Що рекомендує Європейська комісія у сферах боротьби з корупцією та організованою злочинністю, фінансового контролю, закупівель і відбудови.

Єврокомісія опублікувала Звіт про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2025 рік. Загалом ЄК позитивно оцінила наш поступ в євроінтеграційних реформах.

Однак не усі сфери отримали однаково позитивні відгуки. Щодо боротьби з корупцією та публічних закупівель, наприклад, Єврокомісія відмітила обмежений прогрес України. Більш схвально ЄК оцінила реформи Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) і Рахункової палати (РП).

В цілому після спроби скасувати незалежність НАБУ і САП та низки інших шкідливих законодавчих рішень, ми очікували на більш критичний звіт від Єврокомісії. Однак вона лише зазначила, що ці події ставлять під питання відданість України антикорупційному порядку денному.

Попри загальний досить м’який тон документа, більшість конкретних рекомендацій Єврокомісії збігаються з тим, що ми рекомендували в межах Тіньового звіту та дослідження про сферу публічних закупівель.

Transparency International Ukraine детально проаналізувала оцінку Єврокомісії щодо усіх сфер нашої експертизи, виокремила ключові рекомендації, а також звернула увагу на важливі тенденції, які ЄК не згадала у документі.

Ефективність НАЗК

Порівняно з торішнім звітом про розширення Єврокомісії щодо України цього року єврокомісари були значно критичнішими у своїй оцінці роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Хоча деякі рекомендації перекочували з попереднього звіту, додалося багато нових. 

Так, Комісія рекомендувала насамперед:

1. розширити персональний обсяг декларантів щодо патронажу високопосадовців та спростити й удосконалити процедури перевірки декларацій.
2. зміцнити спроможності та фокус НАЗК для виявлення необґрунтованих активів.

Ці рекомендації повністю узгоджуються з нашими, які ми описували як у цьогорічному Тіньовому звіті, так і в попередньому.

У цьому контексті Єврокомісія зазначила, що загалом, НАЗК зберігає свою центральну роль у формуванні антикорупційної політики та запобіганні корупції. Втім вона також висловила занепокоєння щодо його неупередженості та ефективності в деяких функціях. Комісія закликала Агентство терміново виконати всі рекомендації звіту, оприлюдненого у липні 2023 року комісією з незалежної оцінки ефективності НАЗК. Наступну таку оцінку потрібно провести без подальших зволікань, застосовуючи надійну методологію та критерії — ще одна вкрай важлива рекомендація від єврокомісарів, яку ми повністю підтримуємо.

Також в ЄС підкреслили, що Агентству необхідно забезпечити, щоб його внутрішні процеси регулювалися через обов’язкові підзаконні акти, а не через необов’язкові рекомендації чи подібні документи. Про цю проблему також неодноразово згадано як у звіті аудиту НАЗК, так і у нашій аналітиці.

Важливо, що у звіті також йдеться про необхідність зміцнити систему е-декларування задля ефективного запобігання та виявлення необґрунтованих активів, що теж перегукується з нашими рекомендаціями. Так, Комісія вказала, що система має практичні та правові недоліки, які насамперед стосуються (автоматизованого) процесу перевірки, зокрема методології перевірки та застосованого ризик-орієнтованого підходу. 

Також Комісія відмітила, що слід забезпечити певний ступінь зовнішнього нагляду за логічним та арифметичним контролем декларацій (ЛАК). Ми ще у 2021 році закликали Агентство зробити правила ЛАК доступними, адже саме вони визначають рівень ризикованості декларації і її подальший відбір на перевірку. Оприлюднення цих правил у попередні роки дозволяло громадським експертам виявляти в них недоліки та пропонувати способи їх усунення. Наразі немає можливості оцінити, чи визначені НАЗК правила є достатньо ефективними.

Попри цю критику, у звіті позитивно оцінено ефективність та результати моніторингу способу життя публічних посадовців (МСЖ). ТІ Ukraine не поділяє цю позицію, адже чинна процедура МСЖ не є належно врегульованою та фактично дублює собою зміст повної перевірки декларацій. Ба більше, при проведенні цього виду контролю НАЗК не застосовує автоматизований розподіл серед уповноважених осіб. Це загрожує тим, що конкретні категорії декларантів або навіть окремих людей перевірятимуть спеціально визначені працівники НАЗК — відповідно існує імовірність політичного впливу на процес. 

Загалом Комісія підкреслила, що необхідно приділяти більше уваги практичному застосуванню інструментів фінансового контролю до високопосадовців. Адже в межах оцінюваного періоду повідомлялося про багато звинувачень у необґрунтованих активах та прихованому майні. Парламент повинен додатково збільшити покарання за необґрунтовані активи та зменшити застосовні пороги, щоб зробити режим санкцій більш релевантним та ефективним. Крім того, обов’язок декларувати активи також повинен охоплювати патронаж приватних офісів високопосадовців, включаючи радників та помічників. Повністю підтримуємо ці рекомендації.

У звіті про розширення також порушили проблему недостатнього людського ресурсу НАЗК. Зокрема там вказано, що для залучення та утримання кваліфікованих працівників необхідний конкурентний рівень заробітних плат, а також чітка внутрішня кадрова політика. Крім того, Агентство створило секторальні експертні підрозділи, яких тепер треба уповноважити надавати додаткову методологічну підтримку антикорупційним підрозділам та посадовим особам публічних органів та державних підприємств. Так само повинні бути посилені навички, професіоналізм та підзвітність антикорупційних уповноважених. Ми погоджуємося, що кадрове забезпечення НАЗК має бути посилене, зважаючи на велике навантаження, зокрема через центральну роль Агентства в антикорупційному мейнстрімінгу у переговорах з ЄС.

У розділі щодо ефективності Єврокомісія вказала на те, що кількість повідомлень про корупцію, отриманих НАЗК, значно зросла — з 534 у 2023 році до 982 у 2024-му, але кількість підтверджених викривачів впала з 25 у 2023 році до 17 у 2024-му. Лише невелику кількість осіб засудили у кримінальних провадженнях на основі повідомлень викривачів (0,47% проваджень на рівні звичайних судів; 5% у провадженнях ВАКС).

Згадали у Комісії і про антикорупційну експертизу законопроєктів з боку НАЗК та профільного комітету ВРУ. На переконання єврокомісарів, яке узгоджується з нашим, наразі така експертиза не є систематичною, а рекомендації, надані Агентством за її результатами, не виконуються послідовно.

Щодо стратегічних документів, то Єврокомісія оцінила як обмежений вплив Антикорупційної стратегії на 2021-2025 роки та Державної антикорупційної програми через розрив у їх виконанні, що вказує на необхідність загальнодержавної участі.

Комісія закликала розробити та ухвалити нову Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки та Державну антикорупційну програму без зволікань у прозорий та інклюзивний спосіб. Вони повинні включати амбітний, але реалістичний рівень пріоритетних заходів у сферах, найбільш схильних до корупції, таких як публічні закупівлі, відбудова, енергетика, інфраструктура, будівництво та управління землею, судова система та правоохоронні органи, митниця та оподаткування, видобувні галузі та природні ресурси. Щоб уникнути проблем з виконанням майбутньої стратегії, необхідно зміцнити спроможності та ресурси, зокрема на рівні НАЗК. Крім того, потрібно терміново посилити правозастосовні структури та регулярну участь (високорівневих) політичних координаційних органів. Усі ці рекомендації також перегукуються з описаними нами у Тіньовому звіті.

Крім того, Комісія справедливо відмітила, що більшість публічних органів ухвалили антикорупційні програми, але вони рідко знешкоджують корінні причини корупції, і НАЗК має посилити свій контроль якості за ними. Певні органи місцевого самоврядування та менші державні підприємства не зобов’язані розробляти такі програми, що залишається проблемою, яку потрібно вирішити.

Наостанок у звіті згадується, що НАЗК необхідно розвивати свої спроможності для ефективного та неупередженого моніторингу дотримання законодавства про лобіювання. Це нова сфера відповідальності Агентства, яка на наше переконання справді потребує додаткової уваги.

Таким чином, щодо роботи НАЗК Єврокомісія рекомендувала:

• розширити перелік декларантів щодо патронажу приватних офісів високопосадовців;
• спростити й удосконалити процедури перевірки декларацій; 
• зміцнити спроможності та фокус НАЗК для виявлення необґрунтованих активів;
• терміново виконати невиконані рекомендації звіту за результатами незалежної оцінки ефективності органу у 2023 році та забезпечити вчасне проведення нової оцінки за оновленою методологією;
• забезпечити регулювання внутрішніх процесів НАЗК через обов’язкові підзаконні акти;
• оприлюднити ЛАК для контролю за його застосуванням;
• посилити кадрове забезпечення НАЗК, зокрема, через збільшення оплати праці;
• розробити та ухвалити нову Антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки та Державну антикорупційну програму без зволікань у прозорий та інклюзивний спосіб; 
• розвивати спроможності НАЗК для ефективного та неупередженого моніторингу дотримання законодавства про лобіювання.

Про що не згадала Єврокомісія?

Попри вичерпні рекомендації щодо підготовки наступного циклу антикорупційної політики, Комісія коротко висловилася про обмежений вплив чинних стратегічних документів. У торішньому звіті йшлося про необхідність запровадження санкцій за систематичне невиконання заходів ДАП, що було доволі конкретно. Водночас цьогоріч єврокомісари обмежилися лише загальною думкою про необхідність загальнодержавної участі. У нашому Тіньовому звіті описані конкретні проблеми виконання чинної Антикорупційної стратегії та ДАП і рекомендації, як їх вирішити.

Цього року Єврокомісія також не згадала про недоліки Єдиного порталу повідомлень викривачів. Вони включають вимогу викривачу надати юридичну кваліфікацію можливого правопорушення на етапі подання повідомлення, можливість керівника викривача бачити архів таких повідомлень, відсутність TOR-версії порталу та інші невідповідності найкращим стандартам анонімності та конфіденційності. Також не згадали у звіті про виклики електронної звітності політичних партій через реєстр Politdata.

Висновок

Цьогорічна оцінка роботи НАЗК Європейською Комісією покриває фактично всі проблеми діяльності Агентства, які давно критикує громадськість. Попри спірну позицію щодо моніторингу способу життя декларантів, ЄК доволі вичерпно описала необхідні реформи системи фінансового контролю з наголосом на прозорість та інклюзивність. Оновлення в цій сфері має стати пріоритетом для НАЗК, і ми сподіваємося, що Агентство таки дослухається до ЄС.

Антикорупційний сегмент кримінальної юстиції

У порівнянні з попереднім звітом Єврокомісії, який відзначив, що Україна має певний прогрес у боротьбі з корупцією, цьогоріч прогрес у сфері оцінили як обмежений. Комісія відзначила, що її рекомендації з минулого року були частково виконані й залишаються актуальними. 

При цьому у звіті вказано, що кількість обвинувальних актів у справах НАБУ зросла, тоді як загальна кількість підозрюваних та обвинувачених осіб дещо знизилася. Водночас кількість обвинувальних актів у справах про корупцію, розслідуваних Національною поліцією (НПУ), Державним бюро розслідувань (ДБР) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) зменшилася. Багато справ залишилися без судового рішення, також збільшилася кількість закритих проваджень. Ми звертали увагу на цю проблему у Тіньовому звіті і підкреслювали, що причини збільшення кількості закритих справ потрібно якісно проаналізувати. Водночас необхідно вдосконалити механізми статистичної звітності, щоб результати роботи органів досудового розслідування та судового розгляду були більш порівнюваними.

Єврокомісія відзначила, що кількість справ, розглянутих Вищим антикорупційним судом (ВАКС), залишається на рівні, подібному до попереднього року, тоді як кількість винесених вироків, включаючи остаточні обвинувальні вироки, дещо зросла. 

Однак ЄК звертає увагу на критичну проблему: середня тривалість розгляду в суді є дуже високою, що призводить до накопичення справ. Ми неодноразово наголошували на цій проблемі у наших звітах з моніторингу роботи ВАКС.

Це питання стало ще гострішим через неефективний другий конкурсний добір суддів ВАКС, що може призвести до ще більшого перевантаження суду через незаповнені вакантні посади. Тому надзвичайно важливо успішно завершити новий конкурс на позиції суддів ВАКС із залученням Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), визначивши доброчесних та професійних суддів. Також, щоб усунути значні затримки, зменшити відставання справ та скоротити час розгляду, ВАКС слід розробити комплексну стратегію для забезпечення ефективності судочинства.

Єврокомісія констатує позитивний прогрес у цивільній конфіскації, однак визначає критичною проблемою низьку кількість арештів та остаточних конфіскацій активів у справах про корупцію високого рівня. Тут необхідний подальший прогрес, у тому числі шляхом проведення ефективних паралельних фінансових розслідувань. І цю проблему також слід вирішувати з урахуванням заходів, визначених у відповідній Дорожній карті.

Єврокомісія констатує, що правова база для боротьби з корупцією створена, але її потрібно далі зміцнювати. 

При цьому Україна повинна продовжити строки давності та переглянути підстави для їх переривання та зупинення відповідно до європейських стандартів, щоб забезпечити достатні часові рамки для належного розслідування, судового переслідування та винесення рішень щодо корупції та пов’язаних з корупцією правопорушень. І це також узгоджується з нашими рекомендаціями з останнього звіту з моніторингу роботи ВАКС. В останній рік ця рекомендація стала ще актуальнішою через зростання кількості справ, які можуть закрити через закінчення строків давності. Дорожня карта з питань верховенства права передбачає виконання цих заходів лише до ІІ кварталу 2027 року, що є неприйнятно довгим строком.

Окрему увагу ЄК приділила законодавчим ініціативам, що звільняють певні оборонні компанії від кримінальної відповідальності або запроваджують необґрунтовані обмеження щодо кримінальної відповідальності та розслідувань, у тому числі за корупцію та інші економічні злочини. Йдеться, зокрема, про проєкт закону № 12439, який потрібно суттєво доопрацювати.

Також Єврокомісія повідомила про ризик підривання довіри громадськості до антикорупційних інституцій через необґрунтовані публічні заяви та створення у червні 2025 року Тимчасової слідчої комісії з широким мандатом для розслідування можливої корупції в правоохоронних органах, судах та судових органах. Це має ризик  виходу за межі обмежень, що випливають з поділу влади. 

Єврокомісія відзначила і те, що посада Генерального прокурора залишається політизованою. Вона рекомендувала прийняти законодавчі зміни, щоб зробити процедури відбору та звільнення Генпрокурора об’єктивнішими, прозорими та заснованими на заслугах. На цьому ми також наголошували у наших матеріалах.

Таким чином, щодо сфери боротьби з корупцією Єврокомісія рекомендувала:

• розвʼязати проблему великої тривалості судового розгляду справ про корупцію на найвищому рівні. Цьому можуть посприяти запровадження інституту протидії зловживанню справ у ВАКС;
• продовжити строки давності та переглянути підстави для їх переривання та зупинення відповідно до європейських стандартів; 
• вилучити положення про автоматичне закриття кримінальних справ через закінчення строків для досудового розслідування та переглянути поточні строки, щоб забезпечити достатній час для кримінальних розслідувань; 
• удосконалити конфіскаційні механізми та забезпечити проведення ефективних паралельних фінансових розслідувань;
• виконати всі рекомендації аудиту НАБУ; 
• усунути обмеження, що перешкоджають повному розгортанню системи іКейс; 
• надати НАБУ доступ до автономного прослуховування та незалежних судових експертиз, а також можливість прослуховувати засоби звʼязку без залучення інших органів;
• надати керівнику САП можливості розпочинати розслідування та схвалювати слідчі дії щодо членів парламенту незалежно від Генерального прокурора. 
• переглянути винятки для високопосадовців щодо одноособового розгляду справ із тим, щоб забезпечити пропорційність та вплив на ефективність судового розгляду;
• вдосконалити норми про підслідність НАБУ, а також запровадити гарантії щодо їх належного дотримання. 

Про що не згадала Єврокомісія?

У звіті Єврокомісії прямо не вказано на проблему виконання покарань у вигляді конфіскації майна, про яку ми писали в окремих дослідженнях. Однак у розділі про правосуддя йдеться про те, що Україна повинна прийняти додаткове законодавство щодо покращення виконання судових рішень, пов’язаних з грошовими та негрошовими зобов’язаннями. 

Крім цього, прямо не вказано на проблему того, що питання про дострокове звільнення засуджених осіб вирішує місцевий суд за місцем відбування покарання. Причиною для цього може бути велика увага на етапи досудового розслідування та судовий розгляд корупційних справ і незначна комунікація про результати виконання таких рішень, хоча саме вони і є головною метою всього процесу.

Висновок

Єврокомісія справедливо відзначає прогрес у формуванні track record боротьби з топкорупцією, але водночас визначає критичні системні виклики. Особливо важливими є рекомендації щодо вдосконалення строків давності, надання НАБУ автономного прослуховування, скасування автоматичного закриття справ через сплив строків досудового розслідування та посилення ефективності конфіскації активів. Ці проблеми вимагають термінових коригувальних заходів на законодавчому та інституційному рівнях.

Боротьба з організованою злочинністю

Як минулого року, так і цьогоріч Єврокомісія відзначила певний прогрес у сфері боротьби з організованою злочинністю. У звіті вказано, що правова база частково узгоджена з acquis ЄС, але спроможність боротися з серйозною та організованою злочинністю потребує покращення.

Єврокомісія відзначає, що українські правоохоронні органи розпочали впроваджувати деякі заходи в межах загального стратегічного плану реформування (КСП). ЄК підкреслює, що постійне впровадження КСП до кінця 2027 року разом із відповідними частинами дорожньої карти верховенства права Розділу 24 є вирішальним для реформування цивільного сектору безпеки відповідно до європейських стандартів. 

Ми вважаємо цю рекомендацію важливою. Як показує наш Тіньовий звіт, План заходів до КСП містить пункти, спрямовані на посилення публічного контролю і підзвітності НПУ, ДБР та БЕБ. Однак окремі заходи потрібно вдосконалити під час розроблення проєктів нормативних актів, особливо щодо залучення незалежних (зокрема міжнародних) експертів до складу конкурсних комісій з добору керівників.

Єврокомісія відзначає, що Україна зміцнила правову базу фінансових розслідувань, коли прийняла відповідне імплементаційне законодавство. А також те, що Міністерство внутрішніх справ готує Стратегію фінансових розслідувань. Однак важливо, щоб у межах підготовки цього документу МВС провело публічні консультації з експертним середовищем. 

Єврокомісія поділяє висловлені в Тіньовому звіті рекомендації для забезпечення систематичності, ефективності та вчасності фінансових розслідувань. Для цього важливо виділити достатні ресурси, забезпечити навчання, надати доступ до необхідних баз даних та розробити практичні настанови та інструменти. 

Увагу Єврокомісії також привернув закон, який непропорційно зменшив доступ до державних реєстрів під час воєнного стану. Йдеться про те, що Президент України не почув заклики понад 50 громадських організацій та журналістів ветувати закон щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів. Єврокомісія висловила занепокоєння цими змінами, адже розслідування фінансових злочинів часто ініціюють за повідомленнями громадянського суспільства та ЗМІ. Також ЄК звернула увагу на суперечливі поправки до Кримінального процесуального кодексу, заявленою метою яких є захист бізнесу. Вони можуть підірвати ефективність фінансових та кримінальних розслідувань економічних злочинів та слідчу незалежність БЕБ.

Позитивно у звіті Єврокомісія відзначила прийняття закону про реформу Агентства з розшуку та менеджменту активами (АРМА), який запровадив систему конкурсного відбору голови агентства, регулярні незалежні аудити та переглянуту систему управління активами. Однак звернула увагу на те, що для повного впровадження реформи потрібно прийняти відповідне імплементаційне законодавство, а також провести незалежну оцінку ефективності Агентства. Йдеться, на наш погляд, передусім про зміни до КПК України, щоб забезпечити ефективну взаємодію АРМА та органів прокуратури.

Суголосно із нашим Тіньовим звітом Єврокомісія відзначила, що багато вироків за відмивання доходів винесли на основі угод про визнання вини з подальшим звільненням без відбуття тюремного ув’язнення. Вона зазначила, що фінансовим розслідуванням все ще заважає відсутність надійної інформації про власність на майно, структуру компаній, банківські записи та транскордонні операції. Підхід «слідуй за грошима» значною мірою відсутній.

У звіті ЄК також вказала на проблему відсутності консолідованої статистики конфіскацій, а також згадала, що менше 3% розшуканих АРМА активів передані йому в управління. Аудит Агентства Рахунковою палатою виявив деякі недоліки в управлінні активами та у відборі управителів, які слід усунути у світлі реформи АРМА.

Єврокомісія відзначила, що призначення очільника Держфінмоніторингу (ДСФМ) відбулося без конкурсу з огляду на положення законодавства про воєнний стан і підкреслила, що ДСФМ повинна мати необхідні спроможності та ресурси, щоб ефективно виковувати свій мандат, зокрема забезпечувати своєчасну та якісну розвідку.

Важливо, що повз увагу ЄК не пройшло те, що чинні правила та судова практика щодо недопустимості доказів, зібраних неуповноваженим правоохоронним органом, разом із нечітким поділом та фрагментацією компетенцій, підривають боротьбу зі складними формами організованої злочинності та збільшують ризик корупції. Йдеться про практику Верховного Суду визнавати недопустимими докази, зібрані з порушенням правил підслідності. На жаль, такі приклади все ще трапляються.

Загалом щодо фінансових розслідувань, конфіскацій та менеджменту правоохоронних органів Єврокомісія рекомендувала:

• впроваджувати Комплексний стратегічний план реформування правоохоронних органів (КСП) до кінця 2027 року разом із відповідними частинами дорожньої карти верховенства права Розділу 24;
• забезпечити ефективність фінансових розслідувань через виділення достатніх ресурсів та баз даних, щоб такі розслідування проводилися систематично, ефективно та на ранній стадії паралельно з кримінальними розслідуваннями; 
• прийняти законодавчі норми щодо запровадження реєстру банківських рахунків та усунення законодавчої прогалини щодо віртуальних активів;
• відновити доступ до інформації права на нерухоме майно, зареєстроване за будь-якими юридичними особами в електронній формі; 
• не приймати суперечливі поправки до КПК щодо начебто «захисту бізнесу», які насправді спрямовані на підрив ефективності фінансових та кримінальних розслідувань економічних злочинів;
• удосконалити механізми конфіскації активів,  щоб забезпечити можливість досудового арешту активів з метою розширеної конфіскації та конфіскації доходів («спеціальна конфіскація»). А правила щодо конфіскації без обвинувального вироку в кримінальних провадженнях повинні бути далі узгоджені з Директивою ЄС про стягнення та конфіскацію активів;
• посилити спроможності Держфінмоніторингу; 
• запровадити прозорі процедури добору керівників НПУ та ДБР;
• усунути недоліки роботи АРМА у світлі триваючої реформи. 

Про що не згадала Єврокомісія?

Хоч ЄК звертає увагу на реформу АРМА, вона не оцінює, наскільки ефективно виконується Стратегія повернення активів. Водночас можемо зазначити, що на кінець 2025 року, згідно з Планом заходів на її виконання, повинні бути впроваджені заходи, зокрема, щодо реформи конфіскаційного механізму. На жаль, їх реалізації ми не бачимо.

Також, попри те, що у звіті прямо вказано, що очільника Держфінмоніторингу призначили без конкурсу, Єврокомісія не звернула увагу, що за чинним законодавством не передбачено якісних конкурсних процедур, хоча на посади в антикорупційних органах такі конкурси проводять.

Висновок

Україна має достатньо серйозне домашнє завдання у сфері боротьби з організованою злочинністю, і від його виконання залежить, у тому числі ефективність боротьби із корупцією. Адже корупція є невідʼємним елементом, який обумовлює існування організованої злочинності, а через необґрунтовані переслідування та інституційні конфлікти між НАБУ-САП та іншими органами досудового розслідування розмивається фокус уваги та втрачаються цінні ресурси. 

Регіональна політика 

Перш за все, Єврокомісія відзначила прогрес у законотворенні у сфері регіональної політики, зокрема затвердження Плану дій на 2025–2027 роки щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2024–2027 роки. Водночас у Звіті підкреслено, що згаданий План, а також стратегії розвитку громад мають тісніше інтегрувати вимоги реформи управління публічними інвестиціями. До того ж наголошують на важливості розвитку цифрових інструментів, першочергово системи DREAM (яка є «банком» публічних інвестиційних проєктів у межах реформи). 

У вимірі планування на місцевому рівні ЄК загалом бачить потребу в «уточненні та впорядкуванні змісту й структури місцевих стратегічних документів». Такі документи ОМС радять логічно поєднувати з джерелами фінансування. Тобто стратегувати потрібно, орієнтуючись на оцінку реальних потреб та спроможностей.

Єврокомісія також відзначила низку інших рішень на центральному рівні. Йдеться про такі кроки, як призначення Віцепрем’єр-міністра з питань відновлення – Міністра розвитку громад та територій головою Міжвідомчої координаційної комісії; передбачення у держбюджеті 2025 року фінансування на відновлення Державного фонду регіонального розвитку тощо. На думку ЄК, Україна має докласти більше зусиль до створення правової системи, що залучала б місцеву владу, громадськість та партнерів до всіх етапів планування — у дусі Європейського кодексу поведінки щодо партнерства. 

У Звіті простежується акцент на прозорому та підзвітному управлінні фінансами, особливо в питаннях відновлення. Єврокомісія рекомендує розробити підхід до звітування про використання коштів Ukraine Facility та інших джерел фінансування, аби весь процес відповідав принципам політики згуртованості ЄС — субсидіарності (щоб рішення ухвалювались на рівні, де вони реалізовуватимуться), ефективності (щоб кошти приносили відчутний результат), підзвітності (щоб влада пояснювала свої дії) та участі субнаціональних органів у прийнятті рішень (щоб громади реально впливали на розподіл ресурсів).

Для органів місцевого самоврядування це означає: планувати проєкти відновлення з урахуванням реальних потреб громади, прозоро використовувати виділені кошти, регулярно звітувати, залучати громадськість до прийняття рішень і забезпечувати контроль за ефективністю та доцільністю використання ресурсів. 

Зі схожими рекомендаціями Єврокомісія торкається теми аудиту та контролю: відзначає, що внутрішні та зовнішні аудиторські функції існують (зокрема Рахункова палата, яка тепер має повноваження перевіряти місцеві бюджети), однак їхня робота ще не відповідає міжнародним стандартам. Реалізацію аудиту на рівні громад звіт характеризує як «нерівномірно ефективну». Для місцевої влади це може стати можливістю посилити власні механізми внутрішнього контролю та фінансової прозорості: за даними програми «Прозорі міста», окремі підрозділи внутрішнього аудиту функціонують менш ніж у третині зі 100 найбільших міст України, і лише чотири з них звітують про результати своєї роботи.

Таким чином, Єврокомісія рекомендує органам місцевого самоврядування:

• розробити чи оновити стратегічні документи громад на основі оцінки потреб та ресурсів. Підкріпити стратегії планами реалізації;
• підтримувати діалог з громадськістю, представниками бізнесу та міжнародними партнерами через належну комунікацію та проактивне залучення;
• використовувати систему DREAM для управління та контролю за проєктами відновлення;
• посилити прозорість в управлінні фінансами за допомогою регулярного звітування про використання бюджетних коштів; 
• розвивати чи розширити механізми внутрішнього аудиту та контролю. 

Про що не згадала Єврокомісія? 

Єврокомісія говорить про адміністративні спроможності у сфері регіональної політики лише на рівні Міністерства розвитку громад та територій. Водночас у звіті не приділено уваги кадровій стійкості місцевого самоврядування, яка залишається одним із викликів для громад у воєнний час.  

Окрім того, Єврокомісія розглядає вимір боротьби з корупцією на регіональному рівні крізь призму контролю та аудиту, тоді як не менш важливим є розвиток локальної антикорупційної інфраструктури — посилення ролі уповноважених із питань запобігання корупції, затвердження та реалізація місцевих антикорупційних програм, навчання з питань доброчесності тощо.

Висновки

Орієнтуючись на вказівки Єврокомісії, місцева влада сприяє євроінтеграційному поступу України та відкриває для себе можливості зміцнити управління, підвищити довіру та перейти до сталих практик прозорості. Від того, наскільки послідовно та якісно громади вибудують прозорі фінансові процеси, стратегічне планування та взаємодію з мешканцями, залежить їхня готовність до європейських правил гри.

Фінансовий контроль

Зовнішній аудит

У цьогорічному звіті Єврокомісія вперше за останні роки високо оцінила прогрес України у сфері зовнішнього аудиту. Значну роль у цьому відіграли зміни до Закону «Про Рахункову палату», ухвалені наприкінці минулого року. Вони допомогли наблизити національне законодавство до Міжнародних стандартів для вищих органів аудиту (ISSAI) та розширили мандат Рахункової палати (РП), що, зокрема, було однією з рекомендацій Єврокомісії у 2024 році.

Втім, ключова рекомендація щодо діяльності вищого органу аудиту країни залишилася майже незмінною порівняно з минулим роком: необхідно посилити політичну та фінансову незалежність Рахункової палати, а також зміцнити її адміністративну спроможність, зокрема через завершення формування її менеджменту. І за останній рік ця рекомендація стала ще більш актуальною.

Щоб посилити політичну незалежність органу у 2024 році, змінами до закону, зокрема, запровадили оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати — з переважним правом голосу міжнародних експертів та акцентом на прозорості. Проте за понад 10 місяців конкурс так і не розпочався через неспроможність парламенту сформувати дорадчу групу експертів (ДГЕ), яка має здійснювати відбір кандидатів. TI Ukraine закликала парламентарів зважити досвід та репутацію експертів та утворити ДГЕ, щоб розблокувати конкурс.

У контексті необхідності посилити адміністративну спроможність органу варто відзначити, що в Рахунковій палаті вакантними залишаються понад третина (35%) посад державних аудиторів. Після затвердження Порядку конкурсного відбору наприкінці січня 2025 року та переведення чинних працівників на посади державних аудиторів орган оголосив лише два конкурси — обидва у липні 2025 року. За їх результатами призначили лише 15 державних аудиторів, що становить приблизно 3% від штатної чисельності. За таких умов забезпечення ефективної роботи Рахункової палати залишається під питанням, особливо з огляду на суттєве розширення її контрольних повноважень — про це зазначає і Єврокомісія у своєму звіті.

Попри прогрес у вдосконаленні національного законодавства, повна відповідність міжнародним стандартам все ще залишається викликом. Європейські експерти підкреслюють, що Рахункова палата має не лише продовжувати впроваджувати затверджені методики аудиту у своїй роботі, а й створити механізми контролю якості, щоб регулярно оцінювати ефективність цих аудитів. Це дозволить гарантувати їх відповідність міжнародним стандартам щодо прозорості та підзвітності.

Втім, не з усіма висновками та рекомендаціями ЄК стосовно роботи Рахункової палати можна погодитися.

Що стосується фінансової незалежності органу, то наприкінці 2024 року посадових осіб РП, включно з державними аудиторами, вивели з-під дії Закону «Про державну службу» та встановили розміри їхніх посадових окладів і доплат безпосередньо у профільному законі, що залишає їх поза впливом уряду. Крім того, у січні 2025 року парламент вніс зміни до Бюджетного кодексу, якими запровадив особливу процедуру розгляду бюджетних запитів Рахункової палати урядом та парламентом. Тож у цьому контексті рекомендація ЄК щодо подальшого посилення фінансової незалежності Рахункової палати виглядає дискусійною.

Європейські експерти у своєму звіті також відзначили прогрес у моніторингу виконання рекомендацій за результатами аудитів та розробці спеціалізованих ІТ-інструментів. Вимогу щодо здійснення такого моніторингу і оприлюднення його результатів закріпили в Законі «Про Рахункову палату» наприкінці 2024 року. Водночас Регламент РП передбачає, що моніторинг має здійснюватися відповідно до затвердженого органом порядку. Втім, ані серед оприлюднених внутрішніх документів Рахункової палати, ані в матеріалах щодо реалізації рекомендацій немає згадок про відповідний Порядок моніторингу виконання рішень. Це дає підстави припускати, що такий документ не було затверджено.

Таким чином, для подальшого євроінтеграційного поступу у сфері зовнішнього аудиту, Україні необхідно:

• посилити політичну та фінансову незалежність Рахункової палати, а також зміцнити її адміністративну спроможність, зокрема через завершення формування її менеджменту.

Крім того, Рахунковій палаті Єврокомісія рекомендувала:

• надати пріоритет ефективному впровадженню затверджених методик аудиту на основі Міжнародних стандартів для вищих органів аудиту у своїй роботі;
• розробити надійні механізми забезпечення якості для регулярної оцінки ефективності своїх аудитів, гарантуючи їх відповідність міжнародним стандартам прозорості та підзвітності;
• відбирати аудити для включення до плану роботи на 2026 рік на основі оцінки ризиків та впливу;
• збільшити кількість аудитів консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів у 2026 році.

Висновки

У своєму звіті Єврокомісія позитивно оцінила прогрес України у сфері зовнішнього аудиту. Однак варто зазначити, що вона звернула увагу радше на поступ в ухваленні законодавчих змін. На нашу думку, Україні була б корисна також критика щодо відсутності реальної імплементації цих нововведень. Зокрема, щодо того, що за більш ніж 10 місяців український парламент так і не спромігся зробити ключовий крок для посилення політичної незалежності Рахункової палати — сформувати комісію для запуску конкурсного відбору її членів.

Що стосується наданих рекомендацій, то більшість із них – за винятком посилення фінансової незалежності Рахункової палати – є актуальними та загалом узгоджуються з позицією TI Ukraine. 

Захист фінансових інтересів ЄС

Одним із пріоритетних напрямів удосконалення системи фінансового контролю у процесі євроінтеграції України є забезпечення належного захисту фінансових інтересів ЄС. Особливої актуальності це питання набуло після старту програми макрофінансової допомоги Ukraine Facility, яка передбачає 50 млрд євро від ЄС у вигляді грантів та кредитів на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України на період з 2024 по 2027 роки.

У вересні минулого року в межах запровадження національного механізму координації взаємодії органів державної влади для захисту фінансових інтересів України та ЄС уряд уповноважив Державну аудиторську службу України здійснювати функції Служби координації боротьби із шахрайством. Додатково Україна зобов’язалася в межах Ukraine Facility до кінця 2025 року внести зміни у законодавство, щоб посилити спроможність Держаудитслужби у сфері захисту фінансових інтересів ЄС (йдеться про гармонізацію наших практик з міжнародними стандартами) та підвищити ефективність заходів щодо моніторингу закупівель.

Станом на початок листопада відповідні зміни до законодавства не були прийняті, тож Єврокомісія сформулювала подібну за змістом рекомендацію: відповідно до Плану для України внести зміни до законодавства про фінансовий контроль щодо зміцнення системи державного фінансового контролю, включаючи роль і повноваження Державної аудиторської служби у захисті фінансових інтересів ЄС.

TI Ukraine підтримує відповідну рекомендацію. Раніше ми наголошували, що при виконанні Держаудитслужбою повноважень Служби координації боротьби із шахрайством можуть виникнути проблеми на рівні національного законодавства. Держаудитслужба повинна сприяти Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) в проведенні адміністративних розслідувань та перевірок на території України. Але її фахівці не мають достатніх повноважень для доступу до документів та інформації, які знаходяться в суб’єктів господарювання та фізичних осіб, але можуть бути потрібні для розслідування порушень в межах Ukraine Facility. Тому без внесення змін до законодавства розслідування можливих зловживань з коштами ЄС може виявитися суттєво ускладненим.

Єврокомісія у своєму звіті відзначила часткове узгодження національного законодавства України з acquis ЄС у сфері захисту фінансових інтересів ЄС. Водночас вона рекомендувала Україні повністю адаптувати законодавство до вимог Директиви ЄС щодо боротьби з шахрайством, яке завдає шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу. Це дозволить компетентним національним органам ефективно співпрацювати з OLAF під час проведення слідчих дій в Україні, включаючи перевірки на місці та доступ до інформації, яка міститься в національних базах даних і стосується відповідних розслідувань.

У контексті захисту фінансових інтересів ЄС згадується і необхідність розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС. Відповідне завдання покладене саме на Державну аудиторську службу України, втім інформація про затвердження такої стратегії в публічному просторі відсутня.

У сфері захисту фінансових інтересів ЄС Єврокомісія рекомендувала:

• внести зміни до законодавства про фінансовий контроль щодо зміцнення системи державного фінансового контролю, включаючи роль і повноваження Державної аудиторської служби у захисті фінансових інтересів ЄС;
• адаптувати національне законодавство до вимог Директиви ЄС щодо боротьби з шахрайством, яке завдає шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу;
• розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС.

Висновки

Підсумовуючи, рекомендації Єврокомісії щодо забезпечення належного захисту фінансових інтересів ЄС видаються обґрунтованими та значною мірою збігаються з позицією ТІ Ukraine.

Внутрішній аудит

За напрямом внутрішнього аудиту Україна лише частково виконала торішню рекомендацію Єврокомісії — експерти відмітили у звіті законодавчі зміни, які: 

• оновили визначення «внутрішнього аудиту» відповідно до Глобальних стандартів внутрішнього аудиту; 
• уточнили та посилили управлінську відповідальність за функціонування внутрішнього контролю та здійснення внутрішнього аудиту; 
• передбачили створення аудиторських комітетів у ключових розпорядників бюджетних коштів.

Втім, як і у попередньому звіті, ключова рекомендація не змінилася: Україні необхідно підвищити якість внутрішнього аудиту в державному секторі шляхом застосування нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту та посилення ролі й спроможності Департаменту гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Мінфіну.

Примітно, що у звіті за 2025 рік повторюються не лише рекомендації за відповідним напрямом, але й згадки з торішнього звіту, зокрема про «створення стратегічної основи для внутрішнього аудиту в рамках стратегії реформування управління державними фінансами на 2022–2025 роки» та «створення комісії із сертифікації функції внутрішнього аудиту при Міністерстві фінансів». Це наштовхує на висновок про відсутність суттєвого прогресу у сфері внутрішнього аудиту.

Отже, у сфері внутрішнього аудиту Єврокомісія рекомендувала:

• підвищити якість внутрішнього аудиту в державному секторі шляхом застосування нових Глобальних стандартів внутрішнього аудиту;
• посилити роль й спроможність Департаменту гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю Мінфіну.

Публічні закупівлі

Оцінюючи сферу публічних закупівель, Єврокомісія констатувала, що Україна має певний рівень підготовки та досягла обмеженого прогресу. Торішні рекомендації були виконані лише частково і залишаються чинними. 

Прогрес цьогоріч став можливим насамперед завдяки впровадженню Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки (далі — Стратегія) та її Плану дій. Зокрема, Єврокомісія позитивно відмітила кроки щодо професіоналізації замовників, розвитку системи Prozorro, підвищення прозорості та ефективності. 

Водночас Єврокомісія рекомендує скоригувати Стратегію, щоб більш чітко визначити цілі, завдання та показники їх виконання. Проєкт DOZORRO TI Ukraine також звертав на це увагу, адже подекуди індикатори зараз більше вказують на процес, аніж на досягнення конкретного результату. 

Ще однією ціллю вдосконалення Стратегії має стати оптимізація заходів контролю та боротьби з корупцією. Зокрема, механізм відмови учасникам в участі в закупівлях має стати більш ефективним з усіх підстав, передбачених acquis ЄС, особливо у зв’язку з корупційними злочинами. Також у звіті згадуються критерії доброчесності для учасників тендерів — потрібно забезпечити, щоб цих вимог дотримувались.

Єврокомісія нагадала, що в Україні немає окремої антикорупційної стратегії саме для сфери закупівель і вона потребує затвердження. Проте, сподіваємось, вже наступного року публічним закупівлям буде присвячена окрема частина Антикорупційної стратегії держави. Зараз вона перебуває в розробці, і TI Ukraine готує дослідження про головні корупційні проблеми сфери, результати якого мають лягти в її основу. Закликаючи ухвалити Антикорупційну стратегію без затримок, Єврокомісія згадує публічні закупівлі серед сфер, що найбільше схильні до корупції і мають бути включені до неї насамперед.

За оцінкою Єврокомісії, закупівельне законодавство досі залишається частково узгодженим з acquis ЄС. Новий закон про публічні закупівлі, який сама Єврокомісія називає довгоочікуваним, поки не прийнято. Триває доопрацювання законопроєкту №11520 та його підготовка до розгляду у другому читанні. 

Натомість влітку Верховна Рада ухвалила новий закон про публічно-приватне партнерство (ППП), що також входить до закупівельного розділу Угоди про асоціацію. Проте Єврокомісія відзначає, що він має істотні розбіжності з acquis ЄС, зокрема не повністю урівнює можливості доступу до ППП українським та європейським компаніям. Тож цей закон потрібно доопрацювати, а систему ППП та концесій — зробити більш привабливою для інвестицій. TI Ukraine зазначала про ризики і проблеми законопроєкту, як-от недостатню прозорість процедур та зашироку дискрецію конкурсних комісій.

Тож головна рекомендація на найближчий рік, як і торік — досягти прогресу у приведенні законодавства про публічні закупівлі, ППП, концесії, а також оборонні закупівлі у відповідність до acquis ЄС. При цьому важливо забезпечити можливість участі європейських компаній у вітчизняних закупівлях, ППП та концесіях нарівні з українськими, без жодної дискримінації.

Загалом ми підтримуємо цю рекомендацію як неодмінну умову нашого євроінтеграційного поступу. Водночас робота над законопроєктом №11520 показала, що деякі українські підходи до регулювання та здійснення закупівель є досконалішими, ніж у країнах ЄС. Так, цьогоріч TI Ukraine надала пропозиції щодо змін у європейському регулюванні публічних закупівель ЄС під час публічних консультацій Єврокомісії.

Розглядаючи законодавство про закупівлі, Єврокомісія також зазначила у звіті про тимчасові винятки з нього. Йдеться про підстави для укладення договорів напряму замість конкурентних процедур на надпорогові суми. Таке право передбачено Постановою Кабміну №1178 від 12.10.2022 року (зі змінами), яка під час воєнного стану регулює особливості здійснення публічних закупівель. Єврокомісія зауважує, що сфера застосування винятків, пов’язаних переважно з потребами воєнного стану, була розширена. Однак, на відміну від минулого звіту, цьогоріч відсутні окремі рекомендації з цього приводу. Вочевидь, це охоплено загальною вимогою гармонізувати законодавство з acquis ЄС. Адже під час роботи над законопроєктом №11520 саме перелік винятків є однією з найбільш дискусійних частин. 

Також Єврокомісія побіжно згадує, що законодавство про право на правовий захист у сфері публічних закупівель частково узгоджено з acquis ЄС. Втім, не дає конкретних засторог чи рекомендацій, у чому полягає невідповідність іншої частини і які кроки потрібно виконати, щоб її усунути.

Натомість значну увагу приділено контролю за закупівлями. Позитивним кроком в цій царині визнали те, що Міністерство фінансів прийняло нову методологію визначення автоматичних індикаторів ризику, їх перелік та порядок застосування. Однак, як зазначено у звіті, Держаудитслужба розпочинає за ризик-індикаторами лише незначну частину моніторингів. Що стосується результатів моніторингів, за оцінкою Єврокомісії вони рідко зазнають судового оскарження, а навіть якщо зазнають — суди частіше стають на бік позивачів. 

Єврокомісари характеризують внутрішній і зовнішній контроль у закупівлях як слабкі, особливо на ранній стадії, до укладення договору. Так само — і оцінку ризиків всередині замовників, і запобігання конфлікту інтересів у сфері. Єврокомісія пов’язує обмежену ефективність внутрішнього контролю та аудиту з нестачею людських і фінансових ресурсів. Вона констатує, що лише в небагатьох випадках виявлені порушення вдається успішно усунути, особливо у випадку контрактів на великі суми.

Тож ключова рекомендація — зосередити законодавство на посиленні заходів з контролю за процедурами закупівель, зміцнити роль і можливості моніторингу. Зокрема надавати пріоритет превентивним заходам контролю на основі ризиків та ефективно реагувати на виявлені порушення. Схожі рекомендації раніше надавала ТІ Ukraine. Особливого значення цей виклик набуває для закупівель за кошти ЄС, і Єврокомісія посилається на Ukraine Plan у цих рекомендаціях.

Також цьогоріч більше уваги у звіті отримали оборонні закупівлі.  Єврокомісія відзначила запровадження посади уповноважених осіб у військових підрозділах — цю реформу чекали досить давно. Водночас вона звернула увагу, що в законодавстві й досі бракує чіткості щодо розмежування між цивільними та оборонними закупівлями, а також на випадки політичного втручання в роботу організацій, що здійснюють централізовані закупівлі для війська. Найімовірніше, ідеться про скандал зі зміною голови АОЗ взимку 2025 року, коли на посаду очільника підприємства призначили Арсена Жумаділова замість Марини Безрукової.

Що стосується практики здійснення закупівель, Єврокомісія вказала, що 68% вартості наших закупівель припадає на конкурентні процедури. Щоправда, існують розбіжності у розрахунках показника конкуренції: на думку Єврокомісії, він становив у середньому 1,55  учасника на лот, а за даними BI Prozorro — 1,59 у 2023 році і 1,88 у 2024. Втім, безспірним залишається те, що частка тендерів з одним учасником залишається високою.

Оцінюючи ці закупівлі, Єврокомісія зауважує про надмірну залежність від ціни як єдиного критерію присудження — на її думку, це вказує на дисбаланс у пріоритетності ціни над якістю. Остання теза виглядає дискусійною, адже максимальні вимоги до якості можуть бути передбачені умовами закупівлі і без нецінових критеріїв. До того ж замовники, які вважають це доцільним, мають можливість їх встановлювати — хоча і справді роблять це рідко. Також у звіті констатують обмежений прогрес у сфері обов’язкових критеріїв енергоефективності.

Єврокомісари рекомендують замовникам і надалі нарощувати свій потенціал в управлінні закупівельними процесами. Позитивно відмічено оновлення навчальних ресурсів, зокрема безкоштовні онлайн-курси. Також у звіті згадали про створення нової ЦЗО для Агентства відновлення. 

Також серед рекомендованих кроків — запроваджувати нові інструменти та електронні контракти у системі Prozorro, удосконалити взаємодію з системою DREAM та іншими державними ІТ-системами. 

А оскільки закупівлі здійснюються у всіх галузях державного управління та суспільного життя, їх згадано в багатьох розділах звіту. Наприклад, у галузі охорони здоров’я ключовим пріоритетом вважається боротьба з корупцією в медичних закупівлях, а оцінюючи розвиток транспортної сфери — Єврокомісія не оминула увагою боротьбу АТ «Укрзалізниця» з кількома випадками корупції, зокрема і в закупівельній сфері. 

Таким чином, для подальшого євроінтеграційного поступу у сфері публічних закупівель, Єврокомісія рекомендує:

• ухвалити новий закон про публічні закупівлі, ППП та концесії, зокрема усунувши дискримінаційні умови для компаній з ЄС;
• скоригувати Стратегію, з чіткішим визначенням цілей, завдань, показників їх виконання;
• посилити контроль за закупівлями, зокрема моніторинг, сфокусувавшись на превентивних ризик-орієнтованих заходах та ефективній реакції на порушення;
• оптимізувати заходи контролю та боротьби з корупцією, забезпечити, щоб підстави для відмови в участі в закупівлях відповідали acquis ЄС та реально працювали;
• охопити в майбутній Антикорупційній стратегії сферу закупівель;
• нарощувати потенціал замовників щодо управління закупівлями;
• запроваджувати нові інструменти та електронні контракти у системі Prozorro, удосконалити взаємодію з системою DREAM та іншими державними ІТ-системами. 

Про що не згадала Єврокомісія?

У сфері закупівель існують й інші проблеми, як-от неможливість оскарження кваліфікації та рішень замовників у надпорогових закупівлях електронного каталогу Prozorro Market. Втім, ця та деякі інші проблеми мають бути вирішені прийняттям законопроєкту №11520. 

Висновки

Підсумовуючи, рекомендації Єврокомісії видаються слушними та багато в чому збігаються з позиціями ТІ Ukraine. Варто сфокусувати зусилля на гармонізації законодавства з acquis ЄС, зберігаючи при цьому і власні здобутки у сфері, а також вдосконалювати контроль за закупівлями.

Відбудова 

Попри відсутність у звіті Єврокомісії окремого розділу, присвяченого відновленню, у різних частинах документа містяться згадки та рекомендації, що стосуються цієї сфери.

У звіті ЄК віднесла відновлення до сфер, найбільш вразливих до корупції, і наголосила на необхідності включити пріоритетні та реалістичні заходи з її запобігання до нової Державної антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки та відповідної Державної антикорупційної програми, які повинні бути розроблені у прозорий та інклюзивний спосіб. У цьому контексті слід зазначити, що НАЗК провело і планує надалі продовжити обговорення з експертами з громадського середовища пріоритетних проблем сфери відновлення в межах підготовки проєкту Антикорупційної стратегії.

Питання формування та реалізації стратегії відновлення має безпосередній зв’язок зі сферою регіональної політики. Попри досягнутий прогрес в процесі стратегічного планування на місцевому рівні, європейські експерти звернули увагу на необхідність раціоналізувати та уточнити зміст і структуру місцевих стратегічних документів.

Це важлива рекомендація, адже система планування та реалізації регіональної політики наразі складається з понад 20 документів на усіх рівнях урядування (національному, регіональному та місцевому). Усі ці документи так чи інакше стосуються схожих процесів планування, в тому числі і стратегічного бачення відновлення, а структура документів часто дублюється. Це, зокрема, стосується планів відновлення та програм комплексного відновлення на рівні територіальної громади, які розробляються на базі одних і тих же даних та містять подібні за змістом структурні розділи.

На інституційному рівні європейські експерти відмітили створення централізованої закупівельної організації при Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури в межах експериментального урядового проєкту, щоб мінімізувати ризики та стандартизувати процедури закупівель в процесі відновлення. 

Що стосується Агентства відновлення, Єврокомісія рекомендувала активізувати зусилля для завершення процесу правового та нормативного врегулювання з метою консолідації установи як прозорої й підзвітної інституції з чітко визначеними повноваженнями та належними ресурсами для ефективної реалізації своїх завдань. Раніше Transparency International Ukraine також звертала увагу на обмежений вплив Агентства на діяльність регіональних Служб відновлення, що зумовлено їхнім статусом окремих юридичних осіб, та наголошувала на необхідності реорганізувати орган в єдину юридичну особу, щоб посилити контроль за роботою регіональних підрозділів.

Відмітили у звіті Єврокомісії й розвиток DREAM як елементу реформи управління публічними інвестиціями, що охоплює, зокрема, фінансування проєктів відновлення. Її основою є створення єдиних проєктних портфелів на центральному, регіональному та місцевому рівнях, які базуються на прозорих механізмах визначення пріоритетів, оцінки та відбору для формування портфелів проєктів державних інвестицій. Попри помітний прогрес, європейські експерти звернули увагу на необхідності офіційно визначити роль системи DREAM та забезпечити її подальше функціонування. Така рекомендація збігається з позицією TI Ukraine — статус та обов’язок застосування системи для проєктів з відновлення мають бути визначені та закріплені на законодавчому рівні.

Для суміжних з відновленням сфер Єврокомісія, зокрема, рекомендувала:

• уточнити законодавчі вимоги щодо змісту і структури місцевих стратегічних документів;
• активізувати зусилля для завершення процесу правового та нормативного врегулювання з метою консолідації Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури;
• офіційно закріпити роль системи DREAM та забезпечити її подальше функціонування.

Висновок

TI Ukraine позитивно оцінює рекомендації Єврокомісії щодо сфери відновлення, оскільки вони узгоджуються з позицією організації та підкреслюють необхідність посилення прозорості, підзвітності й узгодженості процесів відновлення. Звіт Єврокомісії звертає увагу на ключові проблеми, раніше окреслені TI Ukraine, зокрема, потребу у правовому врегулюванні статусу Агентства відновлення та підвищенні контролю за його регіональними підрозділами, упорядкуванні системи документів стратегічного планування та законодавчому закріпленні системи DREAM.

Конкурс до ВККС

Єврокомісія окремо згадала про проблему завершення участі міжнародних експертів у проведенні конкурсу на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Зокрема, вона вказала на те, що хоч повноваження майже усіх членів ВККС завершаться у 2027 році, за формування Конкурсної комісії відповідають нереформовані національні органи. Тому у звіті наголошується, що формування нової Конкурсної комісії треба припинити, а натомість продовжити участь незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами.

Ця рекомендація звіту є однозначно позитивною. Ми неодноразово вказували, що припинення участі міжнародних експертів у проведенні конкурсу до ВККС загрожує незалежності майбутніх конкурсів на посади суддів та створює негативний прецедент виходу незалежних експертів в одному з ключових відборів. На важливості цього наголосили також 90 громадських організацій. У парламенті уже зареєстрований законопроєкт №13382, який може продовжити участь міжнародних експертів. Однак з дня його реєстрації у червні профільний комітет Верховної Ради досі не спромігся розглянути цей нормативний акт.