Чи повернуть кошти, вкрадені колишнім режимом і яким є правовий статус Межигір’я? Скільки саме активів вивели за кордон Курченко, Захарченко, Пшонка? Чи відома їхня вартість та хто має розпоряджатися цим майном?

Ці питання давно сприймаються як риторичні саме через брак правових та інституційних механізмів розшуку вкрадених активів та управління ними. І змінити цю ситуацію покликаний новостворений орган Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та надати відповіді на риторичні запитання.

Сила міжнародної мережі

Ідея об’єднати усі європейські країни у мережу, яка б виявляла корупційні активи в різних державах і перешкоджала злочинцям приховувати вкрадені статки закордоном, з’явилася вже давно. Вперше формалізувалася вона в 2007 році. Саме тоді рішення Ради ЄС включило необхідність створення подібних офісів по виявленню та розшуку активів в усіх країнах Євросоюзу.

Але з реальним створенням подібного органу в Україні ніхто не поспішав – не було політичної волі. Що й допомогло, пізніше, носіям цієї волі приховати свої статки після втечі з пограбованої держави.

У 2014 році, після Революції Гідності виникла потреба розшукати та повернути корупційні активи представників колишнього режиму. Так як державна інституція, що змогла б це зробити, була відсутня – роль розслідувачів взяли на себе журналісти. Завдяки їх роботі та підтримці міжнародних партнерів Україні вдалося добитися замороження статків корупціонерів закордоном. Але ненадовго. Адже через відсутність судових вироків та рішень у кримінальних провадженнях щодо арешту цих активів – більшість із них нині розморожено.

У 2015 році необхідність створення органу, який би опікувався розшуком та поверненням активів, стала до болю очевидною. Віталій Касько, на той момент заступник Генпрокурора, очолив Міжвідомчу робочу групу з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, яка розробила нормативно-правову базу для формування означеної інституції.

Закон про створення Агентства з розшуку та менеджменту активів набув чинності у 2016 році, а з лютого 2016-го агентство запрацювало. За змістом, обсягом функцій і правовим статусом воно не має аналогів у системі органів державної влади в Україні. АРМА – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, це необхідно щоб забезпечити йому найбільшу незалежність, прозорість і мінімізувати корупційні ризики.

Як працює АРМА

Якби на час втечі Януковича та його поплічників АРМА функціонувала, то діяла б вона наступним чином. У відповідь на звернення слідчого прокуратури, суду чи органу досудового розслідування, Агентство встановило б факти існування конкретних активів: грошей, нерухомості, акцій тощо. За допомогою доступу до міжнародних та міжвідомчих баз, було б виявлено також всі закордонні активи підозрюваних. Під час судового розгляду АРМА здійснювала б управління арештованими активами, в тому числі, для збереження їх цінності.

Варто розуміти, що серед активів можуть бути як акції, що можуть швидко знецінитися, так і тони зерна, яке може легко зіпсуватися. Відповідальність за збереження цінності активу лежить саме на АРМі. Після того, як суд виносить рішення про конфіскацію або спеціальну конфіскацію активів, Агентство допомагає реалізувати ці активи, наприклад, продати майно та повернути гроші державі. Отже, весь процес від розшуку до повернення коштів в бюджет віднині належить до компетенції єдиного органу.

Цікаво, що функція “управління активами” у поєднанні із виявленням та розшуком є саме українською ініціативою. Кожна країна-член ЄС з 2007 року створювала подібні інституції, однак в більшості випадків це було два окремих органи: установа з розшуку та повернення (АRО), та установа з управління активами (АМО). На сьогодні з 28-ми країн-членів ЄС лише румунський офіс об’єднує так само, як і українська установа, функції розшуку та управління корупційними активами.

Крім цього, в різних державах подібні органи знаходяться у різному підпорядкуванні. Наприклад, у Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Іспанії АRO-AMO працюють як частина органів прокуратури або системи юстиції. В Австрії, Угорщині, Чехії, Словаччині та Польщі – вони діють у системі внутрішніх справ. До системи органів виконавчої влади (так званий квазі-адміністративний офіс) вони належать в Болгарії та Естонії.

Крім зазначених функцій, АРМА повинна створити Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні та матиме змогу формувати антикорупційну політику держави.

Передбачувані ризики

Рішення створити АРМА, як орган центральної влади зі спеціальним статусом, не в останню чергу продиктовано існуючою політичною ангажованістю та вибірковістю силових та правоохоронних структур України. Як пояснив Віталій Касько, керівник міжвідомчої групи, що займалася розробкою нормативно-правової бази для АРМА, а нині член правління Transparency International Україна, цей орган має працювати з пошуком злочинних активів і управлінням ними – це корупціогенний фактор як такий. Тому було б багато бажаючих взяти подібний орган собі в підпорядкування. За його словами, необхідно уникнути цього і забезпечити максимально прозорі умови для формування АРМА. Саме тому передбачили відкритий чесний конкурс на посаду керівника, гідні умови оплати праці, публічну громадську раду, гарантії незалежності органу (включаючи аудит іноземцями) – все це в разом мало спрацювати.

Не менш важливим ризиком є доступ українських спеціалістів до міжнародних баз. Для того, щоб АРМА змогла встановити ефективні зв’язки з міжнародними організаціями, дуже важливо, щоб новостворений орган мав великий рівень довіри міжнародних партнерів, адже обмін інформацією, який передбачається в міжнародній мережі, вимагає найвищого рівню відповідальності та секретності.

АРМА вже налагоджує співпрацю з іншими установами з повернення активів (не обмежуючись країнами-членами ЄС) на двосторонній основі. Також вона буде долучена до мережі CARIN (Камденської міжвідомчої мережі з питань повернення активів), яка має 67 членів та спостерігачів; до ініціативи StAR. Також має доступ до регіональних мереж, наприклад, Міжвідомчої мережі з повернення активів Азійсько-Тихоокеанського регіону (Asset Recovery Interagency Network Asia Pacific-ARIN-AP) і т.д. Для того, щоб не відбулося зловживання цими даними, міжнародні партнери мають бути абсолютно впевнені в прозорості та підзвітності роботи АРМи.

Як долучитися до громадської ради

Україна, нажаль, вже має не найкращий досвід створення незалежного органу зі спеціальним статусом. Це Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Наразі воно майже дискредитувало себе в очах національних і міжнародних партнерів.

Проблеми НАЗК почалися ще під час формування громадської частини комісії, яка мала обирати керівництво. Тоді, нагадаю, в громадську частину комісії потрапило безліч кишенькових організацій, через що ТІ Україна навіть позивалася до суду на Кабмін і добилася перевиборів комісії.

Для того, щоб новий надважливий орган зміг запрацювати ефективно, на даному етапі є вкрай необхідним обрання прозорої та незалежної громадської ради. До її повноважень належатимуть: контроль витрачання Агенцією коштів держбюджету, надання висновків по нормативно-правовим актам, делегування представників у конкурсну комісію на заміщення вакантних посад. Представники громади обираються безстроково.

Саме зараз проводиться конкурс з формування громадської ради при АРМА. Кожна громадська організація, статутна діяльність якої пов’язана з протидією корупції чи правозахисною діяльністю, і яка діє не менше двох років, може висунути свого кандидата.

Всього існує 9 вакантних місць. Подаватися можуть: науковці, іноземці, державні службовці, громадські активісти, журналісти, юристи, які зацікавлені в тому, щоб держава розвивалася. Дедлайн подачі 22 серпня. Вимоги щодо кандидатів і деталі проведення голосування можна знайти за посиланням .

Після того, як комісія перевірить достовірність документів, відбудеться інтернет-голосування за кандидатів.

Дуже важливо, щоб ця громадська рада не стала упередженою та керованою політичними елітами, тому Transparency International Україна активно закликає небайдужих подавати власні кандидатури та висувати доброчесних кандидатів.

Ольга Тимченко, керівник департаменту комунікації Transparency International Україна

Джерело: biz.nv.ua