Загальна переможна ціна на аукціонах з приватизації державного майна з початку року перевищила позначку в 1 мільярд гривень. Таку суму запропонували переможці понад 80 проведених торгів, в яких змагалися 468 підприємців.
Найвартіснішими лотами стали:
- Єдиний майновий комплекс ДП “Укроборонресурси” — 210,6 млн грн;
- Усть-Дунайський морський порт — 201 млн грн;
- Сторнибабський спиртовий завод — 142 млн грн;
- готель “Власта” у Львові — 115 млн грн;
- тепличне господарство на Івано-Франківщині — 70 млн грн.
65 % коштів уже надійшли в державний бюджет і можуть бути спрямовані на посилення обороноздатності країни.
Загальна стартова ціна запропонованих лотів зросла у 6 разів. Це підтверджує зацікавленість підприємців в умовах війни інвестувати кошти у придбання та розвиток непрофільних або нерентабельних державних активів.
Всього у 2023 році за рахунок приватизації державний бюджет планують наповнити на 6 млрд гривень, тож наразі динаміка надходжень тримається на очікуваному рівні.
Вже в березні заплановано приватизацію низки об’єктів, серед яких Білгород-Дністровський морський порт із загальною стартовою ціною 230 млн грн. Також у цьому році заплановано продаж 28 спиртзаводів, 8 торфодобувних підприємств, 5 комбінатів хлібопродуктів, а також 6 кар’єрів та добувних підприємств. На низькому старті і велика приватизація — уряд затвердив порядок проведення електронних аукціонів, а «Прозорро.Продажі» підтвердило технічну готовність їх проводити.
Ми очікуємо, що приватизація продовжиться протягом усього 2023 року, а її результати допоможуть пом’якшити удар від наслідків війни для країни. Адже приватизація важлива не лише як одноразові вливання у бюджет для часткового покриття дефіциту та забезпечення потреб оборони. Вона також забезпечує подальшу трансформацію активів, які приноситимуть постійний дохід та стимулюватимуть економічний розвиток країни.
Ця публікація підготовлена в рамках програми з інституційної розбудови організації, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
