Громадам спростили доступ до коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії

Попри те, що фонд ліквідації наслідків збройної агресії створили ще у 2022 році, він запрацював менше ніж рік тому. Коли відповідну бюджетну програму передали від Міністерства фінансів до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

З моменту затвердження нової редакції Порядку використання коштів фонду у квітні минулого року загальний обсяг виділеного фінансування за 2023 рік склав 58,2 млрд грн. Їх спрямували на реалізацію проєктів місцевого та регіонального відновлення, ліквідацію наслідків підриву греблі Каховської ГЕС, компенсації за пошкоджене та знищене житло, будівництво та захист об’єктів енергоінфраструктури, експериментальне відновлення низки населених пунктів.

Але в Порядку залишалися корупційні ризики з попередньої редакції цього документа. Серед основних:

• відсутність чіткого та прозорого механізму відбору проєктів, які будуть фінансувати коштом фонду;
• відсутність статусу заявників у органів місцевого самоврядування щодо звернень за фінансуванням їх проєктів відновлення;
• надмірні повноваження ОДА/ОВА в частині перевірки звернень ОМС про виділення коштів.

Наприкінці січня уряд вніс низку істотних змін до процедури виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Вони нівелювали частину зазначених вище ризиків, але водночас поглибили інші.

Посилення суб’єктності громад та виключення посередників

У квітні минулого року органам місцевого самоврядування дозволили звертатися за фінансуванням своїх проєктів відбудови коштом фонду. Такі звернення вони подавали обласним державним або військовим адміністраціям, які перевіряли їх і додані до них матеріали на комплектність. А далі формували на їх основі нові звернення і подавали їх на розгляд відповідним міністерствам залежно від напрямку фінансування.

Тобто органи місцевого самоврядування не володіли статусом повноцінних заявників, якими є центральні органи виконавчої влади та ОДА (ОВА). Це обмежувало ОМС, бо їх повноваження чітко не регламентувалися в Порядку використання коштів фонду.

До того ж ОДА (ОВА) зберігали значний вплив на місцеву владу, адже відповідно до Порядку вони приймали і перевіряли звернення громад про виділення коштів фонду та, по суті, приймали рішення, які місцеві проєкти подавати на подальший розгляд.

При цьому Порядок не містив:

• вимог щодо звернень ОМС та їх комплектності (адже вони не є заявниками в розумінні п. 7 Порядку, де визначені такі вимоги);
• строків перевірки таких звернень; 
• порядку дій ОДА (ОВА) при виявленні недоліків комплектності таких звернень.

Зрештою Кабмін виправив цю ситуацію та надав громадам можливість подавати свої звернення про виділення коштів напряму до міністерств без посередників в лиці ОДА (ОВА).

Фінансування перехідних проєктів 

У 2023 році уряд виділив кошти фонду для реалізації як короткочасних, так і тривалих проєктів, наприклад комплексного відновлення протягом 2023-2025 років шести населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії. 

За даними Міністерства фінансів загальний обсяг видатків державного бюджету за програмами, за якими у 2023 році виділяли кошти фонду, становив 38 млрд грн. А залишок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії станом на 1 січня 2024 року становив 23,7 млрд грн. Однак через специфіку бюджетного процесу з початком нового року звернення для продовження фінансування проєктів заявникам необхідно подавати знову. 

Згідно зі змінами, перехідні проєкти, перелік яких був затверджений у 2023 році, мають подаватися першочергово, однак повинні включати обґрунтування щодо доцільності їх подальшої реалізації. 

Таке уточнення є особливо важливим, адже у 2024 році фонд ліквідації наслідків збройної агресії залишився без гарантованих надходжень, і єдиним джерелом його наповнення будуть кошти від реалізації конфіскованого майна росіян та їх поплічників. Тому держава не зможе дозволити собі неефективного використання обмежених ресурсів для відбудови.

Виділення коштів у ручному режимі

Однією із ключових змін до Порядку стала можливість Кабміну виділяти кошти фонду для термінового фінансування проєктів, пов’язаних з ліквідацією наслідків, спричинених збройною агресією росії проти України, або забезпечення потреб оборони, будівництва та/або захисту об’єктів критичної інфраструктури лише за зверненням заявника. Водночас таке звернення може не відповідати вимогам щодо наявності обов’язкової інформації (напрям використання коштів, їх обсяг, обґрунтування та розрахунок фінансування, перелік проєктів), а також не підлягатиме розгляду профільним центральним органом виконавчої влади та робочою групою. 

В уряді таку новацію охарактеризували як «спрощення» процедури виділення коштів, однак це — суттєвий крок назад у намаганнях забезпечити прозору, якісну пріоритезацію проєктів. 

Таке положення фактично передбачає можливість фінансування поза загальною процедурою відбору будь-якого проєкту відновлення, адже всі вони безпосередньо (або принаймні мали б бути) пов’язані з ліквідацією наслідків, спричинених збройною агресією росії проти України. 

На практиці Кабмін може вкрай оперативно реагувати на надзвичайні ситуації і без таких особливих повноважень, згідно зі своїм регламентом. Так було у випадку виділення коштів для ліквідації наслідків, пов’язаних зі знищенням Каховської гідроелектростанції, в день катастрофи. Тоді уряд за пропозицією Міністерства відновлення та Агентства прийняв окреме рішення, яким спрямував фінансування з фонду на експериментальний проєкт будівництва магістральних водогонів поза затвердженою процедурою виділення коштів. Частина ресурсів справді може йти на невідкладні проєкти, які виникають через війну, але більшість фінансів має розподілятися за чіткими правилами.

У жовтні минулого року Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури затвердило методику пріоритезації проєктів ліквідації наслідків, спричинених збройною агресією рф проти України, яку розробляли експерти Світового банку. TI Ukraine стримано оцінила цей документ, адже він є доволі складним, пропонований ним підхід — відносним, а головне — він має лише рекомендаційний характер. Але вектор руху точно був правильним. Проте зміни до Порядку зводять нанівець пріоритезацію проєктів, яка має бути основним запобіжником можливих зловживань, адже надає Кабміну можливість обирати будь-який проєкт для фінансування.

Ми закликаємо Кабінет Міністрів України відмовитися від ручного відбору окремих проєктів для фінансування, адже це може мати негативні наслідки як для ефективності витрачання коштів, так і для довіри з боку міжнародних партнерів. Натомість необхідно затвердити рішенням уряду методику пріоритезації проєктів відновлення, яка матиме обов’язковий характер при процедурі їх відбору для подальшого фінансування.

Публікацію підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”