Рік тому Вищий антикорупційний суд стягнув з екснардепа Іллі Киви 1,2 млн грн у державний бюджет.
Це була перша справа в межах цивільної конфіскації. Механізму, який дозволяє суду конфісковувати необґрунтовано набуті активи та дохід від них у казну держави. Така практика давно існує в іноземних державах, а в Україні запрацювала наприкінці 2019 року. Розповідаємо, хто потрапив під дію цивільної конфіскації та які у неї перспективи.
Особливості цивільної конфіскації
Завдання цивільної конфіскації — стягнути актив, який посадовець отримав незаконно. Активами можуть бути гроші, земельні ділянки, заводи, майнові права та інше майно.
Справи щодо цивільної конфіскації розглядає Вищий антикорупційний суд, а позов про визнання активів необґрунтованими подають прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Розгляд відбувається за правилами цивільного судочинства, а не кримінального.
Щоб розпочати процес конфіскації, прокурор САП повинен підготувати та подати до ВАКС цивільний позов. Позивач обов’язково повинен надати докази, що активи належать відповідачу і він їх набув незаконно.
Жомова яма і не тільки: перші ластівки цивільної конфіскації
1.Жомова яма екснардепа Іллі Киви
20 травня 2021 року прокурор САП подав позов до Антикорсуду щодо активів Киви. Політик необґрунтовано отримав 1,2 млн грн від здачі в оренду жомової ями, оскільки не був її власником.
Антикорсуд доволі швидко розглянув цю справу і прийняв рішення за менш ніж три місяці. У жовтні 2021 року перша інстанція ВАКС задовольнила позов та постановила рішення стягнути 1,2 млн грн у дохід держави. Кива спробував оскаржити це рішення, але програв апеляцію. Касаційний цивільний суд також підтвердив конфіскацію коштів.
Судді ВАКС не сприймали формальних підстав щодо законності набуття активу. Навпаки, вони перевірили всі документи та оцінили їх на предмет фіктивності. Це свідчить про те, що подання формальних документів, правдивість яких може бути спростована, не є належним підтвердженням обґрунтованості активу.
2. Квартира на Печерську нардепа Михайла Волинця.
За версією прокуратури, для купівлі такого житла потрібно було близько 7 млн грн. Як встановили «Схеми», Волинець не вказав у декларації за 2020 рік, звідки отримав майже 3 млн грн.
Утім Антикорсуд відмовився конфіскувати квартиру нардепа. На думку суду, Волинець вніс більшу частину коштів до того, як став народним депутатом та до набуття чинності закону про цивільну конфіскацію. Тобто він не мав статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на момент укладання угоди.
На думку суду, перевіряти варто лише ті доходи, які нардеп отримав за час роботи у статусі нардепа. Відповідно до цього, у 2020 році, будучи у цьому статусі, Волинець вніс лише 325 грн за квартиру. Ця сума цілком відповідала його законним доходам. Такий підхід ілюструє: щоб стягнути необґрунтований актив, суд має встановити, що він набутий чиновником під час держслужби, а його походження неможливо документально підтвердити та обґрунтовано пояснити.
Водночас це рішення Антикорсуду розкритикували представники юридичної та громадської спільнот. Зауваження в окремій думці висловила і Катерина Широка, одна з суддів колегії. Вона наголосила, що у цьому випадку мала здійснюватися перевірка законності та обчислення усіх доходів відповідача, за які той придбав квартиру. Також суддя зауважила, що норми законодавства не вказують на те, що перевірці підлягають лише доходи, які особа отримала, перебуваючи на посаді.
Такі істотні розбіжності у думках суддів показують: інститут цивільної конфіскації є новелою та потребує ще багато часу й сил, аби були встановлені принаймні контури судової практики цього механізму.
Апеляція підтвердила позицію колегії першої інстанції. Таким чином позов САП не задовольнили, а активи Волинця — не стягнули в держбюджет.
3. Квартира та авто судді Васильківського міськрайонного суду Максима Ковбеля
Третьою справою цивільної конфіскації, яку розглянули судді ВАКС, є позов щодо активів Максима Ковбеля. Він стосується квартири та автомобіля вартістю понад 6,5 млн грн.
Прокурори САП стверджували, що Ковбель користувався житлом і автівкою, які придбав через третіх осіб. На думку САП, Ковбель не міг набути ці активи, бо їхня сума перевищувала його законні доходи як судді.
Такі обставини справи дозволили САП позиватися проти Ковбеля завдяки положенням ч. 4 ст. 290 ЦПКУ, де йдеться про наступне: “позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред’явлено тоді, якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними”.
У липні 2022 року ВАКС частково задовольнив позов САП та конфіскував у цивільному порядку 3,6 млн грн. Необґрунтованим активом суд визнав квартиру на 142 кв.м, однак автомобіль — ні. Апеляційну скаргу на рішення відповідач не подав.
4. Активи ексзаступника начальника Департаменту Національної поліції України Андрія Аносова
Наприкінці травня 2022-го стало відомо про ще одну справу з цивільної конфіскації. Cпеціалізовані антикорупційні прокурори подали позов до Антикорупційного суду, аби визнати необґрунтовано набутими активи Аносова на понад 3 млн грн.
За версією САП, ця сума перевищує законні доходи експосадовця. Цю справу вже розглядають, тож найближчим часом очікуємо на результат.
5. Будинок і земля на Київщині харківського податківця Дмитра Тарана
Найсвіжіший позов був поданий 11 липня та стосується, ймовірно, необґрунтованих активів на 2,3 млн грн. Йдеться про житловий будинок та земельну ділянку, розташовані у Київській області. Підставою для початку збору доказів слугували матеріали НАЗК, які пізніше доповнило доказами Державне бюро розслідувань та самостійно отримали прокурори САП.
Що нам кажуть ці кейси
Справи Киви, Волинця, Ковбеля, Аносова та Тарана досить різні по суті, тому досить складно сформувати закономірності щодо механізму цивільної конфіскації. Труднощі виникають навіть на рівні однієї справи. У випадку з позовом щодо активів нардепа Волинця навіть судді всередині однієї колегії мали протилежні висновки.
Однак можна сказати з впевненістю, цей інститут має всі шанси бути ефективним інструментом боротьби з корупцією. Оперативність розгляду справ Киви, Волинця та Ковбеля це підтверджують. Така швидкість можлива завдяки розгляду справ за правилами цивільного судочинства, а не кримінального. Так, в останньому застосовується презумпція «поза розумним сумнівом», оскільки всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. Водночас у цивільному застосовується цивільна презумпція «існування розумних підстав вважати», що має значно менший тягар доказування.
Через відсутність єдиної позиції щодо окремих моментів цивільної конфіскації між суддями ВАКС складно стверджувати, що наявна практика є сталою й не буде змінюватися. Водночас досвід трьох рішень судді ВАКС можуть брати до уваги для формування правових позицій у наступних справах про визнання необґрунтованими активів та їхнього стягнення в дохід держави.
Матеріал підготувала юридична радниця ТІ Україна Оксана Штогрин
