16 червня народні депутати зареєстрували одразу два законопроєкти, що мають удосконалити КПК України в питаннях розслідування та розгляду топкорупційних справ. 

Йдеться про законопроєкти №15333 та №15334, авторства Ярослава Железняка, Анастасії Радіної та інших народних депутатів. Перший із них пропонує комплекс змін до Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) щодо строків досудового розслідування та протидії зловживанню процесуальними правами. А другий стосується вдосконалення порядку визначення підслідності та процесуального забезпечення міжнародного співробітництва.

Вони спрямовані на виконання вимог євроінтеграційного «плану Качки-Кос», а також наближення нашої держави до членства в ЄС через виконання окремих заходів, передбачених Дорожньою картою з питань верховенства права. 

Короткі висновки:

• законопроєкти №15333 та №15334 дозволять розвʼязати проблеми невиправданого закриття справ за спливом строків розслідування, затягування розгляду справ, неправомірного розслідування справ НАБУ іншими органами, обмежених повноважень керівника САП щодо міжнародної правової допомоги;
• ці нормативні акти спрямовані на виконання вимог Дорожньої карти з питань верховенства права, а також переліку «Качки-Кос»;
• частину законодавчих пропозицій все ж варто вдосконалити, щоб досягти найкращого ефекту від їх практичного застосування. 

Що ми пропонуємо:

У законопроєкті №15333:

• зберегти судовий контроль за продовженням строків досудового розслідування до 6, 12 і, у разі ухвалення цього законопроєкту, 18 місяців;
• посилити механізми реагування на порушення розумних строків досудового розслідування, зокрема через вдосконалення ст. 308 КПК України;
• уточнити умови зупинення судового провадження через мобілізацію обвинуваченого;
• дозволити накладати на захисників грошове стягнення за неявку за викликом без поважних причин.

У законопроєкті №15334 слід додати положення, яке дозволить керівнику САП розпочинати кримінальні провадження щодо народних депутатів.

Як є зараз?

Наразі застосування положень КПК України у розслідуванні та судовому розгляді  топкорупційних справ показало можливості для зловживань та затягувань, що створює необґрунтовані перешкоди для притягнення до кримінальної відповідальності.

Щодо строків досудового розслідування після повідомлення про підозру:

1. наразі за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження може бути закрито через те, що справу направили до суду з пропуском досудового розслідування навіть на 1-3 дні;
2. окремого механізму, за яким потерпілий або сторона захисту можуть звернутися до слідчого судді з вимогою зобов’язати прокурора завершити досудове розслідування після спливу відповідного строку, КПК України не передбачає, однак зобов’язує прокурора відповідно до ст. 308 реагувати на недотримання розумних строків слідства;
3. максимальний строк досудового розслідування після повідомлення про підозру становить 12 місяців;
4. продовжити строк досудового розслідування до 3 місяців може керівник прокуратури, а до 6 та 12 місяців — лише слідчий суддя.

Щодо запобігання зловживанням процесуальними правами:

1. систематичне неприбуття захисника за викликом, зокрема, на судові засідання, не закріплено чітко як самостійна підстава для залучення захисника з безоплатної правничої допомоги (БПД). Також у законі прямо не заборонено подавати та розглядати деякі клопотання, заяви та скарги, які були подані повторно або ж містять образливі чи непристойні вислови;
2. суд часто змушений відкладати засідання через неявку деяких учасників кримінального провадження навіть без поважних причин. А формально в законі не закріплено, що для реалізації права на захист обвинуваченого достатньо хоча б одного із його захисників. Залучення ж нового захисника або прокурора, навіть якщо в судовому процесі беруть участь попередні, часто є підставою для відкладення засідання;
3. зупинення судового провадження через мобілізацію обвинуваченого можливе лише у справах щодо тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів, якщо буде доведено неможливість безпосередньої його участі через здійснення заходів з оборони України;
4. у разі затягування судового розгляду прямо не передбачено повноваження головуючого судді обмежувати виступ сторін під час судових дебатів і останнього слова.

Щодо продовження строку дії обов’язків як елемента запобіжних заходів, то чинний закон дозволяє суду покладати на підозрюваного чи обвинуваченого будь-які з перелічених у ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальних обов’язків у зв’язку із застосуванням запобіжного заходу максимум на 2 місяці з можливістю продовження.

Щодо підслідності НАБУ та повноважень по міжнародній взаємодії:

1. субʼєктна підслідність НАБУ прямо не передбачена щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень, вчинених керівництвом ДБР, Офісу Президента України, державних, військових та військово-цивільних адміністрацій областей та міст Києва та Севастополя, особами вищого начальницького складу БЕБ та ДБР, а також заступниками керівників, членами наглядових рад, членами виконавчих органів (правління, дирекції) державних та комунальних суб’єктів великого підприємництва. А механізм передачі справ за підслідністю до НАБУ жодним чином не врегульований;
2. керівник САП не має права самостійно без Генерального прокурора створювати спільні слідчі групи у межах міжнародного співробітництва, а також самостійно надсилати запити на екстрадицію.

Що пропонується в законопроєктах?

Законопроєкт №15333 пропонує три блоки змін.

1. Щодо строків досудового розслідування після повідомлення про підозру:

• виключити з переліку підстав для закриття кримінального провадження сплив строків досудового розслідування після повідомлення про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України);
• запровадити механізм, за яким у випадку спливу строку досудового розслідування потерпілий або сторона захисту матимуть право звернутися до слідчого судді з проханням зобов’язати прокурора завершити досудове розслідування;
• збільшити до 18 місяців максимальний строк досудового розслідування після повідомлення про підозру;
• встановити, що строк досудового розслідування після повідомлення про підозру до 6 та до 12 місяців продовжує керівник органу прокуратури, а до 18 — слідчий суддя.

1. Щодо запобігання зловживанню процесуальними правами:

• дозволити залучати захисника з БПД у випадку, якщо захисники підозрюваного чи обвинуваченого систематично (двічі і більше) не з’являються на виклики слідчого, прокурора чи суду;
• дозволити суду не розглядати клопотання про застосування заходів забезпечення, клопотання під час судового розгляду, а також апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами, якщо такі заяви, скарги і клопотання були подані повторно чи мають образливі або непристойні висловлювання;
• дозволити продовжувати судовий розгляд за відсутності деяких учасників кримінального провадження, які були належно повідомлені, але не прибули на виклик, при цьому їм надається можливість викласти свою позицію письмово та заявити її на наступному засіданні;
• формально закріпити, що для забезпечення права на захист участь у засіданні всіх захисників обвинуваченого не є обов’язковою — достатньо присутності хоча б одного;
• встановити, що судове засідання не буде відкладатися через потребу новим прокурорам чи захисникам ознайомитися з матеріалами справи, якщо попередні прокурори чи захисники продовжують брати участь в засіданні;
• закріпити у ст. 335 КПК право суду зупиняти судове провадження за обвинуваченням у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення у випадку, коли  обвинувачений проходить військову службу та не має можливості брати участь у суді;
• надати можливість суду при виявленні зловживання учасником процесуальними правами обмежити тривалість будь-якого його виступу.

1. Щодо оптимізації процесу продовження строку обов’язків пропонується надати можливість суду до 6 місяців забороняти підозрюваному (обвинуваченому), до якого застосовано запобіжний захід, виїжджати за кордон, виїжджати з певних населених пунктів (районів, областей), відвідувати певні території, спілкуватися з окремими особами, а також зобов’язувати прибувати за викликом та повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи.

Законопроєкт №15334 пропонує розширити підслідність НАБУ та врегулювати питання повноважень керівника САП таким чином:

• поширити підслідність НАБУ на корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення, вчинені керівництвом ДБР, Офісу Президента України, державних, військових та військово-цивільних адміністрацій областей та міст Києва та Севастополя, особами вищого начальницького складу БЕБ та ДБР, а також заступниками керівників, членами наглядових рад, членами виконавчих органів (правління, дирекції) державних та комунальних суб’єктів великого підприємництва;
• врегулювати передачу справ за підслідністю до НАБУ, встановивши строк на передання матеріалів та прийняття рішення прокурором про визначення такої підслідності;
• надати повноваження керівнику САП створювати спільні слідчі групи у межах міжнародного співробітництва, а також надсилати самостійно запити на екстрадицію.

Які є переваги пропонованих змін

Зареєстровані законопроєкти можна вважати закономірною реакцією на ті проблеми, що перешкоджають ефективному розслідуванню та судовому розгляду кримінальних проваджень. Вони майже повністю усувають ризики закриття проваджень за строками розслідування, проблему використання процесуальних прав на шкоду процесу, а також заповнюють частину процесуальних прогалин.

Скасування можливості закрити справу через сплив строку розслідування

Строки досудового розслідування були встановлені «поправками Лозового», які прийняли у 2017 році. Вони, наче б то, мали допомогли від невиправдано тривалого кримінального переслідування, однак виглядає, що проблеми з тиском на бізнес не вирішились. Їх часткове скасування у 2023 році не вирішило проблему повністю, адже в законодавстві залишилася норма, передбачена п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка й досі дозволяє закривати кримінальні провадження через формальний сплив строків досудового розслідування навіть на 1-3 дні.

Останній показовий приклад — справа Дубневича про заволодіння коштами Укрзалізниці. 26 травня 2026 року ВАКС задовольнив клопотання захисту та закрив з цієї причини кримінальне провадження щодо екснардепа Ярослава Дубневича та спільників щодо заволодіння ними 93 млн грн «Укрзалізниці». Цю справу закривають не вперше — у вересні 2022 року ВАКС уже закривав її за аналогічною підставою.

ТІ Ukraine під час моніторингу ВАКС підкреслювала, що закриття кримінального провадження є непропорційною реакцією та приводом для маніпуляцій та зловживань. Єврокомісія прямо вказала, що з КПК України треба вилучити положення про автоматичне закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування — тобто остаточно прибрати той елемент «поправок Лозового», який досі діє.

У цьому контексті не менш важливим нововведенням може стати запровадження максимального 18-місячного строку досудового розслідування після повідомлення про підозру, якщо розслідування вимагає проведення значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також міжнародного співробітництва. Навіть більша тривалість розслідування дозволяється законодавством європейських країн, наприклад Латвії чи Італії.

Створення запобіжників від зловживань та затягувань

Дотепер українське кримінальне правосуддя не має належних заходів реагування на зловживання, через що може серйозно гальмуватися розслідування та розгляд, і деякі недобросовісні учасники цим активно користуються.

В останньому звіті з моніторингу справ ВАКС команда TI Ukraine ідентифікувала, що найчастіше під час їх розгляду до зловживань вдається сторона захисту, всіляко затягуючи слухання через: необґрунтовані відводи, неявки учасників процесу, необґрунтовано тривалі виступи та подання аналогічних заяв і клопотань.

Через ці зловживання значна частина справ ВАКС перебувала або перебуває під ризиком закриття. Чи не найгучніший серед цих прикладів — епізод газової «справи Онищенка» Романа Насірова, де використали необґрунтовано тривалі виступи, мобілізацію обвинуваченого, неявки захисників тощо. У результаті справа завершилася вироком лише за декілька днів до спливу строків давності притягнення Насірова до відповідальності.

Законопроєкт №15333 пропонує реальні інструменти боротьби з такими явищами, зокрема можливість: зупиняти необґрунтовано тривалі виступи та встановлювати час на виступ, продовжити судове засідання за відсутності деяких учасників та залучати нових захисників чи прокурорів, залучати захисника БПД, якщо найманий адвокат не з’явився двічі поспіль, не розглядати судом однотипні та образливі клопотання, закріпити на постійній основі в ст. 335 КПК України неможливість автоматичного зупинення судового розгляду лише через мобілізацію обвинуваченого.

Іноземний досвід також підтверджує, що запропоновані зміни є цілком застосовними та ефективними.

Поширення підслідності НАБУ на більшу кількість топпосадовців

Разом з комплексом процедурних змін, народні депутати у законопроєкті №15334 пропонують поширити підслідність НАБУ на:

• керівництво ДБР, Офісу Президента України, державних, військових та військово-цивільних адміністрацій областей та міст Києва та Севастополя;
• осіб вищого начальницького складу БЕБ та ДБР;
• заступників керівників, членів наглядової ради, виконавчих органів (правлінь, дирекцій) державних та комунальних суб’єктів великого підприємництва.

Показово, що два роки тому НАБУ викрило у ймовірній корупції ексзаступника керівника Офісу Президента Андрія Смирнова. І сторона захисту намагалася використати недосконалість КК та КПК України, аби довести перед слідчим суддею, що НАБУ не має права розслідувати проти нього справу. Зокрема через те, що посади Смирнова немає у переліку справ, підслідних НАБУ, передбаченому ч. 5 ст. 216 КПК України. Також на розширенні підслідності на всі топпосади наполягала Єврокомісія.

Разом із цим депутати вдосконалюють механізм та строки витребування та передачі справ за підслідністю до НАБУ. 

Що слід удосконалити

Попри те, що обидва законопроєкти вирішують велику частину актуальних проблем, окремі положення, на наш погляд, слід удосконалити із тим, щоб у майбутньому використовувати їх у практиці.

Не передавати прокурорам судовий контроль за продовженням строків

Повернення керівникам органів прокуратури повноважень продовжувати строки досудового розслідування до 6 та 12 місяців створює ризики для зменшення рівня судового контролю за дотриманням розумних строків досудового розслідування. Адже запропонований підхід передбачає ухвалення такого рішення представником сторони обвинувачення, яка має процесуальний інтерес у продовженні розслідування.

Це послаблює принцип змагальності сторін. Судовий контроль у таких питаннях є гарантією того, що продовження строків буде обґрунтованим, пропорційним і необхідним.

Конституційний Суд не висловлював свою позицію щодо необхідності судового контролю за продовженням строків досудового розслідування. Але загалом його позиція в питанні такого контролю зводиться до того, що принцип правовладдя робить обов’язковим судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу.  Саме собою кримінальне провадження є передумовою для застосування найжорстокіших обмежень прав та свобод людини, у порівнянні з будь-яким іншим правовим процесом. Тому судовий контроль за продовженням строків досудового розслідування, від яких залежить тривалість застосування таких обмежень, є не менш важливою гарантією дотримання прав та свобод людини під час кримінального переслідування.

Такі пропозиції також можуть викликати сумніви з погляду конституційної заборони звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод під час ухвалення нових законів або внесення змін до чинних. Тому продовження строків досудового розслідування до 6, 12 і 18 місяців має залишатися в компетенції слідчого судді.

Вдосконалити наявний механізм контролю за розумними строками розслідування

Разом із вилученням автоматичного закриття справ через сплив строків розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України) автори законопроєкту пропонують надати учасникам кримінального провадження право звернутися до слідчого судді з клопотанням про зобов’язання прокурора завершити досудове розслідування.

Схоже положення було в урядовому законопроєкті №12367. Тоді TI Ukraine звертала увагу, що це може створити суттєве додаткове навантаження на судову систему. Аби зменшити навантаження, а також системно вдосконалювати законодавство, зміни слід вносити не у ст. 284 КПК України, яка регулює перелік підстав для закриття кримінального провадження, а до ст. 308, яка регулює порядок оскарження недотримання слідчим чи прокурором розумних строків. А саме, якщо прокурор вищого рівня відмовить у задоволенні скарги, зацікавлена особа зможе звернутись до слідчого судді, який повинен мати можливість поставити ті рішення, які пропонуються народними депутатами до ст. 284 КПК України.

Крім цього, можна прямо визначити, що докази, здобуття яких ініційоване поза межами строку досудового розслідування (з окремими винятками), є недопустимими. Це може бути запобіжником від зловживань і належним стимулом у розслідуваннях. 

Відтак доцільніше не створювати новий механізм, а вдосконалити вже наявні інструменти.

Чіткіше врегулювати зупинення судового провадження через військову службу

У 2025 році після “раптової” мобілізації Насірова, парламент обмежив можливість зупиняти розгляд тяжких та особливо тяжких корупційних справ лише через формальне перебування обвинуваченого на військовій службі. У таких провадженнях суд має встановити, що обвинувачений об’єктивно не може брати участь у судовому провадженні, зокрема дистанційно, через безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України.

Законопроєкт №15333 пропонує перенести цю логіку до ст. 335 КПК України та поширити її не лише на тяжкі й особливо тяжкі корупційні злочини, а й на інші кримінальні провадження. Загалом це правильний підхід.

Водночас запропоноване формулювання залишається надто широким. Воно може дозволити зупиняти судовий розгляд і в тих випадках, коли обвинувачений перебуває у місці, де його участь у засіданні дистанційно є реальною і не перешкоджає виконанню військових обов’язків.

Тому доцільно передбачити, що зупинення судового розгляду можливе лише у випадку, коли обвинувачені не мають об’єктивної можливості брати участь в судових засіданнях через реальну залученість до заходів з оборони України безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, та які виконують бойові (спеціальні) завдання. 

Дозволити суду накладати грошове стягнення за неявки без поважних причин

Посилити протидію зловживанню процесуальними правами може грошове стягнення для тих захисників, які не зʼявляються за викликом до суду без поважних причин. Адже статистика одного лише ВАКС показує, що другою найпопулярнішою причиною відкладення засідань є неприбуття захисника — за 5 років роботи з цих причин було відкладено 588 засідань.

У межах моніторингу справ ВАКС TI Ukraine неодноразово спостерігала, як неявка захисників у судові засідання серйозно впливає на розумні строки судового розгляду справи. Яскравими прикладами цього були засідання у справі щодо колишньої міністерки юстиції часів Януковича та справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва.

Тож, крім підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого та інших учасників, закономірно також надати дозвіл суду штрафувати захисників, які без поважних причин не з’являються на судові засідання.

Дозволити керівнику САП розпочинати розслідування проти нардепів

Разом зі змінами повноважень керівника САП щодо міжнародної правової допомоги, логічно усунути перепону у розслідуванні справ щодо народних депутатів. Ідеться про те, що розпочати розслідування щодо народних обранців може лише Генеральний прокурор.

Такі зміни є однією із важливих вимог ЄС. Також ми неодноразово спостерігали, як це може гальмувати розслідування, а з ним і применшувати якість та кількість зібраних доказів. Один із перших помітних прикладів справи проти нардепа стало розслідування щодо Олександра Юрченка. У вересні 2020 року НАБУ публічно повідомляло, що направило Генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій матеріали та проєкт підозри для реєстрації провадження та повідомлення про підозру. Проте в Офісі Генпрокурора тоді відповіли, що не вбачають достатніх підстав для реєстрації провадження.

Аби уникнути подібних випадків, слід надати повноваження керівнику САП самостійно без Генерального прокурора розпочинати розслідування щодо народних депутатів.

Висновки

Загалом законопроєкти №15333 та №15334 є системною і назрілою відповіддю на окремі проблеми, які роками заважали ефективному розслідуванню та судовому розгляду топкорупційних справ — від автоматичного закриття проваджень через формальний сплив строків до процесуальних зловживань і прогалин у підслідності НАБУ. Звичайно, для вирішення всіх, змін потрібно значно більше.

TI Ukraine підтримує ухвалення обох законопроєктів, оскільки вони наближають Україну до виконання вимог Ukraine Facility, Дорожньої карти з питань верховенства права та «плану Качки-Кос». Водночас під час розгляду в комітеті й залі варто вдосконалити низку моментів.

У законопроєкті №15333:

• зберегти судовий контроль за продовженням строків досудового розслідування до 6, 12 і, у разі ухвалення цього законопроєкту, 18 місяців;
• посилити наявні механізми реагування на порушення розумних строків, зокрема через вдосконалення ст. 308 КПК України, яка передбачає порядок оскарження недотримання розумних строків слідчим чи прокурором, встановивши чіткі наслідки для випадків бездіяльності прокурора після спливу строків;
• прописати норму, за якою зупиняти судове провадження через військову службу стало б можливо, лише коли обвинувачений об’єктивно не може брати участь у засіданнях, зокрема дистанційно, через безпосередню участь у заходах з оборони України;
• дозволити накладати на захисників грошове стягнення за неявку.

У законопроєкті №15334 додати положення, яке дозволить керівнику САП розпочинати кримінальні провадження щодо народних депутатів.

Точкове доопрацювання цих положень дозволить зберегти баланс між ефективністю кримінального переслідування та гарантіями прав учасників процесу.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Норвегії. Її зміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і жодним чином не відображає поглядів Уряду Норвегії.