8 кандидатів покинули конкурс до Антикорсуду

Перші 8 кандидатів залишають конкурс до Антикорсуду. Такі результати спеціального спільного засідання Громадської ради міжнародних експертів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Протягом дня експерти спільно розглянули сумнівні факти з досьє 8 кандидатів до ВАС. Усі вони ‒ чинні судді та екс-судді.

Так, суддя Шевченківського районного суду Оксана Голуб відома не лише завдяки рішенню у “справах Майдану”. Також вона у складі колегії повернула обвинувальний акт щодо екс-нардепа Мартиненка.

На засіданні Голуб намагалася пригадати обставини, за яких вона ухвалювала рішення щодо учасника Революції Гідності. Утім деталей вказати не змогла. Також суддя пояснювала джерела походження подарунку на 420 000 грн і продаж Honda за 180 доларів.

Екс-суддя Вищого адміністративного суду Анатолій Загородній назвав себе “чоловіком вихідного дня” і наполягав, що його електронне декларування відбувається згідно із вимогами чинного законодавства. При цьому визнав, що помилився в декларації доброчесності за 2017 рік. Утім він вже не може внести зміни в документ.

Суддя Святошинського районного суду Тарас Заєць також ухвалював рішення щодо учасника акцій протесту на Майдані. Проте не повідомив про це у декларації доброчесності за 2016 рік. Окрім того, ГРМЕ цікавилася джерелами доходів судді та його подорожами за кордон. Кандидат назвав “недоречними” питання про його мандри та не зміг чітко відповісти на питання про придбання автівок.

Член ГРМЕ Лорна Харріс зачитала лист Василя Білоуса, якого було взято під варту під час Революції Гідності, в якому ідеться про претензії до Тараса Зайця. Водночас сам суддя засвідчив отримання листа від Білоуса з підтримкою судді.

Спілкування з екс-суддею Апеляційного суду Рівненської області Анатолієм Квятковським, який міг вносити недостовірні відомості у декларації, перетворилася на лікбез з ремонту автомобілів. Оскільки одна з претензій була до придбання KIA Sportage 2016 р.в. за ціну в кілька разів нижчу від ринкової. Кандидат наполягав на тому, що взяв автівку у катастрофічному стані і довів її до ладу.

Чернігівський суддя Юрій Кулініч не з’явився на засідання через хворобу. Утім розгляд його справи відбувся. Так, ГРМЕ мало сумніви в його доброчесності через суддівські рішення. Зокрема він виправдав полковника, відповідального за організацію розгону мітингувальників і знесення наметового містечка у Чернігові під час Революції Гідності.

Суддя Шевченківського районного суду Євген Мартинов був головуючим у суді присяжних, який змінив запобіжний захід обвинуваченим у замаху на вбивство майданівців на домашній арешт. Окрім питань про його судову практику, експертів цікавили декларації та джерела походження доходів.

Мартинов визнав, що допустив помилку в ухваленні одного рішення у 2007 році, неправильно трактувавши норми закону. Утім відтоді жодної обґрунтованої скарги на нього не надходило. І це стало для нього уроком.

Дмитро Тішко, суддя Центрального районного суду Миколаєва, нібито не задекларував частину корпоративних прав своєї дружини та відпустив з-під варти підозрюваного в підготовці теракту, який втік на окуповану територію і брав участь у боях проти ЗСУ.

Під час засідання Тішко наполягав, що здійснює декларування належним чином і що його родичі мають “позитивне сальдо”. Про це свідчать підготовлені ним матеріали.

Останнім до залу запросили екс-суддю Вищого адмінсуду Ігоря Штульмана. Раніше він брав участь в ухваленні рішень щодо заборони мирних зібрань.

Це єдиний кандидат, який заявив відвід усім членам ВККС, окрім одного. Утім після роз’яснення претенденту, що за таких обставин він не набере голосів для продовження його участі в конкурсі, Ігор Штульман попросив залишити його заяву без розгляду.

ГРМЕ мала питання до рішення у справах щодо “суддів Майдану” Царевич та Васильєвої. Окрім того, міжнародні експерти наголошували на відсутності в електронній декларації кандидата страхових виплат.

Кандидат наполягав, що в один день відбулося два розгляди стосовно Царевич ‒ у Вінниці тій обирали запобіжний захід, а в Києві ВККС планувало її відсторонити. І Вища кваліфкомісія не перенесло своє засідання, тим самим порушило право Царевич на справедливий суд. І це “не може бути виправдано жодними політичними мотивами”.

“Залучення міжнародних експертів до добору суддів почав доводити свою ефективність. Перші 8 недоброчесних кандидатів, які також були у списку громадськості, покинули конкурс, попри успішне складання іспиту. Рухаємось вперед до професійного та доброчесного складу ВАС“, ‒ зазначив юридичний радник Максим Костецький.

Інформуємо, що наступного тижня відбудеться 5 спеціальних спільних засідань ВККС і ГРМЕ (21, 22, 23, 24 та 28 січня). На найближчій зустрічі українських і міжнародних фахівців будуть розглянуті такі кандидатури:

• судді та екс-судді Інна Білоус, Петро Бурда, Микола Дідик, В’ячеслав Дмитрієв, Олег Кімстачов, Олексій Омельян, Віктор Онуфрієв, Іван Соловйов, Петро Феськов, Руслан Хитрик, Тетяна Черниш;
• адвокат Дмитро Ягунов.

Нагадаємо, ГРМЕ винесло на спільне засідання з ВККС 49 кандидатів. Розглянути їхні досьє міжнародники повинні до кінця місяця.

Громадські організації зі свого боку оприлюднили список з 55 негідних Вищого антикорупційного суду. Усі зібрані матеріали вони спрямували до ГРМЕ та ВККС.