З чого складається показник України у СРІ-2025?

Індекс сприйняття корупції — це не лише одне з найбільших тематичних досліджень, але й маркер про стан справ всередині країни. Тож на показники України в СРІ та прогрес країни у боротьбі з корупцією орієнтуються як наші міжнародні партнери та донори, так і потенційні інвестори.

В останні роки Україна показує вельми стриманий прогрес. Отримавши +3 за результатами 2023 року та сумарно 36 балів, на тепер наша країна загалом зупинилася на цьому рівні, почергово то втративши, то повернувши 1 бал рік від року. 

Як і за рік до цього, результати України в Індексі сприйняття корупції – 2025 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з січня 2023 по вересень 2025 року включно. При цьому через методологічні обмеження чимало подій осені 2025 року (наприклад, «справа Мідаса») та початку 2026 року (наприклад, підозра НАБУ лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко) не вплинули на результати цьогорічного Індексу.

В одному з досліджень показники України зросли: Індекс трансформації Фонду Бертельсманна додав нам 5 балів. А от за результатами опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму ми втратили 2 бали. У решті шести дослідженнях – звіті Freedom House про країни перехідного періоду, Індексі верховенства права, укладеного проєктом «Глобальна справедливість», Рейтингу ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist, Варіаціях демократії, Індикаторах ризиків та бізнесумов організації S&P Global Insights та Міжнародному огляді ризиків по країнах групи PRS — позиції України не змінилися.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2026 рік, за яким Україна додала 5 балів, проводилося з січня 2023 року по січень 2025 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки посадовці, які зловживають своїм становищем, притягуються до відповідальності або караються. Тобто на цей результат вплинула активна робота НАБУ, САП і ВАКС у розслідуванні та розгляді топкорупційних справ у 2023-2024 роках. 

Натомість опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму, яке проводилось з березня по серпень 2025 року включно і де Україна недорахувалась 2 балів, серед іншого, розглядає питання: «Наскільки типово у вашій країні, щоб публічні кошти потрапляли до компаній, окремих осіб або груп осіб у зв’язку з корупцією?». Для проведення цього опитування Світовий економічний форум тісно співпрацює з понад 160 партнерськими установами, переважно, авторитетними факультетами економіки національних університетів, незалежними дослідницькими інститутами або бізнес-організаціями. Їх відбирали, орієнтуючись на спроможність цих інституцій охопити думки провідних керівників бізнесу та поінформованість щодо бізнес-середовища тієї чи іншої країни.

Зауважимо, що подекуди показник України не змінювався через те, що результати деяких досліджень не були оновлені з минулого Індексу сприйняття корупції. Так, дані Індикаторів ризиків та бізнесумов організації S&P Global Insights продовжують покривати період з жовтня по грудень 2023 року. Так само колись щорічний звіт Freedom House про країни перехідного періоду припинив публікуватись після 2024 року.

Таким чином, саме стрибок в Індексі трансформації Фонду Бертельсманна зрештою вплинув на те, що загалом у СРІ–2025 ми маємо +1 бал. При цьому зростання показника на 1 бал може сприйматися не покращенням, а як рух без руху, що особливо болюче відчувається у країні під час війни. Адже, маючи конкретний план реформ, Україна не показала реального прогресу і готовності його реалізувати. А виконання уже взятих зобов’язань знову переноситься, тоді як позитивних змін у 2025 році було не так багато.

У цей період відбулося чимало як негативних, так і позитивних подій, що вплинули на сприйняття корупції в нашій країні. Серед позитивних: Комісія з проведення зовнішнього незалежного аудиту оприлюднила результати першої незалежної оцінки ефективності діяльності НАБУ, парламент проголосував за реформу АРМА, Кабмін затвердив Дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. 

Але разом з тим дотепер заблокований аудит НАЗК, не створена комісія для відбору кандидатів у члени Рахункової палати, припинена участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів ВККС. А спроба демонтажу антикорупційної системи у липні 2025 року взагалі поставила під загрозу подальший прогрес України у боротьбі з корупцією. Ці та інші негативні події не дозволити Україні мати більший плюс.

Які антикорупційні кроки має зробити Україна задля подальшого прогресу в CPI

Показник України в СРІ–2025 доводить, що наявний прогрес у боротьбі з корупцією здебільшого став можливий завдяки зобов’язанням, які наша країна взяла на себе перед міжнародними партнерами, і згуртованості суспільства, яке вкотре не дало країні звернути з демократичного шляху.

Траєкторію подальшого розвитку України зараз формують такі документи: 

• Ukraine Facility Plan;
• Звіт про розширення ЄС щодо України;
• програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF);
• Дорожня карта з верховенства права;
• План з 10 пріоритетних реформ у сфері антикорупції та верховенства права.

Згідно з цими документами, на переконання Transparency International Ukraine наголошує на необхідності реалізації 6 пріоритетних кроків у 2026 році:

1. Забезпечити незалежність антикорупційних інституцій. 
2. Посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів.
3. Посилити інституційну спроможність і фокус Національного агентства з питань запобігання корупції.
4. Оновити законодавство для забезпечення швидкого і якісного правосуддя.
5. Розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС.
6. Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2025 році

Як показує Індекс сприйняття корупції–2025, ситуація з корупцією погіршується у світі — навіть у сформованих демократіях спостерігається зростання корупції на тлі зниження лідерства. Дослідження показує, що кількість країн, які отримали понад 80 балів, скоротилася з 12 десять років тому до лише п’яти цього року.

При цьому бали в Індексі свідчать про те, що демократії, які зазвичай сильніші в боротьбі з корупцією, ніж автократії або недосконалі демократії, переживають тривожне зниження позицій. Ця тенденція охоплює такі країни, як Сполучені Штати (64), Канада (75) та Нова Зеландія (81), а також різні частини Європи, такі як Велика Британія (70), Франція (66) та Швеція (80). Ще однією тривожною закономірністю стало посилення обмежень багатьма державами свободи слова, об’єднань та зібрань. З 2012 року 36 із 50 країн зі значним зниженням балів також зазнали скорочення громадянського простору. За результатами CPI–2025 глобальний рух Transparency International робить висновок, що переважна більшість країн не справляється з контролем корупції: понад дві третини – 122 зі 180 – мають бал нижче 50.

Дослідження також вказує на те, що за останнє десятиліття у багатьох європейських країнах зусилля з боротьби з корупцією значною мірою зайшли в глухий кут. Так, з 2012 року ситуація зі сприйняттям корупції в 13 країнах Західної Європи та ЄС значно погіршилася, і лише сім країн помітно покращили свої показники. 

У грудні 2025 року ЄС узгодив свою першу Антикорупційну директиву для гармонізації кримінального законодавства щодо корупції. Але норми документа, який мав би забезпечити систему нульової толерантності до корупції, були розмиті деякими державами-членами, включаючи Італію (53), яка заблокувала криміналізацію зловживання службовим становищем державними службовцями. Як наслідок Євросоюз отримав систему, якій бракує амбітності, чіткості та можливостей для виконання.

Натомість Сполучені Штати Америки продовжили своє падіння до найнижчого показника в СРІ за всю історію. Хоча події 2025 року ще не повністю відображені, уже викликають занепокоєння дії, спрямовані проти свободи слова та які підривають незалежність судової влади. Так, в останній рік у Сполучених Штатах спостерігалося тимчасове призупинення та послаблення виконання Закону про корупцію за кордоном (Foreign Corrupt Practices Act of 1977) — це сигналізує про толерантність нинішньої влади до корупційної ділової практики. При цьому скорочення допомоги США закордонному громадянському суспільству послабило глобальні зусилля у боротьбі з корупцією, а політичні лідери в інших країнах сприйняли таке згортання фінансування як сигнал для подальшого обмеження діяльності неурядових організацій, журналістів та інших незалежних голосів.

Загалом же високі показники в CPI не гарантують, що країни, які в топі дослідження, вільні від корупції, оскільки декілька лідерів Індексу країн підтримують корупції в інших країнах, сприяючи відмиванню та переказу доходів від корупції через кордони. Наприклад, Швейцарія (80) та Сінгапур (84).

Transparency International попереджає, що відсутність сміливого лідерства в глобальній боротьбі з корупцією послаблює міжнародні антикорупційні дії та ризикує зменшити тиск на реформи в країнах усього світу.

Тож з огляду на ці тенденції рух Transparency International закликає до:

• оновлення політичного лідерства у боротьбі з корупцією, включаючи повне виконання законів, виконання міжнародних зобов’язань та реформ, що зміцнюють прозорість, нагляд та підзвітність;
• захисту громадянського простору шляхом припинення нападів на журналістів, неурядові організації та викривачів, а також зупинення зусиль щодо обмеження незалежної роботи громадянського суспільства;
• закриття лазівок у секретності, які дозволяють корупційним грошам переміщуватися через кордони, зокрема через забезпечення прозорості щодо того, хто насправді володіє компаніями, трастами та активами.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає погляди представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає погляди приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі. Зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI? 

• CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
• CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
• Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
• CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

З-поміж сусідів Україна і надалі випереджає росію — країна-терорист у 2024 році втратила аж 4 бали і з 22 балами посідає 154 позицію. І так само продовжує падіння  білорусь — північна сусідка торік теж втратила 4 бали, і тепер з 33 балами знаходиться на 114 сходинці.

Серед західних сусідів покращити свої позиції загалом вдалося лише Молдові – 43 бали, 76 місце. Другий рік поспіль не змінюється показник Румунії — 46 балів, 65 місце. А всі інші країни погіршили свої позиції: по 1 балу втратили Польща (53 бали, 53 місце) і Угорщина (41 бал, 82 місце), і аж 5 балів втратила Словаччина (49 балів, 59 місце). Таким чином, не лише Україна, а і її сусіди, крім Молдови і Румунії, за 2024 рік здебільшого погіршили свої показники в Індексі сприйняття корупції. 

З чого складається показник України у 2024 році?

Як і за рік до цього, результати України в Індексі сприйняття корупції – 2024 обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2024 року включно. Через методологічні обмеження чимало подій осені 2024 року та початку 2025 року не вплинули на результати цьогорічного Індексу.

У трьох із досліджень показники України зросли: Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік додав нам 2 бали, а звіт Freedom House та Індекс верховенства права, укладений проєктом «Глобальна справедливість» покращили наші показники на 1 бал. Ще за пʼятьма дослідженнями відбулося зниження балів України. Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу The Economist та Варіації демократії зменшили наші результати на 2 бали, у Рейтингу ризиків країн організації Global Insight та за результатами опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму наш показник зменшився на 3 бали, а в Міжнародному огляді ризиків по країнах групи PRS за 2024 рік ми втратили аж 6 балів. 

З огляду на наведені дані, можна стверджувати, що загальна зміна показника України в СРІ є результатом не стільки точкових факторів, скільки системних тенденцій. 

Водночас зазначимо, що у 2024 році глобальний рух Transparency International уточнив загальну методологію дослідження Індексу сприйняття корупції щодо усіх країн. Через це деякі бали конкретних досліджень частково змінилися не стільки через власне ситуацію зі сприйняттям корупції в усіх країнах, які охоплює дослідження, скільки з технологічних причин переведення показників в оновлену 100-бальну шкалу.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, за яким Україна додала 2 бали, проводилося з лютого 2021 року по січень 2023 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки переслідують чи карають посадовців, які зловживають владою. Це дослідження проводиться щодвароки, тож зростання України в ньому більше зумовлене саме загальним коригуванням методології Transparency International. 

При цьому зростання на 1 бал показника України у звіті Freedom House було спричинене не стільки методологічними змінами, скільки реальним оновленням оцінки прогресу України. У цьому звіті розглядається сприйняття громадськістю корупції, бізнес-інтереси вищих політиків, закони про розкриття фінансової інформації та конфлікт інтересів, а також ефективність антикорупційних ініціатив тощо. 

Згідно зі звітом Freedom House на покращення сприйняття корупції в Україні вплинуло відновлення публічного е-декларування, порушення справи щодо ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, викриття та правова оцінка зловживань в оборонних закупівлях, відкладення запуску реєстру олігархів після претензій Венеційської комісії. Водночас в дослідженні як негативні тенденції згадуються загрози щодо ефективної реалізації ДАП через саботаж деяких корумпованих держорганів.

Натомість дослідження Індекс верховенства права, укладене проєктом «Глобальна справедливість», що досліджує, наскільки державні посадовці використовують свої посади заради власної вигоди, вказує на незначні позитивні тенденції. За даними понад двох десятків різних експертів, які формують цей індекс щодо кожної країни, у період з лютого по червень 2024 року в Україні відбулося невелике покращення показників по всім досліджуваним питанням.

Які антикорупційні кроки має зробити Україна задля подальшого прогресу в CPI

Більшість позитивних змін, які впливали на сприйняття корупції в Україні в останні два роки, були реакцією влади на необхідність виконувати рекомендації в рамках євроінтеграції та отримання фінансової допомоги від партнерів. 

Тоді як негативні події певною мірою були породжені «зсередини» та здебільшого вказували на недоліки наявного функціонування державних органів. І чимало з таких негативних подій з методологічних причин наразі не враховані в СРІ-2024, проте будуть включені в дослідження наступного року. 

Тобто показник України в Індексі сприйняття корупції показує, що наш наявний прогрес здебільшого став можливий завдяки міжнародним зобов’язанням. І  саме виконання таких рекомендацій стало головним стимулом для української влади якісно працювати для покращення спроможності країни. 

Загалом можна визначити три ключові документи, які формують траєкторію для подальшого розвитку України:

• Ukraine Facility Plan;
• Звіт про розширення ЄС щодо України;
• програма МВФ в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF).

Згідно з цими документами, у 2025 році Україна має зробити такі комплексні кроки, які посилять її спроможності у боротьбі з корупцією:

• збільшити кількість суддів та персоналу Вищого антикорупційного суду;
• продовжити роботу та усунути перешкоди щодо розслідувань топкорупційних справ, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів;
• належно імплементувати ДАП;
• впорядкувати внутрішні процедури НАЗК;
• посилити спроможність НАБУ щодо проведення судових експертиз та незалежного прослуховування;
• завершити зовнішній аудит ефективності Національного антикорупційного бюро України за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом та опублікувати відповідний звіт;
• внести законодавчі зміни, які дозволять САП керувати запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу і раціоналізувати наслідки закінчення строку досудового розслідування («поправки Лозового»);
• прийняти закон про комплексну реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА);
• розмежувати повноваження між Рахунковою палатою і Держаудитслужбою;
• продовжити гармонізацію українського законодавства про публічні закупівлі.

Також не варто забувати про список пріоритетних реформ для отримання допомоги, що його ще раніше передала адміністрація попереднього Президента США. І так само одним із ключових пріоритетів для нас буде виконання конкретних кроків, визначених у Дорожній карті з верховенства права. Цей документ наразі ще  розробляє Мін’юст, а далі має затвердити Рада ЄС.

Усі ці вимоги — це, по суті, узгоджена програма, спрямована на повноцінну і якісну євроінтеграцію України, а також посилення її економічної спроможності та інвестиційної привабливості. Тож виконання таких рекомендацій не лише покращить рівень боротьби з корупцією в Україні, а й сприятиме її подальшому розвитку та взаємодії зі світом.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає погляди приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI? 

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Що вплинуло на показник України у 2023 році?

Результати України, як і торік, обраховували на основі 8 досліджень, які охопили період з лютого 2021 року по вересень 2023 року. 

У трьох із них (Індекс трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму за 2023 рік, Варіації демократії за 2023 рік) спостерігалося суттєве зростання показника України. Ще за одним (Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS за 2023 рік) відбулося незначне зниження балів. 

В інших чотирьох дослідженнях показники не змінилися: Звіт Freedom House про країни перехідного періоду (період дослідження – 2022 рік) — 35 балів, рейтинг ризиків країн організації Global Insight за 2022 рік — 35 балів, Індекс верховенства права відповідно до опитування експертів у лютому-червні 2023 року, укладений проєктом «Глобальна справедливість» — 33 бали, Рейтинг ризиків країн аналітичного відділу журналу «Економіст» за 2023 рік (станом на вересень 2023 року) — 20 балів.

Дослідження Індексу трансформації Фонду Бертельсманна за 2024 рік, за яким Україна додала 12 балів, проводилося з лютого 2021 року по січень 2023 року й охопило думки 280 експертів з усього світу. Вони, зокрема, оцінювали, наскільки переслідують чи карають посадовців, які зловживають владою. Тож можемо говорити, що корупційні скандали, свідками яких ми стали до січня 2023-го року включно, відобразились у цьому дослідженні. Тут варто нагадати, що за цим дослідженням втрачаються бали, якщо «посадовці, які порушують закон та вдаються до корупції, можуть робити це без жодного страху, юридичних наслідків або негативного висвітлення в медіа».

Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму за 2023 рік, за яким Україна додала 8 балів, проводилося у квітні-серпні 2023 року. Керівники бізнесу відповідали на запитання про поширеність потрапляння бюджетних коштів до окремих компаній чи осіб внаслідок корупції. Тож можемо зробити висновок, що піднятися у цьому дослідженні нам допомогло те, що, попри тривалу війну, більшість публічних закупівель, що здійснюються коштом бюджету, проводяться через тендерні процедури у системі Prozorro.

Над дослідженням Варіації демократії за 2023 рік, що проводилось протягом всього 2022 року, і за яким Україна додала 5 балів, працюють 4000 експертів з різних країн. До СРІ включаються показники корупції в публічному секторі, зокрема, у виконавчій, судовій та законодавчій владі. 

Тож, на нашу думку, на кінцевому результаті позитивно відбився процес ухвалення Державної антикорупційної програми (ДАП) на основі прийнятої раніше Антикорупційної стратегії. Адже реалізація понад 75% запланованих у ДАП заходів припадає на виконавчу владу. А ще ДАП містить розділи про справедливий суд і забезпечення доброчесності політичних партій та виборчих кампаній (з закріпленням необхідності стандартів етичної поведінки народних депутатів).

Водночас Міжнародний огляд ризиків по країнах групи PRS за 2023 рік, за яким Україна втратила 2 бали, проходив з вересня 2022 по серпень 2023 року. Група PRS, розташована у Нью-Йорку, оцінює корупцію в межах політичної системи. В цьому дослідженні серед ризиків аналітики зазначають таємне фінансування партій. Відповідно, на цьому показнику не відобразилося відновлення звітування політичних партій для перевірки НАЗК, що після майже 4-річної перерви набрало чинності місяць тому.

Які антикорупційні кроки необхідні Україні, на думку її союзників

14 грудня 2023 року Європейська Рада ухвалила історичне рішення про початок перемовин про вступ України до ЄС. Але що треба зробити Україні для справді успішної євроінтеграції? І чого очікують від нас Європа та наші західні партнери?

Відповіді на ці питання можна знайти у таких важливих документах:

1. Звіт Єврокомісії про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2023 рік 
2. Перелік пріоритетних реформ з Білого Дому
3. Останній звіт щодо виконання меморандуму України та МВФ.

Серед цих документів основу для нашої євроінтеграції складає перший — звіт Європейської Комісії (ЄК). Саме за виконанням його основних рекомендацій Єврорада у березні 2024 року буде приймати рішення про те, чи приймати переговорну рамку для фактичного змістовного початку перемовин про вступ до ЄС. 

Тобто до моменту відкриття першого розділу перемовин про основоположні права Україна має завершити виконання попередніх семи вимог Єврокомісії. Їх наша країна отримала разом зі статусом кандидатки влітку 2022 року, а ще чотири нові рекомендації — у листопадовому звіті ЄК. 

Наприклад, у звіті ЄК зазначала, що для забезпечення результативності та сталості зусиль з подолання корупції, Україні потрібно продовжувати ефективну діяльність з розслідувань, судових розглядів та остаточних судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні, включно з арештом та конфіскацією злочинних активів. 

Або, щоб впоратися з наростальним навантаженням на органи антикорупційної екосистеми, Єврокомісія радить збільшити кількість працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду. Цікаво, що все це перегукується з переліком пріоритетних реформ від США, який так само охоплює ледь не всі антикорупційні проблеми в нашій країні.

І, звісно, структурні маяки вимог меморандуму з МВФ теж певною мірою сходяться із наведеними вище документами. Причому Україна та МВФ разом зазначають, що не допустять відступу від досягнутого прогресу в антикорупційній реформі, адже ці зусилля також сприятимуть зміцненню суспільної довіри та довіри донорів.

Але, що важливіше, — всі ці документи відображають не тільки запит міжнародних партнерів до української влади, а й потреби українського суспільства також! За результатами другої хвилі нашого соціологічного опитування наприкінці 2023 року, корупційні ризики зараз турбують 88% українців. Якраз найбільшою небезпекою у відновленні України населення бачить корупцію, причому одразу за двома параметрами: відсутність контролю та, як наслідок, розкрадання коштів (79%) та повернення корупційних схем (75%).

Пересічні громадяни можуть глибоко не розбиратись в особливостях посилення роботи антикорупційної екосистеми й визначенні необхідних рекомендацій, але вони цілком усвідомлюють вплив корупції на їхнє життя та важливість допомоги з боку міжнародних партнерів. І зараз можна побачити чітке розуміння українців, що продовження антикорупційних реформ потрібне не тільки Заходу, а й нам самим.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2023 році

Дві третини країн отримали менше за 50 балів, а 80% світового населення мешкають у країнах з показником СРІ нижче за середньосвітовий. І це свідчить про серйозну міжнародну проблему з корупцією. 

Як і в попередні роки, жодна країна у світі не набрала максимум у 100 балів. Лідером, як і торік, стала Данія з 90 балами, а останню сходинку посіло Сомалі з 11 балами. 

Головною темою цьогорічного СРІ на глобальному рівні став зв’язок корупції та неналежного правосуддя. Бо коли хабарництво і політичне втручання проникають у сферу правосуддя, це може призвести до маніпулювання правовими процесами, вибіркового застосування закону і захисту порушників від відповідальності. А це своєю чергою приносить користь дуже невеликій кількості порушників, причому розраховуються за такі бонуси коштом загального блага.

Аби покласти край безкарності за корупцію, Transparency International рекомендує урядам надати судовим системам незалежність, ресурси та прозорість, необхідні для ефективного покарання за корупційні правопорушення та забезпечення системи стримувань і противаг. 

Також експерти ТІ рекомендують призначати людей на державні посади з огляду на їхні заслуги, а не політичних переконань. А ще спонукають країни до покращення міжнародного співробітництва, яке допоможе виявляти та притягати до відповідальності за випадки транскордонної корупції.

Адже корупція та верховенство права тісно пов’язані між собою. Коли правосуддя можна купити або в нього можна політично втрутитися, закони перестають застосовуватися однаково до всіх та служать приватним інтересам, а не загальному благу. Такі закони не здатні стримувати зловживання владою, що на собі вже відчули чимало країн, а свого часу й Україна.

З огляду на всі згадані вище тези Transparency International зазначає, що контроль влади за судовими та правоохоронними органами заради збереження безкарності за топкорупцію може стати перешкодою для України на шляху до Європейського Союзу. Тож нашій країні треба продовжувати зусилля та максимально забезпечити невідворотність покарання за вже викриті та доведені корупційні злочини.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. 

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює сприйняття корупції лише в державному секторі. 

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі. 

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована. 

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід. 

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих. 

Навіщо потрібен CPI?

• CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
• CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
• Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
•  CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Що вплинуло на цьогорічні показники України

Оцінка України сформувалася з 9 досліджень. Лише два джерела показали підвищення балів. 

Найбільше зниження — на 4 бали — спостерігається в Індексі трансформації Фонду Бертельсманна, Щорічному рейтингу глобальної конкурентоздатності та у даних Опитування думки менеджерів від Світового економічного форуму. Також один бал Україна втратила в Індексі верховенства права.

При цьому Україна зросла на 2 пункти за показником міжнародного огляду ризиків серед країн групи PRS. 4 бали у своєму дослідженні додав проєкт “Варіації демократії”, який створюється на основі в тому числі показника корупції в судовій владі.

Стала оцінка України залишилася у звіті Freedom House про країни перехідного періоду, Рейтингу ризиків країн (“The Economist”) та Рейтингу ризиків країн організації Global Insight.

На думку Transparency International Ukraine, на зменшення балів у деяких дослідженнях вплинули такі події. 

• Рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, яким він звільнив від відповідальності за недостовірне декларування топпосадовців, чиновників і суддів. За даними НАБУ, детективи тоді розслідували 110 кримінальних проваджень щодо умисного внесення недостовірних відомостей до е-декларацій. 7 особам, серед яких троє колишніх народних депутатів, навіть було повідомлено про підозру, але через рішення КСУ всі ці розслідування підлягали закриттю. ВАКС був вимушений закривати 17 кримінальних проваджень і навіть скасовувати вироки.
• Зміни до антимонопольного законодавства, які могли нашкодити бізнесу захищати свої права під час оскарження публічних закупівель. Свого часу ТІ Україна критикувала ці нововведення як такі, які негативно вплинуть на сферу закупівель.
• Загострення втручання у роботу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Зокрема, ідеться про провадження у КСУ щодо конституційності ВАКС як спеціалізованого суду. 
• Загальне зростання тиску на антикорупційну екосистему, у тому числі через тривалу відсутність постійних керівників в інституціях. Так, конкурс з відбору керівника САП триває понад рік, а голови АРМА був запущений лише восени 2021-го — майже через два роки після звільнення попереднього очільника Агентства. І в обох випадках є запитання до конкурсів.
• Затримка з імплементацією судової реформи, попри ухвалення законодавчої бази для її старту. 
• Відтермінування прийняття Антикорупційної стратегії у другому читанні, яка б допомогла комплексно вирішувати низку проблем з корупцією в Україні.

Україна в 10-річній ретроспективі: злети й просідання

З 2012 року показники України суттєво покращилися. Вона ввійшла до числа 25 країн, у яких в 10-річній динаміці зафіксоване статистично значуще зростання. Також у переліку Вірменія, Ангола, Греція та Італія. 

Це покращення зумовлене змінами, які відбулися відразу після Революції Гідності. З 2018 року постійне зростання України припинилося. Попри позитивні зміни, відбулася низка негативних подій, що нівелювали антикорупційні досягнення. Ця тенденція яскраво простежується і в результатах 2021 року.

Звісно, не можна говорити про відсутність позитивних антикорупційних зрушень за минулий рік. Торік були відновлені усі повноваження НАЗК, збережений інститут викривачів, оновлені закони щодо роботи АРМА і НАБУ, винесені десятки вироків ВАКС, запрацював інструмент цивільної конфіскації. Проте, як бачимо, усіх цих антикорупційних позитивів було замало для приросту в Індексі сприйняття корупції.

Позитивно на даних Індексу відбився також запуск Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) електронного реєстру звітності політичних партій Politdata. Реєстр почав працювати навесні 2021-го, проте довгоочікуване електронне звітування для партій поки не запрацювало на повну, а сам цей надважливий процес був призупинений законом ще навесні 2020 року через пандемію COVID-19. 

У 2020-2021 роках парламентські партії отримали майже 1,5 млрд грн коштів платників податків, але як їх було витрачено — досі залишається загадкою. У листопаді 2021 року Президент ветував і повернув до Верховної Ради закон про псевдовідновлення звітності політичних партій, до чого закликали ТІ Україна та ще понад 60 громадських організацій.

Усі перераховані зміни — завершення процесів, закладених до 2021 року. Натомість негативні прояви за останній рік вже подеколи набули системного характеру, і лише активний супротив справді зацікавлених у прогресі України депутатів, урядовців, представників ЗМІ, громадськості та міжнародної спільноти дозволив мінімізувати просідання показника України в СРІ.

+6 балів за 10 років — це недостатньо хороший результат для країни, очільники якої поставили боротьбу з корупцією як одну з пріоритетних цілей своєї діяльності.

Світові тенденції сприйняття корупції у 2021 році

СРІ-2021 демонструє, що торік знову не відбулося значної зміни у протидії та боротьбі з корупцією на рівні всіх 180 країн, які розглядають у дослідженні. За останнє десятиліття повільна динаміка характерна для більшої частини світу — так, дві третини всіх країн досі не подолали поріг у 50 балів зі 100. Масштаби проблеми величезні: середній показник СРІ залишається незмінним і становить 43 бали десятий рік поспіль. А 27 країн перебувають на історично найгіршому рівні, наприклад, Кіпр, Ліван (24 бали) і Гондурас (23 бали).

Цьогоріч до незмінних лідерів СРІ Данії та Нової Зеландії доєдналася Фінляндія — за рік вона покращила показник на 3 бали і тепер має 88 балів зі 100 можливих.

У кінці рейтингу залишаються країни з нестабільною політичною ситуацією, військовими конфліктами та де уряди лише частково контролюють територію держави — Сомалі (13), Сирія (13) та Південний Судан (11).

Найбільший приріст (+5) продемонструвала Малаві — 35 балів, 110 місце в рейтингу. За останні роки тамтешні правоохоронні органи ефективно розслідували низку справ про топкорупцію. Це призвело до вироків у кількох резонансних справах, пов’язаних зі скандалом “Cashgate”. Цього ж року Антикорупційне бюро Малаві заарештувало міністра енергетики та двох інших чиновників за підозрою в корупції, пов’язаній з державним контрактом на нафту.

З 2012 року 25 країн значно покращили свої позиції в Індексі (наприклад, Сейшели, Вірменія та Італія), а 23 країни — навпаки (наприклад, Сент-Люсія, Кіпр та Сирія). Показники решти країн з 2012 по 2021 роки суттєво не змінювались.

У 2021 році в межах дослідження СРІ Transparency International виявила закономірність між рівнем корупції та забезпеченням державою прав і свобод людини. Починаючи з 2012 року, громадянські свободи в 90% країн стагнували або знижувалися. Хоча авторитарні уряди вміють контролювати певні види корупції на нижчих рівнях, це зазвичай супроводжується розширенням клептократії на найвищих рівнях влади, а антикорупційні закони використовуються для боротьби з політичними опонентами.

 Корупція та безкарність сприяють і небезпечному клімату для правозахисної діяльності. З сотень випадків убивств правозахисників у 2020 році, 98% трапилось у 23 країнах з високим рівнем сприйняття корупції в державному секторі (з показником Індексу менше ніж 45 балів).

 Transparency International закликає громадськість вимагати, аби уряди діяли відповідно до власних зобов’язань щодо забезпечення прав людини та боротьби з корупцією. Адже багато успіхів в новітній історії були зумовлені невтомними скоординованими зусиллями звичайних людей, які на шляху до змін пішли на великий особистий ризик.

Transparency International сформувала глобальні та універсальні рекомендації для всіх урядів. Ці поради допоможуть покласти край замкнутому корупційному колу, порушенню прав людини та занепаду демократії. Всі вони будуть корисні і для України.

• Підтримувати права, необхідні для притягнення до відповідальності. Уряди мають скасувати будь-які непропорційні обмеження свободи вираження поглядів, об’єднань та зібрань, запроваджені з початку пандемії. Забезпечення правосуддя за злочини проти правозахисників також має бути невідкладним пріоритетом.
• Відновити та посилити інституційний контроль за владою. Державні наглядові органи, такі як антикорупційні агенції та вищі аудиторські установи, повинні бути незалежними, мати відповідні ресурси та повноваження, аби виявляти правопорушення та карати за них. Парламенти та суди також повинні бути пильними у запобіганні перевищення повноважень виконавчою владою.
• Боротися з транснаціональними формами корупції. Урядам країн з розвиненою економікою необхідно виправити системні недоліки, які дозволяють транскордонній корупції залишатися непоміченою або безкарною. Вони повинні закрити лазівки в законодавстві і гарантувати, що корупціонери та їхні спільники не уникнуть правосуддя.
• Захищати право на інформацію про державні витрати. У рамках своїх зусиль із відновлення після пандемії COVID-19 уряди повинні виконати свої зобов’язання, що містяться в політичній декларації UNGASS від червня 2021 року щодо включення антикорупційних гарантій у державні закупівлі. Адже максимальна прозорість державних витрат захищає життя та підвищує його рівень.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій — це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.
– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.
– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна у порівнянні з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.
– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Довідково

Transparency International — антикорупційна організація, яку 1993 року в Берліні заснував ексдиректор Світового банку Пітер Айґен. Зараз головою правління ТІ є Делія Феррейра Рубіо. Transparency International присутня більш ніж у 110 країнах світу. Організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром. За даними Звіту Global Go To Think Index Tank за 2020 рік, Transparency International була на 3-му місці зі 143 серед незалежних аналітичних центрів світу. І на другому місці серед 71 світової аналітичної установи, що займаються темою Відкритого та належного урядування.

Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції.

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи Prozorro, Prozorro.Продажі, eHealth та Prozvit. Також ми як інноваційно-експертний центр впровадили Рейтинги прозорості та підзвітності міст, розбудували спільноти DOZORRO та DOZORRO.Sale для контролю за публічними ресурсами.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter 

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

За рахунок чого виріс показник України?

Оцінка України сформувалася з 9 різних досліджень, і у всіх них показники України або не змінились, або зросли у порівнянні з СРІ-2019.

Найбільше зростання спостерігається у даних Global Insight Country Risk Ratings — на 13 пунктів. Це дослідження вивчає ризики того, що люди/компанії в країні зіткнуться з хабарництвом чи іншими корупційними практиками ведення бізнесу, від отримання великих контрактів до повсякденної роботи.

CPI може досить повільно показувати фактичні зміни по країні — іноді для цього потрібно кілька років. Так, показники 2020 року вказують на позитиви, які сталися в Україні в останні два роки, особливо до весни 2020 року, і не враховують резонансні події останніх місяців.

Загалом покращення або погіршення на 3 бали не вважається статистично значущим результатом. Це означає, що такі показники варто враховувати в сумі за кілька років — свідчення планомірних змін у боротьбі з корупцією в країні.

Індекс України у 2020 році покращився завдяки запуску Вищого антикорупційного суду з відповідною підсудністю та перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції. Перезапуск НАЗК стартував з обрання нового одноосібного керівника, в якому брали участь представники міжнародної спільноти. 

Саме ці події нарешті “завершили ланцюжок” створення антикорупційної інфраструктури в Україні, що до цього могла працювати лише частково. 

Так само на позитивних результатах України у 2020 році відбилися антикорупційні зміни, впроваджені під час “турборежиму” Верховної Ради IX скликання. Йдеться, зокрема, про нові законодавчі норми щодо надання права самостійно здійснювати негласні слідчі дії для НАБУ, повернення відповідальності за незаконне збагачення, посилення захисту викривачів та необхідні зміни у сфері публічних закупівель. Також на покращення нашої позиції вплинули мала приватизація, антикорупційні ініціативи уряду Гончарука та довгоочікуваний тестовий запуск НАЗК електронного реєстру звітності політичних партій. 

Всі ці зміни безперечно відобразилися на Індексі сприйняття корупції України. Але за останній рік в країні вималювалися ризики, які можуть суттєво відкинути нас назад у сфері подолання корупції. Зокрема, ще більш болючою на сьогодні є затримка з імплементацією повноцінної судової реформи. 

Протягом усього 2020 року спостерігався постійний тиск на антикорупційні інституції: спроби звільнити директора НАБУ в обхід законодавства, втручання влади та окремих осіб в розслідування та судовий розгляд топкорупційних справ, зокрема через залучення судової гілки. Наприкінці року додалася ще й криза конституційного правосуддя, що супроводжувалася неспроможністю керівництва держави повністю її подолати. 

Поза тим спостерігалися також спроби порушити й нівелювати антикорупційні досягнення у сфері публічних закупівель. Зокрема, як уряд, так і парламент намагаються внести зміни в законодавство та запровадити локалізацію в публічних закупівлях, що, згідно з дослідженнями експертів, заганяє вітчизняну економіку в глухий кут та суперечить міжнародним зобов’язанням України.

Також у 2020 році ще більш нагальним стало питання нападів на активістів. Четвертий рік поспіль триває системний тиск на громадський сектор, який з регіонального рівня перейшов на національний, але винні часто так і не покарані. 

Таким чином, якщо вже зараз не зупинити всі зазначені негативні процеси та тенденції, наступного року в Індексі сприйняття корупції наші показники можуть помітно змінитися в негативний бік.

На початку 2020 року Transparency International Ukraine надала 5 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI. Станом на кінець року, жодна з них не була виконана повністю, дві були виконані частково, а три були не виконані.

Які рекомендації влада виконала частково (2)

Підвищити ефективність систем запобігання політичної корупції

16 липня НАЗК запустило у дослідну експлуатацію довгоочікуваний електронний реєстр звітів політичних партій Politdata. Станом на початок 2021 року реєстр не був запущений у промислову експлуатацію — такий запуск ще готується. 

Ефективність державного контролю за фінансуванням політичних партій все ще має певні прогалини. Наприклад, негативним моментом є те, що аналіз фінансових звітів кандидатів/партій на місцевих виборах (подекуди навіть не оприлюднених та із відсутністю до них повного доступу НАЗК) покладено на територіальні виборчі комісії, які формуються з кандидатур від самих політпартій. Послаблює ефективність державного контролю і те, що звіти різних типів подаються в різні державні органи й у різний спосіб. А строки подання звітності партіями до НАЗК постійно подовжуються через продовжуваний карантин.

Відповідальність за порушення в цій сфері також залишається незбалансованою — за неподання виборчих звітів санкцій передбачається менше, ніж за недостовірне звітування. Посилення відповідальності у вигляді, наприклад, вибуття з виборчої кампанії або збільшення розмірів штрафу, не відбулось. 

Запровадити відкритий та підзвітний процес приватизації державного майна

У 2020 році внаслідок малої приватизації український бюджет отримав прибуток у 3,03 млрд грн. Це в 6 разів більше, ніж було заплановано. Такі досягнення стали можливі завдяки перебудові процесу підготовки об’єктів до аукціонів, проактивній позиції Міністерства економічного розвитку та торгівлі й Фонду державного майна України. Ідеться про створення відкритих віртуальних кімнат даних про об’єкти, виставлені на продаж, які замінили неефективний паперовий “Вісник приватизації”. 

Проте суттєвих законодавчих змін, які б позитивно вплинули на процес приватизації, не відбулося. Крім того, навесні 2020 року проведення аукціонів для приватизації великих об’єктів було заборонено парламентом до закінчення карантину. І хоча ФДМУ продовжив підготовку таких об’єктів до приватизації (цей процес для кожного підприємства триває 11-12 місяців), згадана заборона відтермінувала проведення аукціонів для вже підготовлених до продажу об’єктів, зокрема Об’єднаної гірничо-хімічної компанії.

Кількість підприємств, які залишаються у власності держави, досі є надмірно великою. Лише частина з них працюють і є прибутковими, більшість — збиткові або взагалі існують лише на папері. Протягом 2020 року суттєвого поступу у відкритті інформації стосовно діяльності ДП не відбулося. Частково це пояснюється тим, що держпідприємства знаходяться у віданні понад 90 різних органів влади. 

Єдиним порталом, де можна знайти сукупну інформацію про діяльність більшості державних підприємств, залишається розроблений спільно з МЕРТ Портал державних підприємств України Prozvit. Однак і на ньому інформація є неповною і часто подається суб’єктами управління з великою затримкою.

Не виконано (3)

Сформувати незалежну та професійну судову владу

Ця рекомендація є надзвичайно пріоритетною та, на жаль, повторюваною. Фактично за два роки поступу у питанні судової реформи так і не сталося. 

Торік Президент і парламент кілька разів намагалися розпочати болісний процес змін. І хоча депутати і прийняли перший Президентський законопроєкт ще у 2019 році, вже 11 березня Конституційний Суд України визнав неконституційними ключові положення того закону. Наступна спроба запустити реформу була ініційована теж Президентом через законопроєкт 3711. Але він зазнав нещадної критики Венеціанської комісії та експертної громадськості й чекає на доопрацювання і друге читання.

Доброчесний склад Вищої ради правосуддя, обраний за участі міжнародної спільноти та громадських експертів, досі є чинною вимогою МВФ, рекомендацією Венеціанської комісії та громадськості. Однак це жодним чином не вплинуло на хоч якісь кроки у бік переформатування цього органу. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів теж чекає на оновлення, однак невідомо, коли нарешті відбудеться такий перезапуск і чи будуть при цьому враховані найкращі практики проведення конкурсних процедур.

Забезпечити незалежність та спроможність органів антикорупційної сфери 

Загроза незалежності й посилення політичного впливу на антикорупційні інституції були актуальними ще з початку антикорупційної реформи, але особливо гостро вони постали у 2020 році. 

Так, торік депутати лише з третьої спроби спромоглися призначити своїх представників до комісії з відбору голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На жаль, частина з обраних членів комісії від парламенту не відповідає вимогам законодавства і не має підтвердженого досвіду антикорупційної діяльності. Лише у січні 2021 року стартував прийом документів кандидатів. Хоча про потребу прозорого і доброчесного конкурсу з відбору керівника САП ми говорили ще в рекомендаціях на 2019 рік.

При цьому питання призначення нового очільника САП стає все більш актуальним з кожним черговим голосним антикорупційним розслідуванням. Через недосконалість закону про прокуратуру й обмежені повноваження в. о. керівника САП Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова мала змогу неодноразово втручатися в хід резонансних розслідувань НАБУ-САП, ставлячи своїми діями під сумнів будь-яку незалежність цих інституцій. Так, генпрокурорка не втратила нагоди вивчити та навіть вплинути на провадження в найгучніших топкорупційних справах 2020 року (справи щодо Максима Микитася, Олега Татарова, Олега Бахматюка тощо).

Незалежність та неупередженість Державного бюро розслідувань у 2020 році теж стали більш актуальними. Після відповідних законодавчих змін ДБР перебуває під значним контролем Президента, хоча це й суперечить Конституції України. Саме ряд дискусійних дій та скандалів передусім характеризували роботу Бюро торік. 

Варто згадати про рішення Конституційного Суду України щодо повноважень Президента створювати Національне антикорупційне бюро України, призначати його голову, формувати громадську раду. Це рішення стало значним інституційним ударом по НАБУ, однак вийти з цієї ситуації досі не вдалося. На жаль, Верховна Рада не спромоглася у відведені три місяці внести зміни до закону про НАБУ та чітко визначити нову процедуру призначення її керівництва. 

Не меншим ударом по антикорупційній системі загалом стало й рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року, яким було скасовано значну частину антикорупційної реформи. Так, саме через визнання неконституційною статті 366-1 Кримінального кодексу України НАБУ було змушене закрити десятки справ щодо брехні в деклараціях і навмисного їхнього неподання. Закривати справи та навіть скасовувати вироки за цією статтею довелося і ВАКС.

Варто і відзначити те, що завдяки все тому ж рішенню КСУ у 2020 році владі знадобилося знову опрацьовувати нашу рекомендацію за 2019 рік, що стосувалася НАЗК. Наприклад, Раді довелося наново ухвалювати закон про відновлення повноважень та прав Агентства, відповідних їхніх особливостей щодо суддів та суддів КСУ тощо.

Не менше проблем спостерігається і з незалежністю та повноцінною роботою Агентства з розшуку та менеджменту активів. У 2020 році народні депутати так і не проголосували за дуже потрібні законодавчі зміни, які мають на меті покращити реалізацію АРМА функцій з управління арештованими в рамках кримінального провадження активами (законопроєкт 3335). Натомість комітет підтримав альтернативний законопроєкт (№3335-1), що передбачає суттєве звуження можливостей АРМА з управління арештованим майном та не вирішує наявних проблем Агентства. При цьому вже понад рік АРМА залишається без керівника, адже за цей час парламент так і не спромігся визначитися зі своїми представниками до відповідної конкурсної комісії.

За таких умов питання про незалежний аудит антикорупційних органів взагалі не стояло в порядку денному, що не може не викликати занепокоєння. Адже повноцінний незалежний зовнішній аудит може чітко дати відповідь на запитання про ефективність роботи органів та нівелює всі закиди щодо непотрібності антикорупційної системи загалом.

Позбавити Службу безпеки України повноважень у сфері протидії економічним корупційним злочинам

Ця рекомендація Трансперенсі Інтернешнл Україна теж не виконується другий рік поспіль. У поточному вигляді Служба безпеки України має невластиві їй функції. Ідеться насамперед про розслідування економічних і корупційних злочинів.

 У парламенті є проєкт закону, покликаний нарешті здійснити таку реформу. Проте сама Служба та її керівник фактично виступають за збереження повноважень у поточному вигляді, про що Іван Баканов неодноразово заявляв публічно.

Непевним залишається й майбутнє обіцяного владою Бюро фінансових розслідувань. У вересні 2020 року відповідний закон було проголосовано у першому читанні, проте до другого законопроєкт ще не готовий. Тут варто нагадати, що створення нового політично незалежного агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів є однією з вимог отримання макрофінансової підтримки ЄС.

Світові тенденції 2020 року

CPI важливий тим, що дає змогу порівнювати дані різних країн, використовуючи єдиний підхід. І цей підхід не зважає на специфіку кожної країни, але враховує світовий контекст. 

Більшість країн практично не досягла прогресу в боротьбі з корупцією за останнє десятиліття, а більше ніж дві третіх країн набрали менше 50 балів з 100. 

З 2012 року 26 країн значно покращили свої показники в Індексі (наприклад, Еквадор, Греція, Гайана, М’янма та Південна Корея), а 22 країни значно скоротили їх (наприклад, Ліван, Малаві, Боснія і Герцеговина, Мальта, Польща та Гватемала). Показники майже половини інших країн протягом останніх майже 10 років стояли на місці, що свідчить про зупинення зусиль урядів у подоланні корінних причин корупції.

Навіть країни з високим показником CPI мають певні труднощі в боротьбі з корупцією, а саме відсутність механізму прозорості державних витрат, спрямованих на подолання COVID-19. 

СРІ-2020 виявив, що стійка корупція підриває системи охорони здоров’я та сприяє відступу від демократії на фоні пандемії COVID-19. За останній рік повідомлення про корупцію під час пандемії ширилися всією земною кулею — від хабарів за тестування та лікування до державних закупівель медичних засобів. Заходи, вжиті урядами під час пандемії, часто не мали прозорості, обмежували громадянські права та служили приватним інтересам, а не суспільному благу. 

Примітно і те, що країни з поширеною корупцією найменш підготовлені до вирішення подібних криз. Однак справедливого відновлення можна досягти, якщо рішення будуть прийматися в інтересах громадськості, а не потужних гравців.

Натомість країни, які мають високі результати CPI, більше інвестують в охорону здоров’я, краще забезпечують її доступність для всіх, а також рідше порушують принцип верховенства права або демократичні норми чи інститути, реагуючи на кризу. 

Transparency International сформувала глобальні та універсальні рекомендації всім урядам для зменшення корупції та більш ефективних відповідей наступним кризам. 

Необхідно: 

• забезпечити незалежність, спроможність і фінансування наглядових та антикорупційних установ, щоб ресурси досягали тих, хто їх потребує;
• забезпечити відкрите та прозоре контрактування задля справедливих цін, боротьби з протиправними діями та ідентифікації конфліктів інтересів;
• захищати демократію та сприяти розвитку громадянського суспільства, щоб створити умови для підзвітності урядів;
• публікувати відповідні дані та гарантувати доступ до інформації, щоб громадськість отримувала просту, доступну, своєчасну та змістовну інформацію.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку і т.п. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій – це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна порівняно з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Довідково

Transparency International — антикорупційна організація, яку 1993 року в Берліні заснував ексдиректор Світового банку Пітер Айґен. Зараз головою правління ТІ є Делія Феррейра Рубіо. Transparency International присутня більш ніж у 110 країнах світу. Організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром. За даними Звіту Global Go To Think Index Tank за 2017 рік, Transparency International була на 3-му місці зі 143 серед незалежних аналітичних центрів світу. І на першому місці серед 67 світових аналітичних установ, що займаються темою Відкритого та належного урядування.

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі та eHealth. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, koval@ti-ukraine.org, 093-808-82-78.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook | Instagram | Telegram | Twitter 

DOZORRO: Facebook | Instagram | Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

Чому знизився показник України?

Оцінка України сформувалася з 9 різних досліджень. Три показали незначне зростання, три нульову динаміку, а три — зниження. 

Найбільший мінус — 13 пунктів у дослідженні Global Insight Country Risk Ratings. Ідеться про ризик, що люди/компанії в країні зіткнуться з хабарництвом чи іншими корупційними практиками ведення бізнесу, від отримання великих контрактів до повсякденної роботи.

Водночас варто враховувати, що як і інші рейтинги, CPI може досить повільно відображати фактичні зміни по країні — іноді потрібно кілька років. Коли держави активно борються з корупцією, часом їхній результат навіть погіршується, бо починає проливатися світло на корупційні оборудки та скандали.

CPI враховує дослідження за останні два роки. З початку 2017-го в Україні фактично відбувалося згортання процесу реформ і боротьби з корупцією. Влада дедалі активніше намагалася обмежити незалежність антикорупційних органів, затягувала запуск Вищого антикорупційного суду, створювала штучні законодавчі обмеження. Що говорити про політичну заангажованість НАЗК, провальну судову реформу та загалом відсутність реформ в органах правопорядку.

Влада не тільки неохоче дослухалась до порад громадянського суспільства та міжнародних партнерів, а подекуди й активно протидіяла їм. Останні пару років влада проігнорувала більшість рекомендацій, а деякі з них були критично важливими для країни.

Проте варто нагадати, що найнижчий показник України був у 2013 році (25 балів) — останньому році керівництва державою Януковичем та його поплічниками. З часу Революції гідності Україна повільно, проте все ж набирає бали. Попередня влада, очевидно, була недостатньо рішуча у боротьбі з корупцією, за що й поплатилася поразкою на президентських та парламентських виборах. 

Нагадуємо, що спільним для країн, які успішно долають корупцію, є дотримання верховенства права, незалежність органів контролю та негативне ставленням суспільства до зловживання владою та публічними коштами заради особистої вигоди.

Нова команда на чолі з президентом фактично отримали владу разом з відповідальністю у серпні 2019 року, тому результати їхньої роботи будуть відображені вже у наступному CPI. Ми закликаємо президента та парламентську більшість пам’ятати про закріплений у Конституції України розподіл влади на три гілки та принцип верховенства права. Баланс між законодавчою, виконавчою, судовою владою та повноваженнями президента має бути збережено незалежно від політичних потреб та інтересів окремих особистостей.

На початку 2019 року Transparency International Ukraine надала 12 рекомендацій, які б могли покращити показники України в CPI. Станом на кінець року, було виконано або частково виконано лише 6 з них, і ті в останньому кварталі 2019-го.

Виконано (2)

Монополію СБУ на прослуховування (зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж) скасовано. Так само, як і державну монополію на проведення експертиз, що дозволить уникнути штучного затягування розслідування.

Також Верховна Рада визначила порядок вручення підозри спеціальним суб’єктам. Раніше цим формальним моментом часто зловживала сторона захисту, вимагаючи особистої присутності Генерального прокурора чи заступників. 

Водночас, досі в КПК залишаються положення, які негативно впливають на якість та ефективність досудових розслідувань, особливо, якщо йдеться про корупційні злочини. Наприклад, детективи обмежені у тривалості розслідування, що може негативно вплинути на його повноту.

6 червня 2019 року Конституційний Суд України скасував дискримінаційне електронне декларування для антикорупційних активістів. Суд дійшов висновку, що така вимога обмежує гарантовану Конституцією свободу політичної та громадської діяльності та може використовуватися для переслідувань.

Виконано частково (4)

18 жовтня набув чинності закон, який розпочав перезавантаження НАЗК. Агентство позбулося колегіальності, а очільника обрали за участі міжнародних експертів. НАЗК наприкінці року отримало автоматизований доступ для перевірки е-декларацій до 3 необхідних реєстрів. 

Проте за т.в.о. Голови повні перевірки не проводились. Також поки немає технічної можливості для авторозподілу перевірок декларацій між уповноваженими особами Агентства. Тож належна автоматична перевірка декларацій та моніторинг рівня життя декларантів поки не впроваджено. Голову Нацагентства призначено 15 січня 2020 року.

Після позачергових парламентських виборів, 19 вересня 2019 року вдалося ухвалити новий законопроєкт у сфері публічних закупівель. Новий Закон України “Про публічні закупівлі” почне діяти з 19 квітня 2020 року та гармонізований зі стандартами ЄС. Разом з тим, питання ефективного моніторингу закупівель Держаудитслужбою залишається актуальним. Результати моніторингу закупівель залишаються низькими через замалу кількість штрафів та малу кількість проведених моніторингів.

Парламент передбачив можливість приватизації 500 державних підприємств через систему електронних аукціонів ProZorro.Продажі. У жовтні 2019 року Верховна Рада скасувала заборону на приватизацію низки ДП. 

Від жовтня 2019 року набув чинності Кодекс з процедур банкрутства та було прийнято постанову Кабміну про проведення електронних аукціонів для продажу майна неплатоспроможних підприємств через систему ProZorro.Продажі.

Практика використання відкритих бюджетів помірно зростає. Зокрема, в Україні функціонує державний веб-портал бюджету для громадян, що адмініструється Міністерством фінансів України.

У попередньому році Уряд погодив склади наглядових рад у наступних  державних підприємствах: “Адміністрація морських портів України”, “Міжнародний аеропорт «Бориспіль»”, “Укрзалізниця”, “Укргідроенерго”. Проте за попередній рік процес створення наглядових рад у місцевих громадах при комунальних підприємствах так і не прискорився. З-поміж найбільших міст відповідні порядки про створення наглядових рад ухвалили Одеська, Івано-Франківська, Херсонська, Житомирська, Тернопільська та Маріупольська міські ради. 

Не виконано (6)

Забезпечення ефективної роботи реєстру бенефіціарів

Було створено робочу групу з представників державних установ та експертів, проте механізм верифікації досі не запущено. 

Посилення контролю за фінансуванням політичних партій

Законодавство щодо регулювання політичної реклами та обмеження її обсягів не було ухвалене. Не посилили й відповідальності для партій за порушення виборчого законодавства. Парламент законодавчо закріпив зобов’язання впровадити публічне е-звітування партій, утім запроваджено воно не було.

Також у грудні 2019 року президент підписав новий Виборчий кодекс. Документ, зокрема, передбачає зміни виборчої системи та застави кандидатів і партій на виборах всіх рівнів. Наприклад, заставу у місцеві ради підняли майже в 40 разів (у порівнянні з 2015 роком).

Зміна способу формування органів суддівського самоврядування

Парламент підтримав законопроєкт щодо діяльності органів суддівського врядування. Ця ініціатива мала би врегулювати проблемні питання в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Проте закон не передбачає перезавантаження ВРП. А сама Рада ухвалюватиме низку кінцевих рішень. Також документ не передбачає залучення представників громадськості до оновлення органів суддівського врядування.

Повернення довіри до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Після обрання, президент та його команда провели зустріч з очільниками НАБУ та САП, закликавши їх продемонструвати злагодженість і результативність. Опісля публічних баталій між цими двома інституціями не спостерігалося. Проте відновлення довіри до САП та її керівництва можливе, насамперед за результатами розгляду справ у Вищому антикорупційному суду та винесенні обвинувальних вироків топкорупціонерам. 

Позбавлення СБУ та Нацполіції повноважень у сфері боротьби з економічною злочинністю

У 2019-му жодних значних кроків не зроблено. Влада декларує наміри. Зокрема, у серпні 2019 року МВС оголосило про ліквідацію Департаменту захисту економіки у складі Нацполіції. Проте ліквідація структурного підрозділу є не більше ніж символічним кроком, оскільки відповідні норми КПК досі діють. Залишається також актуальною потреба позбавити СБУ не властивих їй класичних функцій органу досудового розслідування і зосередити роботу спецслужби на контррозвідці та аналітиці. 

Окремо варто згадати про незавершені спроби ухвалити законопроєкт щодо створення Бюро фінансових розслідувань.

Покарання винних в організації нападів на антикорупційних активістів

У 2019 році відбувалися спроби активізації слідства, але у більше ніж 50 випадках нападів та тиску воно просувається мляво і не відповідає очікуванням громадськості. Показовим є розслідування трагічної смерті Катерини Гандзюк, яке так і не дало відповідей, яких вимагає суспільство.

Світові тенденції 2019 року

CPI важливий тим, що дає змогу порівнювати дані різних країн, використовуючи єдиний підхід. І цей підхід не зважає на специфіку кожної країни, але враховує світовий контекст. Наприклад, попередній Індекс засвідчив: що нижче рівень демократії/свободи, то вище рівень корупції. 

Загалом CPI-2019 демонструє негативну тенденцію по всьому світу. Індекс вказує на приголомшливий брак політичної доброчесності, що призводить до високого рівня корупції, включаючи негативний вплив грошей на політику. Понад дві третини країн набрали менше ніж 50 балів у CPI, а середній бал — всього 43. Така ситуація тримається останні роки.

З 2012 року 22 країни значно покращили свої показники в Індексі (наприклад, Греція, Естонія, Гайана), а 21 країна значно скоротила їх (наприклад, Канада, Австралія, Нікарагуа). Інші країни протягом останніх років мали незначний прогрес у боротьбі з корупцією.

Примітно і те, що країни з низьким CPI мають більш нерівномірний баланс сил, де уряди дослухаються лише до заможних або добре знайомих осіб та груп. Для стримування корупції необхідно зменшувати вплив великих грошей на політику та забезпечувати включення різних зацікавлених сторін у прийняття рішень. 

Країни, які мають високі результати CPI, також мають кращий контроль за фінансуванням передвиборчих кампаній та ширше залучення громадян у політичні рішення. Країни з низьким результатом, навпаки, часто мають незбалансовану владу, яка залежить від чийогось капіталу. Країни з вищими результатами у CPI зазвичай більш політично доброчесні.

Transparency International сформувала глобальні та універсальні рекомендації для ефективної протидії корупції. Окрім вже згаданого контролю за політичним фінансуванням партій, забезпечення розподілу влади та посилення системи стримань і противаг, необхідно: 

• врегулювати вирішення конфлікту інтересів;
• врегулювати лобіювання за допомогою популяризації відкритого та повноцінного доступу до прийняття рішень;
• наснажувати громадян та захищати активістів, викривачів і журналістів.

Дослідження CPI: як це працює

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) – показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Сама організація не проводить власних опитувань. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів.

Ключовим показником Індексу є кількість балів, а не місце в рейтингу. Мінімальна оцінка (0 балів) означає, що корупція фактично підміняє собою державу, максимальна (100 балів) свідчить про те, що корупція майже відсутня в житті суспільства. Індекс оцінює корупцію лише в державному секторі.

CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку і т.п. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Важливо пам’ятати, що CPI вимірює саме сприйняття, а не фактичний рівень корупції. Вищий результат однієї країни у порівнянні з іншою не означає, що в першій менше корупції, ніж у другій – це означає, що перша сприймається як менш корумпована.

Методологія CPI отримала гриф затвердження від Єврокомісії за її надійний статистичний підхід.

CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, зокрема: хабарництво; розкрадання публічних коштів; кумівство на державній службі; захоплення держави; здатність уряду впроваджувати механізми забезпечення доброчесності; ефективне переслідування корупціонерів; надмірну бюрократію; наявність відповідних законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації; забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.

Навіщо потрібен CPI?

– CPI охоплює більше країн, ніж будь-яке окремо взяте джерело.

– CPI компенсує наявність похибки в різних джерелах, використовуючи середнє значення результатів принаймні трьох різних джерел.

– Шкала CPI від 0 до 100 більш точна порівняно з іншими джерелами, оскільки в деяких із них шкала від 1 до 5 чи від 1 до 7, через що багато країн отримують однакові результати.

– CPI балансує різні точки зору на питання корупції в публічному секторі та нейтрально підходить до різних політичних режимів.

Довідково

Transparency International – антикорупційна організація, яку 1993 року в Берліні заснував ексдиректор Світового банку Пітер Айґен. Зараз головою правління ТІ є Делія Феррейра Рубіо. Transparency International присутня більш ніж у 110 країнах світу. Організація найбільш відома Індексом сприйняття корупції та Глобальним корупційним барометром. За даними Звіту Global Go To Think Index Tank за 2017 рік, Transparency International була на 51-му місці зі 173 в рейтингу світових аналітичних центрів (think tanks). І на першому місці серед 65 світових аналітичних установ, що займаються темою Відкритого та належного урядування.

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі та eHealth. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, koval@ti-ukraine.org, 093-808-82-78