У своєму останньому звіті щодо України Єврокомісія попри здобутки й рекомендації у боротьбі з корупцією побічно торкнулася і питання управління держпідприємствами. 

Ключові події у цій сфері та рекомендації не виділили окремо, натомість їх включили в розділ, який стосується функціонування ринкової економіки в України.

Чому з першої спроби ФДМУ не вдалось продати колишнє підприємство російського олігарха та які перспективи для його приватизації?

У липні Фонд державного майна України нарешті оголосив про початок приватизації конфіскованих російських активів. Старт кампанії був обережним: на аукціон виставили єдиний об’єкт — аграрне підприємство «Інвестагро» на Дніпровщині. 

Раніше воно належало російському бізнесмену та постачальнику військово-оборонної промисловості агресора Михайлу Шелкову. Компанію конфіскували та передали в управління ФДМУ в лютому 2023-го.

Аукціон з продажу лота призначили на серпень. Втім, справи з продажем активу пішли не так гладко, як хотілося.

***

Державна антикорупційна програма пропонує важливі та потрібні кроки на шляху до зниження рівня корупції у сфері управління державними підприємствами. Серед них — затвердження комплексної політики державної власності, запровадження стандартів корпоративного управління та щорічного незалежного аудиту, відновлення конкурсних процедур відбору керівників і членів наглядових рад.

Для ефективного управління потрібно продовжити реформу державної власності — і ми позитивно оцінюємо закріплення у ДАП курсу на збереження прозорої приватизації, оренди та ідею впровадження цифрового та прозорого обліку державної та комунальної власності.  

Важливо, щоб програма залишалась актуальною і планомірно реалізовувалась. Але ми вже фіксуємо випадки, коли окремі відповідальні виконавці ДАП прострочують передбачені нею заходи. Якщо подібна тенденція збережеться, антикорупційна стратегія у сфері управління держвласністю на найближчі роки може так і залишитися на папері.  

Ми продовжимо активно стежити за реалізацією ДАП та сподіваємось, що вона принесе очікувані результати. 

Автор аналізу: Андрій Швадчак, юридичний радник Transparency International Ukraine

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції.

За даними дослідження Світового банку, онлайн-аукціони в Prozorro.Продажі для оренди землі подвоїли фінансові надходження до місцевих органів влади.

В аналітичному звіті зазначається, що середня ціна оренди землі на онлайн-аукціонах, проведених з листопада 2021 по березень 2022 року в системі, зросла вдвічі зі $157 до понад $400 за гектар.

Нагадаємо, Prozorro.Продажі — система онлайн-аукціонів, яка допомагає державі та місцевій владі продати або передати в оренду майно та нерухомість за ринковою ціною. 

TI Ukraine також долучилася до створення цього електронного інструменту прозорості — таким чином ми допомогли зробити Україну сильнішою. Наша організація як співтворець дуже пишається, що Prozorro.Продажі сприяє функціонуванню ринку землі та збільшує доходи в державний та місцеві бюджети. 

За словами провідного економіста групи сталого розвитку та інфраструктури Дослідницької групи розвитку Світового банку Клауса Дайнінгера, перехід від непрозорих офлайн-аукціонів до повної диджиталізації став однією з ключових складових земельної реформи в Україні, що мала на меті підвищення прозорості та наближення ринку землі до європейських стандартів.

Раніше земельні аукціони в Україні проводилися офлайн та на недосконалій платформі СЕТАМ. Перехід до захищеної й прозорої системи з відкритим кодом в земельних аукціонах наприкінці 2021 року подвоїв ціни та зменшив барʼєри для участі в аукціонах. 

До речі, це не перший е-продукт для покращення держави й зменшення простору корупції, до створення якого долучилися TI Ukraine допомогла створити та згодом передала державі системи Prozorro, Prozorro.Продажі, eHealth та Prozvit та Реєстр декларацій. Детальніше про досягнення організації читайте тут — https://bit.ly/TI_Ukraine

Якби цей механізм використовували одразу, починаючи з 2015 року, то сьогодні міськради мали б $500 млн на рік додаткових доходів від оренди. А це особливо важливо в контексті повоєнного відновлення України.

Верховна Рада України призначила нового голову Фонду державного майна України. Ним став народний депутат від фракції “Голос” і секретар парламентського комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Рустем Умєров. За це у залі віддали 282 голоси.

Вперше за останні пів року інституція отримала постійного керівника, що очолить процеси прозорої приватизації та оренди у державі. Колишнього голову ФДМУ Дмитра Сенниченка звільнили ще у лютому. Відтоді його обов’язки виконувала Ольга Батова.

“У ці складні часи особливо важливо, щоб державним майном управляли ефективно. Під час війни підприємства мають бути надійним тилом: виконувати свої функції та наповнювати бюджет. Ми сподіваємося, що призначення постійного очільника ФДМУ означатиме більш послідовну та ефективну політику управління державним майном”, — пояснює заступник виконавчого директора ТІ Україна Іван Лахтіонов. 

Які виклики стоять перед новим очільником?

З початку повномасштабного вторгнення Фонд держмайна намагався якнайкраще реагувати на виклики. Зокрема, запустив разом з Урядом програму релокації бізнесів із зони ведення бойових дій у безпечні регіони України. Тож перед новим головою Фонду стоїть кілька важливих завдань.

Відновити малу приватизацію. Нещодавно парламент прийняв зміни до законодавства, які спрощують та пришвидшують процедури приватизації, а уряд адаптував до них порядок проведення аукціонів. Тому у Фонду держмайна знову є можливість виставляти на продаж збиткові та непрацюючі активи, що допоможе бізнесу відновити роботу та створить нові робочі місця. 

Також у відомстві повідомили про амбітні плани цьогоріч — забезпечити надходження від 600 млн до 1 млрд гривень до бюджету. Сподіваємося, що ФДМУ та його регіональні відділення будуть ініціювати приватизацію своїх активів не з меншим інтузіазмом, ніж до війни. Минулого року відомство прийняло рішення приватизувати понад 570 об’єктів державного майна. 

Продовжити ефективну оренду. Перезапуск оренди став суттєвою підтримкою для бізнесу, адже запропонував пільги для підприємців, що переїжджають у безпечніші регіони. У цій сфері Фонду важливо сконцентруватися на розширенні переліку об’єктів, що пропонуються до оренди, активізації укладення договорів та зменшенні заборгованості орендарів перед держбюджетом.

Ініціювати впровадження відповідальності за неефективне використання держмайна. Ще до великої війни в Україні балансоутримувачі часто не подавали інформацію про свої об’єкти, що підлягають приватизації або можуть бути передані в оренду. Зокрема про ті об’єкти, що вони не використовують та не пропонують для оренди або приватизації. Законопроєкт, що мав запровадити адміністративну відповідальність за це, так і не ухвалили. 

Завершити реформу системи оцінки майна. Раніше система оцінювання майна передбачала внесення інформації до Єдиної бази даних звітів про оцінку через посередників на платній основі. За внесення кожного такого звіту громадяни сплачували по 1800 грн. Ще у лютому 2020 року Фонд держмайна запустив в експлуатацію власний безкоштовний електронний Сервіс внесення інформації до Єдиної бази. На черзі — ліквідація застарілих практик оцінки нерухомості.

Продовжити реформу корпоративного управління. Діяльність Фонду й надалі повинна бути спрямована на підвищення рівня корпоративного управління у підпорядкованих Фонду суб’єктах господарювання до міжнародних практик та стандартів. Це сприятиме захисту прав інвесторів та розширенню можливостей залучення капіталу. Важливо також продовжити політику утворення наглядових рад, щоб підвищити прозорість та ефективність діяльності державних підприємств.

Комунікація з інвесторами. Спрощення процедур приватизації відчиняє двері для приватних інвестицій. Тому Фонду державного майна важливо налагодити ефективну комунікацію з потенційними покупцями та висвітлювати інформацію про вакантні активи і процес їхньої підготовки до продажу за прозорою і конкурентною процедурою.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter 

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

Нові правила приватизації на період дії воєнного стану.

У вересні відновлюється масова приватизація — приблизно 150 об’єктів державної та комунальної власності виставлять на аукціони в системі Prozorro.Продажі. Нагадуємо, що коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, приватизацію фактично було призупинено.

Відновлення стало можливе, бо Верховна Рада внесла зміни до профільного закону, якими спростила процедуру приватизації на період воєнного стану. Однак, щоб розблокувати продаж державного і комунального майна необхідні були також зміни до підзаконних актів. Для цього 23 серпня уряд привів у відповідність до нової редакції закону правила проведення електронних аукціонів.

Продаж об’єктів малої приватизації під час війни будуть здійснювати у декілька етапів.

Вибір об’єкта приватизації

Потенційний покупець матиме змогу обрати потрібне для придбання майно у кілька способів.

Перший – знайти серед об’єктів, аукціони з приватизації яких вже відбуваються або щодо яких затверджені умови продажу. Окрім як в системі Prozorro.Продажі, з переліком такого майна можна ознайомитися на офіційному сайті ФДМУ та на спеціалізованій сторінці з питань приватизації. Перелік комунального майна, що продається, також публікують на вебсайтах органів місцевого самоврядування.

Якщо потенційного покупця цікавить конкретне майно, але його немає на вказаних ресурсах, варто пошукати у переліку об’єктів, що підлягають приватизації. Якщо його немає і там, можна ініціювати проведення аукціону самостійно. Для цього слід надіслати органу приватизації листа довільної форми про намір приватизувати такий об’єкт. Щодо приватизації державного майна слід звертатись до ФДМУ або його регіональних відділень, комунального майна — до органів приватизації територіальних громад.

Затвердження та публікація умов продажу

Якщо ви самостійно ініціювали приватизацію, треба буде почекати, поки аукціонна комісія розробить умови продажу майна, а орган приватизації їх затвердить.

На період воєнного стану законодавець суттєво звузив перелік таких умов.

Переможця аукціону можна зобов’язати:

• зберегти профіль діяльності приватизованих об’єктів соціально-культурного призначення (об’єкти освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва тощо);
• погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом;
• забезпечити соціальні гарантії працівникам.

Разом з іншими умовами продажу, аукціонна комісія визначає стартову ціну об’єкта приватизації. Вона дорівнює його балансовій вартості. Якщо балансова вартість окремих складових об’єкта дорівнює нулю, стартова ціна встановлюється на рівні балансової вартості решти його складових. Якщо балансова вартість об’єкта відсутня, і водночас немає висновку про вартість за результатами оцінки, стартову ціну встановлюють у розмірі 1 гривні.

Протягом трьох робочих днів після затвердження умов продажу орган приватизації публікує інформаційне повідомлення про приватизацію об’єкта в системі  Prozorro.Продажі та на сайті ФДМУ або відповідної територіальної громади.

В інформаційному повідомленні зазначають дані про об’єкт, стартову ціну, розміри гарантійного та реєстраційного внесків, умови продажу, дату та час проведення аукціону, кінцевий строк подання заяви на участь та інші відомості.

Заява на участь в аукціоні

Щоб взяти участь в аукціоні потенційному покупцю потрібно зареєструватися на одному з авторизованих майданчиків. 

Для участі потенційні покупці – юридичні особи подають:

• заяву на участь, яка містить ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
• заяву про те, що потенційний покупець не підпадає під обмеження, передбачені статтею 8 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна». Наприклад, покупцями не можуть бути  працівники державних органів приватизації, громадяни та резиденти держави-агресора, підсанкційні особи, а також покупці, з якими раніше розривали договір про приватизацію через недотримання його вимог;
• заяву про ознайомлення з об’єктом приватизації;
• документи, що містять інформацію про:

1. реєстрацію нерезидента в країні місцезнаходження;
2. кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність;
3. сплату реєстраційного та гарантійного внесків; 

• та письмову згоду з умовами продажу. 

Для участі потенційні покупці – фізичні особи та іноземці подають:

• заяву на участь;
• заяву про те, що потенційний покупець не підпадає під обмеження, передбачені статтею 8 Закону;
• заяву про ознайомлення з об’єктом приватизації;
• паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу (для іноземців);
• документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків;
• письмову згоду з умовами продажу.

На період воєнного стану ці заяви й документи можна подати в електронній формі та підписати КЕП.

Заява на участь в електронному аукціоні повинна містити закриту цінову пропозицію — суму, за яку потенційний покупець готовий придбати майно до початку торгів. Вона не може бути нижчою, ніж стартова ціна об’єкта приватизації. 

Радимо не відкладати подання пропозиції до останнього. До того ж, до дедлайну прийняття заяв на участь учасники мають право анулювати або внести до зміни у свої цінові пропозиції.

Гарантійний та реєстраційний внески

Як і раніше, для участі в аукціоні потенційний покупець сплачує на рахунок оператора електронного майданчика, через який подає заяву на участь у приватизації, гарантійний та реєстраційний внески. Розмір останнього не змінився та становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (1300 грн у 2022). Натомість гарантійний платіж тепер встановлюється на рівні 20% стартової ціни лота.

Якщо аукціон з приватизації двічі не відбудеться через дискваліфікацію переможця, гарантійний внесок встановлюють в розмірі, який є більшим ніж:

• 50% стартової ціни об’єкта малої приватизації;
• 30 розмірів мінімальних заробітних плат станом на 1 січня року, в якому оприлюднюється інформаційне повідомлення (у 2022 – 195 тис. грн).

Аукціон та оформлення його результатів

На  час дії воєнного стану аукціони з продажу об’єктів малої приватизації проводитимуть не раніше 5 та не пізніше 20 робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення. Однак до появи в електронній торговій системі відповідної технічної можливості цей строк становить 20-25 календарних днів. Протягом цього строку потенційні покупці також зможуть оглянути об’єкт приватизації, ознайомитися з його характеристиками та прийняти рішення, чи брати участь в аукціоні.

Система активує аукціон, якщо заявки на участь у ньому подали двоє або більше учасників. Проходить він в електронній торговій системі в режимі реального часу. Кожен учасник має право підвищити свою ціну. Мінімальний крок такого підвищення  зазначають в оголошенні лота.

Способи приватизації та види аукціонів не змінилися. Як і раніше, приватизація розпочинається з англійського аукціону. Майно виставляють за 100% вартістю, а перемагає учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот в ході аукціону. 

Якщо об’єкт не вдалося продати з першого разу, оголошують повторний англійський аукціон зі зниженням стартової ціни на 50%. 

Якщо і другий аукціон не відбувся, проводять, так званий, голландський аукціон. Майно виставляють, як і на попередньому аукціоні, з 50% знижкою, але електронна система автоматично поступово знижує його вартість, аж поки хтось з учасників це зниження не зупинить. Це означатиме, що він готовий купити лот за цю суму. Далі учасники можуть знову піднімати ціну.

Однак, якщо голландський аукціон визнано таким, що не відбувся через відмову переможця аукціону від підписання протоколу аукціону, договору купівлі-продажу, а також від сплати ціни продажу, потенційні покупці матимуть ще одну змогу приватизувати об’єкт. У такому випадку проводитимуть повторний голландський аукціон.

Переможця, що відмовився від підписання протоколу аукціону, договору купівлі-продажу, а також від сплати ціни продажу, дискваліфікують. Далі він не зможе брати участь в аукціонах з продажу того ж об’єкта.

Ще однією новацією стало скорочення періоду між аукціонами до не менше 3 та не більше 6 робочих днів з дня оголошення відповідних аукціонів.

Коли аукціон завершується, переможець та оператор електронного майданчика підписують протокол про результати аукціону протягом 4-х робочих днів (з дня, наступного за днем його формування). Орган приватизації здійснює перевірку заяви на участь та додані до неї документи переможця аукціону, а також затверджує протокол про результати аукціону протягом 7 робочих днів з моменту його формування.

Цей протокол підписують в електронній формі усі сторони, якщо на підписанні письмово не наполягає переможець.

Викуп

Опція викупу активується, коли на аукціон подав заяву лише один учасник. Тоді орган приватизації може прийняти рішення дозволити йому викупити цей об’єкт за ціною, що він запропонував (вона має бути не нижче за стартову).

Такий спосіб приватизації можуть застосовувати також, якщо покупець на момент викупу орендує майно і відремонтував його: наприклад, зробив невід’ємні поліпшення на суму, що перевищує 25% його ринкової вартості. 

Оплата

Переможець має сплатити кошти за придбане майно на рахунок органу приватизації протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу про результати аукціону. Частину гарантійного внеску переможця, що залишається після вирахування плати за участь в аукціоні, зараховують під час розрахунку за об’єкт приватизації.

Договір, перехід права власності та завершення приватизації

Орган приватизації та переможець укладають договір купівлі-продажу об’єкта приватизації, коли переможець оплатить покупку — протягом 25 робочих днів з дня формування протоколу про результати електронного аукціону. Його публікують у системі Prozorro.Продажі протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення.

Якщо потрібно виготовити документи для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта за рішенням держоргану приватизації, орган приватизації та переможець укладають спочатку попередній договір купівлі-продажу об’єкта. Тоді основний договір купівлі-продажу потрібно укласти протягом 60 робочих днів з дня укладення попереднього договору та опублікувати протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення.

Договору купівлі-продажу об’єкта повинен включати умови продажу, передбачені інформаційним повідомленням про його приватизацію.

Якщо договір купівлі-продажу не потребує нотаріального посвідчення, його можна укласти і підписати в електронній формі. 

Право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу та підписання акта приймання-передачі об’єкта приватизації.

Після опублікування договору купівлі-продажу орган приватизації оприлюднює в електронній торговій системі наказ про завершення приватизації протягом 10 календарних днів з дня його видання.

Автор: Андрій Швадчак, юридичний радник ТІ Україна

 

 

 

 

 

У кінці липня уряд затвердив перелік з 420 державних підприємств, які віддадуть в управління Фонду держмайна для приватизації або ліквідації.

Це частина анонсованої у 2021 році реформи публічної власності. За планом, з 3,5 тис компаній в управлінні держави мають залишитися 150-200.

Щоб упорядкувати систему державних підприємств, до кінця 2022 року Міністерство економіки планувало завершити тріаж – розподіл державних компаній на групи або переліки за визначеними критеріями.

До першої групи належатимуть підприємства, які залишаться в державній власності. До другої – зарахують компанії, що передадуть у концесію (тимчасове користування за умови обов’язкового інвестування). До третьої – підприємства, що підуть на приватизацію або на ліквідацію.

Так можна відсіяти непрофільні, збиткові або непрацюючі підприємства від стратегічних, що забезпечують виконання державою своїх функцій. Це компанії, що є державними природними монополіями (“Нафтогаз”, “Укрзалізниця”) або виконують суспільно важливі функції в оборонній чи соціальній сферах.

Цього разу уряд спрямував на приватизацію 65 об’єктів, які мають потенціал для відновлення або модернізації виробництва після залучення інвестицій. З них працюють лише 33, а приносять прибуток тільки десять.

Решту 355 ліквідують або реорганізують. Це підприємства, які генерують збитки і в більшості випадків існують лише на папері.

Ласі шматки

Серед переданих на приватизацію підприємств є низка об’єктів, які мають активи та/або високий дохід. За майно цих державних підприємств очікуються боротьба на аукціонах та суттєве підвищення цін.

Великі надії покладаються на гіганта спиртової галузі “Укрспирт”. Вартість активів підприємства у 2020 році становила 1,2 млрд грн, дохід – 1,8 млрд грн.

Виробничі майданчики “Укрспирту” інвестиційно привабливі, бо працюють, мають комунікації і транспортну інфраструктуру. Вони можуть бути привабливими для бізнесу, що релокується з небезпечних регіонів.

Зіграють на руку і недавні законодавчі зміни: ліцензії на виробництво спирту та інші види суміжної діяльності покупець зможе переоформити на себе.

До війни ФДМ прогнозував, що продасть майно спиртових заводів ДП “Укрспирт” та концерну “Укрспирт” за майже 2 млрд грн. Це вірогідна цифра. За даними “Prozorro.Продажі”, кінцева вартість такого майна на аукціонах у 2021 році в середньому зростала вдвічі, найбільше – на 326%.

Трохи поступається вартістю активів АТ “Хліб України” (1,2 млрд грн) – колись провідний оператор на ринку зерна, у галузі виготовлення хліба та борошна. АТ володіє комбінатами та елеваторами майже в кожній області країни.

Завод порошкової металургії, з 1958 року працює в Броварах, у фінансовій звітності оцінив вартість своїх активів 195 млн грн.

Високий дохід від реалізації послуг за 2020 рік, 45 млн грн, отримало ДП “ДПІ “Кривбаспроєкт”. Підприємство виконує аналітичні, дослідницькі, інжинірингові і проєктні роботи з видобутку та переробки мінеральної сировини.

ДП “УкрНТЦ “Енергосталь”, яке проєктує та реконструює гірничо-металургійні та машинобудівні об’єкти, закінчило 2020 рік з доходом 25 млн грн. Цікавим об’єктом для інвестування є ДП “Львівське спеціальне конструкторське бюро “Топаз”, яке понад 20 років виробляє ювелірну та сувенірну продукцію.

Державні підприємства НАНУ

Національна академія наук України стала одним з лідерів за кількістю підприємств, установ та організацій, переданих із сфери її управління для приватизації (31 об’єкт) або ліквідації (20). Це не дивно, враховуючи розгромні висновки та звіти Державної аудиторської служби і Рахункової палати.

У 2019 році Держаудитслужба провела фінансовий аудит виконання бюджетних програм НАНУ з 2016 року і встановила порушень на 865 млн грн. Аудитори помітили, що НАНУ недоотримувала кошти від оренди, майно руйнувалося, а підвідомчі установи дублювали функції одна одної – держава платила двічі.

Згодом у НАНУ заявили, що частина висновків звіту аудиторів безпідставна, оцінювальна, суб’єктивна та упереджена. Однак у лютому 2022 року Рахункова палата підтвердила висновки Держаудитслужби.

За даними палати, з 232 підприємств академії працювали лише 95 (40%), отримували прибуток – 45 (29%), відомості про 81 підприємство відсутні. Значна частина об’єктів перебуває в аварійному стані та потребує ремонту на 1,5 млрд грн. Такий стан унеможливлює їх використання за призначенням.

Рахункова палата встановила, що через неефективне розпорядження майном частина обʼєктів втрачена, а надходження від орендної плати зменшилися. Академія не володіє повною інформацією про стан використання майна та результати фінансово-господарської діяльності своїх підприємств.

Протягом 2019 року та дев’яти місяців 2021 року НАНУ передала на приватизацію 100 об’єктів майнового комплексу академії, діяльність п’ятьох підприємств припинили, а 37 обʼєктів перебували в стані припинення.

ДП в кримінальних провадженнях

“Нове життя”, “Чисте місто”, “Якісна вода”, “Гріненерго”, “Місто майбутнього”. Це не перелік реалізованих соціально-економічних проєктів часів прем’єрства Азарова, а держпідприємства, які передали на приватизацію чи ліквідацію.

Раніше їх використовували фігуранти кримінальної справи “Держінвестпроєкту”, щоб привласнювати та легалізувати державні кошти. У 2012-2014 роках Державне агентство з інвестицій та управління національними проєктами України (“Держінвестпроєкт”) очолював сумнозвісний Владислав Каськів.

Слідчі МВС встановили, що разом з іншими службовими особами агентства через підконтрольне ДП “Державна інвестиційна компанія”, також передане Кабміном на приватизацію, Каськів вивів через офшорні компанії та привласнив понад 500 млн грн, виділені з держбюджету на реалізацію перелічених проєктів.

ДП “Національний проєкт “Ел ен джі термінал” – ще одне підприємство, внесене до списку на ліквідацію і пов’язане з Каськівим. 26 листопада 2012 року глава “Держінвестпроєкту” підписав угоду про співпрацю з іспанською Gas Natural Fenosa в межах будівництва LNG-терміналу в Одеській області.

Вартість угоди становила 1,1 млрд дол. З іспанського боку договір підписав Джорді Сарда Бонвеі, який нібито представляв іспанську компанію Gas Natural. Однак компанія заявила, що не знає людину, яка підписала угоду. Пізніше журналісти виявили, що Сарда Бонвеі – лижний інструктор з Барселони.

Наразі притягнути до кримінальної відповідальності ексголову “Держінвестпроєкту” неможливо через умови, на яких Генпрокуратура екстрадувала його з Панами у 2017 році. Йому не можуть повідомити про підозру попри зібрану доказову базу. Проте так поталанило не всім.

Колишнього виконувача обов’язків директора ДП “Дирекція з будівництва та управління національного проєкту “Повітряний експрес” та інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону”, яке теж передали в управління ФДМ для приватизації, у травні засудили до 11 років позбавлення волі.

Йому інкримінували заволодіння та розтрату у 2014 році 116 млн грн, отриманих Україною за кредитним договором від Експортно-імпортного банку Китаю для будівництва залізничного пасажирського сполучення між аеропортом “Бориспіль” та Києвом. Проєкт було припинено, а ДП існує досі.

“Стратегічні” активи

Крім заводів, комбінатів, науково-технічних центрів та установ, уряд вирішив передати в управління ФДМ для приватизації або ліквідації палац культури “Автомобіліст” у Дніпрі, санаторій “Лермонтовський” в Одесі, готель МВС у Києві, два видавництва Міноборони та редакцію щомісячного інформаційно-популярного та науково-практичного ілюстрованого журналу “Міліція України”.

Парадоксально, що такі непрофільні активи продовжують генерувати збитки для бюджету та слугують джерелом корупції для балансоутримувачів або органів управління, які неохоче позбавляються такого майна.

За даними ФДМ, у квітні в Україні було понад 3 300 державних підприємств. У жовтні 2021 року з них працювали менше 1 400, прибуток приносили 862. Війна, імовірно, лише погіршила ситуацію. Отже, більшість ДП обтяжують бюджет.

Щоб позбутися цих збиткових підприємств, потрібно змінити політику країни щодо управління державними активами. Держава повинна залишити у власності лише стратегічні об’єкти: природні монополії, військові підприємства та компанії, які забезпечують винятково соціальні функції.

Решту підприємств, які десятиліттями не працюють та перетворилися на джерело корупції, необхідно передати на приватизацію або ліквідувати, якщо їхня вартість менша за борги та інші зобов’язання.

Основою для реалізації нової політики власності має стати тріаж, здійснений за єдиною методикою. Вона має бути публічною та визначатися на нормативному рівні. Держава має чітко відповісти, які підприємства бажає залишити за собою і за якими критеріями буде розділяти стратегічні та нестратегічні активи.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter 

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

Після початку повномасштабного російського вторгнення українські підприємства постали перед непростим вибором: припинити свою діяльність, тимчасово її призупинити або переміститись у безпечніші регіони та спробувати там відновити роботу.

Розбираємося, на яку підтримку від держави можуть розраховувати українські компанії, що вирішили продовжити працювати, але шукають безпечніших місць.

Із середини березня уряд запустив програму релокації бізнесу. Вона допомагає з пошуком приміщень, перевезенням обладнання, розселенням працівників і добором нового персоналу. Водночас держава впровадила пільги з оренди свого майна. Це допомагає зменшити фінансове навантаження як на підприємства, що переїжджають, так і на ті, що продовжують працювати там, де й раніше.

Державна програма з релокації наразі діє в 15 регіонах країни. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, лідерами з розміщення релокованих бізнесів є Львівська, Чернівецька та Закарпатська області. Переважно переміщуються підприємства IT-сфери та переробної промисловості: харчової, легкої, хімічної, металообробної, деревообробної.

Для допомоги в релокації запустили платформу цифрової взаємодії. Там підприємці з постраждалих регіонів можуть подати заявку на переміщення, а бізнес із безпечних регіонів — запропонувати приміщення, обладнання та інші ресурси для релокованих підприємств.

Із середини березня держава допомогла релокувати з територій, що наближені або перебувають у зоні бойових дій, 661 підприємство. Вже відновили свою роботу 458 із них. Ще 475 підприємств наразі перебувають у процесі переміщення — шукають приміщення та переїжджають.

Згідно з останнім опитуванням, у релокації зацікавлені 18% представників українського малого, середнього та великого бізнесу. Якщо активні бойові дії триватимуть, то, ймовірно, їхня кількість зростатиме.

Пільги в оренді потрібні, бо перемістити виробництво в геть інший регіон — це серйозне фінансове навантаження. Не в усіх підприємців є змога придбати приміщення, а ціни на оренду комерційної нерухомості в західних регіонах України суттєво зросли. Вигідною альтернативою стала оренда державного та комунального майна.

Проте після релокації бізнес фактично змушений розпочинати свою роботу майже з нуля. Тому гостро постало питання запровадження пільгових умов оренди на період воєнного стану.

Ба більше, частина релокованих підприємств уже орендували державне або комунальне майно до 24 лютого. Вони постали перед проблемою подвійної оплати — за нове приміщення та за залишене в зоні бойових дій.

Через це у травні уряд ухвалив спрощений порядок оренди державного майна на час дії воєнного стану. Щоб зняти навантаження з орендарів, було запроваджено низку пільг:

— перші пів року бізнес, що винаймає приміщення у держави через релокацію, може сплачувати по 1 грн/м²;

— авансовий внесок і забезпечувальний депозит зменшили до розміру однієї місячної орендної плати;

— орендарі публічного майна на тимчасово окупованих територіях можуть не сплачувати за оренду;

— орендарі, що пішли в ЗСУ, так само можуть не сплачувати за оренду;

— для решти орендарів зменшили плату.

Отже, бізнеси можуть не платити державі за оренду на окупованих територіях. Водночас, якщо вони обрали для релокації державний або комунальний об’єкт, перші пів року платитимуть по 1 грн/м². Цей тариф діє не лише для фірм, що беруть участь у державній програмі з релокації. Навіть якщо компанія змагається за приміщення на аукціоні в Prozorro.Продажі, можна претендувати на ці пільгові умови. Для цього необхідно заздалегідь, до аукціону, звернутися до обласної військової адміністрації за місцем розміщення бажаного об’єкта оренди та отримати клопотання про сприяння переміщенню виробництва.

Що можна орендувати для релокації?

Ось кілька, на наш погляд, привабливих об’єктів як приклад того, що можна орендувати через Prozorro.Продажі:

• Закарпатська область. Бетонний майданчик та адмінбудівлі на 4,8 тис. м² для розміщення лісопильні;
• Львів. Приміщення площею 36 м² для розміщення відділення банку. Стартова вартість — 10 804 грн, аукціон відбудеться 18.08.2022;
• Київщина. Об’єкт загальною площею 656,5 м² для розміщення цеху з виготовлення металоконструкцій. Стартова ціна — 35 566 грн, аукціон відбудеться 05.08.2022. Столярний цех і склади загальною площею 1455 м²;
• Житомир. Приміщення площею 17,5 м² для приватної медичної практики. Стартова вартість — 2895 грн, аукціон відбудеться 09.08.2022;
• Хмельницька область. Будівля зерносховища на 276 м². Приміщення виробничого корпусу площею 416 м².

Або, приміром, офісні приміщення в Ужгороді, Одесі, Тернополі та Луцьку.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення в системі Prozorro.Продажі завершено майже чотири тисячі аукціонів, які принесли до бюджетів різних рівнів більш як 649 млн грн. Але об’єктів для релокації ще достатньо — на сьогодні в системі оголошено приблизно 500 аукціонів з оренди нерухомості або майнових комплексів, що перебувають у державній або комунальній власності. Ще понад 10 тисяч об’єктів можуть стати платформою для релокації та відновлення бізнесу, — варто лише подати заявку.

Наразі немає публічної інформації про те, скільки майна є у власності держави, його стан і вартість. Єдиний реєстр об’єктів державної власності працює на застарілому програмному забезпеченні ще з 2005 року і не доступний для громадян. Окрім того, він містить чимало помилок та викривлень, а отже, не дозволяє розглядати його як достовірне джерело даних. 

Також у Реєстрі відсутні технічні паспорти та позначки геолокації об’єктів. Відомості зберігаються та обліковуються неналежним чином, вказується лише балансовий номер і короткий текст опису об’єкту. 

Чинний реєстр є закритим для широкого загалу, а витяги по об’єктах надаються лише уповноваженим суб’єктам управління майном, тобто юридичній особі, на балансі якої такий об’єкт перебуває, а також органам державної влади, їх посадовим особам у разі, якщо запит зроблено у зв’язку із виконанням ними повноважень, передбачених чинним законодавством.

Усе це не тільки суттєво ускладнює довгострокове планування приватизації та оренди, але й унеможливлює формування цілісного бачення реформи сфери управління публічним майном. Крім того, громадяни не можуть здійснювати суспільний нагляд за цією сферою, хоча по суті публічне майно належить саме громаді.

Саме тому ТІ Україна системно працює над цією проблемою і вже провела стратегічну сесію щодо реформи обліку державної власності. До напрацювання змін долучилися представники парламенту, міністерств, Фонду державного майна України та Офісу реформ Кабінету Міністрів.

“Відкритий реєстр об’єктів державної власності допоможе зрозуміти більше про економічний ефект від управління активами країни. Також сприятиме ефективнішим управлінським рішенням щодо приватизації, оренди чи концесії”, — прокоментувала Христина Зелінська.

Учасники заходу узгодили, що важливо вдосконалити роботу реєстру та контроль за управлінням державним майном, упрозорити систему збору інформації та, власне, підвищити ефективність управління.

Трансперенсі Інтернешнл Україна разом з Фондом державного майна працює над спільним проектом з розробки нового Реєстру державної власності. Разом з ключовими стейкхолдерами планується розробити Дорожню карту реформи обліку публічної власності. Вона передбачає як зміни чинного законодавства, так і розробку нової удосконаленої IT-платформи.

 

Захід відбувся за підтримки Шведського Агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA).

Це факт, що громадський контроль є одним із атрибутів демократичного суспільства. Якщо громадяни триматимуть на контролі виконання владою задекларованих цілей та взятих зобов’язань, то управління ресурсами країни буде ефективнішим.

У 2016 році ми в Трансперенсі Інтернешнл Україна долучилися до реформ публічних закупівель та ефективного продажу публічних активів. Ми допомогли створити такі електронні системи як Prozorro і Prozorro.Продажі. Зараз це високоефективні системи. Prozorro допомагає заощаджувати мільярди на закупівлях, а Prozorro.Продажі допомагають державі та громадам заробляти мільярди на приватизації та оренді.

Та все ж, ми розуміємо, що наявності одних хороших інноваційних систем не достатньо, аби реформи виконувались чесно та антикорупційно. Як-то кажуть, Prozorro саме скарги не напише і тим паче не посадить. Саме тому у тому ж 2016-му ми створили проєкт DOZORRO, об’єднавши мережу громадських організацій, які систематично контролюють витрачання коштів на публічних закупівлях.

З січня 2017 року по липень 2021-го наша спільнота промоніторила 41+ тисячі закупівель, спрямувала 37+ тисяч звернень, отримала понад 23 тисячі відповідей. Зрештою ми добилися виправлення порушень у понад 6 тисячах тендерів.

Управління державним і комунальним, тобто нашим з вами, майном заслуговує на такий же незалежний і ефективний контроль з боку громадськості. Платники податків, як ніхто інший, мають бути зацікавлені в ефективній реалізації та оренді майна. 

Тільки уявіть масштаби: через систему Prozorro.Продажі станом на вересень 2021 року реалізовано майна на суму понад 54 млрд грн. І це все пов’язано з публічними активами — тими, що належать українцям.

Prozorro.Продажі перетворились на ефективний інструмент бізнесу та громадськості для моніторингу та контролю за ринком державної та комунальної власності. Це вагомий крок для боротьби із можливими зловживаннями у процедурах приватизації та оренди. Тому сьогодні ми запускаємо аналогічну моніторингову спільноту громадських організацій, які стоятимуть на варті справедливих правил гри в аукціонах з продажу та оренди державного і комунального майна.

Ми зможемо навчити вас різних механік, як впливати на ситуацію. ТІ Україна надає таку собі валізку інструментів, яка допоможе навчитися контролювати управління публічним майном. Опісля ви зможете поширювати свій вплив, знайшовши власних партнерів, друзів, послідовників.

 

Що ми пропонуємо?

 

Долучитися до спільноти, яку ми формуємо.

Заповнити як представник ГО анкету та бути готовим працювати над змінами. Для нас спільнота — це про однодумців, які об’єднані спільною ідеєю та бажанням здійснювати позитивні зміни для своєї громади та країни.

 

Навчитися у нас.

Ми вже розробили унікальну методологію з моніторингу аукціонів малої приватизації та оренди державного і комунального майна за допомогою системи Prozorro.Продажі.

Ми маємо план тренінгів і точно знаємо, як простою мовою донести найважливіше. Ми просто пояснимо вам, що таке публічна власність, скільки вона коштує, і скільки витрачається наших податків на її утримання, а також покажемо як проконтролювати чи місцева або національна влада розпоряджається цією власністю. 

Ми сформували детальні інструкції для тих, хто готовий “тягнути лямку”. А ще ми навчимо вас навчати організаторів аукціонів малої приватизації та оренди державного та комунального майна.

 

Відстежувати і аналізувати.

З покроковим описом ви зможете дізнатися, що є у власності вашої громади, що і як перевіряти на всіх етапах аукціонів, які можуть бути порушення і де їх шукати.

 

Контролювати та скаржитися.

У випадку знайдених порушень у процедурах приватизації та оренди ми підготували шаблони звернень до організаторів торгів чи контролюючих органів. Ви матимете весь спектр можливостей, аби вплинути на процеси і зберегти кошти для своєї громади.

 

Робити відчутні зміни у громадах.

 

Готові? Реєструйтеся.

На Об’єднану гірничо-хімічну компанію покладена надважлива місія — успішно відкрити нову сторінку в історії великої приватизації в Україні після 16 років очікувань. 

Аукціон з продажу флагмана видобувної промисловості країни запланований уже на кінець серпня цього року. До приватизації ОГХК прикута особлива увага, в тому числі й міжнародної спільноти, адже конкурс стане тестом на готовність держави працювати на результат — побороти корупцію на державних підприємствах, проводити відкриті та прозорі торги, залучати міжнародних інвесторів та забезпечити надходження прогнозованих сум до держбюджету. 

ОГХК: титановий клондайк України

Україна посідає 1-е місце в Європі та одне з провідних місць у світі за видобутком титанових руд (4% світового виробництва). АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія”, яка була створена у 2014 році є найбільшим видобувником титанових руд в Україні. До підприємства увійшли Вільногірський гірничо-металургійний та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінати.

Компанія є найбільшою в Європі з видобутку титанових руд (ільменіту, рутилу) та цирконію найвищої якості. Загальний обсяг родовищ оцінюють у 12 млн тонн. Підприємство експортує свою продукцію до 35 країн світу. У 2020 році чиста виручка ОГХК склала $116 млн.

Стартову ціну для продажу гіганта видобувної промисловості України оцінили у 3,7 млрд грн. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляє, що на такий привабливий об’єкт уже є понад 10 потенційних покупців з різних країн.

Але постає логічне запитання: якщо об’єкт такий вигідний і унікальний, навіщо держава його продає?

ОГХК у полоні олігархів

У нашому попередньому матеріалі на прикладі іншого надважливого державного підприємства, виставленого на приватизацію — ПАТ “Центренерго”, — ми доводили, що великі компанії в руках держави — це корупційна спокуса та інструмент збагачення олігархічних груп. ОГХК не є винятком.

З 2004 року Вільногірський та Іршанський комбінати ОГХК потрапили у сферу інтересів олігарха Дмитра Фірташа і забезпечували потреби у сировині для його компанії ПрАТ “Кримський Титан” (м. Армянськ, АР Крим). Після Революції гідності ФДМУ розірвав з “Group DF” (DF – абревіатура Дмитро Фірташ) договори оренди комбінатів на постачання сировини для заводу Фірташа у Криму.

У 2014 році гендиректором ОГХК призначили Руслана Журила, який, за інформацією ЗМІ, входив до оточення ексдепутата Миколи Мартиненка, якого звинувачують у розкраданнях коштів на інших ДП – НАЕК “Енергоатом” та “СхідГЗК”.

У січні 2017 року Руслан Журило був затриманий НАБУ у так званій “справі ОГХК”. Внаслідок організації схеми перепродажу видобутої руди через компанії-прокладки, підконтрольні керівництву ОГХК, компанія завдала збитків державі на майже $13 млн. Зараз справу розглядає Вищий антикорупційний суд. До речі, одна з фірм, через які здійснювався експорт руди з ОГХК, зараз намагається відсудити в компанії майже 5 млн грн. Нагадаємо, що всі судові витрати державних підприємств покриваються коштами платників податків.

Зауважимо, що звільнення Руслана Журила з посади керівника ОГХК у 2017-му не зменшило його впливу на компанію — справу продовжив його перший заступник Олександр Гладушко. Схема з продажу титанової руди за зниженими цінами фірмам-прокладкам продовжувала працювати до 2020 року, коли на зміну Гладушку т.в.о. Голови правління підприємства став британський фінансист Пітер Девіс. Але з призначенням іноземця ситуація в ОГХК не змінилась.  

Рейдерські атаки, захоплення вебсайту і тиск на фінансовий топменеджмент

У квітні 2020 року ФДМУ заявив про спроби рейдерського захоплення компанії з боку колишнього менеджменту. Тоді ж був перехоплений контроль над офіційним сайтом ОГХК. Контроль над сторінкою, вочевидь, так і не поновили, оскільки, останні публікації в розділі “Новини” датовані 2020 роком і рясніють негативом у бік нового керівництва компанії та голови ФДМУ. Наразі ОГХК має вже новий сайт.

Також у ЗМІ в травні 2020 року з’явилися повідомлення про злочинні дії щодо топменеджменту фінансового сектору компанії. Спочатку до помешкання члена правління, який відповідав за фінансовий напрям, вдерлися невідомі та викрали ноутбук та робочі документи. А через кілька днів після інциденту стався підпал автомобіля керівника відділу економіки та фінансів підприємства.

У січні 2021 року ФДМУ знову заявив про обшуки в центральному офісі компанії і пов’язав це зі спробами зірвати приватизацію об’єкта.

ОГХК і торгівля з окупованими територіями

Ще під час розслідувань схем перепродажу руди у 2017 році НАБУ оприлюднило запис телефонної розмови одного з підозрюваних. Це аудіо свідчило про те, що компанія ОГХК через посередників виконувала поставки титанової руди на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей. А в травні цього року розгорівся новий скандал — ОГХК звинуватили у відвантаженні через фірму-прокладку ільменітового концентрату в окупований Крим на завод Дмитра Фірташа. Саме Фірташ може виступати головним бенефіціаром цього скандалу, мета якого — відлякати конкурентів на аукціоні з приватизації ОГХК і зберегти компанію, де-факто, у своїй сфері впливу. 

ОГХК і захоплення земель

Видобувна діяльність підприємств важкої промисловості завжди несе в собі екологічні ризики. ОГХК є лише сумним тому підтвердженням.

На цю мить у провадженні Верхньодніпровського відділу поліції перебувають матеріали досудового розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.239 Кримінального кодексу України, за фактом забруднення та псування земель внаслідок промислової діяльності Вільногірського комбінату ОГХК.

Відповідно до змісту судової ухвали, встановлено факт використання підприємством земельних ділянок сільськогосподарського призначення без оформлення правовстановлюючих документів для розміщення ліній електропередач та технологічного процесу видобутку корисних копалин, а також забруднення земель державної та комунальної власності промисловими водами.

Крім того, ОГХК самовільно зайняв 5 земельних ділянок загальною площею 217,4 га, що дорівнює території 217 футбольних полів!

Приватизація ОГХК — панацея від олігархічного впливу? 

Шанси на позбавлення олігархічного контролю над підприємством зростають, адже 24 червня Президент України ввів у дію рішення РНБО, яке застосувало санкції до Дмитра Фірташа, зокрема в частині заборони брати участь в приватизації та ануляції дозволів на користування надрами. Можливо, що до проведення аукціону Верховна Рада встигне проголосувати в другому читанні за новий т.зв. “закон про олігархів” і Дмитра Фірташа (і не тільки його) внесуть до відповідного списку.

Попри різні погляди щодо якості та спроможності цього закону, його проєкт містить також положення про заборону купівлі об’єктів великої приватизації особою, яка визнана олігархом, або компанією, бенефіціаром якої є така особа.

Якщо новим власником ОГХК стане ефективний менеджер, то є очікування на розвиток компанії, в тому числі і в екологічній політиці. Фонд держмайна анонсував обов’язкові модернізаційні, екологічні і соціальні гарантії для підприємства, дотримання яких є умовою для потенційних покупців. Зокрема, вимагається внесення не менш ніж 400 млн грн інвестицій на переобладнання, забезпечення соціальних гарантій працівникам. Також, прописане неухильне дотримання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі відносно забруднення ґрунтів та води. Чи допоможе це у розв’язанні кримінальної справи про псування земель, про яку ми згадували вище, і чи буде зацікавлений новий власник компанії відшкодувати нанесені “попередниками” збитки, якщо вина буде доведена — покаже час. Важливо, щоб для нового інвестора суперечливе минуле компанії не стало неочікуваним неприємним бонусом. 

Звісно, покладаються великі сподівання, що приватизація ОГХК стане панацеєю від усіх багаторічних корупційних схем, в які вплетена компанія, а НАБУ перестане виконувати роль “сторожового собаки”, який час від часу присікає спроби нелегального відвантаження титанової руди на десятки мільйонів гривень в Одеському порту.

Відповідно до графіку приватизації, аукціон з продажу ОГХК очікувався вже у липні 2021-го. Проте рішення Кабміну щодо затвердження умов приватизації цього об’єкта ухвалили лише 16 червня. Нагадаємо, що відповідно до законодавства, аукціони можуть проводитися в строк від 30 до 60 днів з моменту публікації інформаційного повідомлення про приватизацію із затвердженою стартовою ціною об’єкта та умовами його продажі.
Слід теж зазначити, що в процесі підготовки об’єкту до приватизації було докладено зусиль для стабілізації фінансового стану компанії, що відбилося на рості чистого прибутку.

Таким чином, найбільш реалістичним варіантом проведення аукціону виглядав серпень. Так і сталося – 22 червня ФДМУ оголосив, що аукціон відбудеться 31 серпня.

Сподіваємось, що приватизація ОГХК вже більше не відкладатиметься, і сподівання на ефективне, рентабельне підприємство, позбавлене впливу олігархів, не залишаться лише сподіваннями.

Prozorro.Продажі стали ефективним інструментом контролю за ринком державної та комунальної власності для бізнесу та громадськості. Як в Україні з’явилася платформа для прозорої приватизації та які зміни її очікують у майбутньому?

Запобігати корупції та залучати громадян до боротьби з нею — це стратегічні цілі TI Україна. Наш фокус зосереджений на інноваційних рішеннях, які допомагають мінімізувати корупційні ризики у державному секторі економіки. Таким першим важливим антикорупційним IT-рішенням стала електронна система державних закупівель Prozorro, до створення якої ми також були долучені.

У 2016-му році TI Україна долучилась до розробки ще однієї революційної системи, яка сьогодні є найбільшим майданчиком для продажу та оренди держвласності — Prozorro.Продажі. Її називають ще “eBay для уряду”. Завдяки цій платформі вдалося відкрити “важкодоступні” дані, перевести в “онлайн” всі процедури та показати сам процес ухвалення рішення чиновниками у питаннях продажу чи оренди державної та комунальної власності. 

Ключовий результат — ці рішення вже не пов’язані з людським фактором, а залежні від результатів відкритого та прозорого електронного аукціону, де бізнес змагається за купівлю активів. За 5 років існування платформи відбулося понад 350 тис. аукціонів, які поповнили державну скарбницю на 38 млрд грн.

Важливо також, що Prozorro.Продажі перетворились на ефективний інструмент бізнесу та громадськості для моніторингу та контролю за ринком державної та комунальної власності, що вже є вагомим кроком для боротьби із можливими зловживаннями у процедурах приватизації та оренди. 

Перші 2 роки проєкт реалізовувався повністю під керівництвом TI Україна, а у 2018-му він трансформувався у Державне підприємство «Прозорро.Продажі». Ми продовжували адмініструвати дві центральні бази даних системи до літа 2019-го. Увесь час ми тісно співпрацювали з Міністерством Економіки та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). 

Важливо було не лише технічно підтримувати і розвивати систему, але й контролювати процедури аукціонів з продажу майна. Для того, щоб учасники торгів могли повідомляти про випадки несправедливості чи порушень їхніх прав було створено 2 комісії для розгляду скарг — при ФГВФО та ДП «Прозорро.Продажі». Представники TI Україна теж входили до складу цих комісій.

Після того як TI Україна передала ДП «Прозорро.Продажі» усі права на бази даних електронної торгової системи, ми продовжили співпрацю з державними структурами щодо удосконалення системи та переведення нових ринків у формат електронних аукціонів. Так, восени 2019 року ми проадвокатували, щоб продаж майна компаній-банкрутів, а також оренда державної і комунальної власності відбулися в системі Prozorro.Продажі. Це відкрило ще більше даних, а отже, знизило корупційні ризики в раніше закритих процедурах.

Поступово функціонал сервісу розширили і було створено можливості для продажу майна державних акціонерних компаній, прав на надрокористування, необробленої деревини. Незабаром активується опція і для оренди земельних ділянок.

TІ Україна зацікавлена в сталих антикорупційних змінах, тому ми продовжуємо заглиблюватись у розвиток реформи управління державним майном.

Сьогодні наша команда напрацювала методологію для ефективного моніторингу за процедурами приватизації та оренди. Починаємо працювати також над створенням моніторингової мережі. Це стимулюватиме продаж непрофільних активів та підвищить спроможність держави проводити процедури професійно і без порушень.

Якщо колеги з інших країн будуть зацікавлені використати наш досвід у проведенні цієї реформи, наша рекомендація — налаштуватись на “гру в довгу”. Досвід України показує, що “вікна можливостей” довго не бувають відчиненими. А реформи потребують не тільки політичної волі, але й рішучості, наполегливості та мобілізації впливових стейкхолдерів.

Водночас, важливо не налаштовуватися виключно на опозиційну боротьбу, а вчитися співпрацювати з різними стейкхолдерами та вміти шукати компроміси. Адже життєздатність антикорупційних змін — не менш важливий результат нашої роботи.

Експерти ТІ Україна виявили найчастіші помилки в питаннях приватизації та оренди державного майна та запропонували свої рекомендації щодо їх покращення.

«Аукціонна революція», зумовлена прийняттям двох нових Законів «Про приватизацію державного і комунального майна» у 2018 році та «Про оренду державного та комунального майна» у 2019-му, докорінно змінила правила гри у сфері управління державним майном. Відтепер купити чи орендувати державну власність можна винятково через електронні аукціони у торговій системі Prozorro.Продажі. 

Метою реформи було не лише залучення додаткових бюджетних ресурсів, але й підвищення прозорості та ефективності управління державним майном. Реформа триває, і зберігається суспільний запит на забезпечення її ефективного моніторингу. 

За результатами першої спроби аналізу процедур приватизації та оренди за новим законодавством ми готові поділитися найчастішими помилками, які виникали. А також ми підготували рекомендації щодо удосконалення процедурних кроків у приватизації та оренді публічної власності. 

Найчастіші помилки у процедурах приватизації та оренди державного і комунального майна, що нам зустрічались, можна розділити на 3 категорії: 

• маркетингові — перешкоджають привабливості та ефективному просуванню об’єкта серед потенційних орендарів або покупців;
• процедурні — порушують вимоги законодавства щодо процедури оренди або малої приватизації.
• пов’язані з оформленням документації — стосуються недоліків пакета документів, який супроводжує об’єкт.

Державне та комунальне майно — не менш важлива частка економіки ніж, наприклад, публічні закупівлі. Захистивши необхідні зміни у законодавстві для проведення процедур за прозорими правилами, ми сьогодні можемо стежити за всіма кроками реалізації активів. 

На сьогодні немає систематичного та незалежного контролю за управлінням власністю держави.

Тому ми, Трансперенсі Інтернешнл Україна, презентуємо унікальну методологію моніторингу порушень у сфері приватизації та оренди державного і комунального майна з метою надання представникам громадянського суспільства інструкції з контролю за процедурами малої приватизації та оренди державної та комунальної власності через електронну торгову систему Prozorro.Продажі.

Метою такого моніторингу є виявлення порушень законодавства України в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна.

Об’єктом моніторингу є:

1. Аукціони приватизації та оренди державного та комунального майна.
2. Етапи приватизації та оренди державного та комунального майна до початку та після закінчення аукціону. 
3. Об’єкти приватизації та оренди в реальному часі та просторі.

Методи, які можуть застосовуватися при проведенні моніторингу:

1. Веб-аналіз – метод, який дозволяє виявити наявність або відсутність фактів порушення законодавства України в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна шляхом моніторингу веб-ресурсів організаторів торгів та/або електронної торгової системи Prozorro.Продажі тощо.
2. Контент-аналіз інформації, отриманої з веб-ресурсів та інших відкритих джерел, що дозволяє відібрати факти порушення законодавства України в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна та структурувати їх.
3. Інтерв’ювання скаржників на факти порушення законодавства України в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна (за можливості).
4. Метод спостереження – огляд об’єктів приватизації та оренди, спілкування з організаторами торгів тощо. 

 Ознайомитись з самою методологією можна нижче.

Також, ми підготували для громадськості шаблони звернень до контролюючих органів та організаторів, які можна використовувати у випадку знайдених порушень:

• шаблони звернень з оскарження порушень у малій приватизації;
• шаблони звернень з оскарження порушень у оренді.

До підготовки долучились експерти ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна», ГО «Центр протидії корупції» та ДП «Прозорро.Продажі».