Державні службовці та представники місцевої влади повинні декларувати свої статки. Але інколи ми бачимо в їхніх електронних деклараціях невідповідність між офіційними доходами та їхніми статками.
Наприклад, народний депутат купує люксове авто та квартиру у центрі Києва, постає логічне питання: звідки гроші, якщо офіційна заробітна плата народного обранця варіюється у діапазоні 35-40 тисяч гривень.
За законом ситуація, коли чиновник набуває житло, земельні ділянки та інші активи, які перевищують його законні доходи на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважається незаконним збагаченням. Станом на 1 січня 2022 року 6500 НМДГ — це 8 063 250 гривень. Якщо посадовець набув активи необґрунтованого походження нижче цієї суми, вони підпадатимуть під дію цивільної конфіскації.
Цивільна конфіскація — це правовий механізм, який дозволяє суду стягувати незаконно набуті активи у державний бюджет. Активами вважаються грошові кошти, криптовалюта, будь-яка нерухомість, майнові права та інше. Загалом суть цивільної конфіскації полягає не в покаранні людини, а в тому, аби стягнути у власність держави актив, законність набуття якого вона не змогла довести.
Справи щодо цивільної конфіскації розглядає ВАКС, а позов про визнання активів необґрунтованими подають прокурори САП. Якщо ж справа стосується співробітників НАБУ чи САП, подавати такий позов мусить прокурор Генеральної прокуратури. Якщо відповідачем є суддя або працівник апарату ВАКС, розглядатиме позов Солом’янський районний суд.
Позов про цивільну конфіскацію можна пред’явити за двох умов:
- якщо потенційно нелегальні активи чиновник отримав після 28 листопада 2019 року;
- якщо різниця між вартістю активів і законними доходами держслужбовця більша за 1 003 500 грн, але не перевищує 8 063 250 грн.
Цивільна конфіскація є самостійною процедурою, яка відбувається за правилами цивільного провадження, а не кримінального. На відміну від останнього, у цивільному процесі використовується інший стандарт доказування, відтак, і нижчий тягар доведення. Тобто, якщо прокурор надасть достатню кількість доказів, а відповідач не зможе пояснити законність походження активів, їх, скоріш за все, визнають необґрунтованими.
Також у ході цивільної конфіскації ВАКС може арештувати активи протягом трьох днів з моменту звернення прокурора до суду. За згодою власника або за рішенням суду їх мають передати в Агентство з розшуку та менеджменту активів. АРМА може взяти в управління активи, вартість яких дорівнює або є більшою за 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Станом на 1 січня 2022 року — це 1 300 000 грн. Суд визначає, яким способом АРМА буде управляти активами — реалізацією чи отримає в тимчасове управління.
Першим прикладом цивільної конфіскації в Україні став народний депутат Ілля Кива. У серпні 2021 року ВАКС задовольнив позовні вимоги прокурора САП та стягнув з нардепа 1,2 млн гривень на користь держбюджету. Це рішення підтвердила Апеляційна палата. Таким чином ВАКС довів, що ці гроші Кива отримав незаконно від здачі в оренду жомової ями. Зараз це рішення Кива оскаржує у Верховному Суді.
Також в епіцентрі процесу з цивільної конфіскації опинився нардеп Михайло Волинець. Але у цій справі суд став на його бік і визнав, що Волинець придбав квартиру за законно набуті кошти. 18 лютого 2022 року Апеляційна палата не задовольнила скрагу САП і лишила вирок першої інстанції у силі.
Нещодавно стало відомо і про третю справу. Стосується вона статків голови Васильківського міського районного суду Київської області Максима Ковбеля. 28 лютого 2022 року відбудеться підготовче судове засідання.
Суть цивільної конфіскації полягає не в покаранні людини, а в тому, аби стягнути у власність держави актив, законність набуття якого вона не змогла довести.
