Останнім часом у ВАКС з’явився неприємний тренд: обвинувачені масово не приходять у судові засідання. Особливо часто прогулювати стали народні депутати, які обвинувачуються в декларуванні недостовірної інформації. 

Ми спробували розібратись, чи можливо притягнути прогульників до відповідальності та як загалом ВАКС бореться із цією проблемою.

Коли обвинуваченому можна не з’являтися на засідання?

Стаття 138 Кримінального процесуального кодексу дає вичерпний перелік поважних причин не приходити на судове засідання. 

Найпоширеніші з них:

  • обставини непереборної сили — епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні причини;
  • тяжка хвороба або перебування в лікарні;
  • смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
  • інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють прихід особи на виклик.

При цьому поважність причин неявки оцінює сам суд. Якщо ж суд вирішить, що особа пропустила засідання без поважних причин, то він може або зобов’язати примусово доставити її до суду (ст. 140 КПК України), або накласти грошове стягнення (ст.139 КПК України). До речі, такі штрафні санкції застосовувались і щодо нардепів, які не з’являлись у засідання без поважної причини.

Якщо суд вирішить, що особа пропустила засідання без поважних причин, то він може або зобов’язати примусово доставити її до суду, або накласти грошове стягнення.

Хто з нардепів прогулював засідання у ВАКС?

Згадаємо деякі з останніх таких неявок.

Так, ранок 13 лютого 2023 року розпочався із неявки в засідання народної депутатки від партії «Слуга народу» Маргарити Шол. Їй інкримінується невнесення до декларації орендованої квартири на Печерську вартістю $4 млн. Захисники стверджували, що пані Шол чи то потрапила до лікарні, чи просто захворіла, а тому не змогла прибути в засідання. При цьому жодних документів на підтвердження таких аргументів сторона захисту надати не змогла — адвокати не знали ні діагнозу, ні лікарні, у якій перебувала їхня підзахисна.

Маргарита Шол, «Слуга народу»

Прокурор клопотав про накладення на обвинувачену штрафу та її примусовий привід. Натомість суд вирішив надати захисту день на подачу документів, які б підтверджували поважність неявки Шол у засідання. Однак наступного засідання адвокат надав лише фото медичного висновку, де не вказувалось, чи перебуває Маргарита Шол на стаціонарному лікуванні, і взагалі не зазначався навіть діагноз нардепки. Колегія суддів вирішила, що це не є належним підтвердженням поважності неявки, а тому ухвалила «суворе» рішення — стягнути з обвинуваченої Шол штраф у 2684 грн.

Покарання не спрацювало. 22 лютого нардепка Шол вчергове не з’явилась на  засідання. Вона зателефонувала секретарю та попередила, що не зможе бути присутня, адже досі хворіє. ЇЇ захисник зі свого боку повідомив, що приїде на судове засідання після закінчення повітряної тривоги. Однак після відбою перестав відповідати на дзвінки і так і не з’явився у суді в той день.

14 лютого на засідання не з’явилась колега Маргарити Шол — народна депутатка від партії «Слуга народу» Анна Колісник. Її обвинувачували у недекларуванні двох квартир у Києві загальною вартістю понад 3,5 млн грн та автомобіля Cadillac. Загальна сума незадекларованого майна сягнула 4,4 млн грн. Захист стверджував, що у мами підзахисної стався гіпертонічний криз, а тому вона була вимушена терміново поїхати до Лебедина Сумської області. Взяти участь у засіданні за допомогою відеоконференції обвинувачена не могла через нібито відключення світла в Лебедині.

Анна Колісник, «Слуга народу». Фото: УНІАН

Однак на засіданні прокурор наголосив на тому, що, за даними Укренерго, станом на 14 лютого дефіциту електроенергії у цьому місті не спостерігалося. Колегія суддів погодилась із його доводами й призначила Колісник штраф у 1432 грн.

Через два дні після Анни Колісник, а саме 16 лютого, на засідання вчергове не з’явився нардеп з «Батьківщини» Михайло Волинець. Його обвинувачують у недекларуванні позашляховика вартістю 1,79 млн грн. У січні народний обранець пропустив два засідання через невідкладне відрядження до Швейцарської Конфедерації. 

Михайло Волинець, «Батьківщина». Фото: УНІАН

А згодом пропустив ще одне засідання через хворобу, яка спіткала його вже на шляху із Швейцарії до України. 18 лютого Волинець знову не прибув в суд — теж нібито через хворобу.

17 лютого у судове засідання не прибув обвинувачений нардеп від партії «Європейської Солідарності» Артур Герасимов, якому інкримінується недекларування вілли в Іспанії вартістю €190 тис. 

Артур Герасимов, «Європейська Солідарність». Фото: eurosolidarity.org

Адвокатка Герасимова стверджувала, що її підзахисний не зміг з’явитись на засідання через відрядження у Німеччину за розпорядженням голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Це не вперше, коли відрядження народних депутатів ставали на заваді судовому розгляду. На початку лютого голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко надіслав лист до Верховної Ради, де описав цю проблему. 

Лише за січень через службові відрядження пропустили засідання у ВАКС:

  • Олександр Трухін (партія «Слуга народу») не з’явився на засідання 30 січня через відрядження до Литви;
  • Юрій Камельчук (партія «Слуга народу») не з’явився на засідання 16 січня  через відрядження до Швейцарії;
  • Сергій Шахов (фракція «Довіра») не з’явився на засідання 31 січня через відрядження до Естонії.

Лише за січень через службові відрядження пропустили засідання у ВАКС Олександр Трухін (партія «Слуга народу»),
Юрій Камельчук (партія «Слуга народу»), Сергій Шахов (фракція «Довіра»).

У чому ж проблема з неявками?

Як бачимо, неприбуття обвинувачених до суду є масовою проблемою та позбавляє можливості розглядати справи у розумні строки. Такі пропуски засідань, імовірно, мають на меті затягнути розгляд справи, щоб обвинувачені депутати могли уникнути покарання через сплив строків давності. І це вже спрацьовувало. 

Наприклад, декларування недостовірної інформації, яке інкримінується згаданим нардепам, є кримінальним проступком. Строк притягнення до відповідальності за нього становить 2 роки. Таким чином, якщо нардеп вніс недостовірні відомості до декларації за 2020 рік, як Артур Герасимов та Михайло Волинець, то злочин скоєно не пізніше за 31 березня 2021 року (останній день подання річної декларації). У такому разі строк притягнення до відповідальності сплив  31 березня 2023 року, а  вироків у цих справах ми досі не отримали.

Такі пропуски засідань, імовірно, мають на меті затягнути розгляд справи, щоб обвинувачені депутати могли уникнути покарання через сплив строків давності.

Що робити з неявками обвинувачених у суд?

На жаль, ця проблема не нова, і тому ВАКС уже встиг сформувати відповідну судову практику.

Так, у справі за обвинуваченням чиновників Одеської міської ради суд застосовував примусовий привід обвинувачених у підготовче засідання. Нагадаємо, що в тому провадженні посадовців Одеської міськради обвинувачують у тому, що при викупі майнового комплексу «Застава-2» під цвинтар вони заволоділи понад 145,85 млн грн, які належали громаді Одеси. 

4 липня один із обвинувачених не з’явився в суд нібито через різке погіршення стану здоров’я свого захисника, із яким він планував взяти участь у засіданні онлайн  А самостійно обвинувачений буцімто не міг підключитись до «зуму».

Суд критично оцінив доводи  сторони захисту. І недарма, адже є конкретні приписи щодо зобов’язань: 

  • обвинувачений повинен прибувати в судове засідання незалежно від можливості участі в засіданні його захисника. Наприклад, якщо захисник захворів, обвинувачений все одно має прийти в суд;
  • обвинувачений не повідомив, чому не може долучитися до засідання в режимі відеоконференції. І це дивно, адже він має зареєстровану електронну пошту, тобто користується телефоном і комп’ютером;
  • також обвинувачений не звертався до суду про забезпечення його участі в судовому засіданні у режимі відеоконференції, хоча мав таку можливість.

Тому суд цілком логічно визнав причину неявки обвинуваченого на засідання неповажною. Та ухвалив примусово доставити його в судове засідання та оштрафувати на «непідйомні» 5200 грн.

У справі щодо відмивання майна, одержаного злочинним шляхом, Антикорсуд вже з власної ініціативи наклав на обвинуваченого грошове стягнення за неявку в судове засідання без поважної причини. Адже обвинувачений не з’являвся до суду 7(!) разів. Причини ж своєї неявки на чергове засідання 20 липня 2022 року фігурант провадження навіть не повідомив.

ВАКС може впливати на неявки обвинувачених в судові засідання через притягнення їх до відповідальності. При цьому суд рідко «карає» за першу неявку, що є цілком виваженим кроком. Однак розміри накладених судом штрафів є мізерними, тому цей спосіб є менш ефективним, ніж примусовий привід. Наприклад, обвинувачена нардепка Шол продовжила «прогулювати» засідання і після накладення штрафу. 

Прикро, що така поведінка розповсюджена саме серед народних обранців. Вони мали б демонструвати бездоганну поведінку та неухильне дотримання власноруч прийнятих законів. Натомість бачимо протилежне. Депутати саботують засідання, перебуваючи у відрядженнях за кордоном, де дотримуються чужих законів, але при цьому зневажають свої. 

Проблема також полягає в тому, що суд не може діяти суворіше, адже не існує необхідної законодавчої бази. А чи будуть ініціювати внесення змін до кодексу для посилення покарання за неявки до суду нардепи, які самі ж не ходять в засідання, — питання риторичне.

Суд рідко «карає» за першу неявку, що є цілком виваженим кроком. Однак розміри накладених судом штрафів є мізерними, тому цей спосіб є менш ефективним, ніж примусовий привід.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Джерело: glavcom.ua