4 травня на сайті Верховної Ради з’явився альтернативний законопроєкт №3335-1, що стосується діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів.
Запропонована редакція містить низку важливих для АРМА змін, які можна знайти й в основному ЗП №3335. Зокрема обидва документи пропонують покращити механізм реалізації активів, унеможливити блокування роботи АРМА через судову систему, узгодити взаємодію між органами правопорядку й Агентством та вдосконалити функцію з управління активами.
Проте є й декілька положень, які можуть ускладнити діяльність АРМА та містять корупційні ризики.
Зокрема, автори не планують давати можливість судам розглядати клопотання слідчого або прокурора про передачу активів в управління без повідомлення про це підозрюваного/обвинуваченого/власника майна (якщо це є необхідним для збереження економічної вартості таких активів).
“Передача в управління є похідною від арешту майна та не може існувати без нього. Тому, як і клопотання про арешт, за необхідності ця дія має розглядатися без попереднього інформування власника активів. Зрештою, таке повідомлення про можливу передачу майна в управління АРМА може призвести до відчуження, знищення, чи перетворення цього активу”, — аналізує законопроєкт керівник юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко.
Також пропонується змінити суму сукупної вартості активів, що можуть передаватися АРМА, з 200 до 500 прожиткового мінімуму (станом на 1 січня 1 013 500 грн). Передусім, така редакція суперечить ст. 100 КПК та Перехідним положенням ЗУ «Про АРМА», що встановлюють поступове зменшення цієї суми. На додачу таке зростання вартості несе високі корупційні ризики. Після ухвалення цієї норми власники зможуть уникати передачі активів АРМА, наприклад, занижуючи їхню вартість.
Передача в управління є похідною від арешту майна та не може існувати без нього. Тому, як і клопотання про арешт, за необхідності ця дія має розглядатися без попереднього інформування власника активів.
Катерина Риженко
І наостанок, законопроєкт №3335-1 пропонує не додавати в закон норму, за якою особи, яким реалізовано активи, є добросовісними набувачами, і придбання ними активів не може бути оскаржено в суді.
“Захист прав добросовісних набувачів має на меті убезпечити покупців у разі реалізації арештованих активів, — пояснює Катерина Риженко. — АРМА буде вкрай тяжко знайти покупців для арештованого майна, якщо добросовісні набувачі не матимуть гарантій захисту. А фігуранти кримінальних проваджень та інші зацікавленні особи матимуть змогу через суд повернути майно, яке вже було продане”.
За словами юристів ТІ Україна, відсутність такого захисту призводить і до проблем зі збереженням економічної вартості активів та втрат як для держави, так і для власника цього майна. Таким чином нівелюється роль АРМА, як сервісного органу, що має сприяти досягненню завдань кримінального провадження.
Нагадаємо, 14 квітня група народних депутатів подала законопроєкт №3335, який передбачає зміни в роботі Агентства з розшуку та менеджменту активів. Це вперше за часи роботи АРМА документ, що пропонує суттєві зміни в роботі Агентства та дійшов до комітету.
АРМА буде вкрай тяжко знайти покупців для арештованого майна, якщо добросовісні набувачі не матимуть гарантій захисту. А фігуранти кримінальних проваджень та інші зацікавленні особи матимуть змогу через суд повернути майно, яке вже було продане.
Катерина Риженко