а передусім людей, які могли б якісно оновлювати і змінювати застарілі та неефективні інституції. Причому це стосується не тільки тих, хто очолить ці органи, а й людей, які їх оточуватимуть і впроваджуватимуть зміни.
Ми вже чимало зробили, а далі на нас чекає ще більше завдань і викликів, які виконувати і долати під час війни значно важче. Проте Україна й українці показали власну спроможність робити і досягати. І 2025-й цілком може стати ще одною сходинкою для реального покращення країни.
Парламент приймає рішення про необхідні реформи, проте завжди залишаються питання на рівні імплементації. І тут уже часто бракує ресурсу, а передусім людей, які могли б якісно оновлювати і змінювати застарілі та неефективні інституції.
Джерело: zn.ua
