Хто претендує на крісло Голови НАЗК — профайли кандидатів

Конкурс з відбору Голови НАЗК підходить до своїх двох фінальних етапів — співбесід на доброчесність та компетентність. Тож TI Ukraine проаналізувала ці якості в претендентів на цю надважливу для боротьби з корупцією посаду.

Вже 9 лютого Комісія з відбору Голови Національного агентства з питань запобігання корупції почне проводити з кандидатами співбесіди на доброчесність. Тож перед цим Transparency International Ukraine промоніторила всю публічну інформацію щодо учасників конкурсу, які дійшли до цього етапу. 

Наші юристи аналізували дані з відкритих джерел, державних реєстрів, декларацій, повідомлень в медіа, офіційних відповідей державних органів, звітів громадських та міжнародних організацій, автобіографій та мотиваційних листів кандидатів тощо. 

Ми проаналізували дані про 23 кандидатів із 24. Винятком став профайл кандидата Андрія Вишневського, який з 2020 по 2022 роки очолював Правління Transparency International Ukraine.

Експерти TI Ukraine дослідили дані про майно та активи учасників конкурсу, їх можливі зв’язки з росією, можливий конфлікт інтересів, дисциплінарні справи і не тільки. В результаті вивчення усіх цих матеріалів ми сформували свої запитання до кандидатів та передали всі зібрані нами матеріали Комісії. На частину з цих запитань учасники конкурсу вже надали свої пояснення, тож сподіваємося решту вичерпних відповідей почути під час співбесід.

Станіслав Броневицький 

Освіта: у 2006 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка.

Посада: Прокурор шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Трудова діяльність  

Розпочав професійну діяльність у 2006 році на посаді юриста в ДП «Телеїнком». Після цього того ж року розпочав роботу в правоохоронних органах як слідчий прокуратури Сокальсього району Львівської області, згодом прокуратури Шевченківського району міста Львова та прокуратури Львова. 

З 2010 року обіймав посади прокурора в прокуратурі Львівської області. На початку 2013-го розпочав кар’єру в адвокатурі — спочатку помічником адвоката, а згодом як адвокат та директор АО «Екс Юре». 

З 2020 року та по теперішній час обіймає посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Броневицький є процесуальним керівником у низці медійних справ НАБУ. Зокрема у справі про підбурювання адвокатом одного з фігурантів справи Злочевського про суперхабар $6 млн до підкупу суддів ВАКС, де Броневицький необґрунтовано, на нашу думку, наполягав на засекреченні процесу обрання запобіжного заходу. 

При цьому кандидат активно спілкується зі ЗМІ та бере участь у професійних заходах, у тому числі як спікер.

Кандидат міг притягуватися до адміністративної відповідальності патрульним Національної поліції за порушення правил дорожнього руху (виконавче провадження №65414371).

Наші запитання до кандидата

1. Чи залишається кандидат власником/членом АО «Екс Юре»?  Якщо ні, тоді чому відомості про нього й досі є на сайті цього адвокатського об’єднання?
2. Чи справді Броневицький був або залишається учасником Детективного агентства «СПАЙ»? Якщо ні, тоді чому відомості про нього й досі є на сайті детективного агентства?
3. Чи підтримує кандидат зв’язки з «Радикальною партією Олега Ляшка», від якої балотувався у депутати Львівської обласної ради на виборах у 2015 році?
4. Чим обумовлено бажання кандидата після понад 10 років роботи в кримінальній юстиції очолити превентивний орган НАЗК?
5. Яким чином він планує більш комплексно упроваджувати штучний інтелект для перевірки електронних декларацій чиновників, як це зазначалось в його мотиваційному листі?
6. Як саме варто памʼятати про повагу до прав людини під час діяльності на посаді Голови НАЗК, про що кандидат також згадує у своєму мотиваційному листі? Які недоліки попереднього підходу керівництва НАЗК необхідно виправити, аби уникнути надмірного втручання до особистого та сімейного життя посадовців?
7. Чи взагалі можливо Нацагентству, враховуючи інший мандат та превентивну роль інституції в антикорупційній екосистемі, бути «єдиним цілим» з САП та НАБУ, як про це кандидат зазначав в мотиваційному листі? Якщо так, то яким чином це можна реалізувати? Як Броневицький планує балансувати вплив свого попереднього прокурорського або адвокатського бекграунду на посаді очільника превентивного органу?

Віталій Гацелюк 

Освіта: кандидат юридичних наук зі спеціальності «Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право».

Посада: член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Трудова діяльність

З 2007 по 2014 рік кандидат працював у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, там він обіймав посади головного консультанта з питань юридично-наукового забезпечення та заступника завідувача секретаріату. З 2014 по 2023 рік був менеджером програм з питань правової реформи у структурі Координатора проєктів ОБСЄ в Україні. 

На сьогодні Гацелюк є старшим науковим співробітником у відділі з питань кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В. М. Корецького Національної академії наук України. 

На момент участі в конкурсі Гацелюк також є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. До цього ж активно займається науковою діяльністю у сфері кримінального права.

Наші запитання до кандидата

1. Чи зіштовхувався він із корупційними проявами у своїй науковій діяльності як науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького, зокрема під час захисту наукових робіт? Оскільки, на жаль, така практика поширена в Україні.
2. Чому попри таку рішучу мотивацію стати членом ВККС, невдовзі після початку роботи Комісії кандидат вирішив подаватися на посаду Голови НАЗК? Чи погоджується він із тим, що етичніше було б залишатися членом ВККС до завершення повноважень?
3. У 2022 році кандидат понад 183 дні проживав у готелі на Закарпатті «Квеллє Поляна». Вартість однієї доби проживання в одномісному номері цього готелю коштує від 2 тис. грн, тобто загалом за цей час Гацелюк витратив понад 350 тис. грн. Тож ми б хотіли уточнити обставини, за яких та з ким кандидат проживав у готелі, і скільки йому це коштувало.
4. Як кандидатові у 2022 році вдалося придбати квартиру 47,1 кв. м в місті Українка за ціною приблизно вдвічі меншою за ринкову?
5. Згідно з декларацією за 2022 рік, член сім’ї Гацелюка, а саме син орендує квартиру в Іспанії, але інформацію про вартість цієї оренди він не надав. Крім цього в деклараціях кандидата відсутня будь-яка інша інформація щодо майна, яким користується, володіє та розпоряджається його син. Як Гацелюк може це обґрунтувати?
6. У декларації за 2023 рік вказана власність дружини кандидата Гацелюк Евеліни Аттілівни. Зокрема, з 2022 року вона володіє Lexus NX 2018 року випуску за 1,2 млн грн. Як вдалося придбати таке дороге авто? Інформацію про доходи дружини в цій декларації кандидат не вказав. Так само там не вказана там і вартість її нерухомості в Ужгороді.
7. Свого часу фундація «DeJure» висвітлювала відкладення ВККС проведення співбесіди, результатом якої могла бути рекомендація про відставку скандальної судді Андрієнко. Згідно з даними «DeJure», Комісія відклала співбесіду через сумнівні причини: «27 листопада суддя прийшла на співбесіду до ВККС, однак четверта колегія ВККС, Олег Коліуш, Віталій Гацелюк та Руслан Мельник, розгляд відклали. Таке рішення здивувало навіть саму суддю. Причиною стало те, що у 2021 році ВРП відправило Андрієнко на кваліфоцінювання, але як дисциплінарне “покарання”. Тепер всі члени ВККС будуть вирішувати чи призначити кваліфоцінювання як “покарання” чи продовжити те, яке уже триває. Імовірність того, що Комісія встигне розглянути це, провести його і направити суддю на звільнення, невелика». Як кандидат може прокоментувати цей випадок?
8. Чи варто затверджувати оновлений Кодекс етичної поведінки НАЗК, або ж достатньо наявних положень інших документів, які застосовні до державних службовців? (питання з огляду на позицію кандидата в мотиваційному листі)
9. Як кандидат планує вибудувати систему стримань і противаг при переході від свого членства в колегіальному органі до одноосібного керівника НАЗК?

Сергій Гупяк 

Освіта: у 2008 році отримав диплом спеціаліста Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, а також у 2012 році отримав диплом магістра Національної академії прокуратури.

Посада: Керівник четвертого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому.

Трудова діяльність

Працював у органах прокуратури у 2008-2013 роках, пройшовши шлях від слідчого до старшого прокурора відділу.. З жовтня 2013 року до березня 2021 року обіймав керівні посади в органах прокуратури.

Звільнився звідти за власним бажанням у березні 2021 року — у зв’язку з успішним проходженням конкурсу на зайняття керівної посади в Державному бюро розслідувань.

У 2023 році Сергій Гупяк брав участь у конкурсі на посаду голови НАБУ та навіть   увійшов у трійку кандидатів, поданих на розгляд уряду. 

Після призначення Семена Кривоноса на посаду директора НАБУ, за інформацією ЗМІ, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль рекомендував йому розглянути можливість призначення Сергія Гупяка й Романа Осипчука на керівні посади в цей орган.

Дружина кандидата – Гупяк Ольга Василівна — прокурорка відділу у Вінницькій обласній прокуратурі. Переважно спеціалізується на веденні справ, пов’язаних із захистом інтересів держави, порушених унаслідок незаконного вибуття земельних ділянок з державної власності. 

Майновий стан кандидата 

При розгляді декларацій кандидата ми виявили такі моменти, які потребують уточнення.

1. Суттєві готівкові заощадження

Станом на 31 грудня 2022 кандидат зберігав 700 тис. грн готівкою. Його дружина-прокурорка зберігала ＄11,7 тис. та €7 тис. готівкою. Станом на кінець 2022 року готівкові заощадження подружжя за нинішнім курсом валюти подружжя можна оцінити у майже 1 млн 384 тис. грн. При цьому на банківських рахунках кандидат зберігає близько 26 тис. грн, а його дружина — десь 16 тис. грн.

Різниця між доходами родини з чотирьох осіб за 2022 рік та заощадженнями, які вдалось зберегти на кінець року, становить майже 220 тис. грн. Можна припустити, що родина жила із розрахунку 4600 гривень на 1 особу на місяць. Це викликає запитання щодо походження заощаджень та способів їх збереження.  

2. У травні 2021 року кандидат придбав порівну із родичкою Гупяк Тетяною Юхимівною автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID 2021 року випуску вартістю 929 787 грн. 

Виникає запитання про походження коштів на придбання цього автомобіля, у тому числі щодо їх походження у родички. 

Під час участі у конкурсі з відбору директора НАБУ таке запитання вже виникало і кандидат уже пояснював походження цих коштів. 

Проаналізувавши декларацію за 2021 рік, коли кандидат звільнився з прокуратури, ми помітили, що в ній відсутня інформація безпосередньо про компенсацію за відпустку, але є інформація про заробітну плату  у 362 521 грн, отриману кандидатом від Вінницької обласної прокуратури. Тож ми б хотіли уточнити, як саме задекларована компенсація за відпустку. 

Наші запитання до кандидата

1. Як кандидат планує використовувати повноваження Голови НАЗК для пріоритезації та черговості перевірок та моніторингів різних категорій посадовців? (теза мотиваційного листа щодо вирахування корупційних ризиків)
2. Як кандидату та його родині вдалось на 31 грудня 2022 року заощадити  700 тис. грн, ＄11,7 тис. та €7 тис. готівкою, якщо доходи за 2022 рік становили близько 1,6 млн грн з урахуванням податків?
3. Чи входить компенсація за невикористану відпустку до суми заробітної плати Гупяка (362 521 грн), задекларованої в декларації за 2021 рік як отриманої від Вінницької обласної прокуратури?
4. Як саме кандидат бачить функції територіальних управлінь НАЗК? Що ще слід покращити в організаційній структурі Агентства? Як, на його думку, варто розвивати систему внутрішнього контролю НАЗК? (за тезами з мотиваційного листа кандидата)
5. Як слід оптимізувати Єдиний портал повідомлень викривачів? (за тезою з мотиваційного листа кандидата)
6. Чи мали або має кандидат наразі зв’язки з політиками чи представниками влади?

Агія Загребельська 

Освіта: У 2006 році закінчила Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ, де здобула кваліфікацію спеціаліста з правознавства. У 2011 році отримала диплом магістра правознавства в Національній академії внутрішніх справ.

Посада: Заступник керівника апарату НАЗК

Трудова діяльність

У грудні 2022 року Агія Загребельська приєдналася до команди НАЗК і очолила напрям мінімізації корупційних ризиків у санкційній політиці. До цього вона працювала держуповноваженою АМКУ, зокрема займалася сферою грального бізнесу. 

Також очолювала розслідування стосовно змови компаній, які у 2016 році брали участь закупівлях послуг харчування Міністерством оборони на загальну суму 2,20 млрд грн. За результатом цього розслідування АМКУ оштрафував 22 фірми на суму 869,27 млн грн, що є найбільшим штрафом в історії АМКУ серед інших справ зі спотворення результатів тендерних торгів. 

Голосувала проти надання дозволу компанії ДТЕК придбати пакети акцій «Одесаобленерго» та «Київобленерго», що збільшувало частку групи Ріната Ахметова на ринку постачання електроенергії. Провела розслідування стосовно дій Одеської міськради, яка дозволила компанії «Євротермінал» монополізувати можливість платного проїзду вантажівок на територію Одеського морського порту. 

Наші запитання до кандидатки

1. Чи ознайомлювалася Агія Загребельська з висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції за 2020-2021 роки? Чи згодна з ними? Якщо не згодна, то з чим саме?

2. Як кандидатка ставиться до того, що понад рік під час повномасштабної війни вона працює заступником керівника чиновника, який був членом Партії регіонів та працював на керівній посаді у Міністерстві сім’ї, молоді та спорту України, Державній службі молоді та спорту України, Міністерстві молоді та спорту України протягом всього періоду режиму Януковича? Чи відомо їй про якісь тогочасні скандали навколо цих державних відомств? Чи етично, на її думку, такому посадовцю, який балотувався у народні депутати по списку Партії регіонів на виборах 2006 року, залишатись у НАЗК на одній з топпосад під новим керівництвом.

3. В НАЗК кандидатка очолює напрямок роботи, пов’язаний з санкційною політикою. Втім, цей напрямок не входить до функцій Агентства згідно з профільним законом чи взагалі будь-яким іншим законодавством. Тож з цього приводу нас цікавить низка запитань щодо роботи цього департаменту. 

• Чи вважає кандидатка санкційну політику сферою, яка відповідає завданням і меті створення НАЗК? Чи планує зберігати і розширювати цей напрямок роботи у разі обрання на посаду Голови, попри обмежені людські ресурси Агентства? 
• Чи може кандидатка назвати нормативно-правові акти, які регламентують формальні етапи та критерії включення чи виключення юридичних осіб з, наприклад, міжнародних спонсорів війни? Чи не було скандалів щодо змісту такого переліку під час роботи Загребельської, які б негативно вплинули на стан України? Чи погоджувалися МЗС, міжнародні донори або інші стейкхолдери з відповідною діяльністю НАЗК? 
• Чи може кандидатка назвати нормативно-правові акти (НПА), де передбачені запобіжники негативного впливу на сферу санкційної політики тієї особи, чиїм заступником вона є? Якщо відповідних НПА, які б регулювали цей процес, немає, що зробила Агія Загребельська за минулий рік, щоб вони зʼявилися? Чи взагалі потрібне існування таких НПА, на думку кандидатки, особливо з погляду на існування ст. 19 Конституції України? Якщо ж, на думку кандидатки, наявний формат врегулювання напрямку санкційної політики успішний та допустимий, чи варто НАЗК розповсюдити цей досвід і на інші сфери діяльності Агентства? 
• Чи вважає Агія Загребельська санкційну політику України синхронізованою з її партнерами? Чи вбачає проблему в тому, що санкційні списки України та партнерів неповні? Наприклад, попри санкції США в Україні досі не під санкціями Портнов, Клюєв і Сівкович?

4. Як вбачається з ухвали Солом’янського районного суду міста Києва від 24 липня  2023 року у справі 760/3255/21, чоловік кандидатки, Денис Загребельський, був обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Проте 24 липня 2023 року потерпілий у справі заявив про відмову від підтримання обвинувачення, у зв’язку із чим провадження закрили. Чи відомо кандидатці, та чи могла б вона пояснити, чому потерпілий вирішив відмовитись від підтримання обвинувачення та цивільного позову в 1 млн грн?

5. Кандидатка є фізичною особою-підприємцем. Відповідно до позиції НАЗК, це не є порушенням встановленої п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону «Про запобігання корупції» заборони займатися підприємницькою діяльністю, якщо фактично вона не здійснюється. Разом з тим НАЗК рекомендує припиняти підприємницьку діяльність ФОП для уникнення будь-яких підозр стосовно можливого порушення вимог щодо суміщення. Чи згодна Агія Загребельська з такою рекомендацією НАЗК? Чому кандидатка не закрила ФОП при призначенні до НАЗК понад рік тому? Чи взагалі кандидатка здійснювала дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності? Чи збирається закрити ФОП у разі обрання на посаду очільника НАЗК?

* (уточнення) Агія Загребельська не є фізичною особою-підприємцем. ФОП був припинений у грудні 2022 року.

Дмитро Калмиков

Освіта: у 2007 році закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та здобув ступінь магістра за спеціальністю «Правознавство». У 2010 році закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля та здобув ступінь магістра за спеціальністю «Фінанси». У 2007–2011 роках був аспірантом та здобувачем Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

Посада: Керівник департаменту антикорупційної політики НАЗК

Трудова діяльність 

Дмитро Калмиков є автором численних наукових робіт, сфера його наукових інтересів — кримінальне право, кримінальний процес. Тривалий час до роботи в НАЗК співпрацював з ГО «Центр політико-правових реформ». 

Вже майже 4 роки  — керівник департаменту антикорупційної політики НАЗК. Саме цей департамент займався розробкою Державної антикорупційної програми (ДАП), яка, хоч визнається одним з успіхів НАЗК, попри широкий процес її публічного обговорення, зазнала критики від громадськості через неврахування попередньо висловлених відповідних пропозицій та рекомендацій.

У своїй роботі кандидат продовжував негативні практики, підтримувані керівництвом НАЗК, висвітлені у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК. 

Так, у другій половині 2023 року були відсутні публічні обговорення низки нормативно-правових актів Агентства, які регулювали важливий процес функціонування моніторингової системи виконання ДАП, розробником якої є НАЗК. Відповідно, громадськість та інші стейкхолдери були позбавлені можливості проаналізувати документи перед їхнім затвердженням та представити свої рекомендації з їхнього покращення. Кандидат в той час очолював департамент, який готував Антикорупційні стратегії та програми, які можна назвати серед найбільших успіхів НАЗК. Відповідно виникає запитання, чи кандидат погоджується з таким підходом або він не мав достатньої здатності опиратись негативним практикам, рішення про які підтримує керівництво.

 Наші запитання до кандидата

1. Дмитро Калмиков має нерухомість на тимчасово окупованій території. Чи відвідував він тимчасово окуповані території після їхньої окупації? 
2. Чи ознайомлювався кандидат з висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції за 2020-2021 роки? Чи згоден з ними?
3. Як кандидат оцінює виконання ДАП на сьогодні? Які основні виклики бачить? І чи вдається Агентству, на його думку, виконувати свою частину заходів, попри обмежені людські ресурси? Чим було викликане неврахування пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення ДАП від громадськості, та чому він не організував відкриті публічні обговорення нормативно-правових актів НАЗК щодо функціонування моніторингового порталу ДАП?

Катерина Каплюк 

Освіта: здобувала ступінь бакалавра у Києво-Могилянській академії за спеціальностями «Культура» та «Журналістика» у 2004-2011 роках, здобувала ступінь магістра в Університеті державної фіскальної служби за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у 2018-2020 роках; здобувала ступінь магістра у Національній академії внутрішніх справ за спеціальністю «Право» у 2021-2023 роках.

Посада: фізична особа-підприємець

Трудова діяльність

Катерина Каплюк є ФОП з 19 жовтня 2022 року До цього з січня 2021 по жовтень 2022-го була головним спеціалістом відділу моніторингу способу життя Департаменту (Управління) проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК. До НАЗК кандидатка прийшла після його перезавантаження — спочатку на позицію радника Голови НАЗК поза штатом у лютому-квітні 2020 року, а потім радником Патронатної служби НАЗК до кінця січня 2021 року.

У червні 2021 року кандидатка отримала подяку від Голови НАЗК за впровадження в практику моніторингу способу життя. Пізніше впровадження цієї процедури було визнано незадовільним із відповідним недотриманням критерію аудиту 5.10 у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки.

Кандидатка у своєму розслідуванні для програми «Схеми» 2016 року назвала Олександра Амплеєва «бабусиним прокурором» за те, що він їздив на автівці Toyota Camry своєї 92-річної бабусі з Жашкова. На запитання журналістки про те, як бабуся заощадила на цю машину, Амплєєв відповів, що це не до нього питання і він не знає, як вона заощадила. У фіналі розслідування був показаний висновок журналістки про те, що вивчення статків працівників прокуратури дають підстави вважати, що, по-перше, вони деколи уникають необхідності декларувати майно, записуючи його на інших членів своєї родини. А по-друге, навіть офіційно декларуючи користування елітним майном, залишаються запитання, чи законним шляхом здобуваються оформлені на родичів численна нерухомість та дорогі автомобілі. 

У підводці до сюжету було показано, що Олександр Амплєєв працює в органах прокуратури вже з 18 років, із них останні 12 — у Генеральній. А також що у його деклараціях за останні три роки суцільні прочерки — ні квартир, ні будинків, ні машин, однак саме перед виходом журналістського розслідування його становище значно покращилось. 

Вже за 5 років кандидатка працювала в НАЗК під керівництвом того ж таки Олександра Амплєєва, про якого знімала розслідування раніше. Цього разу Амплєєв уже очолював структурний підрозділ НАЗК з проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя.

Наші запитання до кандидатки

1. Чим викликано те, що Катерина Каплюк обіймала посаду радника Голови НАЗК поза штатом? Що входило у повноваження кандидатки на позиції радника Патронатної служби НАЗК? Які здобутки у своїй роботі вона може відзначити за цей період? Як саме її було призначили на посаду головним спеціалістом відділу моніторингу способу життя?

2. Чи ознайомлювалася кандидатка з висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки? Чи згодна з ними? Якщо не згодна, то з чим саме?

3. Катерина Каплюк керувала кількома проєктами в НАЗК, що були пов’язані з укладанням переліку кандидатів на санкції, а також із пошуком активів таких осіб. Тож з цього приводу нас цікавить низка запитань щодо роботи цього департаменту.

• Чи відомо кандидатці, що напрямок роботи Агентства, пов’язаний з санкційною політикою, не входить до функцій Агентства згідно з профільним законом чи іншим законодавством? Чи вважає вона санкційну політику сферою, яка відповідає завданню і меті створення НАЗК? Чи планує зберігати й розширювати цей напрямок роботи у разі обрання на посаду Голови, попри обмежені людські ресурси Агентства? 
• Чи може кандидатка назвати нормативно-правові акти, які регламентують формальні етапи та критерії укладення переліку кандидатів на санкції? Якщо відповідних НПА, які б регулювали цей процес, немає, що зробила кандидатка, щоб вони зʼявилися? Чи взагалі потрібне існування таких НПА, на думку кандидатки, особливо з погляду існування ст. 19 Конституції України? 
• Якщо ж наявний формат врегулювання напрямку санкційної політики успішний чи допустимий, на думку кандидатки, чи варто НАЗК розповсюдити цей досвід на інші сфери діяльності Агентства? Чи не було скандалів щодо змісту такого переліку під час роботи кандидатки, які б негативно вплинули на стан України? Чи не заперечували МЗС, міжнародні донори або інші стейкхолдери проти відповідної діяльності НАЗК? 

4. Що змінилось у поглядах Катерини Каплюк з часу її роботи журналісткою-розслідувачкою, якщо така зміна дозволила їй працювати у НАЗК під керівництвом колишнього фігуранта її матеріалу? Чи вважає вона зараз свого колишнього керівника доброчесним? Які відносини склалися у кандидатки з її колишнім керівником? Чи підтримує вона практику, коли фігуранти журналістських розслідувань далі працюють на керівних посадах?

Олег Корнієнко

Освіта: у 2010 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Прокурорсько-слідча робота, юрисконсультська робота». 

Посада: Начальник відділення запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень військової частини (на сьогодні мобілізований).

Трудова діяльність

Олег Корнієнко з 2009 року був курсантом військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. З 2012-го почав працювати у військовій прокуратурі Сумського гарнізону Центрального регіону України. З 2017 році працював у відділі представництва інтересів держави, протидії корупції у військовій сфері та в оборонно-промисловому комплексі Військової прокуратури і продовжив цей шлях після мобілізації. 

З 2023 року є начальником відділення запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення кримінальних та інших правопорушень військової частини. 

Наші запитання до кандидата

1. Олег Корнієнко брав участь у конкурсі на посаду заступника Голови АРМА, а також, ймовірно, брав участь у конкурсі на посаду Голови Державного агентства з питань кіно. Чому кандидат подавався на посади в такі різні органи, а тепер подається до НАЗК? Чому не був обраний у попередніх конкурсах?
2. Враховуючи те, що на сьогодні Олег Корнієнко військовий, його декларації за попередні роки є закритими на час воєнного стану. Втім, у декларації за 2022 рік він не вказав вартість жодної нерухомості, яка перебуває у власності: ані двох земельних ділянок по 20 000 кв. м у Сумській області (набуті у 2016 і 2019 роках), ані квартири у Києві на 85,2 кв. м (набута у 2022 році). Чому?
3. Разом з дружиною мають готівкою майже ＄30 тис. Як їм вдалося заощадити таку суму?

Павло Кулик

Освіта: вища за спеціальністю «Облік і аудит».

Посада: керівник відділу аналітичної роботи та інформаційного розвитку Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації НАЗК.

Трудова діяльність

У 2015 році Павло Кулик працював у ЗСУ начальником топографічної служби 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна». 

З 2017 року є публічним службовцем. Працював у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, а також у Національному агентстві з питань державної служби. У 2020 почав свій професійний шлях в НАЗК у відділі моніторингу способу життя та проведення спеціальних перевірок.

Наразі обіймає посаду керівника відділу аналітичної роботи та інформаційного розвитку Департаменту інформаційних систем, аналітичної роботи та захисту інформації НАЗК.

Наші запитання до кандидата

1. У мотиваційному листі Павло Кулик вказує, що серед викликів, які стоять перед командою НАЗК найближчим часом:

• «Забезпечити безперебійне подання декларацій за 2023 рік». Що мається на увазі, зважаючи, що 12 жовтня 2023 року набрав чинності закон, який відновлює обов’язкове електронне декларування та функції НАЗК?
• «Розпочати повні перевірки та забезпечити належний темп проведення спеціальних перевірок». Чи підтримує кандидат автоматизацію проведення повних перевірок, яка нещодавно була запроваджена Агентством попри висновки, викладені у звіті за результатами першого незалежного аудиту НАЗК?
• «Забезпечити подання звітів політичних партій та відновити проведення перевірок цих звітів». Що мається на увазі, зважаючи на набрання чинності 23 серпня 2023 року законом №3337-IX, який відновлює обов’язок для політичних партій подавати звіти, а також обов’язок НАЗК перевіряти звіти?

2. Чи ознайомлювався Павло Кулик із висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки? Чи згоден з ними? Враховуючи, що кандидат працював 8 місяців головним спеціалістом відділу моніторингу способу життя, яка його оцінка висновків звіту щодо цієї процедури? Чи погоджується кандидат з висновками та рекомендаціями дослідження TI Ukraine щодо цієї процедури?

3. Чи підтримує кандидат новий санкційний напрямок роботи Агентства, попри те, що його не передбачено в профільному законі? Чи вважає його відповідним завданню і меті НАЗК? 

4. Бувши членом команди НАЗК, які слабкі сторони Агентства Павло Кулик може ідентифікувати, і як, на його думку, можна їх посилити?

5. Чому у декларації за 2022 рік кандидат не вказав вартість трьох земельних ділянок спільної сумісної власності, а також житлового будинку та квартири в користуванні? 

Михайло Мірошніченко 

Освіта: у 2007 році отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» в Академії митної служби, у 2017 році отримав диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Менеджмент» в Національному університеті «Львівська політехніка».

Посада: в.о. начальника Одеської митниці.

Трудова діяльність

З 2007 року працював в органах державної митної служби. З 2015 по 2019 рік був заступником начальника Львівської, а згодом – Житомирської митниць. З 2020 року працював начальником управління внутрішнього аудиту Державної митної служби. З серпня 2022 року виконував обов’язки начальника Одеської митниці.

За даними ЗМІ, у 2020 році ДБР через підозру у контрабанді провело обшуки в Михайла Мірошніченка, директора Департаменту по боротьбі з контрабандою Ігоря Резніка та ексрадника голови Державної фіскальної служби Геннадія Романенка.

У січні 2023 року Мірошніченка відсторонили через скандал з розкраданням коштів на експорті українського зерна. У квітні того ж року кандидата звільнили з ДМС. Зараз він оскаржує наказ про звільнення. Згідно з автобіографією, у квітні 2023 року кандидат припинив державну службу у зв’язку з закінченням контракту. Але згідно з ухвалою суду державна служба кандидата була припинена саме у зв’язку зі звільненням. 

З червня 2023 року кандидат здійснює волонтерську діяльність в БО «Благодійний фонд «Ціль», зареєстрованому у Львові і заснованому у 2013 році. Керівник цього БО – львівський забудовник Юліан Побурко. 

Наші запитання до кандидата

1. Чому дружина Мірошніченка відмовлялася надавати інформацію про відкриті рахунки в банках, її грошові активи, а також доходи від відчуження рухомого майна у 2015 році та від зайняття підприємницькою діяльністю у 2022 році для цілей декларування? Чи вважає етичним кандидат на посаду Голови Національного агентства приховування членом його сім’ї відомостей, які підлягають декларуванню?
2. З огляду на суттєві доходи за 2023 рік, чи може кандидат уточнити, яким видом підприємницької діяльності займається його дружина?
3. Чому Мірошніченко зазначив в автобіографії про припинення ним державної служби у 2023 році у зв’язку з закінченням контракту, якщо його державна служба була припинена саме у зв’язку зі звільненням, яке він оскаржує?
4. Чи здійснювали кандидат та його дружина користування транспортними засобами третіх осіб на платній чи безоплатній основі?
5. Що пов’язує кандидата або членів його сім’ї з такими особами: Зубик Галина Іванівна, Мірошніченко Валентина Йосипівна, Онищенко Людмила Василівна? Звідки вони мали відповідні активи й кошти? 
6. Чи проводило ДБР в Мірошніченка обшук у 2020 році? Якщо так, в рамках якого кримінального провадження вони проводилися і чим воно завершилося? Чи повʼязаний цей обшук із справою «чорного зерна»?
7. Як, працюючи на Львівській та Житомирській митницях протягом 2015-2019 років, Мірошніченко, згідно з інформацією з декларацій за відповідний період, фактично продовжував проживати в м. Могилів-Подільський Вінницької області? Якщо кандидат все ж проживав за місцем роботи, то чому не вказував відомості про користування житлом у деклараціях?
8. У 2015 році кандидату належали на праві часткової власності дві квартири в Могилів-Подільському Вінницької області. У 2016 році кандидат інформацію про ці об’єкти у відповідний розділ декларації не вніс, при цьому в розділі «Доходи» був лише один запис про дохід від відчуження нерухомого майна. Чому не була відображена інформація про відчуження другого об’єкта? 
9. Чи передбачає волонтерська діяльність Мірошніченка постійне залучення в роботу БО? З відкритих джерел це незрозуміло, адже кандидат не входить у перелік засновників та не фігурує у складі команди фонду. Як кандидат планує свою подальшу таку діяльність у випадку, якщо він стане Головою НАЗК?

Ірина Мостова

Освіта: у 2003 році отримала диплом юриста за спеціальністю «Правознавство» у Київському інституті внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України.

Посада: адвокат, АО «Кріденс Партнерс».

Трудова діяльність

До роботи адвокатом кандидатка з 2016 року була заступником, а потім керівником Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції до «перезавантаження» НАЗК.

В Альтернативному звіті 2019 року з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики на с. 96 описувалось використання нечесної схеми масового заповнення більшості керівних посад в Агентстві без проведення конкурсних процедур. Одним з прикладів у таблиці якраз була кандидатка та її призначення керівником Департаменту. Звіт пояснював, що маніпуляції відбувались одразу за декількома напрямами. Поставало питання про ймовірне надання чинним працівникам НАЗК переваг з боку конкурсної комісії. 

Також у звіті йшлося про те, що всі особи, які перемогли у конкурсі, одразу після призначення були переведені, і усі без винятку погодились на такі зміни, що важко собі уявити в реальному житті, крім випадку, коли йдеться про попередню домовленість та спланованість таких дій. А особливо те, що, кандидатка за результатами конкурсу зайняла друге місце у конкурсі на керівника департаменту, одразу ж була призначена на вакансію керівника, після переведення переможця. Автор звіту зазначив, що обидві сторони процесу, як кандидатка, так і НАЗК, порушили низку принципів державної служби, закріплених у ст. 4 Закону «Про державну службу», а саме законності, професіоналізму, доброчесності, забезпечення рівного доступу до державної служби та прозорості.

Увагу експертів у Альтернативному звіті 2019 року з оцінки ефективності впровадження державної антикорупційної політики привернув ще той факт, що з усього масиву статистичної інформації, поданої НАЗК у звіті за результатами роботи у 2017 році, не наведено даних про результати розгляду протоколів у судах. Це виглядало досить дивно для експертів, адже саме цей показник є одним із ключових під кутом зору оцінки ефективності правозастосовної діяльності НАЗК. Експерти тоді зауважили, що причиною такої ситуації скоріше за все було небажання Агентства привертати увагу до цієї інформації, адже результати розгляду судами протоколів, складених працівниками НАЗК, явно не на їхню користь. 

Результати розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172-7 (порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) КУпАП (загалом 46 протоколів), становили лише 24%. Майже половина всіх справ (49,7%) за ст. 172-7 КУпАП була закрита. При цьому 52% таких справ закривались у зв’язку із відсутністю складу або події правопорушення і 34% — зі спливом строків накладення стягнення. З урахуванням наведеної статистики експерти зробили закономірні та невтішні висновки та констатували незадовільну протягом 2017–2018 років результативність виконання НАЗК адміністративно-юрисдикційної функції в частині забезпечення протидії адміністративним правопорушенням. При цьому, найбільш поширеним причинами називалося ігнорування НАЗК вимог щодо змісту протоколів, що тягнуло за собою необхідність повернення судами матеріалів справи НАЗК для належного оформлення, і призводило до порушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, через яке провадження у справах про адміністративні правопорушення підлягали закриттю. 

Найбільшу ж стурбованість експертів на фоні невтішної статистики під час керування кандидаткою цим структурним підрозділом НАЗК продовжували викликати випадки звинувачень посадових осіб Агентства в упередженості та переслідуваннях за вказівками ззовні при проведенні перевірок. Рекомендації експертів щодо розробки та затвердження порядку проведення перевірок із чітким визначенням прав і обов’язків посадових осіб НАЗК при проведенні перевірки, граничних строків її проведення, підстав та міри відповідальності в разі неналежного виконання обов’язків тощо, проведення належної оцінки корупційних ризиків, які можуть зумовлювати низьку ефективність діяльності НАЗК за цим напрямком, так і не було виконано.

В пояснювальній записці до законопроєкту 2019 року про «перезавантаження НАЗК», внесеного Президентом України, вказано, що необхідність розробки законопроєкту була викликана насамперед неефективною роботою Агентства. Зокрема ішлося про те, що непрофесійне та неефективне керівництво роботою НАЗК зі свого боку дискредитувало діяльність створених в Україні антикорупційних органів, про що неодноразово заявляла як громадськість, так і міжнародні організації. І для забезпечення ефективної роботи НАЗК має бути та сприйматися як інституція, незалежна від будь-якого політичного втручання як на законодавчому рівні, так і на практиці.

Перші заклики громадськості до перезавантаження НАЗК з’явились ще у березні 2017 року. Тоді декілька ГО, серед яких і Transparency International Ukraine, випустили заяву, в якій констатували очевидне використання НАЗК для вибіркового переслідування окремих декларантів та активістів. Сама тодішня керівниця НАЗК погодилась у серпні 2017 року оцінити всю роботу органу на «трійку».

Громадські активісти додатково повідомляли про гучні провали НАЗК у сфері повноважень саме Ірини Мостової. НАЗК, своєю чергою, випускало матеріал «Антиманіпулятор», де побачило нав’язування аудиторії висновку, що Агентство неефективно працює у сфері виявлення конфлікту інтересів.

Сьогодні ж адвокатське об’єднання, в якому працює кандидатка, пропонує послугу захисту клієнта від тиску з боку НАЗК у справах щодо корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. В одній із своїх публікацій кандидатка пропонує передати перевірку декларацій та моніторинг способу життя суддів органам судової влади на виконання рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року. Саме це рішення було дуже скандальним та навіть спричинило конституційну кризу. 

Наші запитання до кандидатки

1. Чи підтримує Ірина Мостова точку зору Президента Володимира Зеленського про неефективну роботу НАЗК у 2016-2019 роках і відповідно потребу «перезавантаження» Агентства? Як кандидатка оцінює роботу НАЗК за той час, коли вона там займала керівну посаду в одній з найважливіших сфер мандату органу? Чи вважає свою роботу в НАЗК у 2016-2019 роках ефективною?
2. Чи усвідомлювала кандидатка, що дії НАЗК були далекими від стандартів відкритості та доброчесності під час призначення її на посаду керівника департаменту та проведення відповідного конкурсу? Чи визнає вона порушення нею низки принципів державної служби? Чи вважає Мостова себе взірцем доброчесності?
3. Чи відомо кандидатці про скандали, політичне втручання та корупційні практики у тогочасному Агентстві? Якщо так, то як кандидатка на них реагувала? Чому кандидатка не припиняла свою роботу в НАЗК після них, а завершила свою роботу тільки із «перезавантаженням» органу? Чи вважає етичним, якщо новим Головою НАЗК стане посадовець, який працював у НАЗК до «перезавантаження»?
4. Чи має або мала Мостова зв’язки з політиками чи представниками влади?
5. Як кандидатка оцінює рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року? Чи погоджується з висновками Венеційської комісії щодо цього рішення?
6. Наскільки активно кандидатка здійснювала свою адвокатську діяльність, адже її доходи склали, відповідно до декларації за минулий рік, заробітну плату в 65 тис. грн та дивіденди у 80 тис. грн?
7. Чи бачить Мостова конфлікт інтересів, якщо вона стане Головою НАЗК, оскільки вже представляла клієнтів у судових спорах з Агентством? Чи не вбачає вона ризиків, якщо буде призначена на посаду, а її колеги продовжать діяльність в адвокатському об’єднанні і будуть захищати клієнтів від тиску НАЗК?

Віталій Нікулін

Освіта: Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут.

Посада: Представник Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи.

Трудова діяльність

До призначення на посаду представника Уповноваженого з прав людини в місцях несвободи Віталій Нікулін тривалий час працював у Харківській міській раді, зокрема начальником відділу реклами. Захистив дисертацію на тему «Адміністративно-правове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування з питань реклами». 

Наші запитання до кандидата

1. У своїй декларації за 2022 рік Віталій Нікулін вказує фактичним місцем проживання місто Київ. Це узгоджується із тим, що станом на 2022 рік він обіймав посаду директора Департаменту моніторингу додержання інформаційних прав у Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який розташовується в столиці. Також в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат вказав допомогу на проживання ВПО розміром 35 тис. грн. Таким чином можна зробити висновок, що кандидату довелось переїхати до Києва. Проте у декларації в розділі 3 «Обʼєкти нерухомості» не задекларовано жодного житла у Києві: ані власного, ані орендованого, ані в користуванні. Як кандидат може це пояснити?
2. У своїй декларації за 2022 рік в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» Віталій Нікулін вказав дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 350 тис. грн. Також 25 жовтня 2022 року він подав декларацію про суттєві зміни в майновому стані, де вказав цей же дохід. У декларації за 2022 рік вказаний правочин купівлі-продажу (міни), предметом якого став транспортний засіб. Аналізуючи декларації, можна прийти до висновку, що об’єктом правочину була автівка Volkswagen Touran 2012 року випуску вартістю 195 тис. грн. Чи підтверджує кандидат це? Якщо так, яким чином йому вдалося продати її майже вдвічі дорожче? Оскільки це був договір міни, то чи отримав щось на заміну, крім грошей?
3. Кандидат є власником квартири у м. Чистякове (Торез) Донецької області. З 2014 року ця територія є тимчасово окупованою. Чи відвідував Нікулін це місто або інші ТОТ після 2014 року?
4. Як саме, на думку кандидата, слід скоригувати продовження реалізації «позитивних напрацювань команди НАЗК», як кандидат зазначив в мотиваційному листі з урахуванням зауважень і пропозицій Європейської комісії, Ради Європи, практики Європейського суду з прав людини тощо?

Олександр Новицький

Освіта: у 2008 році закінчив Приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет» та отримав кваліфікацію фахівця з міжнародних відносин. У 2012 році закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кваліфікація – політолог-міжнародник, перекладач з англійської мови, молодший науковий співробітник з міжнародних відносин за спеціальністю «Міжнародні відносини». 

Посада: Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України з червня 2023 року.

Трудова діяльність

Починав шлях державного службовця у Київській обласній державній адміністрації (2013), Державній реєстраційній службі України (2014-2015), підрозділах Головного територіального управління юстиції у Київській області (2015-2017). 

Має досвід роботи в НАЗК у 2017-2021 роках.

З червня 2021 по жовтень 2022 року — головний спеціаліст відділу впровадження електронних систем та сервісів Департаменту сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). З жовтня 2022 по червень 2023 року — директор Департаменту сервісних послуг цього органу.

7 березня 2023 року на засіданні Уряду було прийнято рішення про призначення Олександра Новицького т.в.о. Голови ДІАМ, а з червня 2023 року — Головою цієї інституції. 

Запитання до кандидата (майнова частина)

1. За даними декларації, дружина кандидата Мельник Олександра Вікторівна отримувала заробітну плату за основним місцем роботи у 2021 та 2022 році з ДІАМ. При цьому сам кандидат з 2021 працював у ДІАМ, а з жовтня 2022 року був директором Департаменту сервісних послуг у ДІАМ. Чи не працювала дружина у підпорядкуванні чоловіка? Чи не було сприяння з боку Новицького у працевлаштуванні дружини? Чи не було у цій ситуації конфлікту інтересів?
2. Чому кандидат не подав декларацію за 2021 та 2022 роки раніше за власною ініціативою? Як кандидат ставиться до інституту декларування, як планує його розвивати, якщо стане Головою НАЗК? Як кандидат ставиться до законодавчого «перезавантаження» НАЗК у 2019 році? Чи вважає свою роботу в НАЗК та загалом роботу Агентства у 2017-2019 роках ефективною? Чи відомо кандидату про скандали та корупційні практики у тогочасному Агентстві? Якщо так, то як Новицький на них реагував? Чому кандидат не припиняв свою роботу в НАЗК після них? Чи вважає етичним, якщо новим Головою НАЗК стане посадовець, який працював у НАЗК до «перезавантаження»? 
3. Згідно з даними декларації, у 2012 році кандидат разом з родичками Новицькою Тетяною Євгеніївною та Новицькою Ольгою Валеріївною набув у спільну власність квартиру в Сімферополі, але її вартість не вказана. Так само не вказана в деклараціях за 2016-2020 роки вартість рухомого майна: автомобіль легковий PEUGEOT 207 2007 року випуску, набутий 11 жовтня 2014 року (власниця — дружина кандидата), автомобіль легковий VOLKSWAGEN TRANSPORTER, набутий 2 липня 2013 року (власник — тесть кандидата). Чому вартість цього майна невідома? Чи відвідував Новицький тимчасово окуповані території після 2014 року? Чи є у нього російське громадянство?
4. За даними декларації, у 2021 році дружина кандидата придбала легковий автомобіль FORD ESCAPE 2015 року випуску лише за 148 295 грн. Яким чином їй вдалось придбати автомобіль за таку скромну ціну?
5. За даними декларацій, у 2017 році родина дружини кандидата та вона сама набули земельні ділянки, вартість яких невідома: земельна ділянка від 13 жовтня 2017 року, площею 0.23 м2 (дружина), земельна ділянка від 13 жовтня 2017 року, площею 3,84 м2 (тесть), земельна ділянка від 13 жовтня 2017 року, площею 0,25 м2 (теща), земельна ділянка від 13 жовтня 2017 року, площею 0.12 м2 (дружина). Які були підстави набуття цього майна, і чому його вартість невідома? 
6. За декларацією, у 2018 році дружина кандидата набула у власність житловий будинок вартістю 1,486 млн грн. При цьому є розбіжність: як об’єкт нерухомого майна в декларації за 2018 рік зазначалась дата набуття 31 грудня 2018 року, вартість 1 486 498 грн. А у декларації за 2019 рік — дата набуття 11 травня 2018 року, вартість 1 486 000 грн. Якими були підстави набуття майна, як визначено його вартість? Чим викликані розбіжності у визначенні вартості в різні роки?
7. Також є питання щодо декларування житлового будинку площею 291,5 м2 у с. Гнідин (власниця — теща кандидата): в декларації за 2016 рік він вказаний як об’єкт незавершеного будівництва, а в декларації за 2017 рік декларується в об’єктах нерухомості, але вартість невідома і дата набуття зазначена 29 січня 2002 року. Чим викликана розбіжність?

Відносини з законом 

Дії або бездіяльність безпосередньо самого кандидата не оскаржувались, але з березня 2023 року на порталі «Судова влада» міститься інформація про низку справ, у яких оскаржуються рішення, дії або бездіяльність ДІАМ, керівником якої є Новицький.

У відкритих джерелах виявлено інформацію від 30 листопада 2023 року про можливі корупційні дії, пов’язані із введенням в експлуатацію недобудованого ЖК Avalon Prime. В матеріалі фігурують імена Новицького, заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталії Козловської та її помічниці Ольги Данчук. Матеріал містить посилання на пост Віктора Глеба про можливу причетність кандидата до корупційних дій. 

Наші запитання до кандидата (щодо звіту Рахункової палати)

1. Згідно зі звітом Рахункової палати за 2021–І півріччя 2023 року, при затвердженій граничній чисельності працівників 660 штатних одиниць частка вакантних посад в ДІАМ становила у середньому майже 60%. Утворена у результаті цього економія фонду оплати праці дала змогу спрямувати вільні кошти на встановлення працівникам надвисоких розмірів заохочувальних виплат — 600–1490% посадового окладу, для окремих головних спеціалістів — 600%, що призводило до значних диспропорцій у винагороді. Ці премії не відповідали внеску працівників у загальні результати роботи, на що витрачено, за розрахунками, 319,3 млн грн, тобто майже 45% усіх витрат державного бюджету на утримання ДІАМ.
   Як кандидат може прокоментувати таке твердження? Чи усунуто на сьогодні таку практику під керівництвом кандидата в ДІАМ? Чи вважає кандидат, що такі надбавки сприяють запобіганню корупції або були інші підстави для такого рішення? Чи відомо йому про подібну практику економії фонду оплати праці у НАЗК? Чи планує Новицький застосовувати такі надбавки в НАЗК? За якими критеріями розподілялись надбавки, враховуючи, що протягом 2021, 2022 та І півріччя 2023 року ДІАМ провело лише 112 перевірок?
2. Згідно зі звітом Рахункової палати, формування Громадської ради ДІАМ, розпочате ще у IV кварталі 2022 року, на момент аудиту не було завершено. Чи сформовано таку раду станом на сьогодні?  Якщо ні, які заходи вживає ДІАМ та кандидат як керівник для формування цієї ради? Як ставиться кандидат до інституту громадських рад і яку політику проводить у цьому питанні? Як це співвідноситься із твердженням Новицького в інтерв’ю щодо відкритості до діалогу? Як кандидат може оцінити роботу Громадської ради при НАЗК? Які кроки кандидат може запропонувати для покращення співпраці НАЗК з нею?
3. Згідно зі звітом Рахункової палати, позапланові заходи, в тому числі ініційовані громадянами, проводилися не в усіх випадках. Лише за 4,2% звернень щодо можливих правопорушень у сфері містобудування за період, що підлягав аудиту, проведено заходи державного архітектурно-будівельного контролю. Як кандидат може прокоментувати цей показник? Чи зростає цей показник у період його керування ДІАМ? За якими критеріями ДІАМ визначає обґрунтованість звернень? Як кандидат планує працювати з повідомленнями зовнішніх акторів про можливі порушення антикорупційного законодавства на посаді Голови НАЗК? Які проблеми у цьому процесі у НАЗК кандидат пропонує вирішити і як саме?
4. Згідно зі звітом Рахункової палати, у ДІАМ ідентифіковано низку проблем щодо кадрового забезпечення. Рівень кваліфікації та підготовки персоналу ДІАМ, у тому числі державних інспекторів будівельного контролю та нагляду, не відповідав сучасним стандартам безпеки та практикам у будівництві. На посади у профільних структурних підрозділах часто призначалися фахівці без необхідної вищої спеціальної освіти та відповідного досвіду роботи. Чи відомо про таку проблему кандидату як керівнику ДІАМ, і які заходи він вживав, щоб усунути цю проблему?

Висвітлення  роботи ДІАМ у 2023 році у відкритих джерелах: скандальні кейси

У ЗМІ та соціальних мережах є офіційно не підтверджена інформація про ймовірні дії та рішення ДІАМ у 2023 році, які викликали у деяких громадян сумніви у їх правомірності та доброчесності — у постах та матеріалах згадувались ЖК «Avalon Prime», ЖК «4U», «О2 Residence», будівництво СБУ у Голосіївському лісі тощо. Ці обставини потребують уточнення та перевірки достовірності викладених фактів.

1. Потенційно негативний кейс — Будівництво СБУ в Голосіївському лісі в м. Києві

У публікації видання «Дзеркало тижня» від 5 листопада 2023 року із посиланням на Георгія Могильного журналісти повідомили, що у Голосіївському лісі відновлюється будівництво будинків, на більше ніж 300 квартир у яких претендує Служба безпеки України.

Раніше у 2016 році видання “Дзеркало тижня” публікувало матеріал про ризики й ознаки протиправності, «корупційну складову» цього будівництва.

2. Потенційно негативний кейс — ймовірно, не зафіксовано суттєві порушення у відмові в видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію «О2 Residence» 

12 вересня 2023 року у медіа Сергій Задворний оприлюднив матеріал «Як прокурори приховують злочини друзів Президента!», За листом прокуратури, наведеним у матеріалі діяча, існував ризик видачі ДІАМ дозволу, попри інші суттєві порушення. Автор зазначає, що роками про це будівництво неодноразово згадували в медіа, воно було об’єктом розслідувань ЗМІ та правоохоронних органів.

• Bihus.info — «Орбіта Вавриша-Богдана забудовує майже 30 гектарів “рекреаційної” землі МВС»
• Цензор.Нет — «Компания Богдана и Вавриша застраивает 30 гектаров “рекреационной” земли МВД».
• Цензор.Нет — «Богдан “зробив разом” Зеленського у відповідь на обшуки ДБР у його партнера Вавриша»
• Наші гроші — «Вавриш з водієм Богдана по схемі “микитасів” забудовують рекреаційну зону МВС». 

3. Потенційно негативний кейс: ймовірне сприяння ДІАМ у легалізації будівництва ЖК «4U»

27 жовтня 2023 року на порталі «Київвлада» було оприлюднено матеріал авторства Івана Куліка «За допомогою КМДА та ДІАМ: Нацполіція розслідує порушення при будівництві столичного ЖК “4U”».

4. Очікування дій від ДІАМ щодо виправлення ситуацій попередників

За інформацією, розміщеною в матеріалі Івана Правдіна «Конкурс для наївних ідіотів від НАБУ. Уряд призначив директора НАБУ»  від 6 березня 2023 року зазначено: «У жовтні 2021 року ДІАМ продовжила дивувати співтовариство, коли раптово фактично узаконила будівництво скандального столичного ЖК 50Avenue на проспекті Перемоги, 50а».

В іншому матеріалі авторів Віктора Бондаря, Ярослава Фалька «Таємниця зеленого паркана: винних нема, є потерпілі!» на сайті «Голос України» від 16 березня 2023 року уточнювалось, зокрема, таке: «Відомо, що ДІАМ обіцяла провести перевірку законності будівництва на проспекті Перемоги, 50-а. З нетерпінням чекатимемо на результат». 

Там само зазначено: «Замовник будівельних робіт — компанія «Ексон Прем’єр Шулявська», яка у 2019-му почала зводити ЖК фактично на території скверу «Слава танкістам», що поряд зі станцією метро «Шулявська», без відповідних дозволів. Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляцію департаменту містобудування та архітектури КМДА, заборонивши будь-яке будівництво на проспекті Перемоги, 50-а біля станції метро «Шулявська». Проект передбачав будівництво двох веж, найвища з яких досягала б 51 поверху». 

Наші запитання до кандидата (частина щодо кейсів діяльності ДІАМ)

1. Що відомо кандидату про багатоквартирний будинок по  вул. Кастелівці – вул. Академіка Сахарова у Львові (ЖК «Avalon Prime»)? Чи було його прийнято в експлуатацію, і чи був він добудований на момент прийняття? Чи контактував коли-небудь кандидат з Ольгою Данчук, помічницею заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Наталії Козловської, щодо питань, пов’язаних з цим об’єктом?
2. Як Новицький може прокоментувати думки деяких авторів про те, що ДІАМ видала дозвіл на проєктну документацію щодо будівництва у Голосіївському лісі (на вул. Потєхіна, 9)? Чи немає порушень законодавства на цьому об’єкті і які саме рішення приймала ДІАМ щодо цього об’єкта протягом 2023 року? Чи приймались протилежні рішення щодо цього об’єкта протягом листопада 2023 року?
3. Чи дійсно ДІАМ 18 серпня 2023 року видала сертифікат про прийняття в експлуатацію першого будинку ЖК «4U» (вул. Академіка Булаховського, 2, житловий масив Новобіличі) в місті Києві? Чи не вбачала ДІАМ у цьому будівництві порушень, на кшталт неврахування функціонального призначення земельної ділянки? Чи відомо кандидату про кримінальні провадження, які стосуються можливого привласнення майна Інституту технічної теплофізики Національної академії наук (НАН) України на цьому будівництві?
4. Як Новицький може прокоментувати думки деяких авторів про те, що  ДІАМ практикує не включати у відмови у видачі сертифіката готовності об’єкта істотні недоліки (лише ті, що можна виправити)? Чи не було такої ситуації із відмовою у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію «О2 Residence»? Чи не вбачає кандидат у будівництві цього об’єкта порушення цільового призначення земельних ділянок, невідповідність виданих забудовнику МУО містобудівному законодавству?
5. Чи планує ДІАМ провести перевірку законності будівництва на пр-ті Перемоги, 50-а (ЖК «50Avenue»), яке, за думкою деяких журналістів, здійснювала компанія «Ексон Прем’єр Шулявська» на території скверу «Слава танкістам»?
6. Чи була під час призначення Новицького на посаду Голови ДІАМ підтримка політиків, політичних сил або представників влади, які впливали на прийняття цього рішення? Як кандидат отримав цю посаду?

Роман Норець

Освіта: у 2002 році отримав диплом спеціаліста Національної академії Служби безпеки України за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста зі знанням англійської мови.

Посада: працює в Службі безпеки України.

Трудова діяльність

З червня 2002 року по січень 2020 року працював у СБУ на оперативних та керівних посадах. З січня 2020-го по серпень 2023 року був керівником відділу та управління внутрішнього контролю НАЗК. З серпня 2023 року повернувся до Служби безпеки України.

Видання «Дзеркало тижня» згадує «шокуючий випадок, якому надала розголосу в соціальних мережах донька начальника Управління внутрішнього контролю НАЗК».

Наші запитання до кандидата

1. Як кандидат може прокоментувати вищезгадану публікацію видання «Дзеркало тижня», та відповідну ситуацію, яка отримала розголос у соціальних мережах? Якими є стосунки Романа Норця з членами його сімʼї, в тому числі колишніми, зважаючи на судові рішення, винесені щодо кандидата? Якою була причина того, що кандидат перестав працювати у НАЗК? Чи звертала увагу СБУ на публікацію видання «Дзеркало тижня» та відповідну ситуацію, яка отримала розголос у соціальних мережах, перед прийомом на роботу кандидата у серпні 2023 року?
2. Чи надавали працівники структурного підрозділу, який кандидат очолював у НАЗК, формальні або неформальні вказівки працівникам інших структурних підрозділів щодо їхньої безпосередньої діяльності як уповноважених осіб НАЗК?
3. Чи ознайомлювався Норець із висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки? Чи згоден з ними? Якщо не згоден, то з чим саме? Чи варто, наприклад, застосовувати для перевірки декларації Голови НАЗК додаткові запобіжники та механізми у загальній процедурі? Якщо так і вони достатні, що кандидат зробив для їхнього встановлення?
4. Як кандидату вдавалось розділяти функції внутрішнього контролю у своєму структурному підрозділі та функції із запобігання корупції, які за своєю природою мають більшу консультативну складову, ніж контролюючу? Чи не вбачав Норець суперечностей в такому обʼєднанні функцій його структурного підрозділу? Чи дозволяв, на думку кандидата, профільний Закон «Про запобігання корупції» таке поєднання?
5. Чи зберігав кандидат персональні звʼязки з представниками СБУ під час роботи в НАЗК? Чи не бачив конфлікту інтересів у тому, що його структурний підрозділ займався перевіркою декларацій представників СБУ, в тому числі у закритому режимі? Чи дозволяв таку перевірку саме структурним підрозділом Норця Закон «Про запобігання корупції»?
6. Які механізми були у громадянського суспільства, міжнародних партнерів, незалежних аудиторів, аби проконтролювати прозорість, об’єктивність та належність роботи очолюваного кандидатом структурного підрозділу при перевірках декларацій представників СБУ, НАБУ тощо? Чи сприяв кандидат реалізації таких механізмів на практиці? Чи потрібні взагалі такі механізми, на думку кандидата? Чи були знайдені під час перевірок порушення вимог антикорупційного законодавства колишнього очільника СБУ та колишнього очільника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ?

Віктор Павлущик

Освіта: у 2008 році отримав диплом спеціаліста Національної академії Служби безпеки України, спеціальність «Правознавство», кваліфікація юрист зі знанням англійської мови. У 2014 році отримав диплом спеціаліста Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «Міжнародний бізнес», кваліфікація економіст-міжнародник.

Посада: старший детектив — керівник відділу детективів Національного антикорупційного бюро України.

Трудова діяльність

Після завершення Національної академії СБУ у 2008 – 2015 роках проходив військову службу в органах Служби безпеки України на оперативних посадах та  посадах керівного складу.

З 2015 працює у Національному антикорупційному бюро України, наразі на посаді старшого детектива — керівника відділу детективів НАБУ.

У 2023 році брав участь у конкурсі на директора НАБУ. Під час співбесіди на директора НАБУ у комісії були питання щодо нерухомості його батьків. Багато запитань у комісії виникло щодо особи, з якою кандидат спільно проживає, її родичів та набуте ними майно, а також було питання про поїздку матері співмешканки до росії у 2020 році. 

Восени 2023 також подавав документи для участі у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Наші запитання до кандидата

1. У ЄДРСР є постанова 2019 року про визнання кандидата винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тоді Павлущик не з’явився на судове засідання. Чому він це не зробив? Чи не було йому важливо захистити свої права та інтереси перед судом? 
2. На співбесіді на керівника НАБУ кандидата запитували про адміністративні правопорушення, а також чи слідував він політиці звітування про такі випадки. Павлущик відповів, що щодо адміністративного правопорушення, яке трапилось у 2019 році, так. А щодо адміністративного правопорушення, вчиненого у 2023 році, він не пам’ятає. Тож цікаво, чи звітував кандидат про випадок адміністративного правопорушення у 2023?
3. Кандидат звертався до суду із заявою про роз’яснення судового рішення, але суд відмовив у роз’ясненні. Чи був згодний Павлущик із таким рішенням, якщо ні, то чому не подав апеляційну скаргу? Чому до ЄРДР одразу не були внесені відомості про кримінальне правопорушення за колективним повідомленням від 27 червня 2019 року за № 7389 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 382, ч. 2 ст. 364, ст. 396 КК України?
4. Мати Тетяни Водоп’янової, з якою кандидат спільно проживає, виїжджала у 2020 році до росії. Питання про цілі цієї поїздки кандидату вже ставили на співбесіді на директора НАБУ — тоді він не відповів, вказавши, що вперше про це чує та не володіє такою інформацією. Чи вдалося зараз з’ясувати мету такого виїзду?
5. Ким Павлущику доводиться Марголич Любов Іванівна, у квартирі якої в декларації зазначено його місце реєстрації?
6. Торік Павлущик уже брав участь у конкурсі на директора НАБУ, а також подавав документи для участі в конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя. На думку кандидата, чому його кандидатуру не обрали на попередніх конкурсах? Чому він вирішив брати участь в цьому конкурсі на посаду очільника превентивного органу після участі у попередніх?
7. У декларації кандидата за 2022 рік відсутні дані у розділі про грошові активи, а у декларації за 2023 рік тільки готівкових заощаджень близько $19 тис. та понад 100 тис. грн у декларанта та його співмешканки. Чи ці активи були накопичені за 2023 рік, чи у декларації за 2022 рік була допущена помилка?

Сергій Подгорець

Освіта: у 2008 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Посада: прокурор САП.

Трудова діяльність

Підтримує публічне обвинувачення у гучних справах щодо ексдиректора аеропорту Бориспіль, а також про неправомірне надання стабілізаційного кредиту ВіЕйБі Банку. У 2022 році на Подгорця накладено догану за те, що пропустив строк оскарження виправдувального вироку ВАКС. 

Також Подгорець є керівником Благодійного фонду «Обʼєднані серця людей». 

Має дружину-адвокатку. 

Наші запитання до кандидата

1. Чим займається БФ «Обʼєднані серця людей», і як кандидату вдається поєднувати прокурорську роботу та роботу у фонді?
2. У публікації «Декриміналізація незаконного збагачення: політика чи верховенство права?» Подгорець використовує термін «декриміналізація» замість «визнання неконституційним». Чи розрізняє кандидат ці поняття?
3. Кандидата притягнули до дисциплінарної відповідальності за те, що він пропустив строк оскарження виправдувального вироку ВАКС. На запитання КДКП щодо цього Подгорець повідомив, що був незгодним із позицією керівництва САП та старшого групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні щодо необхідності оскарження ухваленого вироку, оскільки вважав його обґрунтованим та законним. Якщо ж кандидат вважав вирок ВАКС, яким виправдано ексчиновницю Волинської ОДА, законним, чому він готував та подавав апеляційну скаргу?
4. Цивільна дружина кандидата Часова Тетяна Олександрівна у червні 2022 року придбала спільно з Коваленком Олександром Олександровичем земельну ділянку 1500 кв. м у Закарпатській області за 124 213 грн., а також недобудований будинок площею 92,3 кв. м. Через поширеність прізвища Коваленка О.О. детальної інформації про нього зʼясувати не вдалося. Тож цікаво уточнити в кандидата обставини придбання його цивільною дружиною земельної ділянки та будинку в Закарпатській області. У 2023 році, з декларації Подгорця можна зробити висновок, що цей будинок здано в експлуатацію, а дружина кандидата стала власницею 100% прав на нього. За яких обставин це відбулось?

Володимир Подорожко 

Освіта: вища, закінчив факультет податкової міліції Національного університету Державної податкової служби України, за спеціальністю «Правоохоронна діяльність», а також закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

Посада: Керуючий справами виконавчого апарату Запорізької обласної ради.

Трудова діяльність та майно

З 2016 року обіймає посаду керуючого справами виконавчого апарату Запорізької обласної ради. За повідомленням видання Українські новини», кандидат був повʼязаний із нині забороненою в Україні проросійською політичною силою «Опозиційний блок». Був помічником на громадських засадах народного депутата VIII скликання (2014-2019 роки) Ігоря Шурми.

Також протягом 2019-2020 років кандидат був депутатом Тернуватської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області. У 2020 році балотувався на виборах кандидатом у депутати Запорізької обласної ради від політичної партії «Порядок».

У своїй декларації за 2022 рік задекларував квартиру 73 кв. м у Запоріжжі, а також автомобіль 2017 року випуску. Зарплата Подорожка за 2022 рік становила 826 610 грн, також зберігає 587 тис. грн готівкових коштів. Дружина кандидата отримує виплати допомоги на проживання ВПО від Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради.

Кандидат не підтримав заборону УПЦ МП – надав письмові зауваження до проєкту рішення Запорізької облради про заборону проросійської церкви, чим заблокував процес його швидкого розгляду та прийняття. Згодом УПЦ МП публічно подякувала і висловила підтримку кандидатові. У травні 2023 року кандидата виключили зі складу Координаційної ради та позбавили повноважень, зокрема права вести ділове листування від імені Запорізької обласної ради, ставити свій підпис на офіційних  бланках тощо.

Також з повідомлень у ЗМІ було виявлено, що Подорожко фігурує у кримінальній справі щодо закупівлі генератора запорізькій школі за завищеною втричі ціною.

Наші запитання до кандидата

1. Чи дійсно Подорожко був призначений на посаду за рекомендацією забороненої наразі проросійської партії «Опозиційний блок»? Якщо так, то як може це пояснити і чи підтримує зв’язок (формальний або неформальний) із особами, повʼязаними з партією зараз?
2. Який у кандидата зв’язок із УПЦ МП? 
3. Як Подорожко може пояснити свою участь у справі щодо закупівлі генератора для запорізької школи?
4. Яке ставлення кандидата до подій навколо колишнього голови Запорізької обласної державної адміністрації Костянтина Бриля?

Роман Романюк

Освіта: має дві вищі освіти — закінчив Луцький державний технічний університет за спеціальністю «Фінанси», а також Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки за спеціальністю «Право».

Посада: Керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, доцент кафедри «Управління персоналом, економіки праці та публічного управління» Північноукраїнського інституту ім. Героїв Крут МАУП, ст. викладач кафедри «Економіки і торгівлі» Волинського національного університету ім. Лесі Українки, кандидат економічних наук.

З вересня 2023 року здобуває освіту в Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «Публічне управління та адміністрування».

Трудова діяльність та майно

До того, як став Керівником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Романюк 5 років був директором Волинського обласного центру зайнятості.

Протягом 2010-2018 років був членом кількох партій – «За Україну!», «Фронт Змін» та «Блок Петра Порошенка «Солідарність».

У 2010-2015 роках Романюк був депутатом Луцької міської ради VI скликання від політичної партії «За Україну!». У 2015-2017 роки – членом виконавчого комітету Луцької міської ради, а 2014-2016 роки – членом громадської ради при голові Волинської ОДА.

На місцевих виборах 2015 року балотувався за списками «Солідарності» до Луцької міської ради, однак не набрав достатньої кількості голосів. Пізніше, у 2020 році балотувався до Волинської обласної ради від партії «Слуга Народу», але без успіху.

За 2022 рік кандидат задекларував квартиру в Луцьку площею 129 кв. м, 7 земельних ділянок, якими володіє дружина, та 2 автомобілі. Квартиру в Києві орендує. За 2022 рік Романюк отримав сумарно 1,4 млн грн заробітної плати. Готівкою зберігає ＄30 тис., 300 тис. грн та €10 тис.

Наші запитання до кандидата

1. Яким є джерело походження задекларованих готівкових коштів?
2. Які джерела походження коштів дружини Романюка для набуття у власність 7 земельних ділянок? Чи не сприяла професійна діяльність кандидата у міській раді отриманню земельних ділянок дружиною?
3. Чи підтримує зв’язок з кимось із представників політичних партій, членом яких кандидат був?

Олександр Скомаров

Освіта: з 2005 по 2008 роки навчався у Луганському державному університеті внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, отримавши диплом бакалавра з відзнакою за напрямом підготовки «Право». З 2008 по 2010 роки навчався в Національній академії прокуратури України, по закінченні якої отримав диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Правознавство».

Посада: Заступник Керівника Головного підрозділу детективів — Керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ.

Трудова діяльність та майно

У 2010 році Скомаров розпочав свою роботу в органах прокуратури Луганської області як стажист та згодом помічник прокурора. 2012-го обіймає посаду прокурора на Луганщині. На початку 2015 року вступає до аспірантури Національної академії прокуратури України, є кандидатом наук. На наступний рік проходить конкурсний відбір на посаду детектива НАБУ. Обіймає посаду старшого детектива, згодом керівника відділу детективів, згодом заступника керівника підрозділу детективів та з 2021 року заступника керівника Головного підрозділу детективів.

Є детективом НАБУ в низці резонансних справ, зокрема у справі Розенблата, ПриватБанку, нардепа Гунька тощо. Скомаров давав коментар щодо розслідування у справі про розкрадання та заволодінні майном і коштами ПАТ «Укрнафта» на суму понад 13,3 млрд грн, щодо заволодіння коштами держпідприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» на суму понад 450 млн грн, щодо справи розкрадання газу на 2,1 млрд грн, щодо механізму незаконного заволодіння активами – коштами місцевого бюджету та землею територіальної громади міста Одеси, що спричинило 689 млн збитків, розслідування фактів корупції на державних підприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України. Також у циклі матеріалів «Секрети НАБУ» давав інтерв’ю щодо розслідування справи Приватбанку (про виведення з нього коштів перед націоналізацією). 

Скомаров є кандидатом юридичних наук, подавався на низку конкурсів, зокрема директора НАБУ та керівника САП. Йому заявлялися відводи через недопуск помічника адвоката до ознайомлення з матеріалами справи за згодою та разом з адвокатом і підозрюваним.

У жовтні 2022 року дружина Скомарова придбала другий автомобіль за 400 тис. грн, тоді як в середньому автівка Outlander коштує 500 тис. грн і вище.

У 2018 році купив новий Ford Fusion із задекларованою вартістю в 121 338 грн, що за офіційним курсом НБУ становить $4315. За даними популярного американського ресурсу з продажу автомобілів, вартість подібної машини на сьогодні становить приблизно $17 тис. 

Наші запитання до кандидата

1. Чи відвідував Скомаров тимчасово окуповані території? Чи зберігає свій звʼязок з нерухомістю в Луганській області?
2. Чому вартість автомобілів, вказаних у деклараціях, нижча за ринкову?
3. У ситуації з недопуском помічника адвоката до ознайомлення з матеріалами справи, чи може Скомаров пояснити, чому це сталося?
4. Чи перетинається його професійна діяльність з професійною діяльністю його дружини? Чи правда, що до 2021 року дружина Скомарова працювала в ТОВ «Плюс ТБ», власником якого є бізнес-партнер Коломойського Тимур Міндіч, тоді як сам кандидат брав участь у розслідуванні справи Привату?
5. Чому після участі в конкурсах на очільників САП та НАБУ Скомаров вирішив іти на посаду керівника превентивного органу?
6. Чи має кандидат зараз зв’язки з політиками чи представниками влади?

Олександр Стародубцев 

Освіта: у 2002 році отримав диплом спеціаліста НТУ Харківський Політехнічний Інститут за спеціальністю «Фінансовий менеджмент», у 2006 – 2007 роках навчався в Києво-Могилянській бізнес-школі. У 2017 – 2018 роках був запрошеним стипендіатом університету Стенфорда, Каліфорнія. 

Посада: заступник керівника апарату Національного агентства з питань запобігання корупції.

Трудова діяльність 

До 2015 року Стародубцев працював у приватному секторі. 

З квітня 2015-го по серпень 2017 року працював директором департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку й торгівлі України. Був долучений до створення системи закупівель Prozorro.

З вересня 2017-го по червень 2018 навчався в університеті Стенфорда (Каліфорнія), був запрошеним стипендіатом. Олександр Стародубцев був одним з перших учасників програми «Ukrainian Emerging Leaders Program» Стенфордського Університету (США). 

З листопада 2019 по березень 2020-го очолював Національне агентство з питань державної служби. 

З 12 травня 2020 року Стародубцев призначений на посаду заступника Голови НАЗК, з травня 2022 року — заступник керівника апарату НАЗК, де відповідає за координацію HR-напряму, цифрову трансформацію, просвітницьку роботу.

Співзасновник громадянської платформи «Нова Країна» та освітньої ініціативи «Відкритий університет Майдану».

Наші запитання до кандидата

1. Що Стародубцев робив заради вирішення питання значної плинності кадрів та незаповнених вакансій у НАЗК? Як планує вирішувати це у майбутньому?
2. Чи вважає кандидат, що на посади заступників Голови НАЗК варто запровадити відкритий конкурс? Чи всі ідеї кандидата за час його роботи у НАЗК знаходили відгук у їх виконавців та були реалізовані?
3. Як Стародубцев ставиться до того, що він тривалий час під час повномасштабної війни працює заступником керівника чиновника, який був членом Партії регіонів та працював на керівній посаді у Міністерстві сім’ї, молоді та спорту України, Державній службі молоді та спорту України, Міністерстві молоді та спорту України протягом всього періоду режиму Януковича? Чи відомо кандидату про якісь тогочасні скандали навколо цих державних відомств? Чи етично такому посадовцю, який балотувався у народні депутати по списку Партії регіонів на виборах 2006 року, залишатись у НАЗК на одній з топпосад під новим керівництвом? 
4. Що Стародубцев зробив за останні майже 4 роки роботи в НАЗК для вирішення окресленої ним в мотиваційному листі проблеми «недостатньої взаємодії НАЗК зі стейкхолдерами задля поступу в усіх напрямках/вимірах, в першу чергу із громадянським суспільством»?
5. Чи ознайомлювався кандидат з висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки? Чи згоден з ними? Чи відомо Стародубцеву як заступнику керівника апарату про будь-які кроки НАЗК з розробки Плану реалізацій рекомендацій цього аудиту, особливо з розділу 9 щодо управління та організаційної спроможності Агентства — сфери, у якій Комісія з оцінювання виявила найбільший рівень невиконання критеріїв оцінювання (48%)?
6. Чи підтримує Стародубцев новий санкційний напрямок роботи Агентства попри те, що він не передбачений у профільному законі? Чи вважає його відповідним завданню і меті НАЗК?
7. У мотиваційному листі кандидат згадує про необхідну автоматизацію процесів в НАЗК. Чи підтримує Стародубцев автоматизацію проведення повних перевірок, яка нещодавно була запроваджена Агентством попри висновки, викладені у звіті за результатами першого незалежного аудиту НАЗК?
8. Як саме Індекс сприйняття корупції може служити одним з основних вимірювальників успіху у вирішенні викликів в антикорупційній сфері? Чи знайомий кандидат з методологією Індексу сприйняття корупції? (запитання за тезою з  мотиваційного листа)
9. Чи відомо Стародубцеву про негативні оцінки від стейкхолдерів щодо його головування в Національному агентстві з питань державної служби? В яких стосунках кандидат з чинним керівництвом НАДС після свого звільнення? Чи відомо йому про причину свого звільнення з посади Голови НАДС? Чому кандидат втратив посаду заступника Голови НАЗК? Чи відомо йому про негативні оцінки від стейкхолдерів щодо його роботи в НАЗК, реалізації презентованих планів діяльності тощо?
10. З 2016 року дружина кандидата Олена Стародубцева працює у ДП «Прозорро», яким опікується Міністерство економіки. Там же в цей період працював і кандидат — на посаді директора департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Чи не було у цьому конфлікту інтересів?
11. У декларації за 2023 рік кандидат вказує, що донька з січня 2023 проживає в кімнаті в Нідерландах. На якій підставі вона там проживає (оренда/ безоплатне проживання)?

Сергій Степанян 

Освіта: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого

Посада: т.в.о. директора департаменту з питань виявлення та запобігання корупції Міністерства оборони України 

Трудова діяльність

З 1999 року працював в органах прокуратури на Сумщині на різних посадах. Остання займана посада — прокурор САП ОГП. У зв’язку з мобілізацією до ЗСУ звільнений від виконання службових обов’язків прокурора, з 24 лютого 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та є учасником бойових дій. 

У березні 2023 року був призначений на посаду заступника директора начальника відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства новоствореного Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України. Відтоді почав тимчасово виконувати обов’язки директора Департаменту, що робить і дотепер.

З початком роботи в Міноборони комунікував з медіа щодо скандальних закупівель. Брав участь у просвітницьких заходах для студентів.

Наші запитання до кандидата

1. Після призначення на посаду в Міноборони 15 березня 2023 року кандидат сказав, що «одним з елементів роботи на системному рівні Міноборони бачить більш тісну взаємодію з громадськістю». Яким чином вона проявляється, та які її результати?
2. Як може прокоментувати свою комунікацію щодо закупівельних скандалів Міноборони та їх самих? Як Степанян оцінює діяльність журналістів-розслідувачів та антикорупційної ради при Міноборони у закупівельних скандалах? Як ставиться до переслідувань журналістів за викриті закупівельні скандали? Які здобутки за час своєї роботи в Міністерстві оборони може назвати кандидат?
3. На думку Степаняна, чи є етичним перебування посадовця в статусі тимчасово виконуючого обовʼязки керівника довгий час, наприклад, майже рік або більше? Чи варто поширювати таку практику та визнавати її доброчесною?
4. Чому дружина Степаняна не отримує дивідендів від частки 50% у статутному капіталі туристичного агентства?
5. Яке ставлення кандидата до ухваленого народними депутатами, але не підписаного Президентом законопроєкту 9587-д, який стосувався змін до роботи Реєстру корупціонерів. Чи потрібно було його ветувати?
6. Чи надаєте або організовує Степанян відповідну консультаційну підтримку у заповненні декларацій колегам на своєму робочому місці? Чи надає інформаційні розʼяснення положень та вимог антикорупційного законодавства колегам, особливо у нестандартних ситуаціях? Чи володіють колеги кандидата всією необхідною інформацією про виконання вимог антикорупційного законодавства?
7. Чому Степанян не задекларував видатки та правочини, на підставі яких у нього виникло право користування, у тому числі спільну власність на рухоме майно у 2019 році?
8. Чому кандидат в деклараціях за 2015, 2016 та 2018 роки не задекларував об’єкти нерухомості, що належать членам його сім’ї (синам Подлозному Тимуру Сергійовичу та Подлозному Даміру Сергійовичу) на праві власності, знаходяться у них в оренді або на іншому праві користування?
9. В декларації за 2020 рік Степанян задекларував об’єкти нерухомості, що знаходяться у нього на іншому праві користування: житловий будинок в Сумах загальною площею 162,9 кв. м з датою набуття права 31 серпня 2010 року, та земельну ділянку в Сумах загальною площею 633 кв. м з датою набуття права 27 липня 2012 року. Чому в декларації за 2015 рік відомості про вказане нерухоме майно відсутні?
10. В декларації за 2020 р. кандидат задекларував інше право користування  — керування на автомобілі Renault Koleos з датою набуття права 14 квітня  2010 та Nissan Qashqai з датою набуття права 12 квітня 2008 року. Чому в декларації за 2015 рік відомості щодо прав користування на вказане цінне рухоме майно відсутні?
11. Яким чином було передано у власність корпоративні права ПП МІК дружиною Степаняна Подлозною Іриною Михайлівною новій власниці Бурлаці Інні Миколаївні? Якщо це був продаж, чому не задекларовано у 2019 році доходи від відчуження корпоративних прав?

Андрій Тетерук

Освіта: у 1994 році закінчив Московське вище військове командне училище, після чого п’ять років відслужив у Збройних Силах російської федерації за контрактом. У 2011 році став випускником Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету за напрямом менеджменту організації.

Посада: з вересня 2023 року — керівник у НАЗК відділу аналізу ризиків Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони. 

Трудова діяльність та майно

До того, як обійняв посаду в НАЗК, Тетерук був народним депутатом України VIII скликання від «Народного фронту» (2014–2019). Учасник АТО, командир добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області. 

Тетерук голосував за прийняття законодавчих змін щодо дискримінаційного поширення електронного декларування на антикорупційних громадських активістів, яке згодом КСУ визнав неконституційним. Під час перебування у статусі нардепа запам’ятався, зокрема, скандалами щодо рукоприкладства до колег по парламенту.

У 2016 році кандидат звернувся до суду з позовом до ТОВ «Гравіс-Кіно» про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації. При цьому він також просив стягнути моральну шкоду, тоді як законодавство обмежує таке право суб’єктів владних повноважень як позивачів у відповідній категорії справ. Суд задовольнив позов частково.

У 2017 році Тетерук взяв участь у судовому засіданні, де розглядалося питання обрання запобіжного заходу для тодішнього заступника мера Ірпеня Дмитра Христюка, який підозрювався у виведенні бюджетних коштів. Тоді Тетерук висловив бажання взяти Христюка на поруки. 

У 2019 році НАЗК звернулося до суду для притягнення до адміністративної відповідальності Тетерука за порушення вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Згідно з протоколом, тоді кандидат, будучи народним депутатом України, вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів. Суд закрив провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення. 

Був кандидатом у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року, №8 у списку.

У 2020 році Тетерук звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Київській області щодо визнання протиправною бездіяльність, яка полягала в обмеженні пенсії та зобов’язанні провести її перерахунок. Суд задовольнив позов частково, оскільки кандидат, на думку суду, обрав неналежний спосіб судового захисту.

Наші запитання до кандидата

1. Чому Тетерук не вказав в автобіографії відомості про свою трудову діяльність з 2019 по 2023 рік? Чи перебував кандидат у цей час у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією? Чи зберігає кандидат політичні звʼязки з окремими особами чи партіями?
2. Згідно з декларацією за 2016 рік, активи Тетерука зросли на 150 тис. грн. Але за цей рік кандидат задекларував сукупний дохід в розмірі 180 тис. грн. Яким чином кандидат утримував сім’ю з чотирьох осіб, з яких двоє дітей (один з синів кандидата, студент, згідно з декларацією отримав сукупно 13 тис. грн доходу за рік) та дружина, яка не отримувала дохід у 2016 році? Чи справді йому вистачило для цього 30 тис. грн протягом року?
3. Чому кандидат припинив декларувати з 2016 року авто Ford Fusion 2007 року випуску?
4. На підставі чого Тетерук набув у власність земельні ділянки у с. Хотянівка Вишгородського району Київської області?
5. Які основні досягнення кандидата на посаді керівника відділу аналізу ризиків Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони НАЗК? 
6. Чи не виникали конфлікти при роботі в НАЗК з огляду на звернення Агентства у 2019 році до суду щодо притягнення Тетерука до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів? Чи не вплине це надалі на ставлення до підлеглих (або окремих з них) у разі призначення кандидата на посаду Голови НАЗК? 
7. Чому Тетерук, будучи народним депутатом, голосував за поширення е-декларування на антикорупційних активістів? Чи вважає він такий закон виправданим і чи не вбачає в ньому неспівмірних обмежень для діяльності громадських діячів?
8. Чи ознайомлювався кандидат з висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки? Чи згоден з ними?
9. Чи підтримує новий санкційний напрямок роботи Агентства попри те, що його не передбачено в профільному законі? Чи вважає його відповідним завданню і меті НАЗК?

Артем Хаванов

Освіта: закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Правознавство», а також закінчив аспірантуру Університету економіки та права «КРОК» за спеціальністю «Економічна безпека держави»

Посада: Уповноважений з антикорупційної діяльності в АТ «Державний експортно-імпортний банк України»

Трудова діяльність

З 2010 по 2017 роки Хаванов працював провідним фахівцем, керівником групи, старшим комплаєнс-менеджером з дотримання санкцій та ембарго в АТ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group. З 2017 по 2020 роки був керівником Антикорупційної програми в Групі Нафтогаз. У 2020 році був керівником комплаєнс-офісу у ДК «УкрОборонПром».

До теперішньої посади 2 роки Хаванов працював керівником напрямку протидії шахрайства у ТОВ «Метінвест Холдинг».

У 2018 році кандидат керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився у встановленому законом порядку, результат склав 0,57% проміле. Тоді Хаванов визнав вину частково, суд призначив штраф 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Наші запитання до кандидата

1. Як Хаванов може прокоментувати своє керування автомобілем в стані алкогольного спʼяніння?
2. Яке ставлення кандидата до скандалу в АТ «Державний експортно-імпортний банк України», повʼязаного з нападом на журналістів-розслідувачів проєкту «Схеми»?
3. Як Хаванов оцінює поточний рівень регулювання НАЗК процедури моніторингу способу життя та функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів? (питання за тезою з  мотиваційного листа).

Іван Юрійчук 

Освіта: у 2001 році закінчив Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ), спеціальність «Фізика», у 2019-му закінчив Національну академію державного управління при Президентові України (м. Київ), спеціальність «Публічне управління та адміністрування».

Посада: заступник Голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Трудова діяльність

Свій професійний шлях Юрійчук розпочав як вчитель фізики, потім працював в управлінні освіти та декілька місяців був помічником-консультантом народного депутата України. З 2015 по 2018 роки працював у Державній інспекції навчальних закладів України, з 2018-го працює у Державній службі якості освіти України, спочатку був на посаді директора департаменту акредитації та моніторингу.

Також займається викладацькою діяльністю та є старшим викладачем кафедри управління в Київського університету ім. Бориса Грінченка. 

Наші запитання до кандидата

1. Чому Юрійчук вирішив змінити сферу діяльності?
2. Що кандидат вважає головними проблемами НАЗК на сьогодні та які шляхи їхнього вирішення бачить? Чи ознайомлювався Юрійчук із висновками, викладеними у звіті за результатами проведення незалежної оцінки діяльності НАЗК за 2020-2021 роки? Чи згоден з ними?
3. Юрійчук вказує, що з 2010 по 2012 рік був членом політичної партії «Всеукраїнське об’єднання Свобода». Чи балотувався від неї на будь-яких виборах?
4. Чи був кандидат членом політичної партії  «Блок Петра Порошенка» у 2014 році? Якщо так, то чому вирішив не зазначати це в автобіографії?
5. З 1 квітня по 11 червня 2015 року Юрійчук був помічником-консультантом народного депутата України. З ким саме співпрацював кандидат? З яких питань консультував депутата Юрійчук, та яку політичну силу представляв депутат?
6. Чи має Юрійчук зараз зв’язки з політиками чи представниками влади?
7. У єдиному державному реєстрі судових рішень є рішення 2012 року про притягнення кандидата до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Провадження у справі було закрито у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Якими були обставини спроби  притягнути кандидата до адміністративної відповідальності?
8. Якщо Юрійчука призначать на посаду голови НАЗК, чи планує він продовжувати викладати в університеті?
9. Чи здійснював дисертаційне дослідження? Яка його тема, та чи вже захистив дисертацію?
10. Чи є Юрійчук генеральним секретарем у ГО «Об’єднаний медіа союз»? Якщо так, чи входить ця посада до керівних, ревізійних чи наглядових органів ГО? Чи є кандидат членом цієї ГО?