Конфіскація (про)російських активів на користь України

МЕТА

Transparency International Ukraine прагне домогтися того, щоб механізми конфіскації активів осіб, які підтримують збройну агресію, працювали максимально ефективно та якісно. Для України це спосіб притягнути державу-агресорку принаймні до матеріальної відповідальності за воєнні злочини.

Конфісковані активи мають ефективно працювати в інтересах України, тож ми прагнемо забезпечити якісне управління таким майном та за потреби його подальший продаж. Необхідно подбати і про те, щоб російські власники мали якомога менше шансів на успішне оскарження конфіскації в судах.

Після початку повномасштабного вторгнення Україна вже внесла зміни до санкційного законодавства, що дозволило конфісковувати активи осіб, які підтримують збройну агресію росії. Попри те, що перша редакція цього закону мала деякі недоліки, такий підхід дозволив знайти відповідь на безпрецедентні злочини росії та став новим явищем у національній та міжнародній практиці.

Від початку роботи конфіскаційних механізмів з весни 2022-го і по грудень 2024 року до окремої бюджетної програми було перераховано 26,8 млрд грн від стягнутого майна, а в управління Фонду держмайна наразі передано об’єкти нерухомості, одиниці транспорту, корпоративні права компаній, твори мистецтва та інші цінності підсанкційних осіб. 

TI Ukraine моніторить весь процес конфіскації російських активів і збирає відповідні дані. Нижче наводимо узагальнені дані, а повну інформацію можна дізнатися з таблиці, доступної для вивантаження.

ПОВНА БАЗА КОНФІСКОВАНИХ АКТИВІВ

ЗВЕДЕНІ ТАБЛИЦІ З КОНФІСКОВАНИМИ АКТИВАМИ

Наша команда активно працює над налагодженням процедур конфіскації та управління активами в Україні, адже всі вони мають піти на користь держави та громадян, які зазнали колосальних збитків від російської агресії.

Ми хочемо через нашу експертизу допомогти країні отримати усі активи росії як держави та осіб, які підтримують її збройну агресію проти нас. А також прагнемо, щоб ці кошти були ефективно використані на відбудову та відшкодування збитків. 

НАШІ ПРІОРИТЕТИ

1. Удосконалення санкційного механізму конфіскації російських активів в Україні

Зараз в Україні існує 4 правові механізми, за якими вилучають активи росіян та їхніх поплічників: стягнення через санкції, конфіскація в межах кримінального провадження, примусове вилучення майна та механізм націоналізації банків через процедуру виведення з ринків. Більше про кожен з них можна прочитати у цій статті.

Експерти TI Ukraine відстежують усі ці механізми, проте найбільше уваги приділяють санкційному механізму як новому підходу до конфіскації у правовій практиці. Крім того, саме конфіскації в межах санкцій найбільш результативні — від запуску механізму у середньому ВАКС на місяць ухвалює 2 рішення про стягнення активів поплічників кремля. Така активність суду, а також публічність цих розглядів дозволяє постійно досліджувати динаміку судової практики в санкційних справах.

Проблеми конфіскації (про)російського майна

Попри високу результативність, як і будь-який новий підхід, санкційний механізм не позбавлений ризиків. Деякі з них є виправданими з погляду новизни та реактивності підходу, якого вимагали критичні обставини повномасштабної війни. Проте в санкційному механізмі також є очевидні виклики, які можна і варто виправити, аби увідповіднити його базовим стандартам міжнародного права.

Головний із викликів — дотримання прав людини в судовому процесі. Подбавши про це, ми не лише убезпечимося від потенційних позовів путінських посіпак, а й захистимо права третіх осіб. Адже у структурі власності компаній разом з підсанкційними особами часто фігурують добросовісні українські підприємства та  непідсанкційні особи, які можуть і не мати зв’язку з російським бізнесом.

Наступним важливим моментом, який треба вдосконалити, є блокування активів. Наразі воно часто проводиться неефективно, хоча блокування активів перед розглядом позову про конфіскацію — це обов’язкова вимога закону і запобіжник від їх відчуження. Важливо, щоб ідентифікація активів підсанкційної особи для блокування здійснювалася ще на етапі винесення рішення РНБО.

Ще один недолік санкційного механізму полягає в тому, що конфіскацію неможливо застосувати до тих активів, які блокували до законодавчих змін у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії. Тож щоб вилучити таке майно, його треба «переблоковувати» заново. 

Проблеми реалізації та управління конфіскованими активами

Провівши спеціальне дослідження, експерти TI Ukraine виявили, що майже на кожному етапі від рішення про конфіскацію до реалізації активи зіштовхуються з низкою різноманітних перешкод, що заважає обернути їхню цінність на користь держави.

Після впровадження нового санкційного механізму конфіскації активів у парламенті довго не могли вирішити, хто та як повинен ними розпоряджатися. Це спричинило затримки в передачі активів в управління. Після того, як Рада ухвалила Закон No3137-IX наприкінці травня 2023-го, єдиним управлінцем активів, конфіскованих через санкційний механізм, став Фонд держмайна. Водночас уряд зберіг право визначати іншого управителя, що актуально для специфічних активів, таких як твори мистецтва чи авіадеталі.

Наступний етап — аналіз активів. За даними ФДМУ, у 70% конфіскованих підприємств відсутні документи про їхній фінансовий стан. Така ситуація виникає через приховування, вилучення або навіть знищення інформації. Ще частина активів перебуває або на тимчасово окупованій території, або близько до лінії фронту, через що доступ до них обмежений.

Якщо ж говорити про реалізацію активів, то маємо невтішну статистику: 70% усіх стягнутих у власність держави активів не можна продати через законодавчі обмеження, затягування прийняття рішень, перебування активів на ТОТ або спрямування на потреби оборони. 

Тривалий час реалізацію активів гальмувала вимога щодо належності активів резидентам держав, що здійснюють збройну агресію проти України. Попри розблокування продажу, потенційні покупці зіштовхуються з безпековими ризиками та недовірою до бекграунду активів, зумовленою відносно новим механізмом конфіскації. І якщо безпека — це комплексне питання, то питання правомірності стягнення російських активів вже розглядає Конституційний Суд за скаргою одного з колишніх власників.

Також наразі заблоковано реалізацію земельних ділянок через розбіжності в Земельному та Бюджетному кодексах щодо зарахування коштів, отриманих від продажу. Якщо кодекси направляють ці гроші до державного бюджету, то Закон «Про санкції» визначає фінальною точкою Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Врегулювання цього моменту дозволить розблокувати продаж щонайменше 74 земельних ділянок, які перебувають в управлінні ФДМУ.

Що ми робимо:

1. моніторимо судовий розгляд санкційних справ, аналізуємо рішення ВАКС щодо конфіскації проросійських активів;
2. моніторимо процеси управління та обліку конфіскованими активами;
3. аналізуємо законодавчі ініціативи, які стосуються санкційного механізму та сфери управління конфіскованими активами, надаємо до них свої пропозиції, які адвокуємо при комунікації з народними депутатами та іншими представниками влади;
4. розробляємо законопроєкти та інші нормативні акти щодо покращення санкційного механізму;
5. адвокуємо корисні зміни для ефективного управління стягненим (про)російським майном.

2. Прискорення конфіскації російських активів за кордоном

Добровільна компенсація збитків Україні з боку країни-агресорки малоймовірна, тому більш практичним рішенням залишається конфіскація в різних країнах світу державних активів росії, а також її громадян і компаній, які підтримують злочинний режим. 

Основною перешкодою тут називають доктрину імунітету суверенних іноземних активів, закріплену у Конвенції ООН та на рівні національного законодавства більшості країн. Крім того, міжнародні партнери України побоюються, що прецедент конфіскації російських суверенних активів підірве довіру до їх фінансових систем та змусить країни відмовитися від зберігання своїх резервів в іноземній валюті, зокрема євро та доларах. Проте більшість із цих побоювань вже була спростована юристами, економістами та науковцями як національного, так і міжнародного профілю. Таким чином, сьогодні існує консенсус, що єдиною перепоною для притягнення росії як держави до фінансової відповідальності є саме брак політичної волі.

Втім за 3 роки повномасштабної війни міжнародні партнери України зі свого боку все ж зробили певні кроки для вирішення цієї проблеми.

У жовтні 2024 року лідери G7 домовилися надати Україні кредит $50 млрд, який виплачуватиметься коштом доходів, що генерують заблоковані російські активи. Ця схема оминає конфіскацію основного тіла заморожених $300 млрд російських активів, а також не поширюється на доходи, накопичені до ухвалення відповідного рішення. Проте умови такої «конфіскації» виглядають радше як відтягування прийняття конкретного рішення, адже наразі невідомий навіть приблизний строк для її проведення.

24 квітня 2024 року Конгрес США ухвалив Закон «Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців» (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity (REPO) for Ukrainians Act, надалі – РЕПО), який Палата Представників США підтримала 20 квітня. 

Підтримка закону про РЕПО дозволяє США передати Україні до $5 млрд заморожених активів рф — відповідні повноваження надані президенту країни. Однак у США зберігається менше третини всіх заморожених російських активів, і невідомо, чи буде новий президент Трамп вдаватися до конфіскації.

Більша ж частина активів зосереджена в ЄС, який вкрай обережно ставиться до питання конфіскації та впирається у юридичні й економічні ризики. Втім блок все-таки прийняв одностайне рішення щодо конфіскації відсотків непередбачуваних прибутків від заморожених російських активів у європейських депозитарних установах. Саме ці відсотки і мають лягти в основу виплати Україні $50 млрд кредиту від G7.

TI Ukraine вважає, що всі заморожені суверенні активи рф, як і будь-які доходи від них, повинні бути напряму передані Україні найближчим часом в межах міжнародної доктрини «контрзаходів». Саме так наші партнери зможуть реально відповісти на нечувану агресію росії і численні порушення нею міжнародного права. Для цього потрібне лише політичне рішення, всі юридичні підвалини для нього вже закладені статутом ООН та іншими актами міжнародного права. 

Що ж стосується приватних активів прибічників Кремля, то низка країн, таких як США, ЄС, Велика Британія, Канада, Швейцарія, Австралія та Японія, заблокували їх, наклавши санкції на власників майна. Однак такі санкції — це передусім засіб політичного впливу і, отже, не можуть розглядатися як законний спосіб конфіскації активів.

Що ми робимо:

1. аналізуємо законодавчі та політичні процеси міжнародних партнерів України, що спрямовані на конфіскацію російських активів, та надаємо свої пропозиції для їх покращення;
2. адвокуємо конфіскацію всіх резервів російських суверенних активів через публікацію матеріалів, проведення та долучення до обговорень та зустрічей з національними та міжнародними партнерами.

3. Запровадження криміналізації обходу санкцій в Україні

Конфіскувати активи російських компаній чи осіб за кордоном можливо, якщо ця компанія чи особа порушує накладені санкції. Так, у лютому 2023 року суд США конфіскував у російського олігарха Костянтина Малофєєва $5,4 млн за обхід запроваджених проти нього санкцій, і ці кошти планували передати Україні. 

У Європейському Союзі у травні 2024 була прийнята Директива «Визначення кримінальних правопорушень і покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу», спрямована на те, щоб усі держави-члени криміналізували порушення санкцій. 

Залежно від національного законодавства, відповідальність за обхід санкцій не завжди передбачає конфіскацію майна порушника чи тим паче його можливу передачу Україні. Хоча і там також є позитивні приклади — у Латвії та Литві дозволили конфісковувати автомобілі з російськими номерами, бо на території цих країн в межах санкційної політики діє заборона для в’їзду росіян. Планується, що конфісковані автівки будуть передавати Україні як жест солідарності.

В Україні ж порушення санкцій досі не криміналізовано. Ми в TI Ukraine переконані, що це має бути визнано злочином згідно з КК України, а конфіскація майна порушника має бути передбачена як один із видів покарання. 

Такий крок є закономірним продовженням санкційної політики держави, що воює, і відповідає міжнародній практиці, зокрема ЄС і США. Крім того, криміналізація обходу санкцій дозволила б не лише штрафувати або конфісковувати активи прибічників кремля, а також карати їх через позбавлення волі. 

Що ми робимо:

1. адвокуємо необхідність прийняття законопроєкту №12406 про криміналізацію порушення санкцій, який узгоджується з директивою ЄС «Визначення кримінальних правопорушень і покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу».