Будівля нова, але ґрунт ненадійний: які системні проблеми впливають на роботу ВАКС

До четвертої річниці запуску Вищого антикорупційного суду ми вирішили розібратися, які перешкоди наразі доводиться долати інституції, та як загалом можна оцінити результати її роботи.

5 вересня 2019 року розпочав свою процесуальну роботу Вищий антикорупційний суд (ВАКС) та Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС). Відтоді ми в Transparency International Ukraine уважно відстежували їх роботу — відвідували судові засідання, аналізували інституційні та операційні аспекти діяльності, а також вивчали судові рішення.

Це дає змогу визначити як окремі тенденції, які можна визнати кращими практиками у сфері організації роботи ВАКС, так і проблеми, які є традиційними для всіх судів. Про них і поговоримо.

Результати ВАКС та АП ВАКС за 4 роки роботи

Період роботи у 4 роки — це не так багато, але їх достатньо, щоб зробити певні висновки зі спостережень.

Так, за інформацією з сайту ВАКС та за результатами моніторингу справ ми знаємо, що суд ухвалив 139 вироків, з яких АП ВАКС переглянула 55 та залишила без змін 28. Від початку роботи  за корупційні злочини Антикорсуд виправдав 23 обвинувачених, а засудив 157 осіб. При цьому у 43 випадках результат забезпечили угоди між обвинуваченими та слідством, серед яких і гучні рішення про визнання винуватості екснардепом Олександром Трухіним та ексміністром екології Миколою Злочевським.

Не менш цікаві і цифри щодо застосування ВАКС спеціальної конфіскації — механізму, який дозволяє конфісковувати злочинні активи та дохід від них у казну. За 4 роки ми стали свідками 19 проваджень, у яких застосували спеціальну конфіскацію на суму 137 546 142 грн.

 Але годі про цифри. Краще поговоримо  про найцікавіші справи, розгляд яких ВАКС закінчив за цей рік.

Справа Миколи Чауса (екссуддя Дніпровського суду міста Києва)

Цього іменитого суддю у серпні 2016 року детективи НАБУ викрили на отриманні хабаря в $150 тис. Гроші виявили у двох скляних банках, одну з яких знайшли, викопавши на земельній ділянці судді, а іншу — в його автомобілі. 

Судовий розгляд почався у листопаді 2021 року, коли Чаус повернувся (добровільно чи ні – це інша історія) в Україну. Захист часто намагався затягнути справу — не з’являвся на засідання, подавав різноманітні клопотання, затягував допит обвинуваченого. 

Цікаво, що екссуддю обвинувачували як у проханні надати особливо великий хабар, так і в його одержанні. Але перша інстанція засудила Чауса лише за те, що він просив надати йому неправомірну вигоду. В іншій частині обвинувачення суд встановив факт провокації з боку агента НАБУ, який свідомо перейшов від перевірки відомостей про хабар, який просив Чаус, до створення умов продовження ним вчинення злочину.

Вже у червні 2023 Миколу Чауса засудили на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. А найближчим часом має розпочатися апеляційний перегляд вироку.

Справа Дмитра Суса (ексзаступник одного з керівників департаменту Генпрокуратури)

Цей фігурант відомий тим, що працював у департаменті ГПУ, який називали «департаментом Кононенка-Грановського» — за прізвищами депутатів від БПП, наближених до колишнього президента. 

За версією слідства та суду першої інстанції, Сус зловживав повноваженнями слідчого та керівника слідства під час розслідування справ щодо незаконного грального бізнесу. На думку правоохоронців та суду І інстанції, Сус привласнив собі 423 тис. грн, а також продав, зокрема 11 гральних столів, 32 стільці, 10 ігрових автоматів, 1 електронну рулетку, 12 дисплеїв та 1 металеву статую жінки.

ВАКС почав розглядати справу ще у вересні 2019-го і виніс вирок уже в січні 2023 року. Тут важливо, що під час розгляду Антикорсуд підтвердив більшу частину обвинувачення прокурора САП. Водночас суд визнав обвинувачення у привласненні відеореєстратора з кабінету Суса необґрунтованим, бо докази не підтвердили присутність Суса на цьому обшуку.

В результаті екскерівника слідчого підрозділу ГПУ визнали винним за привласнення та розтрату майна, отриманого під час обшуків, та засудили до 9 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки та конфіскацією майна. За результатами апеляційного перегляду АП ВАКС зменшила строк призначеного покарання до 7 років. 

Справа Руслана Сольвара (екснародний депутат України)

Руслан Сольвар — народний депутат України VII та VIII скликань. Його обвинувачують в тому, що він незаконно отримував компенсацію від Верховної Ради за оренду готельного номера.

Річ у тім, що народні депутати можуть отримувати компенсацію за оренду готельного номера, якщо не мають власного житла у Києві. До певного моменту так було і в депутата Сольвара. Проте у 2017 році ситуація змінилась: Сольвар отримав у спадок квартиру в столиці. Ба більше, навіть одразу її задекларував, але отримувати компенсацію за оренду готельного номера не припинив. Нардеп вирішив написати заяву про припинення йому відшкодування коштів лише у 2018-му, після виходу низки матеріалів ЗМІ про цей факт. 

Перша інстанція виправдала Сольвара, адже, на думку суду, його дії варто було кваліфікувати як шахрайство, а не зловживання владою. Натомість апеляційна інстанція із вироком не погодилась: визнала Сольвара винним і засудила до 3 років реального позбавлення волі із позбавленням права обіймати певні посади строком на 1 рік та штрафом у 8500 грн. 

Нині справа перебуває на етапі касаційного оскарження і через відсутність сталої практики із застосування ст. 364 КК України передана на розгляд обʼєднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Проблеми у діяльності ВАКС, які можна вважати вирішеними

Запорукою позитивного сприйняття Антикорсуду суспільством стало долучення до підтримки його створення та забезпечення роботи чималої кількості партнерів, у тому числі й міжнародних. А це вплинуло як на добір суддів та апарату суду, так і на фінансування його діяльності.

Однак тут ідеться не лише про фінансування. Безперечним позитивом можна назвати якісне навчання суддів та працівників апарату як до початку процесуальної діяльності суду, так і під час виконання ними повноважень. Та й спеціалізація суддів також відіграє свою роль, адже вони «заточені» на розгляд корупційних справ, що сприяє підвищенню глибини знань. Хоча це не виключає розгляд суддями ВАКС та засудження осіб за іншими категоріями злочинів.

Складовою успіху Антикорсуду можна визнати і підтримку ним корпоративної культури. Зокрема працівники та судді часто відвідують юридичні події, взаємодіють з адвокатським середовищем, підтримують студентів-правників та навіть беруть участь у забігах.

Важливу роль у роботі суду також відіграє якість матеріалів, які направляють у ВАКС органи досудового розслідування. НАБУ і САП, чиї провадження розглядає Антикорсуд, також мають спеціалізацію, якісне фінансування та спеціальний порядок відбору кадрів.

З початку створення Антикорсуду вже повністю або частково вирішені такі проблеми:

• перша  інстанція ВАКС отримала власне приміщення;
• судді ВАКС та АП ВАКС отримали можливість притягати до відповідальності за неповагу до суду;
• створено власний вебсайт на окремій платформі, який містить повну інформацію про здійснення правосуддя ВАКС і його діяльність;
• спостерігається здебільшого активна та зрозуміла комунікація суду з громадськістю;
• маємо приклади оперативного завчасного інформування про розгляд резонансних справ;
• наявна можливість зачитувати лише резолютивну частину вироку (лише в умовах воєнного стану).

Однак невирішеними залишаються чимало проблем

Перше, що спадає на думку, — тривалий розгляд окремих справ. Як показує практика, великої риби доводиться чекати досить довго.

Наприклад, справа за обвинуваченням Олександра Онищенка, якого обвинувачують в організації розкрадання державних коштів під час видобутку та продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», надійшла до суду 17 жовтня 2019 року. Підготовче провадження тривало 7 місяців, і судовий розгляд розпочався уже 13 травня 2020-го. За цей час суд двічі приводив свідків і 6 разів призначав безоплатних адвокатів. І це з урахуванням того, що справа слухається in absentia, тобто без присутності обвинувачених. Станом на зараз тривають судові дебати.

Епізод «газової справи» щодо Романа Насірова надійшов на розгляд до ВАКС 24 жовтня 2019 року. Він обвинувачується у тому, що в 2015-2016 роках, діючи в інтересах нардепа Онищенка, дав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочку податкового боргу ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр». Підготовче судове засідання призначили на 8 листопада 2019 року і закінчилося воно у той же день. Однак обсяг матеріалів судового провадження, які належить дослідити суду, вражає – понад 170 томів. Тут варто  також врахувати, що Насіров тривалий час – з 31 жовтня 2022 року тримається під вартою, а тому швидкість судового розгляду, крім усього іншого, прямо впливає на стан забезпечення прав й обвинуваченого.

Справа за обвинуваченням Миколи Мартиненка у заволодінні коштами НАЕК «Енергоатом» та державного підприємства «СхідГЗК» надійшла до ВАКС 26 вересня 2019 року. А судовий розгляд призначили через 2 місяці підготовчого провадження. Суд досі розглядає це провадження і як мінімум тричі відкладав розгляд через неявку сторони захисту. Навіть порушував питання про притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності. Взагалі у цій справі ВАКС 13 разів призначав безоплатних адвокатів. Крім того, у справі наразі допитують численних свідків, що додатково уповільнює її розгляд.

Тобто причини вкрай довгих розглядів справ можуть бути різними. Як від великого навантаження суддів (на кожного суддю припадають в середньому 229 справ та матеріалів), до використання стороною захисту тактик затягування судового розгляду. Й інколи такі затягування призводять до спливу строків давності та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності.

Невизначеність окремих норм законодавства і, як наслідок, відсутність сталої практики.

Якість правозастосування напряму залежить від якості законодавства, на підставі якого воно здійснюється. І в тут є чимало проблем у сфері кримінальної юстиції, які зустрічаються як на етапі досудового розслідування, так і на етапі судового розгляду. Серед них труднощі з оцінкою обґрунтованості підозри та визначенні розміру застави при застосуванні запобіжних заходів. А також відсутність єдиної практики суду щодо змісту окремих елементів ст. 364 КК України та кваліфікації недекларування з релігійних причин.

Останнім часом також багато говорять про вдосконалення законодавчих підстав укладення угод про визнання винуватості. Ми вже згадували, що за час роботи суд таких угод було 43, і до деяких з них справді є запитання. Адже прокурори САП подекуди необґрунтовано змінюють обвинувачення, що не відповідає фактичним обставинам справи. І судді затверджують такі угоди без перевірки доказів, якими підкріплене визнання вини.

Серед інших проблем, які супроводжують роботу Вищого антикорупційного суду, згадаємо такі.

1. Невеликий часовий проміжок для судового розгляду після направлення обвинувального акту до закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. Таку тенденцію ми помітили, наприклад, у справах за обвинуваченням нардепів у недекларуванні. Потім, завдяки незначному затягуванню з боку захисту, суд закривав справи.
2. Зловживання процесуальними правами. І в цьому випадку є широке поле для маніпуляцій, адже КПК України не визначає прямо заборону такої поведінки. Тут показовою є справа за обвинуваченням суддів ОАСК, де учасники навіть подали позов до НАЗК про нереагування на їх звернення щодо конфлікту інтересів суддів. 
3. Правки Лозового. Вони не регулюють питання обʼєднання різних кримінальних проваджень, і це ледь не призвело до закриття гучних справ з багатомільйонними ймовірними збитками державі – справи Укрзалізниці, братів Дубневичів та Ощадбанку. 
4. Незначна кількість позовів про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів. І відсутність сталої практики ВАКС з цього питання.
5. Розширення повноважень Антикорсуду щодо розгляду інших категорій справ. Так, у травні 2022 року суд почав розглядати справи про накладення санкцій на активи російських поплічників, хоча кількість суддів залишається сталою. На додачу лунають ідеї, що ВАКС повинен розглядати ще й корупційні адміністративні правопорушення. Відтак треба або збільшувати кількість суддів та пропорційно кількість апарату суду, або заборонити доповнювати компетенції ВАКС новими категоріями справ.
6. Тенденція дострокового звільнення з вʼязниць осіб, яких засуджував ВАКС. Такі прецеденти стали можливі через те, що повноваженнями з судового контролю за відбуванням покарання наділені місцеві суди, а не Вищий антикорупційний суд.
7. Продовжується традиція засекречування окремих вироків. Це негативно впливає на довіру до суду, особливо, коли виникають обґрунтовані сумніви у правомірності окремих процесуальних дій прокурора. 

***

Проблеми, які виникають у кримінальній юстиції, потрібно вирішувати оперативно. Адже що більша їх кількість, тим важче буде розглядати справи і тим контроверсійнішою стане практика застосування законодавства.

Крім цього, негативною є тенденція розширення компетенції Вищого антикорупційного суду без збільшення його штату. Недаремно в Конституції України запроваджено функціонування спеціалізованих судів. І цю спеціалізацію ВАКС потрібно зберігати.

Варто також згадати, що справа за конституційним поданням 49 народних депутатів щодо конституційності Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» залишається на розгляді Великої палати Конституційного Суду України з 6 жовтня 2020 року. І невідомо, що перешкоджає завершити це провадження та прийняти рішення про конституційність цього закону.

Тут зауважимо, що з ризиками пандемії та повномасштабного вторгнення антикорупційний суд впорався гідно. Тепер залишається прогнозувати, як ця інституція впорається з наслідками ядерної катастрофи:).

Водночас якісний добір суддів, працівників апарату, а також належне фінансування роботи інституції є запорукою її ефективної роботи. Керівництву ВАКС важливо підтримувати корпоративну культуру суду, а також працювати над стратегічним розвитком інституції. І зрештою ці ж практики можуть стати корисними для вдосконалення роботи й інших судів.